Рішення

від 13.06.2016 по справі 334/8124/14-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 13.06.2016

Справа № 334/8124/14-ц

Провадження № 2/334/1021/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2016 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Ісакова Д.О.

при секретарі Воронцовій І.В.

за участю:

представників позивача Іванісова В.С., Язікова О.Є,

представників відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представника третьої особи ОСОБА_6 Безручко О.П.,

третьої особи ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк «Аваль» до ОСОБА_9, треті особи: ОСОБА_10, ОСОБА_8, приватне підприємство «Юридична фірма «Вікторія Кейф», ОСОБА_11, ліквідатор ФОП ОСОБА_11 арбітражний керуючий Острик Сергій Юрійович, про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_10, ОСОБА_8, приватного підприємства «Юридична фірма «Вікторія Кейф» про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В ході судового розгляду справи, за заявою позивача (а.с.64), судом було визнано належним відповідачем ОСОБА_9. Відповідачів же за первинним позовом переведено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, про що наданий суду уточнений позов (а.с.66).

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2015 року позов ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль» задоволено частково.

На підставі договору іпотеки від 21 лютого 2007 року в рахунок погашення заборгованості:

за кредитним договором №014/17-16/1878-11 від 30 травня 2006 року, укладеним між Акціонерним поштово-пенсійним Банком «Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк «Аваль», та ОСОБА_10, що виникла станом на 04 червня 2014 року, у загальній сумі 896224,25 грн. (вісімсот дев'яносто шість тисяч двісті двадцять чотири грн. 25 коп.), в тому числі заборгованості по кредиту у сумі 27661,15 доларів СІІІА, що за офіційним курсом гривні до валюти кредиту становить 328340,75 грн., заборгованості за відсотками у сумі 20180,34 доларів СІІІА, що за офіційним курсом гривні до валюти кредиту становить 239542,75 грн., заборгованості по пені у сумі 328340,75 грн.;

за кредитним договором №014/17-16/1952-11 від 08 червня 2006 року, укладеним між Акціонерним поштово-пенсійним Банком «Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_8, що виникла станом на 16 червня 2014 року, у загальній сумі 2978504,97 грн. (два мільйони дев'ятсот сімдесят вісім тисяч п'ятсот чотири грн. 97 коп.), в тому числі заборгованості по кредиту у сумі 93126,07 доларів США, що за офіційним курсом гривні до валюти кредиту становить 1092260,50 грн., заборгованості за відсотками у сумі 67695,03 доларів США, що за офіційним курсом гривні до валюти кредиту становить 793983,97 грн., заборгованості по пені у сумі 1092260,50 грн.,

звернуто стягнення на предмет іпотеки: цілісний майновий комплекс «Парк Енергетиків», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 11,07 га, який належить ОСОБА_9 на підставі рішення Третейського суду від 05.10.2007 року по справі № 160-1/02.00, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною для його подальшої реалізації у розмірі 955391,00 грн.,

Стягнуто з ОСОБА_9 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 37399565030021 в ЗОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 313827, ЄДРПОУ 23794014 суму витрат по оплаті судового збору в розмірі 3654,00 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири грн. 00 коп.).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 грудня 2015 року скасовано заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_9, треті особи : ОСОБА_10, ОСОБА_8, приватне підприємство «Юридична фірма «Вікторія Кейф», ОСОБА_11, ліквідатор ФОП ОСОБА_11 арбітражний керуючий Острик Сергій Юрійович, про зверненні стягнення на предмет іпотеки. Справу призначено до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити його у повному обсязі.

В обґрунтування своїх позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк» вказує, що 30.05.2006р. між ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль» та гр. ОСОБА_10 укладено кредитний договір № 014/17-16/1878-11, відповідно до якого позичальнику надано кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 34940,00 доларів США із сплатою 12,0% відсотків річних, строком на 120 місяців з 30.05.2006р. по 29.05.2016р.

