Рішення

від 07.07.2016 по справі 910/7886/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2016Справа №910/7886/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Архітектор»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліо Україна»

про стягнення заборгованості

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Коваленко І.М., Копійко А.А.;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Архітектор» (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліо Україна» (далі -відповідач) про стягнення 112 064, 03 грн., у тому числі: 46 080, 00 грн. - оплата за третій етап робіт, 57 600, 00 грн. - передоплата за четвертий етап робіт, 8 202, 24 грн. - пені та 181, 79 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на виконання робіт № В 15/2109-1 від 21.09.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2016 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23.05.2016 за участю представників сторін, яких зобов'язано виконати вимоги суду.

20.05.2016 через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позивачем роботи проводились неякісно, при цьому, згідно платіжних доручень відповідачем було сплачено аванс за третій етап робіт у вищому розмірі, замість 46 080, 00 грн. сплачено 81 080, 00 грн.

У судовому засіданні 23.05.2016 оголошувалась перерва до 16.06.2016 згідно ст. 77 ГПК України.

15.06.2016 через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав заперечення на відзив, в яких повідомляє, що відповідачем підписані акти виконаних робіт № 369 від 26.10.2015 на суму 69 120, 00 грн. (по першому етапу «Технічне проектування системи»), № 406 від 17.11.2015 на суму 57 600, 00 грн. (по другому етапу «Розробки й перенесення даних) довідники й залишки», без розбіжностей, зокрема вказано, що послуги надано повністю та вчасно, замовник претензій щодо об'єму, якості та своєчасності наданих послуг немає.

У судовому засіданні 16.06.2016 оголошувалась перерва до 07.07.2016 відповідно до ст. 77 ГПК України.

06.07.2016 через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав доповнення до відзиву, в якому зазначає, що роботи позивачем проводились з порушенням плану-графіку, що підтверджується підписаними сторонами актами.

07.07.2015 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник позивача подав клопотання, в додатках до якого підтвердження надання Адвокатським об'єднанням «Лекс Гранд» правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Архітектор» на загальну суму 20 000, 00 грн.

У даному судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи на два тижні у зв'язку із перебуванням повноважного представника у відпустці.

З приводу клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відзначає наступне.

Згідно зі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

Таким чином, юридична особа не обмежена колом осіб, які можуть представляти її інтереси в суді, а зазначені у клопотанні обставини не є підставою для його задоволення, відповідно у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи суд відмовляє.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 07.07.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

21.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Архітектор» (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еліо Україна» (далі - замовник) укладено договір на виконання робіт № В 15/2109-1, умовами якого передбачено, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по організації й виконанню робіт по впровадженню програмних продуктів « 1С:Підприємство 8», а саме:

• 1С:Підприємство 8. Управління виробничим підприємством для України , які встановлені (інстальовані) на комп'ютерах замовника.

Виконавець зобов'язаний виконувати роботи якісно й у строк, відповідно до плану-графіку (додаток № 1 до договору), який є невід'ємною частиною даного договору, а також спільно із замовником формувати «Проекту документацію», передбачену планом-графіком та статутом проекту - з дотриманням діючих норм і правил, передбачених для даного виду робіт законодавством України (п. 2.3.1. договору).

За умовами п. 2.4.1. договору, замовник зобов'язаний вчасно й у повному обсязі оплачувати виконані виконавцем роботи, передбачені даним договором, у розмірі та в строки, передбачені Графіком оплат (додаток № 2), який є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 3.1. договору, вартість робіт, виконаних виконавцем протягом кожного етапу за умовами даного договору, визначається планом-графіком робіт та оплат (додаток № 1 до договору) і становить загалом 334 080, 00 грн., в т.ч. ПДВ 55 680, 00 грн. Вартість робіт, здійснених виконавцем відповідно до заявок на додаткові роботи, що не входять до плану - графіку визначається затвердженою сторонами вартістю у даних заявках.

Згідно п. 3.3. договору, після прийняття замовником робіт за заявками кожного «детального поетапного плану робіт» (п 2.5.1. договору) та/або за заявками на додаткові роботи, що не входять до плану-графіку, сторони підписують надані виконавцем акти приймання-здачі виконаних робіт у кількості 2-х (двох) примірників, що є остаточним підтвердженням виконання виконавцем та прийняття замовником зазначених в актах робіт.

