Ухвала

від 07.07.2016 по справі 916/1813/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"07" липня 2016 р. Справа № 916/1813/16

Суддя господарського суду Одеської області Никифорчук М.І., розглянувши клопотання (вх. ГСОО №2-3568/16) Дочірнього підприємства «Маккенлі» про забезпечення позову у справі №916/1813/16 за позовом Дочірнього підприємства «Маккенлі» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рів'єра 2», Державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» в особі Одеської філії, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 сільської ради Комінтернівського району Одеської про визнання недійними договорів суборенди , -

в с т а н о в и в :

Дочірнє підприємство «Маккенлі» звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рів'єра 2», Державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» в особі Одеської філії, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 сільської ради Комінтернівського району Одеської про визнання недійними договорів суборенди посилаючись на наступне.

24 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 сільською радою Комінтернівського району Одеської області (надалі - ОСОБА_1 сільрада, Орендодавець) та Дочірнім підприємством «Маккенлі» (надалі - ДП «Маккенлі», Орендар) укладений договір оренди земельної ділянки, за яким Орендодавець передав Орендарю в оренду земельну ділянку площею 33,058 га строком на 49 років для проведення робіт та призупинення протизсувних процесів на аварійно-небезпечних ділянках с. Фонтанка.

Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 23.11.2007 року, передані в оренду земельні ділянки мають кадастрові номери:

- 5122786400:02:002:1143 площею 22,1978 Га;

- 5122786400:02:003:0177 площею 10,8599 Га.

Зазначений договір було зареєстровано у Комінтернівському районному відділі Одеської регіональної філії центру ДЗК 23.11.2007 року.

Рішенням (протоколом) загальних зборів засновника ДП «Маккенлі» №8/02/2016 від 08.02.2016 року призначено на посаду директора ДП «Маккенлі» ОСОБА_2.

Підставою зміни керівника ДП «Маккенлі» стало те, що попередній керівник ОСОБА_3 зник з поля зору засновника без передачі останньому печатки, статуту, бухгалтерської та іншої господарської документації.

За даним фактом Приморським ВП м. Одеси 22.04.2016 року відкрито кримінальне провадження №1201616050002948 за ч.4 ст. 191 КК України.

Тривалий час новий керівник ДП «Маккенлі» займався поновленням втрачених та не переданих колишнім керівником документів.

Після перевірки деяких обставин, у червні 2016 року з'ясувалось, що ДП «Маккенлі» нібито 16.12.2015 року уклало з ТОВ «Рів'єра 2» два договори суборенди земельної ділянки (без серії та номеру) строком дії на 40 років. Дані договори суборенди були зареєстровані в реєстрі речових прав на нерухоме майно Одеською філією Державного підприємства «Державний інститут судових економко-правових та технічних експертних досліджень» 17.05.2016 року за №14576001 та 26.05.2016 р. №14701262.

Позивач зазначає, що він 16.12.2015 року не укладав жодних договорів суборенди, а той договір, що зареєстрований у реєстрі є таким, що укладений та направлений на протиправне заволодіння майном ДП «Маккенлі» з використанням викрадених печаток та документів.

Доказами того, що договір суборенди не укладався 16.12.2015 року є те, що даний договір був зареєстрований лише 17.05.2016 року та 26.05.2016 року, що не відповідає діючому законодавству.

Стосовно зазначеного договору суборенди, то наголошуємо, що ані новопризначений директор ОСОБА_4, ані представники засновника ДП «Маккенлі» не були обізнані про укладений договір суборенди від 16.12.2015 року.

З посиланням на приписи ст, ст. 203,215 ЦК україни заявник зазначає, що наявність вільного волевиявлення учасників правочину та його відповідність внутрішній волі при укладенні цього правочину є однією з необхідних умов визнання останнього дійсним, а відсутність вільного волевиявлення учасника правочину є законодавчо встановленою підставою для визнання такого правочину недійсним.

Волевиявлення особи, в даному випадку ДП «Маккенлі», на передачу земельної ділянки в суборенду реалізується шляхом укладення договору суборенди.

Однак, ДП «Маккенлі» особисто свою волю на укладення оскаржуваних Договорів суборенди не виявляло.

