Постанова

від 11.08.2009 по справі 51/6

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2009 № 51/6

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Євсіко ва О.О.

суддів: Борисенко І.В.

Шипка В.В.

За участю представникі в:

від позивача: ОСОБА_2 (предст. за дов.);

від відповідача: Резніче нко О.Ю. (предст. за дов.);

розглянувши у відкрито му судовому засіданні апеляц ійну скаргу ТОВ "Ротерман груп Україна"

на рішення Господарськ ого суду м.Києва від 23.03.2009

у справі № 51/6 (суддя Пригу нова А.Б.)

за позовом Фізичної особи - підп риємеця ОСОБА_5

до ТОВ "Ротерман гру п Україна"

про розірвання договор у оренди від 12.05.2008 р. та стягненн я 104.920,43 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Г осподарського суду міста Киє ва з вимогами про розірвання договору оренди нерухомого майна від 12.05.2008 р.; стягнення 104.920,43 грн. за договором оренди неру хомого майна від 12.05.2008 р., з яких: 101.000,00 грн. основного боргу, 440,43 грн . 3 % річних, 3.480,00 грн. пені. Позовні вимоги обґрунтовані неналеж ним виконанням відповідачем своїх зобов' язань зі сплат и орендної плати відповідно до умов зазначеного договору .

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 23.03.2009 р. у спр аві № 51/6 (далі - Рішення суду) п озов задоволено частково:

- стягнуто з Товариства з об меженою відповідальністю “ Ротерман Груп Україна” (01010, м . Київ, вул. Івана Мазепи, 26, іден тифікаційний код 35849966) з будь-як ого рахунку, виявленого держ авним виконавцем під час вик онання судового рішення, на к ористь Фізичної особи-підпри ємця ОСОБА_5 (01021, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер Н ОМЕР_1) 101.000 (сто одну тисячу) гр н. 00 коп. основного боргу, 3.245 (три тисячі двісті сорок п' ять) г рн. 24 коп. пені., 315 (триста п'ятнад цять) грн. 46 коп. 3 % річних, 1.130 (одну тисячу сто тридцять) грн. 60 коп . державного мита, 117 (сто сімнад цять) грн. 59 коп. витрат з інформ аційно-технічного забезпече ння судового процесу;

- розірвано договір оренди н ерухомого майна від 12.05.08 р., що у кладений між Суб' єктом підп риємницької діяльності - фі зичною особою ОСОБА_5 та Т овариством з обмеженою відпо відальністю “Ротерман Гру п Україна”.

У задоволенні решти позовн их вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даним ріш енням, відповідач звернувся до Київського апеляційного г осподарського суду з апеляці йною скаргою, в якій просить Р ішення суду скасувати повніс тю та поставити нове рішення , яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Вимоги та доводи апеляційн ої скарги мотивовані тим, що м ісцевим господарським судом було неповно з' ясовано обс тавини, які мають значення дл я справи, а також невірно заст осовано норми матеріального і процесуального права.

Скаржник стверджує, що:

- Довідка № 3885 Головного упра вління статистики в м. Києві с відчить, що до переліку видів діяльності за КВЕД Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 не входить п. 70.20.0 «Здавання в о ренду власного нерухомого ма йна», тобто договір, який є пре дметом судового розгляду, ук ладався ОСОБА_5 як фізично ю особою, а не СПД;

- місцевим судом не було з'яс овано, коли саме гр. ОСОБА_6 і члени його сім' ї звільнил и жиле приміщення, оскільки в ідповідно в статті 167 Житловог о Кодексу України визначено, що у разі вибуття наймача та ч ленів його сім'ї на постійне п роживання до іншого населено го пункту або в інше жиле прим іщення в тому ж населеному пу нкті договір найму жилого пр иміщення вважається розірва ним з дня вибуття;

- позивачем на підтверджен ня розрахунків між ним і ві дповідачем надана виписка з банківського рахунку від 16.0 4.2008 р.; при розрахунку суми орен ди, сплаченої відповідачем з а період з травня по жовтень 20 08 року місцевий суд не врахува в зазначений доказ;

- при розгляді договору найм у житла слід керуватися поло женням глави 59 ЦКУ „Найм (орен да) житла", які є спеціальними щодо положень глави 53 цього ко дексу.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 22.06.2009 р. прийнято до розгляду апеляційну скаргу Товариств а з обмеженою відповідальніс тю “Ротерман Груп Україн а” і порушено апеляційне про вадження у справі № 51/6.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.08.2009 р. під тримав апеляційну скаргу з в икладених у ній підстав, прос ив суд її задовольнити та ска сувати Рішення суду, прийняв ши нове, яким відмовити в задо волені позовних вимог.