Після укладення кредитного договору ОСОБА_10 через касу Банку видано кредитні кошти в сумі 34940,0 дол. США, що підтверджується заявою про видачу готівки № К22/4 від 30 травня 2006р. та свідчить про повне виконання Банком умов та зобов'язань обумовлених п.1.1., п.3.2. та п.4.1 Кредитному договору та вимогам приписів ст.. 1054 ЦК України щодо надання грошових коштів (кредиту) Позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором.

Відповідно до умов п.3.1. Кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування. Всі умови Кредитного договору Банк виконав у повному обсязі.

Натомість упродовж дії Кредитного договору гр..ОСОБА_10 порушувались вимоги щодо своєчасності сплати відсотків за користування кредитом та сплати основної суми заборгованості.

Станом на 04 червня 2014р. заборгованість гр.. ОСОБА_10 перед Банком по кредитному договору складає 214 142,20 доларів США, що в еквівалентному співвідношенні з урахуванням курсу НБУ складає 2 541 890,39 грн.: в тому числі 27 661,15 доларів США ( 328340,75грн.) - заборгованість по кредиту; 20 180,34 доларів США ( 239542,75грн.) - нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом та 1 974 006,89 грн. - пеня заборгованості за кредитом та на заборгованість по відсоткам.

08.06.2006р. між ВАТ «Райффайзен Банк «Аваль» та гр. ОСОБА_8 укладено кредитний договір №014117-16/1952-11, відповідно до якого позичальнику надано кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 116408,00 доларів США із сплатою 12% відсотків річних,строком на 120 місяців з 08.06.2006р. по 07.06.2016р.

Після укладення кредитного договору ОСОБА_8 через касу Банку видано кредитні кошти в сумі 116 408,0 дол. США, що підтверджується заявою про видачу готівки № К23/4 від 08 червня 2006р. та свідчить про повне виконання Банком умов та зобов'язань обумовлених п.1.1., п.3.2. та п.4.1 Кредитному договору та вимогам приписів ст.. 1054 ЦК України щодо надання грошових коштів (кредиту) Позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором.

Умовами цього кредитного договору обумовлено, що Банк надає Позичальнику кредит на умовах його забезпечення, строковості,повернення та плати за користування. Всі умови Кредитного договору Банк виконав у повному обсязі.

Проте упродовж дії Кредитного договору гр..ОСОБА_8 порушувались вимоги щодо своєчасності сплати відсотків за користування кредитом та сплати основної суми заборгованості, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 16 червня 2014р. склала 160 821,10 доларів США, що в еквівалентному співвідношенні з урахуванням курсу НБУ складає 1 886 244,47 грн. в тому числі: 93127,06 доларів США (1092260,50 грн.) - заборгованість по кредиту; 67695,03 доларів США (793983,97 грн.) - - нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом та 6 551 692,93 грн. - пеня заборгованості за кредитом та на заборгованість по відсоткам.

21 лютого 2007р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та Приватним підприємством «Юридична фірма «ВІКТОРІЯ КЕЙФ» укладено договір іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно: цілісний майновий комплекс «Парк Енергетиків»,що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1,що належить іпотекодавцю на праві приватної власності,на підставі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя по справі № 2-2718/2006р. від 10.07.2006р., зареєстрованого ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» 27 липня 2006р. в книзі 13 за номером запису 2117.

Зазначеним договором іпотеки обумовлено, що останній забезпечує вимоги банку, що витікають з умов кредитного договору № 014/17-16/1952-11 укладеного 08 червня 2006р. між Банком та гр. ОСОБА_8 та умов кредитного договору №014/17-16/1878-1І, укладеного 30 травня 2006р. між Банком та гр. ОСОБА_10 В виду невиконання позичальниками гр. ОСОБА_10 та гр. ОСОБА_8 умов зазначених кредитних договорів утворилась значна заборгованість.

У відповідності до цього Договору Банк має право у випадку невиконання Боржниками своїх зобов'язань за Кредитними договорами отримати задоволення за рахунок заставленого майна.