Враховуючи те, що договори суборенди земельних ділянок було укладено поза волею та без обізнаності ДП «Маккенлі», останній звернувся до Приморського ВП в м. Одеса ГУНП в Одеській області з заявою про вчинення злочину передбаченого статтями 190, 206-2, 364-1, 366 Кримінального Кодексу України.

За підп. І, п. 28 Договору оренди від 24.10.2007 року орендар має право передавати земельну ділянку у суборенду без зміни його цільового призначення, за умови попереднього попередження про це Орендодавця.

Згідно листа ОСОБА_1 сільської ради від 25.02.2016 року №02-24-252/93/02-2/22 земельні ділянки які були передані у оренду ДП «Маккенлі», у суборенду не передавались.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про оренду землі» якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Частиною 6 ст. 93 Земельного кодексу України визначено, що орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння, користування іншій особі.

Приймаючи до уваги те, що спірний договір суборенди земельної ділянки укладений всупереч обізнаності Орендодавця та орендаря, що також порушує норми ст. 8 Закону України «Про оренду землі», ч. 6 ст. 93 Земельного кодексу України, таким чином свідчить, що укладення договору суборенди було вчинено з істотними порушеннями і не виконанням Сторонами обов'язку попередження Орендодавця.

Згідно ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ч. 1ст. 210 Цивільного кодексу Договір суборенди від 26.05.2016 року був зареєстрованим в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте, у відповідності до витягів з державного земельного кадастру про земельні ділянки які були сформовані 06.06.2016 року, відомості про суборендаря ТОВ «Рів'єра 2» відсутні.

Оскільки між ОСОБА_1 сільською радою Комінтернівського району Одеської області та ДП «Маккенлі» узгоджено, що передача в суборенду здійснюється за згодою орендодавця, при цьому, сторонами визначено форму надання такої згоди - письмова, а відповідної згоди не отримано, спірний договір суборенди суперечить чинному законодавству, що також є підставою для визнання його недійсним на підставі ст. 215 ЦК України.

Окрім того, як було вищезазначено спірні договори суборенди договори були зареєстровані в реєстрі речових прав на нерухоме майно Одеською філією Державного підприємства «Державний інститут судових економко-правових та технічних експертних досліджень» 17.05.2016 року за №14576001 та 26.05.2016 р. №14701262.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

На підставі вищевикладеного заявник вважає за необхідне зобов'язати Державне підприємство «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» в особі Одеської філії Державного підприємства «Державний інститут судових економко-правових та технічних експертних досліджень» внести запис про скасування державної реєстрації прав від 17.05.2016 року за №14576001 та від 26.05.2016 р. №14701262.

Заявник зазначає, що у випадку визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки, ТОВ «Рив'єра 2» повинна повернути земельну ділянку ДП «Маккенлі».

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 93 Земельного кодексу України, ст. 8 Закону України «Про оренду землі», позивач просить:

- визнати недійсним договір суборенди земельної ділянки укладений між Дочірнім підприємством «Маккенлі» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рив'єра 2» від 16.12.2015 року (зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.05.2016 року за №14576001 та 26.05.2016 року за №14701262).

- Зобов'язати Державне підприємство «Державний інститут судових економіко- правових та технічних експертних досліджень» в особі Одеської філії Державного підприємства «Державний інститут судових економко-правових та технічних експертних досліджень» внести запис про скасування державної реєстрації прав від 17.05.2016 року №14576001 та від 26.05.2016 року №14701262 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Рив'єра 2» (65039, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 112, код ЄДРПОУ 40166912) повернути земельну ділянку, загальною площею 33,058 Та (кадастровий номер земельної ділянки 5122786400:02:002:1143 площею 22,1978 Та; та кадастровий номер земельної ділянки 5122786400:02:003:0177 площею 10,8599 Та), Дочірньому підприємству «Маккенлі» (65012, м. Одеса, вул. Новощіпний ряд, 2, оф. 315, код ЄДРПОУ 31976757).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07 липня 2016р. порушено провадження у справі № 916/1813/16 та розгляд справи призначений на 25.07.2016р. о 14:50.

Разом із позовною заявою, позивачем надано клопотання по забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «РІВ'ЄРА 2» (код ЄДРПОУ 40166912), чи будь-яким іншим юридичним, або фізичним особам проводити будівельні роботи, чи будь-які інші роботи на земельних ділянках кадастровий № 5122786400:02:002:1143, площею 22,1978 Га, кадастровий №5122786400:02:003:0177 площею 10,8599 Га, розташовані за адресою: Комінтернівський район, с. Фонтанка.