Представник позивача у суд овому засіданні 11.08.2009 р. запереч ував проти доводів відповіда ча, викладених в апеляційній скарзі просив суд відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржуване Рішенн я суду як таке, що прийняте з п овним та всебічним з' ясуван ням обставин, які мають значе ння для справи, а також з дотри манням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, перевіривши ма теріали справи, заслухавши п ояснення представника позив ача та відповідача, дослідив ши докази, проаналізувавши н а підставі встановлених факт ичних обставин справи правил ьність застосування судом пе ршої інстанції норм законода вства, колегія суддів встано вила наступне.

Як підтверджено матеріала ми справи, 12.05.2008 р. між сторонами був укладений договір оренд и нерухомого майна (надалі - договір), за умовами якого поз ивач зобов' язався передати в оренду відповідачу на відп латній основі належну позива чу квартиру, яка має характер истики: S заг. 169,60 кв. м, S жил. 66,80 кв. м та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 зі всіма невід' єм ними технічними пристроями і предметами домашнього вжитк у, які пропонуються в оренду р азом з квартирою відповідно до додатку № 1 до даного догово ру, а також машиномісце № 86 пло щею 14,30 кв. м в підземній автост оянці (паркінгу) за адресою: АДРЕСА_2.

Колегія суддів відхиляє по силання апелянта на те, що Дов ідка № 3885 Головного управлінн я статистики в м. Києві свідчи ть, що до переліку видів діяль ності за КВЕД Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 не вхо дить п. 70.20.0 «Здавання в оренду в ласного нерухомого майна», т обто договір, який є предмето м судового розгляду, укладав ся ОСОБА_5 як фізичною осо бою, а не СПД.

Сторонами в договорі, який б ув укладений 12.05.2008 р. між СПД-ФО ОСОБА_5 та ТОВ „Ротерман Г руп Україна", в особі Орендо давця визначений саме суб'єк т підприємницької діяльност і - фізична особа ОСОБА_5. Та кож в договорі було чітко заз начено номер свідоцтва і дат а державної реєстрації суб'є кта підприємницької діяльно сті, номер і дата видачі свідо цтва платника єдиного податк у.

В свідоцтві про сплату єдин ого податку № 391205, котре видане суб'єкту підприємницької ді яльності - фізичній особі О СОБА_5, в п. 3 „Вид або види діяльності" записано - здаван ня під найм власної нерухомо сті.

При цьому не включення до пе реліку видів діяльності за К ВЕД пункту 70.20.0 «Здавання в оре нду власного нерухомого майн а» не є порушенням підсуднос ті при прийнятті позовної за яви до провадження, оскільки в статті 1 ГПК України чітко в изначено, що громадяни які зд ійснюють підприємницьку дія льність без створення юридич ної особи і в установленому п орядку набули статусу суб'єк та підприємницької діяльнос ті, мають право звертатися до господарського суду.

Водночас колегія суддів бе ре до уваги і те, що згідно з п. 6 .11 Договору реорганізація рео рганізація або зміна податко вого статусу орендодавця, пр ипинення діяльності орендод авця як суб' єкта підприємни цької діяльності не є підста вою для зміни умов або розірв ання Договору.

Пунктом 1.2 Договору сторони узгодили, що квартира переда ється в оренду відповідачу д ля проживання в ній представ ника (співробітника) відпові дача, а саме - гр. ОСОБА_6 і членів його сім'ї.

Пунктом 9.1 договору сторони погодили строк його дії з мом енту укладення до 31.05.2009 р., при ць ому термін строк користуванн я квартирою - з 02.06.2008 р. по 31.05.2009 р.

Порядок розрахунків визна чений сторонами в розділі 3 до говору, відповідно до якого щ омісячна орендна плата склад ає 50500,00 грн. та вноситься відпов ідачем в грошовій формі шлях ом перерахування на банківсь кий рахунок позивача відпові дно до платіжних реквізитів, що вказані в договорі.

