Ухвала

від 07.07.2016 по справі 826/26362/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/26362/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

07 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Мельничука В.П., Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОВЕНТ" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2015 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОВЕНТ" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ЕЛЕКТРОВЕНТ") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби (далі по тексту - відповідач, Київська міська митниця), в якому просить: визнати протиправними дії відповідача у частині розгляду поданої заяви та дій, пов'язаних із визнанням позивача таким, що виконав податкові зобов'язання в рамках окремих платіжних доручень; зобов'язати відповідача вчинити дії, а саме внести до лицьової сторони картки особового рахунку (інтегрована картка платника) ТОВ "ЕЛЕКТРОВЕНТ" (ідентифікаційний код юридичної особи 37729625) запис про сплату грошових коштів за відповідними платіжними дорученнями.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Київської міської митниці Державної фіскальної служби в частині відмови визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОВЕНТ" таким, що виконав податкові зобов'язання щодо сплати митних платежів за наступними платіжними в дорученнями: від 03 вересня 2015 року №145, від 04 вересня 2015 року №152, від 04 вересня 2015 року №153, від 04 вересня 2015 року №154, від 04 вересня 2015 року №155, від 04 вересня 2015 року №156, від 04 вересня 2015 року №157, від 04 вересня 2015 року №158, від 09 вересня 2015 року №164.

Зобов'язано Київську міську митницю Державної фіскальної служби вчинити дії, а саме внести до лицьової сторони картки особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОВЕНТ" (ідентифікаційний код юридичної особи 37729625) запис про сплату грошових коштів за наступними платіжними дорученнями: від 03 вересня 2015 року №145, від 04 вересня 2015 року №152, від 04 вересня 2015 року №153, від 04 вересня 2015 року №154, від 04 вересня 2015 року №155, від 04 вересня 2015 року №156, від 04 вересня 2015 року №157, від 04 вересня 2015 року №158, від 09 вересня 2015 року №164.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно ч.6 ст.12 КАС України, під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що ТОВ "ЕЛЕКТРОВЕНТ" звернулось до відповідача із заявою від 03 листопада 2015 року про зарахування коштів до бюджету України, визнання (підтвердження) ТОВ "ЕЛЕКТРОВЕНТ" таким, що виконав податкові зобов'язання та внесення запису до зворотного боку інтегрованої картки відомості про сплату митних платежів за відповідними платіжними дорученнями, що додані до заяви, а саме: від 03 вересня 2015 року №145 на суму 372 500,00 грн.; від 04 вересня 2015 року №152 на суму 70 000,00 грн.; від 04 вересня 2015 року №153 на суму 70 000,00 грн.; від 04 вересня 2015 року №154 на суму 70 000,00 грн.; від 04 вересня 2015 року №155 на суму 70 000,00 грн.; від 04 вересня 2015 року №156 на суму 70 000,00 грн.; від 04 вересня 2015 року №157 на суму 70 000,00 грн.; від 04 вересня 2015 року №158 на суму 70 000,00 грн.; від 09 вересня 2015 року №164 на суму 881 780,00 грн.

За результатами розгляду заяви позивача Київська міська митниця у листі від 19 листопада 2015 року №7045/10/26-70-25-01-04 повідомила про відсутність про підстав для внесення до картки особового рахунку ТОВ "ЕЛЕКТРОВЕНТ" запису про сплату грошових коштів за заявленими платіжними дорученнями, у зв'язку з тим, що кошти не надходили на відповідний рахунок митниці та не були задіяні при митному оформленні (з вини банку), а також враховуючи те, що дата виникнення податкового зобов'язання не настає з моменту реєстрації в банку платіжного доручення, тобто фактично відмовила позивачу у задоволенні заяви від 03 листопада 2015 року.

Позивач вважає протиправними дії відповідача, зазначаючи про необхідність визнанням ТОВ "ЕЛЕКТРОВЕНТ" таким, що виконав податкові зобов'язання з урахуванням наявності на те правових підстав та, як наслідок, обов'язку відповідача внести до лицьової сторони картки особового рахунку ТОВ "ЕЛЕКТРОВЕНТ" запису про сплату грошових коштів за відповідними платіжними дорученнями.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову вказав на правомірність своїх дій та відмови, викладеної в листі від 19 листопада 2015 року №7045/10/26-70-25-01-04.

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід звернути увагу на наступне.