Клопотання обґрунтовано тим, що відповідачем та іншими особами розпочаті будівельні роботи на орендованій землі, що унеможливлює позивача, як орендаря користуватись вказаною земельною ділянкою вчиняючи будівельні роботи власними можливостями.

Також позивач зазначає, що у випадку визнання недійним договору суборенди земельної ділянки, кожна сторона повинна повернути іншій стороні все що вона отримала за недійсним договором, тобто погіршення стану земельної ділянки призведе до того, що ДП «Маккенлі» не зможе отримати назад земельну ділянку у тому стані, яка була до моменту проведення робіт, що в свою чергу потребуватиме значних витрат для приведення земельної ділянки в попередній стан.

Окрім того, відповідно до п. 13 договору оренди земельної ділянки від 24.10.2007 року орендована ділянка ДП «Маккенлі» відноситься до категорії земель рекреаційного призначення.

Пунктом 14 Договору передбачено цільове призначення: для будівництва та експлуатації берегоукріплювальних та протизсувних споруд.

Згідно додатку 3 договору оренди земельної ділянки від 24.10.2007 року (Акту встановлення меж в натурі) надана земельна ділянка може бути використана тільки за цільовим призначенням з дотриманням комплексу природоохоронних заходів по захисту земель.

Тобто, проведення будівельних робіт чи будь-яких інших робіт без відповідної проектної та дозвільної документації на землях рекреаційного призначення призводить також до порушення правил екологічної безпеки та враховуючи специфіку земельної ділянки (зсувна територія) може призвести до зсуву ґрунту та як наслідок провалу будинків жителів с. Фонтанки, що може призвести до тяжких наслідків, зокрема життю та здоров'ю людей.

На підставі викладеного, керуючись ст. 66, 67 ГПК України, позивач просить вжити заходи щодо забезпечення позову вказаним вище шляхом.

Розглянувши подану заяву, матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані до заяви докази, проаналізувавши приписи законодавства, що регулює питання забезпечення позову, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема : накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороноб іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору. Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

У п.п. 1, 3, 5, 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позовуВ» від 26.12.2011р. № 16 (з наступними змінами та доповненнями) зазанчено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Про забезпечення позову господарський суд виносить ухвалу, яка надсилається або видається сторонам у справі, іншим учасникам судового процесу (стаття 87 ГПК). Наказ про вжиття заходів до забезпечення позову не видається.

Зазначена ухвала з урахуванням пункту 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" має статус виконавчого документа, а тому повинна відповідати вимогам статті 18 названого Закону, в тому числі бути скріплена гербовою печаткою.

Проаналізувавши зміст позовної заяви, заяви про забезпечення позову, господарський суд вважає, що у даному випадку вид забезпечення позову, який просить застосувати позивач, безпосередньо зв'язаний із предметом позовної вимоги та є адекватними, розумними та обгрунтованими щодо вимог позивача.

Також господарський суд зазначає, що зазначений вид забезпечення позову запобігає порушення прав та охоронювних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процессу та крім того є мірою тимчасовою.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, п.п. 1, 3, 5, 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позовуВ» від 26.12.2011р. № 16 (з наступними змінами та доповненнями) господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Клопотання (вх. ГСОО №2-3568/16) Дочірнього підприємства «Маккенлі» про вжиття заходів до забезпечення позову - задовольнити повністю.

2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «РІВ'ЄРА 2» (65039, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 112, код ЄДРПОУ 40166912), чи будь-яким іншим юридичним або фізичним особам проводити будівельні роботи, чи будь-які інші роботи на земельних ділянках кадастровий № 5122786400:02:002:1143 площею 22,1978 Га, кадастровий № 5122786400:02:003:0177 площею 10,8599 Га, розташовані за адресою: Комінтернівський район, с. Фонтанка.

Відповідно до п. 29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 рокуВ» ухвала набрала чинності та підлягає негайному виконанню.

Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання у строк, передбачений ст. 22 Закону України „Про виконавче провадженняВ» 21 квітня 1999 року N 606-XIV (з наступними змінами та доповненнями).

Відповідно до ч. 3 ст. 67, ст. 106, 111-13 ГПК України ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя М.І. Никифорчук