Відповідач не пізніше 16.05.2008 р . безготівково перераховує п озивачу чи передає в готівко вій формі позивачу через гр. ОСОБА_6 аванс по орендній пл аті за період з 02.06.2008 р. по 30.06.2008 р. в сумі 50500,00 грн.

Відповідач не пізніше 16.05.2008 р . додатково перераховує пози вачу або передає в готівкові формі через гр. ОСОБА_6 ава нс по орендні платі за травен ь 2009 року в сумі 50.500,00 грн. Орендна плата за період з 01.07.2008 р. по 01.04.2009 р . сплачується відповідачем в у розмірі і в порядку, що вказ ані в п. 3.1.1 даного договору, щом ісячно наперед не пізніше 5 ч исла кожного місяця, за який с плачується орендна плата.

Позивач просить суд стягну ти з відповідача 101.000,00 грн. осно вного боргу, що виник у зв' яз ку з несплатою останнім орен дної плати за вересень, жовте нь 2008 року (з урахуванням того, що позивач звернувся до суду в листопаді 2008 року).

Відповідно до положень Гос подарського кодексу України як спеціального акту законо давства, що регулює правовід носини у господарській сфері , зокрема, статті 173, господарсь ким визнається зобов' язанн я, що виникає між суб' єктом г осподарювання та іншим учасн иком (учасниками) відносин у с фері господарювання з підста в, передбачених цим Кодексом , в силу якого один суб' єкт (з обов' язана сторона, у тому ч ислі боржник) зобов' язаний вчинити певну дію господарсь кого чи управлінсько-господа рського характеру на користь іншого суб' єкта (виконати р оботу, передати майно, сплати ти гроші, надати інформацію т ощо), або утриматися від певни х дій, а інший суб' єкт (управн ена сторона, у тому числі кред итор) має право вимагати від з обов' язаної сторони викона ння її обов' язку.

Стаття 193 Господарського ко дексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та і нші учасники господарських в ідносин повинні виконувати г осподарські зобов'язання нал ежним чином відповідно до за кону, інших правових актів, до говору, а за відсутності конк ретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно д о вимог, що у певних умовах зви чайно ставляться, до виконан ня господарських договорів з астосовуються відповідні по ложення Цивільного кодексу У країни з урахуванням особлив остей, передбачених цим Коде ксом. Кожна сторона повинна в жити усіх заходів, необхідни х для належного виконання не ю зобов'язання, враховуючи ін тереси другої сторони та заб езпечення загальногосподар ського інтересу. Не допускаю ться одностороння відмова ві д виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених зако ном, а також відмова від викон ання або відстрочка виконанн я з мотиву, що зобов'язання дру гої сторони за іншим договор ом не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного ко дексу України зобов'язання п овинні виконуватися належни м чином відповідно до умов до говору та вимог цього кодекс у, інших актів цивільного зак онодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відпов ідно до звичаїв ділового обо роту або інших вимог, що звича йно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов 'язання або одностороння змі на його умов не допускається (ст. 525 ЦК України), якщо інше не в становлено договором або зак оном.

Проаналізувавши зміст укл аденого між сторонами догово ру, місцевий суд дійшов вірно го висновку, що за цивільно-пр авовими ознаками цей договір є договором оренди житла, а то му до нього застосовуються п оложення про оренду.

Відповідно до ст. 810 Цивільно го кодексу України за догово ром найму (оренди) житла одна с торона - власник житла (найм одавець) передає або зобов' язується передати другій сто роні (наймачеві) житло для про живання у ньому на певний стр ок за плату.

Згідно з ст. 815 Цивільного код ексу України наймач зобов' я заний своєчасно вносити плат у за житло.

Розмір плати за користуван ням житлом встановлюється у договорі найму житла. Наймач вносить плату за користуван ня житлом у строк, встановлен ий договором найму житла (ст. 8 20 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК Укра їни якщо у зобов' язані вста новлений строк (термін) його в иконання, то воно підлягає ви конанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК Укр аїни кожна із сторін повинна довести належними та допуст имими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи запе речень.

