Постанова

від 07.07.2016 по справі 823/420/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/420/16 Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А. М.

Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2016 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Підприємство Старобабанівської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Черкаській області №92» до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання нечинним та скасування рішення, за апеляційною скаргою Державного підприємства «Підприємство Старобабанівської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Черкаській області №92» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16.05.2016, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.12.2015 №0004401502 Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області, яким його зобов'язано сплатити штраф у розмірі 90031,95 грн. за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.05.2016 позов задоволено частково.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмовлених вимог, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В судове засідання з'явились представники сторін. Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, представник відповідача просив залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог в частині суд першої інстанції виходив з того, що застосування для розрахунку штрафу суми коштів, яка не була виявлена під час податкової перевірки уповноваженим ревізором і не зафіксована в жодному з розділів акту перевірки, не відповідає вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач зареєстрований як юридична особа з 29.11.1999 (код ЄДРПОУ 08681063), є платником ПДВ згідно з даними витягу з відповідного реєстру.

Головний державний ревізор-інспектор відділу контролю за декларуванням ПДВ управління оподаткування юридичних осіб відповідача Щербакова Е. В. 07.12.2015 здійснила камеральну перевірку своєчасності сплати позивачем узгодженої суми грошового зобов'язання з ПДВ за 2012-2015 роки.

За результатами цієї перевірки відповідачем складено акт перевірки від 07.12.2015 №1138/23-05-15-02/08681063.

Згідно акту, позивачем не було дотримано таких строків сплати відповідних зобов'язань: до 13.12.2013 згідно з рішенням від 28.02.2013 №30/19-013 - фактично сплачене 25.09.2014, 26.09.2014, 30.09.2014, 14.10.2014, 27.10.2014, 20.11.2014, 23.12.2014; до 30.12.2014 згідно з рішенням від 30.04.2014 №54/23-05-25-4872 - сплачене 09.04.2015, 10.04.2015, 13.05.2015, 20.04.2015, 13.05.2015, 23.06.2015, 09.07.2015; до 30.12.2014 - визначене декларацією з ПДВ за листопад 2014 року сплачене 10.04.2015; до 27.02.2015 - визначене декларацією з ПДВ за січень 2015 року сплачено 09.07.2015; до 30.04.2015 - визначене декларацією з ПДВ за березень 2015 року сплачене 26.08.2015, 27.07.2015, 09.07.2015; до 29.05.2015 - визначене декларацією з ПДВ за квітень 2015 року сплачене 24.09.2015, 25.09.2015; до 30.06.2015 - визначене декларацією за травень 2015 року сплачене 02.11.2015, 28.10.2015, 25.09.2015.

В ході перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог абз.1 п.57.1. ст.57 та п.203.2. ст.203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України).

На його підставі акту прийнято оскаржуване ППР від 03.10.2013 №0016261702, яким застосовано до позивача штраф за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 90031,95грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

В ст. 75 ПК України визначені види перевірок.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Ст. 76.1 ПК України визначає, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 цього Кодексу: Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Як встановлено, акт перевірки щодо виявлених податкових порушень містить дані реквізити договорів щодо розстрочення сплати узгоджених грошових зобов'язань, а також дані щодо фактично сплачених на відповідну дату сум коштів, які не відповідають вказаним загальним сумам у висновку акту та даним зворотнього боку облікової карти позивача з ПДВ.

Тобто, перевіряючим під час проведення перевірки використовувалося рішення ОДПС України про розстрочення/відстрочення боргу №46/19 від 28.02.2013 року №117/23/4873 від 30.04.2014, яке не підпадає під визначення документів, наведених у п.п.75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 9 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Фактично податковим органом проведено документальну невиїзну перевірку.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок врегульований ст.78 ПК України. Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені в ст. 79 ПК України.

Згідно п. 79.2. ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу ДПС виклюй колонії на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

З огляду на викладене, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення, а право на проведення такої перевірки виникає за умови завчасної подати надіслання до початку перевірки платнику податків рекомендованим листом і повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представник відділу під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Зазначене узгоджується з правом платника податків бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, закріпленого у підпункті 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України, та обов'язком платника податків надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки, що передбачено пунктом 85.2 статті 85 ПК України.

Всупереч вищеназваним нормам Відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку в порядку передбаченому для камеральної перевірки.

Також, відповідачем порушено строки проведення камеральної перевірки встановлені в п. 200.10. ст. 200 ПК України, в якому зазначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

В акті перевірки допущено помилки, а саме: не вірно зазначено найменування підприємства, повне найменування: Державне Підприємство «Підприємство Старобабанівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Черкаський області(№92)», скорочене- Підприємство Старобабанівської виправної колонії №92; розділ «Висновки» не містить посилання на кількість днів прострочення платежів, розділ «Висновки» містить посилання на 7 випадків несвоєчасної сплати тоді як у розділі «Результати перевірки» зазначено 29 випадків; посилання на використання рішень ОДПС про розстрочення (відстрочення ) податкового боргу №46/19 та № 117/23/4873, які до акту не додані.

Крім того, застосована розрахункова сума для визначення штрафу, відображеного в оскаржуваному ППР, не відповідає жодній зі встановлених і зафіксованих в акті перевірки сумам коштів несвоєчасно сплачених позивачем.

Як зазначено вище, така сума коштів в описовій частині акта та у його висновку також не відповідають одна одній. У розділі «результати перевірки» сума 431 535,47 грн., тоді як у розділі «Висновки:» 450 079,8 грн.

Згідно п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Складений за результатами проведеної перевірки акт про виявлені під час її здійснення порушення, за умови невиконання посадовими особами органу державної податкової служби вимог законодавства стосовно порядку складання такого акту, проведення перевірки не може бути підставою для прийняття відповідного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відтак, порушення порядку проведення перевірок або неправильне оформлення акту перевірок є підставою для скасування рішення податкових органів.

За змістом ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції в частині незадоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Підприємство Старобабанівської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Черкаській області №92» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16.05.2016 - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16.05.2016 - скасувати в частині незадоволених вимог та постановити нову про їх задоволення.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.12.2015 №0004401502 Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області яким підприємству визначено до сплати суму 86307,1 грн. з податку на додану вартість.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області на користь Державного підприємства «Підприємство Старобабанівської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Черкаській області №92» (код ЄДРПОУ 08681063, 20330, Черкаська обл., Уманський р-н, с. Старі Бабани) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 1320,81 (тисяча триста двадцять) гривень 81 коп.

В решті постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16.05.2016 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 12.07.2016

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.