Загальна заборгованість по Кредитному договору №014/17-16/14952-11 від 08.06.2006р. та по Кредитному договору № 014/17-16/1878-11 від 30.05.2006р. станом на 16 червня 2014 року складає 10 979 827,79 гри.

Згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно під час судового розгляду справи стало відомо, що відповідно до рішення Третейського суду від 05.10.2007 року по справі № 160-1/02.00, новим власником цілісного майнового комплексу «Парк Енергетиків», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 став ОСОБА_9.

Згідно ч.1 ст. 23 Закону України «Про іпотеку», у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відому не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов'язки за іпотечним договором, у тому числі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Ураховуючи викладене, позивач вважає, що до нового власника майна, яке є предметом іпотеки, перейшли усі права та обов'язки за іпотечним договором, тому для нового набувача нерухомого майна цілісного майнового комплексу «Парк Енергетиків», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_9 іпотека є дійсною, а отже ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» має право звернути стягнення на предмет іпотеки для задоволення своїх вимог відповідно до укладеного договору іпотеки від 21 лютого 2007 року, незалежно від того, хто є власником предмета іпотеки на поточний момент.

З наведених підстав просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на нерухоме майно. Та за рахунок коштів отриманих від реалізації майна шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною визначеною незалежним експертом в ході проведення виконавчих дій, задовольнити вимогу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції (р/р № 290921627 в ЗОД «Райффайзен Банк Аваль», код ЄРДПОУ 23794014, МФО 313827) в розмірі 10979827,79 грн.

Також просить стягнути з ОСОБА_9 суму витрат по сплаті судового збору в розмірі 3654,00 грн.

Представники відповідача ОСОБА_9 проти позову заперечували, надавши письмові заперечення. Пояснення суду в обґрунтування заперечень проти позову надали аналогічні тим, що викладені в їх запереченнях та додатково зазначили, що позовні вимоги Банку є неправомірними і такими, що суперечать прямій нормі закону, тож не можуть бути задоволені.

А саме, частиною 1 ст. 11 Закону України «Про іпотеку», чітко визначено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. Тобто обсяг відповідальності майнового поручителя обмежений вартістю майна, переданого ним в іпотеку, у зв'язку із чим збільшення обсягу відповідальності майнового поручителя неможливе.

За умовами п. 1.2 договору іпотеки загальна вартість предмета іпотеки становить 680 997,00 грн. Натомість як заставна вартість визначена сторонами в сумі 955 391, 00 грн.

Таким чином, зазначені позовні вимоги Банка щодо задоволення його вимог в розмірі 10 979 827,79 грн. не відповідають та грубо суперечать приписам прямої нормі Закону України «Про іпотеку», оскільки вартість предмета іпотеки, переданого Банку майновим поручителем, є значно нижчою.

У розумінні частини першої статті 23 Закону України «Про іпотеку» не буде переходу права власності на предмет іпотеки до нового власника у разі ухвалення після укладення договору іпотеки рішення суду про визнання за цією особою права власності на майно з будь яких підстав.

Оскільки набуття ОСОБА_9 права власності на предмет іпотеки відбулося виключно за рішенням суду, ухваленого після укладення договору іпотеки, яке на сьогодні має чинності, тому не відбулося переходу права власності на предмет іпотеки до ОСОБА_9, як до нового власника зазначеного вище нерухомого майна.

Крім того, рішенням господарського суду Запорізької області від 23 червня 2014р. (справа № 20/214/09-28/368/09) було відмовлено у повному обсязі у задоволені позову ВАТ «Райффайзен Банк «Аваль» в особі філії Запорізької обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк «Аваль» до Приватного підприємства «Юридична фірма «ВІКТОРІЯ КЕЙФ», за участю третіх осіб - ОСОБА_16 та ОСОБА_8, про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким виступає нерухоме майно - цілісний майновий комплекс «Парк Енергетиків», розташований за адресою: АДРЕСА_1. Зазначене рішення ніким не оскаржене і набрало законної сили.