Скаржник стверджує, що 22.09.2008 р . звільнив квартиру, яка знахо диться за адресою: АДРЕСА_2 , а тому користувався нею менш е п' яти місяців.

Колегія суддів відзначає, щ о відповідно до пп. 2.2.8 Договору після закінчення строку дії Договору (його дострокового розірвання) орендар зобов' язаний звільнити і здати оре ндодавцю у встановленому пор ядку за актом приймання-пере дачі (додаток № 2 до Договору) м ашиномісце і квартиру з усім а невід' ємними технічними п ристроями і предметами домаш нього вжитку в належному ста ні.

Ухвалою місцевого суду від 21.07.2009 р. відповідача було зобов ' язано надати суду документ альне підтвердження викладе них обставин, а також докумен ти, які підтверджують, що квар тира за адресою: Україна, АД РЕСА_2 загальною площею 169,6 кв . м 22.09.2008 р. була повернута позива чеві.

Проте відповідач витребув аних судом документів не над ав, поважних причин з цього пр иводу не навів. Отже, відповід ач не надав належних і допуст имих доказів звільнення та п ередачі орендодавцеві кварт ири в установленому Договоро м порядку.

У письмових запереченнях н а підтвердження виконання св оїх договірних зобов' язань щодо сплати відповідач поси лається на платіжні дорученн я від 13.05.2008 р., від 17.06.2009 р., від 10.07.2008 р, в иписку з банківського рахунк у від 16.04.2008 р., прибутковий касов ий ордер від 01.08.2008 р. та зазначає , що за травень 2008 року відповід ачем була сплачена сума на 2.016,0 0 грн. більша, ніж передбачена за домовленістю між сторонам и.

Як вбачається з матеріалів справи, факт перерахування в ідповідачем грошових коштів на рахунок позивача підтвер джується виписками з банківс ького рахунку від 10.07.2008 р. на сум у 50.500,00 грн., від 17.06.2008 р. на суму 50.500,00 г рн., платіжним дорученням від 13.05.2008 р. на суму 50.500,00 грн. та прибут ковим касовим ордером, склад еним 07.08.2008 р. на суму 50.500,00 грн. (копі ї - у матеріалах справи).

Виписка з банківського рах унку позивача від 16.04.2008 р. засві дчує факт перерахування грош ових коштів на рахунок позив ача, проте не підтверджує пер ерахування вказаних коштів с аме з рахунку відповідача, вр аховуючи реквізити сторін, щ о зазначені у договорі.

Колегія суддів вважає, що по зивачем безпідставно подано до суду виписку з банківсько го рахунку від 16.04.2008 р., оскільки сам договір між сторонами бу в укладений лише 12.05.2008 р., а тому вказаний документ не має від ношення до предмету спору.

Колегія суддів не приймає я к належні і допустимі докази додатково надані відповідач ем пояснення, копію платіжно го доручення від 25.03.2008 р. на 6751,00 EUR т а довіреність компанії „US Invest” (Таллінн, Естонія), оскільки з азначені документи підписан і особами без зазначення їх п осад, прізвищ або без підтвер дження їх відповідних повнов ажень, належним чином не лега лізовані в установленому чин ним законодавством порядку, а також з урахуванням того, що відповідачем належним чином не підтверджено, що вказана к омпанія має відношення до ць ого спору (зокрема, згідно зі С татутом засновником та єдини м учасником відповідача є ТО В „У.С. ІНВЕСТ УКРАЇНА”, м. К иїв).

Колегія суддів враховує, що стонами Договору не оформля лись щомісячні акти прийому- передачі послуг відповідно д о п. 3.2 Договору. Разом з тим від повідач не заперечує користу вання майном позивача на під ставі Договору.

Зважаючи на те, що відповіда чем не надано належних доказ ів звільнення квартири площе ю 169,6 кв. м, яка знаходиться за ад ресою: Україна, АДРЕСА_2 та сплати орендної плати за вер есень, жовтень 2008 року, суд визн ає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 101.000,00 г рн. правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому колегія суддів ві дзначає, що сторонами в догов орі є юридичні особи, а саме в особі „Орендаря" в договорі о ренди від 12.05.2008 р. виступає ТОВ „ Ротерман Груп Україна", то му норми статті 168 Житлового к одексу України не можуть бут и застосовані в цьому випадк у, оскільки гр. ОСОБА_6 і чле ни його сім'ї лише проживали в квартирі, а ТОВ „Ротерман Г руп Україна" є безпосереднь о стороною в договорі, з якою б уло укладено договір оренди.

