Ухвала

від 08.07.2016 по справі 57/230

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА 08.07.2016Справа №  57/230 За скаргою Приватного акціонерного товариства “Екологоохоронна фірма “Креома-Фарм” на дії та бездіяльність державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві у справі за позовом Приватного акціонерного товариства “Екологоохоронна фірма “Креома-Фарм” до          Товариства з обмеженою відповідальністю “Мегсифарм” про          стягнення 131561,35 грн.           Суддя Усатенко І.В. Представники сторін: не викликались. ОБСТАВИНИ СТПРАВИ: Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.09.2011 № 57/230 позов задоволено повністю. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегсифарм" (юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12; 04210, м. Київ, пр. Героїв Сталінграду, буд. 39-В; ідентифікаційний код 31113632; р/р 26006501302689 в ЗАТ "ОТП Банк" в м. Києві, МФО 300528; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "Екологоохоронна фірма "Креома-Фарм" (03068, м. Київ, вул. Радищева, буд. 3; ідентифікаційний код 23729293; р/р 26006000021165 в Печерському відділенні ПАТ "Укрсоцбанк" в м. Києві, МФО 300023) 115559 (сто п'ятнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 72 коп. основного боргу, 7557 (сім тисяч п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 29 коп. пені, 5084 (п'ять тисяч вісімдесят чотири) грн. 64 коп. збитків від інфляції, 1423 (одна тисяча чотириста двадцять чотири) грн. 70 коп. 3% річних, 1296 (одна тисяча двісті дев'яносто шість) грн. 25 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 26.09.2011 на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 09.09.2011 № 57/230, яке набрало законної сили 26.09.2011, видано накази. 05.07.2016 через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва від стягувача надійшла скарга на дії та бездіяльність органу державної виконавчої служби, яка відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2016  передана на розгляд судді Усатенко І.В. У своїй скарзі стягувач просить визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні № 45977821 щодо невжиття всіх можливих заходів, спрямованих на пошук майна боржника та визнати незаконними дії щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувану від 20.05.2016. Відповідно до ст.. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку. Як вказує скаржник, постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 20.05.2016 була отримана ним 21.06.2016, а тому строк на звернення зі скаргою на дії державного виконавця ним не пропущений. У свої скарзі стягував оскаржує бездіяльність виконавця, пов'язану з не вчиненням дій по розшуку майна боржника. Тобто у своїй скарзі скаржник посилається на не вчинення державним виконавцем дій, які мали бути здійснені у виконавчому провадженні у межах строків, передбачених ст.. 30 Закону України “про виконавче провадження”. Відповідно до ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа. Судом встановлено, що виконавче провадження № 45977821 було відкрите 15.01.2015 відповідною постановою. Тобто виконавчі дії з виконання рішення суду від 09.09.2011 № 57/230 мали бути проведені в строк до 15.07.2015. Відповідно до частини 1 статті 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Відповідно до пункту 9.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання. При цьому у вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження. Згідно надано до матеріалів справи поштового конверта вбачається, що лист з оскарженою постановою, був прийнятий до пересилання 15.06.2016, скаржник звернувся до суду зі скаргою 05.07.2016, отже з пропущенням строку, передбаченого для оскарження постанови від 20.05.2016 та бездіяльності виконавця. Скаржник не звертався до суду з заявою про відновлення пропущеного строку для оскарження дій ВДВС. Зважаючи на те, що оскаржувана бездіяльність мала місце протягом більше як шести місяців протягом яких має бути завершено виконавче провадження, а оскаржувана 05.07.2016 постанова державного виконавця була прийнята 20.05.2016 дана скарга подана більш як через десять днів після вчинення оскаржуваних дій та оскаржуваної бездіяльності. Отже, строк на оскарження дій ВДВС при виконанні наказу Господарського суду м. Києва № 57/230 скаржником пропущений, клопотання про поновлення строку встановленого ст. 121-2 ГПК України Приватним акціонерним товариством “Екологоохоронна фірма “Креома-Фарм” не заявлялось, відповідно відсутні підстави для його поновлення та прийняття скарги до розгляду. Враховуючи вищевикладене, керуючись  ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд У Х В А Л И В: Скаргу Приватного акціонерного товариства “Екологоохоронна фірма “Креома-Фарм”  на дії відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві у справі № 57/230 повернути скаржнику без розгляду. Суддя                                                                                                    І.В.Усатенко