Відмова у задоволені позову ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» до Приватного підприємства «Юридична фірма «ВІКТОРІЯ КЕЙФ» про звернення стягнення на один і той же предмет іпотеки, тобто до попереднього власника нерухомого вказаного майна тягне за собою відмову у задоволені позову з тих же підстав і до наступного власника нерухомого майна, яким на сьогодні є гр. ОСОБА_9.- відповідач по справі.

Таким чином, до гр.. ОСОБА_9, як до нового власника майна, яке є предметом іпотеки, не переходять і обов'язки за іпотечним договором, одним із яких є відповідальність своїм майном перед іпотекодержателем у разі неналежного виконання зобов'язань боржниками за кредитними договорами, оскільки такий обов'язок відсутній у попереднього іпотекодавця, яким виступало Приватне підприємство «Юридична фірма «ВІКТОРІЯ КЕЙФ».

Третя особа ОСОБА_8 позов підтримала, проте звернула увагу суду щодо нарахованого Банком розміру неустойки за кредитним договором, який значно перевищує розмір збитків та ставила вимоги про застосування в цій частині положень ст..551 ЦК України.

Третя особа ОСОБА_10 в судове засідання не з'явилася, пояснень, заперечень проти позову не надала. Судом була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.

Третя особа - ліквідатор ФОП ОСОБА_11 арбітражний керуючий Острик С.Ю. в судове засідання не з'явилася, пояснень, заперечень проти позову не надала. Судом була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи ОСОБА_6 адвокат - Безручко О.П. в судове засідання не з'явився, пояснень, заперечень проти позову не надав. Судом був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши та оцінивши надані докази, суд дійшов до наступних висновків.

Судом вставлено, що 24 травня 2006 року ОСОБА_10 звернулась до базового відділення

Запорізької ОД Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль» з письмовою заявою про отримання кредиту в сумі 34 940,00 доларів США.

30 травня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (п.1.3. Статуту) та ОСОБА_10 укладено кредитний договір №014/17-16/1878-11, згідно з яким позичальнику надано кредит у сумі 34940,00 доларів США із сплатою 12,0% відсотків річних, строком на 120 місяців, тобто до 29.05.2016р.

Відповідно до умов викладених у п.4.1. Кредитного договору, Банк зобов'язаний на умовах Кредитного договору відкрити Позичальнику позичковий рахунок №221331186961 та надати Позичальнику кредитні кошти, за умови надання Позичальником забезпечення повернення кредиту, зазначеного в п. 3.5. Кредитного договору. Пунктом 3.1. Кредитного договору обумовлено, що Банк надає Позичальнику кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування.

Банк у повному обсязі виконав умови та зобов'язання, обумовлені п.1.1, п. 3.2, п.4.1 Кредитного договору, після укладення Кредитного договору ОСОБА_10 через касу Банку видано кредитні кошти в сумі 34940,00 доларів США, що підтверджується заявою про видачу готівки № К22/4 від 30 травня 2006 року.

Позичальник відповідно до п. 5.1. Кредитного договору зобов'язався здійснювати безготівковим платежем або готівкою в касу Банку: щомісячно, до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, часткове погашення кредиту згідно п. 1.3 цього договору та остаточне погашення отриманого кредиту до 29.05.2016р. на рахунок, зазначений в п. 4.1 цього договору, щомісячно, до 15 чиста кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, та при остаточному погашенні кредиту сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів на рахунок №221881186961, в ЗОД АППБ «Аваль» МФО 313827.