Договір оренди не може вваж атися розірваним після вибут тя гр. ОСОБА_6 і членів його сім' ї з орендованої кварти ри (на підставі ст. 167 Житлового кодексу України), оскільки во ни не є стороною в договорі і з ними безпосередньо не уклад ався договір оренди. Договір не містить застережень щодо того, що в оплату враховуєтьс я лише строк користування кв артирою особою, котра в ній пр оживає.

Не може бути підставою для в ідмови в позові в даній справ і і те, що відповідач 08.10.2008 р. укла в Договір оренди нерухомого майна з фізичною особою - пі дприємцем ОСОБА_9 (копія - в матеріалах справи). Згідно з наданими поясненнями, за цим договором відповідач також орендував квартиру для прожи вання гр. ОСОБА_6. Разом з ти м колегія суддів відзначає, щ о за вказаним договором квар тира орендована для постійно го або тимчасового проживанн я трьох фізичних осіб (п. 6.3), які мають певні корпоративні ві дносини з відповідачем.

Відповідно до договору оре нди від 12.05.2008 р., а саме в п. 4.2 визна чено, що Дострокове розірван ня даного Договору, а також зм іна його умов, можливі з ініці ативи кожної зі Сторін, з пові домленням про це інший Сторо ни не менш чим за 5 (п'ять) календ арних днів до передбачуваної дати розірвання Договору. Пу нктом 4.3 Договору визначено, щ о підставою для розірвання Д оговору є порушення умов зок рема п. 3.2, який визначає порядо к та строки внесення орендно ї плати.

Стаття 193 Господарського ко дексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та і нші учасники господарських в ідносин повинні виконувати г осподарські зобов'язання нал ежним чином відповідно до за кону, інших правових актів, до говору, а за відсутності конк ретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до в имог, що у певних умовах звича йно ставляться.

Колегія суддів враховує, що відповідачеві не направляло сь повідомлення про достроко ве розірвання Договору оренд и нерухомого майна від 12.05.2008 р. з а процедурою, визначеною п. п. 4.2, 4.3 Договору. Позивач лише нап равив відповідачеві претенз ію з вимогою сплатити орендн у плату за вересень 2008 року, де також містилось попередженн я про те, що в подальшому позив ач має намір звернутись до су ду для захисту порушених пра в.

З цього приводу апеляційни й суд відзначає наступне.

У п. 8 постанови Пленуму Верх овного Суду України "Про заст осування Конституції Україн и при здійсненні правосуддя" від 01.11.1996 р. N 9 зазначається: з ура хуванням конституційного по ложення про те, що правосуддя в Україні здійснюється викл ючно судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовід носини, що виникають у держав і (ст. 124 Конституції), судам під відомчі всі спори про захист прав і свобод громадян. Суд не вправі відмовити особі в при йнятті позовної заяви чи ска рги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розгляну ті в передбаченому законом д осудовому порядку. Статтею 55 К онституції кожній людині гар антовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяль ності органів державної влад и, місцевого самоврядування, посадових осіб і службових о сіб, а тому суд не повинен відм овляти особі в прийнятті чи р озгляді скарги з підстав, пер едбачених законом, який це пр аво обмежує.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конс титуційним зверненням Товар иства з обмеженою відповідал ьністю "Торговий Дім "Кампус К оттон клаб" щодо офіційного т лумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) від 09.07.2002 р. N 15-рп/2002 встановлено, що полож ення частини другої статті 124 Конституції України щодо пош ирення юрисдикції судів на в сі правовідносини, що виника ють у державі, в аспекті конст итуційного звернення необхі дно розуміти так, що право осо би (громадянина України, іноз емця, особи без громадянства , юридичної особи) на зверненн я до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законо м, іншими нормативно-правови ми актами. Встановлення зако ном або договором досудового врегулювання спору за волев иявленням суб'єктів правовід носин не є обмеженням юрисди кції судів і права на судовий захист.