Пунктом 3.3.1. договору передбачено, що протягом 3-х (трьох) банківських днів з моменту одержання актів замовником, замовник ухвалює рішення або про підписання актів і скріплює їх своєю печаткою, після чого один з екземплярів актів повинен бути направлений замовником на адресу виконавця, або про заявку виконавцеві в письмовій формі зауважень або претензій до виконаної роботи.

Приписами п. 3.3.2. договору сторони передбачили, що у випадку порушення замовником зобов'язання, зазначеного в п. 3.3.1. договору, акт вважається підписаним, а роботи вважаються прийнятими замовником у повному обсязі та підлягають оплаті, про що виконавець повідомляє замовника в письмовій формі.

Умовами п. 3.4. договору, оплата робіт по договору здійснюється наступним чином:

3.4.1. замовник здійснює передоплату за роботи у розмірі 50 % від вартості кожного етапу робіт у відповідності до графіку передоплат (додаток № 2 до договору).

3.4.2. замовник здійснює остаточну оплату за роботи у розмірі 50 % від вартості кожного етапу робіт після підписання актів приймання-здачі виконаних робіт по етапу (п. 3.3. договору).

Оплата за роботи здійснюється на підставі спрямованих виконавцем на адресу замовника рахунків на сплату; строк оплати становить 3 (три) банківських дні з моменту отримання замовником рахунку (п. 3.5. договору).

Відповідно до п. 4.6. договору, у разі порушення термінів оплати більш ніж на 5 (п'ять) робочих днів, замовник сплачує виконавцеві штраф у розмірі 0, 5 % від суми неодержаної оплати за кожен день такого прострочення. Сплата штрафу не звільняє замовника від виконання зобов'язань з оплати.

Даний договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Термін дії договору закінчується 28.02.2016, але у будь-якому разі, не раніше повного виконання сторонами всіх договірних зобов'язань (п. 7.1. договору).

Додатком № 1 до договору № В 15/2109-1 від 21.09.2015 сторони погодили «План-графік і вартість робіт», відповідно до якого:

1 етап. Технічне проектування системи.

На даному етапі буде проведено:

• Навчання ключових користувачів і уточнення вимог;

• Розробка методології веденню обліку в УВП відповідно до бізнес вимог замовника;

• Визначення списку критичних доробок, без яких неможливий старт роботи в системі.

Дата початку 28.09.2015, дата закінчення - 21.10.2015, вартість грн. з ПДВ - 69 120, 00 грн.

2 етап. Розробка й перенесення даних (довідники й залишки).

Навчання користувачів.

• Перенесення даних. Перенос здійснюється з наданих замовником файлів (ХLS формат);

• Розробка необхідних доповнень (перелік буде сформований на етапі № 1. Розробка й настроювання обміну);

• Навчання користувачів. Навчання всіх користувачів, які будуть задіяні в роботі програми.

Дата початку 22.10.2015, дата закінчення - 11.11.2015, вартість грн. з ПДВ - 57 600, 00 грн.

3 етап. Тестова експлуатація системи і консультаційна підтримка користувачів.

• Перевірка працездатності системи в комплексі.

• Виявлення додаткових вимог і доробок.

Дата початку 12.11.2015, дата закінчення - 14.12.2015, вартість грн. з ПДВ - 92 160, 00 грн.

4 етап. Підготовка до запуску в промислову експлуатацію. Промислова експлуатація.

На цьому етапі робота у раніше використовуваних системах буде припинена: бухгалтерський облік і інші ділянки повністю ведуться в новій системі УПП.

Дата початку 15.12.2015, дата закінчення - 10.02.2016, вартість грн. з ПДВ - 115 200, грн.

Разом з 28.09.2015 по 10.02.2016 вартість робіт з ПДВ - складає 334 080, 00 грн.

Так, додатком № 2 до договору № В 15/2109-1 від 21.09.2015 сторони погодили «Графік передоплати», згідно якого:

По 1 етапу дата оплати - 23.09.2015, сума оплати (з ПДВ) - 34 560, 00 грн.

По 2 етапу дата оплати - 19.10.2015, сума оплати (з ПДВ) - 28 800, 00 грн.

По 3 етапу дата оплати - 09.11.2015, сума оплати (з ПДВ) - 46 080, 00 грн.