Впродовж дії Кредитного договору ОСОБА_10 порушувались вимоги, передбачені статтею 5 Кредитного договору, щодо своєчасності сплати відсотків за користування кредитом та сплати основної суми заборгованості, тому 21 травня 2008 року на адресу ОСОБА_10 було направлено вимогу про повернення заборгованості по кредиту, у якій зазначено зміст порушених зобов'язань та вимога про виконання порушеного зобов'язання у 30-ти денний строк з моменту отримання цього повідомлення. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №3145088, дана вимога отримана ОСОБА_10 особисто 06 червня 2008 року, але до теперішнього часу вимога про погашення заборгованості по кредиту не задоволена, сума боргу несплачена.

За порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених положеннями Кредитного договору, позичальнику нарахована пеня, яку він зобов'язаний сплатити на користь банку, в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, починаючи з першого дня закінчення строку виконання зобов'язань, зазначеного в Кредитному договорі - п.9.1 Кредитного договору.

Заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.12.2012р. задоволено позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та стягнуто з ОСОБА_10 на користь банку заборгованість за зазначеним кредитним договором у сумі 75396,30 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 602001,75 грн. (27661,15 доларів США - заборгованість по тілу кредиту, 11559,15 доларів США - заборгованість по нарахованих відсотках, 36176,00 доларів США - пеня), яка утворилася станом на 18.11.2011р. Рішення суду не виконане до теперішнього часу.

Зобов'язання припиняються з підстав передбачених договором або законом (частина 1 ст. 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604-609 ЦК України.

Наявність судового рішення за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє права кредитора на отримання процентів за користування кредитом, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту, пені.

У зв'язку з тим, що зобов'язання не припинилося, рішення не виконане, банк здійснив нарахування процентів на залишок заборгованості за наступний період, а також пені за

порушення строків повернення кредиту, за порушення строків сплати процентів за користування кредитними коштами.

Після ухвалення заочного рішення позичальником платежі також не здійснювалися.

Згідно розрахунку, станом на 04 червня 2014 року заборгованість ОСОБА_10перед банком по кредитному договору складає 214142,20 доларів США, що в еквівалентному співвідношенні з урахуванням курсу НБУ складає 2541890,39 грн.,в тому числі: 27661,15 доларів СІІІА (328340,75 грн.) - заборгованість по кредиту; 20180,34 доларів СІІІА (239542,75 грн.) - нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом; 1974006,89 грн. - пеня на заборгованість за кредитом та на заборгованість за відсотками. Розмір заборгованості підтверджується розрахунком, правильність якого перевірена судом та не спростовується учасниками процесу.

07 червня 2006 року до базового відділення Запорізької ОД Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль» звернулася ОСОБА_8 з письмовою заявою про отримання кредиту в сумі 116408,0 доларів США.

08 червня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (п.1.3. Статут), та ОСОБА_8 укладено кредитний договір №014/17-16/1952-11, згідно з яким надано кредит у сумі 116 408 доларів США із сплатою 12,0% відсотків річних, строком на 120 місяців, тобто по 07.06.2016р. Кредитний договір підписаний обома сторонами та скріплений печаткою Банку.

Відповідно до умов викладених у п.4.1. Кредитного договору, Банк зобов'язаний на умовах Кредитного договору відкрити позичальнику позичковий рахунок №220311187431 та надати позичальнику кредитні кошти, за умови надання позичальником забезпечення повернення кредиту, зазначеного в п. 3.5. Кредитного договору. Пунктом 3.1 Кредитного договору обумовлено, що Банк надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування.

Банк у повному обсязі виконав умови та зобов'язання, обумовлені п.1.1, п. 3.2, п.4.1 Кредитного договору, після укладення Кредитного договору ОСОБА_8 через касу Банку видано кредитні кошти в сумі 116408,0 доларів США, що підтверджується заявою на видачу готівки № К23/4 від 08 червня 2006 року.

Уклавши Кредитний договір № 014/17-16/1952-11 від 08.06.2006р. ОСОБА_8, відповідно до п. 5.1. Кредитного договору зобов'язалась здійснювати безготівковим платежем або готівкою, в касу Банку: щомісячно, до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, часткове погашення кредиту згідно п. 1.3. цього договору та остаточне погашення отриманого кредиту до 07.06.2016р. на рахунок, зазначений в п. 4.1. цього договору; щомісячно, до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, та при остаточному погашенні кредиту сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів на рахунок №220861187431, в ЗОД АППБ «Аваль» МФО 313827.