Конституційний Суд Україн и виходить з того, що положенн я ч. 2 ст. 124 Конституції України треба розглядати в системно му зв'язку з іншими положення ми Основного Закону України, які передбачають захист суд ом прав і свобод людини і гром адянина, а також прав юридичн ої особи, встановлюють юриди чні гарантії їх реалізації, н адаючи можливість кожному за хищати права і свободи будь-я кими не забороненими законом засобами (частина п'ята статт і 55 Конституції України). Тобт о кожна особа має право вільн о обирати не заборонений зак оном засіб захисту прав і сво бод, зокрема судовий захист.

Для забезпечення судового захисту Конституція України у статті 124 встановила принци пи здійснення правосуддя вик лючно судами, неприпустимост і делегування функцій судів та їх привласнення іншими ор ганами чи посадовими особами та визначила юрисдикцію суд ів. Зазначені принципи забез печують здійснення конститу ційного права на судовий зах ист, яке не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (стаття 64 Конституції України).

Із змісту частини другої ст атті 124 Конституції України що до поширення юрисдикції на в сі правовідносини, що виника ють у державі, випливає, що кож ен із суб'єктів правовідноси н у разі виникнення спору мож е звернутися до суду за його в ирішенням. Суб'єктами таких п равовідносин можуть бути гро мадяни, іноземці, особи без гр омадянства, юридичні особи т а інші суб'єкти цих правовідн осин. Зазначена норма, як і інш і положення Конституції Укра їни, не містить застереження щодо допустимості судового захисту тільки після досудов ого врегулювання спору та не припустимості здійснення пр авосуддя без його застосуван ня.

Право на судовий захист пер едбачено й іншими статтями К онституції України. Так, відп овідно до статті 8 Конституці ї України звернення до суду д ля захисту конституційних пр ав і свобод людини і громадян ина безпосередньо на підстав і Конституції України, норми якої мають пряму дію та найви щу юридичну силу, гарантуєть ся. Частина четверта статті 13 Конституції України встанов лює обов'язок держави забезп ечити захист прав усіх суб'єк тів права власності і господ арювання, зокрема у судовому порядку. До таких суб'єктів на лежать, зокрема, юридичні осо би та інші суб'єкти господарс ьких відносин. Тобто можливі сть судового захисту не може бути поставлена законом, інш ими нормативно-правовими акт ами у залежність від викорис тання суб'єктом правовідноси н інших засобів правового за хисту, у тому числі досудовог о врегулювання спору.

Обов'язкове досудове врегу лювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовн ої заяви до розгляду і здійсн ення за нею правосуддя, поруш ує право особи на судовий зах ист. Можливість використання суб'єктами правовідносин до судового врегулювання спорі в може бути додатковим засоб ом правового захисту, який де ржава надає учасникам певних правовідносин, що не супереч ить принципу здійснення прав осуддя виключно судом. Виход ячи з необхідності підвищенн я рівня правового захисту, де ржава може стимулювати виріш ення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не об ов'язком особи, яка потребує т акого захисту.

Право на судовий захист не п озбавляє суб'єктів правовідн осин можливості досудового в регулювання спорів. Це може б ути передбачено цивільно-пра вовим договором, коли суб'єкт и правовідносин добровільно обирають засіб захисту їхні х прав. Досудове врегулюванн я спору може мати місце також за волевиявленням кожного з учасників правовідносин і з а відсутності у договорі зас тереження щодо такого врегул ювання спору.

Таким чином, обрання певног о засобу правового захисту, у тому числі і досудового врег улювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка доброві льно, виходячи з власних інте ресів, його використовує. Вст ановлення законом обов'язков ого досудового врегулювання спору обмежує можливість ре алізації права на судовий за хист.

З урахуванням викладеного положення частини другої ст атті 124 Конституції України що до поширення юрисдикції суді в на всі правовідносини, що ви никають у державі, в аспекті к онституційного звернення не обхідно розуміти так, що прав о особи (громадянина України , іноземця, особи без громадян ства, юридичної особи) на звер нення до суду за вирішенням с пору не може бути обмежене за коном, іншими нормативно-пра вовими актами. Встановлення законом або договором досудо вого врегулювання спору за в олевиявленням суб'єктів прав овідносин не є обмеженням юр исдикції судів і права на суд овий захист.

Позивач також просить суд с тягнути з відповідача 3480,00 грн. пені.