По 4 етапу дата оплати - 11.12.2015, сума оплати (з ПДВ) - 57 600, 00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем згідно договору було виконано підрядних робіт на загальну суму 259 280, 00 грн., а відповідачем здійснено часткову оплату таких робіт на суму 213 200, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 3417 від 21.12.2015 на суму 17 500, 00 грн., № 3205 від 02.12.2015 на суму 23 040, 00 грн, № 3204 від 02.12.2015 на суму 23 040, 00 грн., № 3091 від 18.11.2015 на суму 17 500, 00 грн., № 3024 від 09.11.2015 на суму 28 800, 00 грн., № 2905 від 23.10.2015 на суму 34 560, 00 грн., № 2848 від 19.10.2015 на суму 28 800, 00 грн.№ 2656 від 34 560, 00 грн., № 3416 від 21.12.2015 на суму 5 400, 00 грн. (копії в матеріалах справи).

Таким чином, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 46 080, 00 грн. (оплата за третій етап робіт) за актом надання послуг № 495 від 25.12.2015, який, окрім того, відповідачем не підписаний та позивачеві не повернутий, і заборгованість з передоплати за четвертий етап у розмірі 57 600, 00 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія № 1902-1 від 19.02.2016, в якій позивач просив відповідача протягом 5 (п'яти календарних днів з моменту отримання даної претензії підписати акт надання послуг № 495 від 25.12.2015, а також здійснити оплату за третій етап робіт у розмірі 46 080, 00 грн. і передоплату за четвертий етап у сумі 57 600, 00 грн., в додатках до якої долучено акт надання послуг № 495 від 25.12.2015 та рахунки на оплату № 34 від 25.12.2015, № 35 від 14.12.2015 (підтверджується описом вкладення у цінний лист та копією фіскального чеку № 6151 від 19.02.2016).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо підписання отриманого акту та оплати виконаних робіт, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 46 080, 00 грн. - оплата за третій етап робіт та у сумі 57 600, 00 грн. - передоплати за четвертий етап робіт. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2 211, 84 грн. - пені та 181, 79 грн. - 3 % річних, нараховані на суму 46 080, 00 грн. за період з 13.02.2016 по 31.03.2016, а також 5 990, 40 грн. - пені, нарахованої на суму 57 600, 00 грн. за період з 19.12.2015 по 31.03.2016.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору на виконання робіт № В 15/2109-1 від 21.09.2015, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивачем згідно договору було виконано підрядні роботи, зокрема, на суму 46 080, 00 грн. та був направлений відповідачеві для підписання акт надання послуг № 495 від 25.12.2015 і рахунки на оплату № 34 від 25.12.2015, а також рахунок № 35 від 14.12.2015 на оплату передоплати у розмірі 57 600, 00 грн.

Проте, відповідач переданий позивачем акт надання послуг № 495 від 25.12.2015 не підписав і не повернув, за виконані роботи по акту у повному обсязі не розрахувався, доказів зворотного суду не надав.

Так, згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника достроково.

Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття (ч. 1 ст. 882 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.ч. 4, 6 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

У п. 6 оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013 № 01-06/374/2013 «Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)» зазначено, що відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Відповідно до п.п. 3.3.1. та 3.3.2. договору, протягом 3-х (трьох) банківських днів з моменту одержання актів замовником, останній ухвалює рішення або про підписання актів і скріплює їх своєю печаткою, після чого один з екземплярів актів повинен бути направлений замовником на адресу виконавця, або про заявку виконавцеві в письмовій формі зауважень або претензій до виконаної роботи.

У випадку порушення замовником зобов'язання, зазначеного в п. 3.3.1. договору, акт вважається підписаним, а роботи вважаються прийнятими замовником у повному обсязі та підлягають оплаті, про що виконавець повідомляє замовника в письмовій формі.

При цьому, судом не приймаються викладені у відзиві твердження відповідача, що роботи позивачем проводились неякісно та несвоєчасно, з огляду на те, що у матеріалах справи наявні акти надання послуг № 369 від 26.10.2015 на суму 69 120, 00 грн. (по першому етапу «Технічне проектування системи»), № 406 від 17.11.2015 на суму 57 600, 00 грн. (по другому етапу «Розробка й перенесення даних (довідники й залишки)», які підписані відповідачем без зауважень, зокрема вказано, що послуги надано повністю та вчасно, замовник претензій щодо об'єму, якості та своєчасності надання послуг немає.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, враховуючи, що строк, встановлений п. 3.5 договору настав з моменту отримання відповідачем рахунку на оплату, а саме 23.02.2016 (враховуючи нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 року N 958 «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень»), відповідно Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліо Україна» повинно було здійснити оплату виконаних позивачем робіт до 29.02.2016.

Однак, станом на день прийняття рішення у справі, відповідач за виконані позивачем роботи у повному обсязі не розрахувався.