Впродовж дії Кредитного договору ОСОБА_8 порушувались вимоги, передбачені статтею 5 Кредитного договору, щодо своєчасності сплати відсотків за користування кредитом та сплати основної суми заборгованості, тому 21 травня 2008 року на адресу ОСОБА_8 направлено вимогу про повернення заборгованості по кредиту, у якій зазначено зміст порушених зобов'язань та вимога про виконання порушеного зобов'язання у 30-ти денний строк з моменту отримання цього повідомлення. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 3145070, дана вимога отримана ОСОБА_8 особисто 31 травня 2008 року, але вимога про погашення заборгованості по кредиту так і незадоволена, сума боргу не сплачена.

За порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених положеннями Кредитного договору позичальнику нараховано пеню, яку він зобов'язаний сплатити на користь Банку, в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, починаючи з першого дня закінчення строку виконання зобов'язань, зазначеного в Кредитному договорі - п.9.1 Кредитного договору.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.11.2012р. задоволено позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та стягнуто з ОСОБА_8 на користь банку заборгованість у сумі 120455,06 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 916663,03 грн.

(93126,07 доларів США - заборгованість по тілу кредиту, 11696,91 доларів США - заборгованість по нарахованих відсотках, 5737,78 доларів США - пеня), за зазначеним кредитним договором, яка утворилася станом на 11.06.2009р. Рішення суду не виконане до теперішнього часу.

Зобов'язання припиняються з підстав передбачених договором або законом (частина 1 ст. 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604-609 ЦК України.

Наявність судового рішення за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє права кредитора на отримання процентів за користування кредитом, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту, пені.

У зв'язку з тим, що зобов'язання не припинилося, рішення не виконано, банк здійснив нарахування процентів на залишок заборгованості за наступний період, а також пені за порушення строків повернення кредиту, за порушення строків сплати процентів за користування кредитними коштами.

Після ухвалення заочного рішення позичальником платежі також не здійснювалися.

Згідно розрахунку, станом на 16 червня 2014 року заборгованість ОСОБА_8 перед Банком по Кредитному договору складає 160821,10 доларів США, що в еквівалентному співвідношенні з урахуванням курсу НБУ складає 1886244,47 грн., в тому числі: 93126,07 доларів США (1092260,50 грн.) - заборгованість по кредиту; 67695,03 доларів США (793983,97 грн.) - нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом; 6551692,93 грн. - пеня на заборгованість за кредитом та на заборгованість за відсотками. Розмір заборгованості підтверджується розрахунком наданим Банком.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором Банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Приписами ст. 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Пунктом 3.6 обох кредитних договорів обумовлено, що кредит наданий Банком, забезпечується також всім належним позичальнику майном, коштами та активами, що належать йому на праві власності, незважаючи на термін, коли і як вони були придбані, і на які може бути звернено стягнення, в порядку, встановленому законодавством України.

В забезпечення виконання умов Кредитного договору №014/17-16/1952-11 від 08.06.2006р. та кредитного договору №014/17-16/1878-11 від 30.05.2006р. між Банком та Приватним підприємством «Юридична фірма «Вікторія Кейф» (ЄДРПОУ 33961407) були укладені відповідні договори іпотеки від 08.06.2006р. та 30.05.2006р.

ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» як іпотекодержатель надав 21.07.2007р. лист-згоду на наступну іпотеку №17-46/07-049 предмету іпотеки за вказаними вище іпотечними договорами.

21 лютого 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» і Приватним підприємством «Юридична фірма «Вікторія Кейф» було укладено договір іпотеки, посвідчений 21 лютого 2007 року ОСОБА_17, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 1069.