Статтею 546 ЦК України передб ачено, що виконання зобов' я зань може забезпечуватись зг ідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатит и в разі неналежного виконан ня зобов' язань.

Відповідно до частин 1, 3 стат ті 549 ЦК України, неустойкою (шт рафом, пенею) є грошова сума аб о інше майно, які боржник пови нен передати кредиторові у р азі порушення боржником зобо в' язання. Пенею є неустойка , що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно викона ного грошового зобов' язанн я за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивіль ного кодексу України боржник вважається таким, що простро чив, якщо він не приступив до в иконання зобов' язання або н е виконав його у строк, встано влений договором або законом .

Відповідно до частини 1 стат ті 230 ГК України штрафними сан кціями у цьому Кодексі визна ються господарські санкції у вигляді грошової суми (неуст ойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобо в'язаний сплатити у разі пору шення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного ви конання господарського зобо в'язання.

Пунктом 5.7. договору сторони погодили, що у разі порушення відповідачем строку сплати орендної плати відповідач зо бов' язується сплатити пози вачу пеню в розмірі подвійно ї облікової ставки НБУ (що дія ла у період прострочення пла тежу) від суми простроченого платежу за кожний день таког о прострочення.

При перевірці правильност і нарахування позивачем пені місцевим судом вірно встано влено, що позивачем невірно в изначено її сума.

Однак, в свою чергу суд перш ої інстанції також невірно в изначив, що стягненню з відпо відача підлягає 3245,24 грн. пені.

За розрахунком колегії суд дів сума пені, що підлягає стя гненню з відповідача, склада є 2.516,42 грн.

А саме, пеня нараховується:

- за період з 06.09.2008 р. по 05.10.2008 р. вкл ючно на суму 50.500,00 грн. та склада є 1.523,08 грн.;

- за період з 06.10.2008 р. по 28.10.2008 р. вкл ючно на суму 101.000,00 грн. та склада є 993,34 грн.

А тому оскаржуване рішення в частині розміру стягнутої пені підлягає зміні.

Крім того позивач просить с уд стягнути з відповідача 440,43 г рн. 3% річних за прострочення в иконання зобов' язання щодо сплати орендної плати за пер іод з 06.09.2008 р. до 28.10.2008 р.

Відповідно до статті 625 Циві льного кодексу України боржн ик, який прострочив виконанн я грошового зобов'язання, на в имогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахув анням встановленого індексу інфляції за весь час простро чення, а також три проценти рі чних від простроченої суми, я кщо інший розмір процентів н е встановлений договором або законом.

При перевірці правильност і нарахування позивачем 3 % річ них, місцевим судом вірно вст ановлено, що за вказаний пози вачем період останнім неправ ильно визначено їх розмір. За розрахунком місцевого суду, з яким погоджується апеляці йний суді, з відповідача на ко ристь позивача підлягає стяг ненню 315,46 грн. 3 % річних.

Також позивач просить розі рвати договір оренди нерухом ого майна від 12.05.2008 р.

Відповідно до Господарськ ого кодексу України як спеці ального акту, що регулює відн осини у сфері господарювання , зокрема положень ст. 291 догові р оренди може бути розірвани й за згодою сторін. На вимогу о днієї з сторін договір оренд и може бути достроково розір ваний з підстав, передбачени х Цивільним кодексом України для розірвання договору най му в порядку, встановленому с т. 188 Господарського кодексу У країни.

Частиною другою ст. 651 Цивіль ного кодексу України передба чено, що договір може бути змі нено або розірвано за рішенн ям суду на вимогу однієї з сто рін у разі істотного порушен ня договору другою стороною та в інших випадках, встановл ених договором або законом.

Пунктом 4.2 договору сторони узгодили, що дострокове розі рвання даного договору, а так ож зміна його умов, можливі за ініціативою кожної з сторін , з повідомленням про це друго ї сторони не менш ніж за 5 кале ндарних днів до запропонован ої дати розірвання договору.

Обгрунтовуючи свої вимоги щодо розірвання договору, по зивач зазначає, що тривале не виконання відповідачем свої х зобов' язань щодо сплати є істотним порушенням умов до говору.