Крім того, відповідно до п. 3.4. договору, оплата робіт по договору здійснюється наступним чином, зокрема замовник здійснює передоплату за роботи у розмірі 50 % від вартості кожного етапу робіт у відповідності до графіку передоплат (додаток № 2 до договору).

Так, додатком № 2 до договору № В 15/2109-1 від 21.09.2015 сторони погодили «Графік передоплати», згідно якого, зокрема по 4 етапу, дата оплати - 11.12.2015, сума оплати (з ПДВ) - 57 600, 00 грн.

Таким чином, враховуючи строки оплати, встановлені додатком № 2 до договору № В 15/2109-1 від 21.09.2015, відповідач зобов'язаний був здійснити передоплату по четвертому етапу робіт у розмірі 57 600, 00 грн. саме 11.12.2015, чого останнім не вчинено.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене вище, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору на виконання робіт № В 15/2109-1 від 21.09.2015 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 46 080, 00 грн. - заборгованості за третій етап робіт та 57 600, 00 грн. - передоплати за четвертий етап робіт.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2 211, 84 грн. - пені та 181, 79 грн. - 3 % річних нараховані на суму 46 080, 00 грн. за період з 13.02.2016 по 31.03.2016, а також 5 990, 40 грн. - пені нарахованої на суму 57 600, 00 грн. за період з 19.12.2015 по 31.03.2016.

Так, сторонами було погоджено нарахування штрафу у розмірі 0,1 % від суми, неодержаної оплати за кожен день такого прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Отже, виходячи з системного аналізу вказаних вище норм, суд приходить до висновку, що сторонами в укладеному договорі було погоджено пеню, так як остання визначається у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж передбаченого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Разом з тим, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність наданих позивачем розрахунків пені та 3% річних, нарахованих на суму 46 080, 00 грн. і встановлено, що в останніх допущено помилки у визначенні періоду простроченого грошового зобов'язання.

За розрахунком суду, обґрунтованою є сума пені у розмірі 1 474, 56 грн. та сума 3 % річних у розмірі 121, 20 грн., які розраховано з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 29.02.2016 по 31.03.2016 на суму 46 080, 00 грн., а тому вимога в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 990, 40 грн. - пені, нарахованої на суму 57 600, 00 грн. за період з 19.12.2015 по 31.03.2016, суд зазначає таке.

Так, судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунків пені, нарахованої на суму 57 600, 00 грн. та встановлено, що остання відповідає вимогам чинного законодавства.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором на виконання робіт № В 15/2109-1 від 21.09.2015, з нього, в силу положень ст. 611 Цивільного кодексу України, підлягає стягненню 5 990, 40 грн. - пеня за період з 19.12.2015 по 31.03.2016 нарахованої на суму 57 600, 00 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, відповідно до п. 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

Як роз'яснено п. 6.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Оскільки інтереси позивача в судових засіданнях представляв Копійко А.А., який являється адвокатом згідно свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2936 від 26.05.2015, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Архітектор» та Адвокатським об'єднанням «ЛЕКС ГРАНД» укладено договір про надання правової допомоги від 01.02.2016, платіжним дорученням № 2015 від 15.04.2016 підтверджується сплата 20 000, ,00 грн. за послуги адвоката, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача 19 857, 60 грн. витрат на послуги адвоката.

Крім того, при подачі позову до Господарського суду міста Києва позивачем було переплачено судовий збір в сумі 300, 00 грн., так як, виходячи із заявленої ціни позову у даній справі, в силу вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» позивач зобов'язаний сплатити судовий збір в сумі 1 680, 96 грн., однак сплатив - 1 980, 96 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Архітектор» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліо Україна» (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, буд. 5-Б, ідентифікаційний код - 33738306) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Архітектор» (02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, буд. 6-Б, ідентифікаційний код - 39283140) 46 080 (сорок шість тисяч вісімдесят) грн. 00 коп. - заборгованості за третій етап робіт, 57 600 (п'ятдесят сім тисяч шістсот) грн. 00 коп. - передоплати за четвертий етап робіт, 7 464 (сім тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 96 коп. - пені, 121 (сто двадцять одну) грн. 20 коп. - 3 % річних, 1 668 (одну тисячі шістсот шістдесят вісім) грн. 99 коп. - судового збору та 19 857 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят сім) грн. 60 коп. - витрат на послуги адвоката.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Архітектор» (02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, буд. 6-Б, ідентифікаційний код - 39283140) надмірно сплачений судовий збір у розмірі 300 (триста) грн. 00 коп.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 12.07.2016.

Суддя Бондарчук В.В.