Відповідно до підпункту14.1.113 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України митні платежі - це податки, що відповідно до цьогоКодексу або митного законодавства справляються під час переміщення або у зв'язку з переміщенням товарів через митний кордон України та контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи

Відповідно до статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до частини другої статті 37 Податкового кодексу України податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно пункту 1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Встановлено, що ТОВ "ЕЛЕКТРОВЕНТ" для поміщення товарів у митний режим імпорту (з наступним ввезенням) сплачено митні платежі, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту, згідно наданих платіжних доручень, однак, обслуговуючим банком позивача, своєчасно не списано кошти з поточного рахунку ТОВ "ЕЛЕКТРОВЕНТ", спрямованих на виконання податкових зобов'язань перед державним бюджетом, що, на думку позивача, в подальшому може призвести до несвоєчасності або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, та призведе до нарахування пені або штрафних санкцій позивачу.

Відповідач зазначає про те, що здійснена позивачем оплата за кодом "350", є передоплатою (авансовим платежем) за майбутні митні оформлення, які згідно статті 299 Митного кодексу України здійснюються за власним бажанням платника, тобто не є його обов'язком і не пов'язуються з настанням певних обставин, однак, суд не погоджується з такими доводами контролюючого органу, з огляду на наступне.

Відповідно до положень статті 299 Митного кодексу України сплата митних платежів може здійснюватися із застосуванням авансових платежів (передоплати).

Авансовими платежами (передоплатою) є грошові кошти, внесені платником податків за власним бажанням на рахунки, відкриті на ім'я органів доходів і зборів в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, як попереднє грошове забезпечення сплати майбутніх митних платежів.

Авансові платежі вносяться у валюті України.

Кошти авансових платежів не вважаються митними платежами, доки особа, яка внесла такі платежі, не зробить розпорядження про це органу доходів і зборів та не будуть виконані відповідні митні формальності. З моменту початку виконання таких митних формальностей кошти авансових платежів у сумі, на яку зроблено розпорядження, не підлягають використанню на будь-які інші цілі. Після завершення митних формальностей кошти у сумі, на яку зроблено розпорядження, перераховуються органом доходів і зборів до державного бюджету. У разі відмови від завершення митних формальностей сумі авансових платежів, на яку зроблено розпорядження, повертається статус авансових платежів.

Повернення коштів авансових платежів здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо заяву про повернення подано до органу доходів і зборів протягом 1095 днів з дня внесення таких коштів на рахунок органу доходів і зборів. При цьому відсотки на суму коштів, унесених як авансові платежі, не нараховуються.

Кошти авансових платежів, що перебувають на рахунку органу доходів і зборів без розпорядження про використання протягом 1095 днів з дня їх внесення, підлягають перерахуванню до державного бюджету.

На вимогу платника податків орган доходів і зборів зобов'язаний надати йому письмову інформацію про використання коштів, унесених ним як авансові платежі, не пізніше 30 днів з дня отримання такої вимоги. У разі незгоди платника податків з інформацією органу доходів і зборів здійснюється спільна звірка використання зазначених коштів. Результати такої звірки оформлюються актом за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник такого акта після його підписання надається платнику податків.

В листі-відмові від 19 листопада 2015 року №7045/10/26-70-25-01-04 відповідачем зазначено, що за даними картки особового рахунку ТОВ "ЕЛЕКТРОВЕНТ" у період з 01 вересня 2015 по 18 листопада 2015 року на депозитний рахунок митниці було нараховано та сплачено до Державного бюджету України, окрім передоплати в сумі 3 065 000,00 грн., митних платежів на загальну суму 2 626 077,91 грн., в тому числі ввізне мито - 508 462,72 грн., додатковий імпортний збір - 387 677,46 грн. та податок на додану вартість - 1 729 937,73 грн., однак кошти, сплачені згідно з платіжними дорученнями від 03 вересня 2015 року №144 та №145, від 04 вересня 2015 року №№152 -162, від 09 вересня 2015 року №164, не надходили на відповідний рахунок митниці та не були задіяні при митному оформленні (з вини банку).

Із зазначеного вбачається, що позивач поданням заяви від 03 листопада 2015 року зробив розпорядження Київській міській митниці про те, що внесені ним кошти авансових платежів належить вважати митними платежами; у свою чергу відповідачем не заперечується факт завершення митних формальностей ТОВ "ЕЛЕКТРОВЕНТ", а, відтак, кошти сплачені позивачем, згідно вказаних платіжних доручень мають бути перераховані органом доходів і зборів до державного бюджету.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" ініціювання переказу здійснюється за платіжним дорученням.

Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Пунктом 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Порядок прийняття, реєстрації банками платіжних доручень, списання коштів з рахунків платника та виконання платіжних доручень встановлені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 (далі по тексту - Положення).

Відповідно до пункту 2.14 Положення банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача - "Дата надходження в банк стягувача" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня".

Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту "Дата надходження", який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.