За таких обставин колегія с уддів визнає неналежне викон ання відповідачем своїх дого вірних зобов' язань щодо спл ати орендної плати істотним порушенням договору та підст авою для його розірвання, а от же, вважає вимогу позивача що до розірвання договору оренд и нерухомого майна від 12.05.2008 р. о бґрунтованою та такою, що під лягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарськ ого процесуального кодексу У країни доказами у справі є бу дь-які фактичні дані, на підст аві яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи від сутність обставин, на яких ґр унтуються вимоги і заперечен ня сторін, а також інші обстав ини, які мають значення для пр авильного вирішення господа рського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК Украї ни господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується а всебічному, повному і об'єкт ивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись з аконом.

Згідно зі ст. 33 ГПК України ко жна сторона повинна довести ті обставини, на які вона поси лається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи, викладені апелянто м, спростовуються доказами, н аявними в матеріалах справи.

В ході розгляду апеляційно ї скарги відповідачем не над ано доказів на підтвердження сплати спірної заборгованос ті.

Всі інші доводи та заперече ння сторін, надані на їх підтв ердження докази колегією суд дів до уваги не беруться на пі дставі ст. 34 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и, оскільки не мають значення для даної справи під час її но вого розгляду в межах, визнач ених Вищим господарським суд ом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 103 ГПК Україн и апеляційна інстанція за ре зультатами розгляду апеляці йної скарги має право скасув ати рішення повністю або час тково і прийняти нове рішенн я.

Відповідно до ст. 104 Господар ського процесуального кодек су України підставами для ск асування або зміни рішення м ісцевого господарського суд у є:

1) неповне з' ясування обста вин, що мають значення для спр ави;

2) недоведеність обставин, щ о мають значення для справи, я кі місцевий господарський су д визнав встановленими;

3) невідповідність висновкі в, викладених у рішенні місце вого господарського суду, об ставинами справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріаль ного чи процесуального права .

За вище встановлених обста вин апеляційна скарга, з урах уванням заявлених в ній апел яційних вимог та з викладени х у ній підстав, задоволенню н е підлягає. Рішення Господар ського суду міста Києва у спр аві № 51/6 від 23.03.2009 р. підлягає змін і в частині стягнення пені, а с аме її розміру, а також розмір у судових витрат, що підлягаю ть компенсації позивачеві за рахунок відповідача.

Зважаючи на відмову в задов оленні апеляційної скарги, в ідповідно до вимог ст. 49 Госпо дарського процесуального ко дексу України, витрати, понес ені апелянтом при поданні ап еляційної скарги зі сплати д ержавного мита, не відшкодов уються та покладаються на по зивача (апелянта).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103-105 Госпо дарського процесуального ко дексу України, Київський апе ляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу То вариства з обмеженою відпові дальністю „Ротерман Груп Україна” залишити без задов олення.

2. Рішення Господарського су ду міста Києва у справі № 51/6 від 23.03.2009 р. змінити, виклавши п. 2 йо го резолютивної частини у та кій редакції:

„Стягнути з Товариства з об меженою відповідальністю “ Ротерман Груп Україна” (01010, м . Київ, вул. Івана Мазепи, 26, іден тифікаційний код 35849966) з будь-як ого рахунку, виявленого держ авним виконавцем під час вик онання судового рішення, на к ористь Фізичної особи-підпри ємця ОСОБА_5 (01021, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер Н ОМЕР_1) 101.000 (сто одну тисячу) гр н. 00 коп. основного боргу, 2.523 (дві тисячі п' ятсот двадцять тр и) грн. 08 коп. пені., 315 (триста п'ятн адцять) грн. 46 коп. 3 % річних, 1.038 (од ну тисячу тридцять вісім) грн . 32 коп. державного мита, 116 (сто ш істнадцять) грн. 77 коп. витрат з інформаційно-технічного заб езпечення судового процесу.”

3. В решті рішення Господарс ького суду міста Києва у спра ві № 51/6 від 23.03.2009 р. залишити без зм ін.

4. Видачу відповідних наказі в доручити Господарському су ду міста Києва.

5. Матеріали справи № 51/6 повер нути до Господарського суду міста Києва.

6. Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття та мо же бути оскаржена до касацій ної інстанції у встановленом у законом порядку.

Головуючий суддя Євсіков О.О.

Судді Борисенко І.В.

Ши пко В.В.