Предметом іпотеки є: цілісний майновий комплекс «Парк Енергетиків», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить Іпотекодавцю на праві приватної власності, на підставі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя по справі № 2-2718/2006 року від 10.07.2006 року, зареєстрованого Орендним підприємством Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації 27 липня 2006 року в книзі 13 за номером запису 2117. Реєстраційний номер предмету іпотеки в реєстрі прав власності на нерухоме майно 15540904. Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці площею 11,07 га, яка не приватизована та питання про її приватизацію не вирішувалося.

Проведення реконструкції чи ремонту предмету іпотеки не змінює правовідносин сторін за цим договором. Предмет іпотеки передається в іпотеку разом з усіма його від'ємними і невід'ємними приналежностями, поліпшеннями, складовими частинами та внутрішніми системами, що існують на момент укладення цього договору та виникнуть у майбутньому. Заставна вартість предмету іпотеки визначена сторонами в сумі 955391,00 грн.

Зазначеним договором іпотеки обумовлено, що останній забезпечує вимоги банку, що витікають з умов кредитного договору № 014/17-16/1952-11 укладеного 08 червня 2006р. між Банком та гр. ОСОБА_8 та умов кредитного договору №014/17-16/1878-1І, укладеного 30 травня 2006р. між Банком та гр. ОСОБА_10 В виду невиконання позичальниками гр. ОСОБА_10 та гр. ОСОБА_8 умов зазначених кредитних договорів утворилась значна заборгованість.

У відповідності до цього Договору Банк має право у випадку невиконання боржниками своїх зобов'язань за Кредитними договорами отримати задоволення за рахунок заставленого майна.

Згідно наданих позивачем розрахунків заборгованості, загальна заборгованість за кредитними договорами №014/17-16/1952-11 від 08.06.2006р. та №014/17-16/1878-11 від 30.05.2006р. складає 10979827,79 грн., яку останній визначає як остаточний розмір ціни для продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах.

З такими доводами позивача не можна погодитись, оскільки вони не узгоджуються як з обставинами справи, так і з вимогами чинного законодавства України.

Стаття 1 Закону України «Про іпотеку» від 05 червня 2003 р. № 898-ІV (Далі Закон № 898-ІV) визначає суб'єктів іпотечних правовідносин, до яких відноситься й майновий поручитель - як особа, що передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника.

Як вбачається із договору іпотеки особа боржника та іпотекодавця є відмінними, тому боржник за основним зобов'язанням та майновий поручитель не є солідарними боржниками, оскільки положеннями Закону № 898-ІV не передбачено солідарної відповідальності боржника за основним зобов'язанням та майнового поручителя у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст. 11 Закону № 898-ІV, визначено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. Тобто обсяг відповідальності майнового поручителя обмежений вартістю майна, переданого ним в іпотеку, у зв'язку із чим збільшення обсягу відповідальності майнового поручителя неможливе.

За умовами п. 1.2 договору іпотеки загальна вартість предмета іпотеки становить 680 997,00 грн., заставна вартість визначена сторонами в сумі 955 391, 00 грн. Тож ціна предмета іпотеки визначена між іпотекодавцем та іпотекодержателем у відповідності до положень частини шостої статті 5 Закону № 898-ІV.

Таким чином, зазначені позовні вимоги Банка щодо задоволення його вимог в розмірі 10 979 827,79 грн. не відповідають та грубо суперечать приписам прямої нормі Закону України «Про іпотеку», оскільки вартість предмета іпотеки, переданого Банку майновим поручителем, є значно нижчою, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, відповідно до рішення Третейського суду від 05.10.2007 року по справі №160-1/02.00, новим власником цілісного майнового комплексу «Парк Енергетиків», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 став ОСОБА_9

Відповідно до Договору іпотеки, Іпотекодавець не має права без письмової згоди Іпотекодержателя відчужувати предмет іпотеки.