У розрахункових документах дата, зазначена в реквізиті "Дата виконання", має відповідати: даті списання коштів з рахунку платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку; даті списання коштів з рахунку платника та з кореспондентського рахунку банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Згідно з пунктом 2.19 Положення розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Системний аналіз наведених положень свідчить про те, що виконання платником податкового обов'язку з перерахування до бюджету суми податкового зобов'язання, а отже його сплата, пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань.

Матеріали справи підтверджують, що ТОВ "ЕЛЕКТРОВЕНТ" подало до банку - ПАТ "Банк Національний Кредит" платіжні доручення від 03 вересня 2015 року №145, від 04 вересня 2015 року №152, від 04 вересня 2015 року №153, від 04 вересня 2015 року №154, від 04 вересня 2015 року №155, від 04 вересня 2015 року №156, від 04 вересня 2015 року №157, від 04 вересня 2015 року №158, від 09 вересня 2015 року №164, які проведені банком в день їх подання, якими ініціювало сплату передоплати та оплати за митне оформлення ВМДна загальну суму 2 371 780,00 грн.; при цьому на вказаних платіжних дорученнях відсутні будь-які відмітки про їх повернення без виконання.

Таким чином, подання ТОВ "ЕЛЕКТРОВЕНТ" до банку належними чином оформлених платіжних доручень є необхідними та достатніми діями, які необхідно вчинити для сплати митних платежів, відповідно, позивач вважається таким, що сплатив митні платежі до бюджету у день подання в банк відповідних платіжних доручень на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань.

Зазначене узгоджується із пунктом 129.6 статті 129 Податкового кодексу України, відповідно до якого за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Оскільки платник податків, у тому числі митних платежів, не несе відповідальності за не перерахування з вини банку платежів до бюджету, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови у визнанні ТОВ "ЕЛЕКТРОВЕНТ" таким, що виконав податкові зобов'язання, а саме сплатив митні платежі, відповідно до згаданих платіжних доручень, суперечать вказаним вище нормам закону, а тому є протиправними.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача вчинити дії, а саме внести до лицьової сторони картки особового рахунку ТОВ "ЕЛЕКТРОВЕНТ" (ідентифікаційний код юридичної особи 37729625) запис про сплату грошових коштів за відповідними платіжними дорученнями, суд керується наступним.

З метою забезпечення ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів наказом Міністерств доходів і зборів України від 05 грудня 2013 року №765 затверджено Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів (далі по тексту - Порядок).

Цим Порядком встановлюється механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів) оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Згідно з пунктами 11-13 Розділу ІІ Порядку передбачено, що форми інтегрованих карток платника мають лицьовий та зворотний боки.

Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати.

На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою.

Усі вартісні операції в інтегрованій картці платника здійснюються у гривнях з двома десятковими знаками.

Занесення/перенесення, виключення/включення операцій в інформаційній системі проводяться структурними підрозділами територіальних органів Міндоходів, на які покладено функції з введення відповідної інформації.

Контроль за достовірністю та повнотою відображення інформації в інформаційній системі забезпечується структурними підрозділами, на які покладено функції з введення відповідної інформації.

Згідно з пунктом 5 розділу IV Порядку дані про надходження податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску відображаються територіальним органом Міндоходів, на який покладено функції з ведення обліку відповідного платежу, в інтегрованій картці платника і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державної казначейської служби України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.

Отже, з наведеного слідує, що відображення податковим органом в інтегрованих картках платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань спричиняють для платника податку правові наслідки, оскільки від правомірності таких дій фактично залежить фінансовий стан платника податків у розрізі розрахунків із бюджетом, зокрема, щодо наявності та вірного розрахунку заборгованості перед бюджетом з урахуванням періоду її виникнення.

Зазначене свідчить про наявність такого способу захисту порушеного права позивача, як зобов'язання відповідача внести зміни до картки особового рахунку платника податків.

Оскільки позивач в повному обсязі виконав обов'язок щодо складення та подання до уповноваженого банку платіжних доручень про перерахування грошових коштів з метою сплати митних платежів, а порушення вимог законодавства щодо перерахування коштів допущено банком, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про необхідність зобов'язання відповідача внести до лицьової сторони картки особового рахунку позивача відомості про сплату митних платежів згідно з платіжними дорученнями від 03 вересня 2015 року №145, від 04 вересня 2015 року №152, від 04 вересня 2015 року №153, від 04 вересня 2015 року №154, від 04 вересня 2015 року №155, від 04 вересня 2015 року №156, від 04 вересня 2015 року №157, від 04 вересня 2015 року №158, від 09 вересня 2015 року №164.

Отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість свої дій з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, тому адміністративний позов ТОВ "ЕЛЕКТРОВЕНТ" підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 квітня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 07 липня 2016 року).

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Мельничук В.П.

Твердохліб В.А.