Натомість згідно рішення Третейського суду від 05.10.2007 року, по справі №160-1/02.00, яке ніким не було оскаржено, та на сьогодні має чинності, новим власником цілісного майнового комплексу «Парк Енергетиків», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 став ОСОБА_9

Відповідно до частини першої статті 23 Закону № 898-ІV у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є

дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому

випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження

майна іпотекою.

Гіпотеза цієї норми права чітко визначає умови та обставини, з настанням чи ненастанням яких реалізуються права та обов'язки суб'єктів права, зазначених у диспозиції цієї

норми. Зокрема, цією нормою закону визначено, що іпотека є дійсною лише у разі переходу права власності на предмет іпотеки саме від іпотекодавця до іншої особи.

Не буде переходу права власності на предмет іпотеки до нового власника у разі ухвалення після укладення договору іпотеки рішення суду про визнання за цією особою права власності на майно з будь яких підстав.

Таким чином, набуття ОСОБА_9 права власності на предмет іпотеки відбулося виключно за рішенням суду, ухваленого після укладення договору іпотеки. В даному випадку не відбулося переходу права власності на предмет іпотеки до ОСОБА_9, як до нового власника зазначеного вище нерухомого майна в розумінні приписів ст.23 Закону України «Про іпотеку».

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23 червня 2014р. (справа № 20/214/09-28/368/09), було відмовлено у повному обсязі у задоволені позову ВАТ «Райффайзен Банк «Аваль» в особі філії Запорізької обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк «Аваль» до Приватного підприємства «Юридична фірма «ВІКТОРІЯ КЕЙФ»,за участю третіх осіб - гр. гр. ОСОБА_16 та ОСОБА_8, про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким виступає нерухоме майно - цілісний майновий комплекс «Парк Енергетиків», розташований за адресою: АДРЕСА_1. Зазначене рішення ніким не оскаржене і набрало законної сили.

Відповідно до приписів ч.3 ст.61 ЦПК України обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тобто діє принцип преюдиціальності, коли встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні, і не має необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати їх сумніву істинність і стабільність судового акту, який вступив в законну силу.

Таким чином, відмова у задоволені позову ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» до Приватного підприємства «Юридична фірма «ВІКТОРІЯ КЕЙФ» про звернення стягнення на один і той же предмет іпотеки (нерухоме майно -цілісний майновий комплекс «Парк енергетиків», розташований за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 11,07), тобто до попереднього власника нерухомого вказаного майна (Приватне підприємство «Юридична фірма «ВІКТОРІЯ КЕЙФ») тягне за собою відмову у задоволені позову з тих же підстав і до наступного власника нерухомого майна, яким на сьогодні є ОСОБА_9.- відповідач по справі.

Таким чином, і у даному випадку до ОСОБА_9, як до нового власника майна, яке є предметом іпотеки, не переходять усі обов'язки за іпотечним договором, одним із яких є відповідальність своїм майном перед іпотекодержателем у разі неналежного виконання зобов'язань боржниками за кредитними договорами, оскільки такий обов'язок відсутній у попереднього іпотекодавця, яким є Приватне підприємство «Юридична фірма «ВІКТОРІЯ КЕЙФ».

Зважаючи на викладене, суд вважає, що у задоволенні Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк «Аваль» до ОСОБА_9, треті особи: ОСОБА_10, ОСОБА_8, приватне підприємство «Юридична фірма «Вікторія Кейф», ОСОБА_11, ліквідатор ФОП ОСОБА_11 арбітражний керуючий Острик Сергій Юрійович, про звернення стягнення на предмет іпотеки слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-214, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк «Аваль» до ОСОБА_9, треті особи: ОСОБА_10, ОСОБА_8, приватне підприємство «Юридична фірма «Вікторія Кейф», ОСОБА_11, ліквідатор ФОП ОСОБА_11 арбітражний керуючий Острик Сергій Юрійович, про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Ленінський районний суд м. Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Ісаков Д. О.