Ухвала

від 05.07.2016 по справі 4/2446-24/350

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.07.2016 р.                                                   Справа№ 4/2446-24/350

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі судового засідання Білан О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги: Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ

про визнання дії державного виконавця, а саме: не надіслання постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 28.05.2015 року разом з наказом господарського суду Львівської області від 09.01.2007 року № 4/2446-24/350 на адресу ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, незаконними

у справі №4/2446-24/350

за позовом: Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Гроно”, м. Львів

про стягнення заборгованості в сумі 2309грн. 93коп.

Суб'єкт оскарження – Залізничний відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції.

За участю представників:

від скаржника (позивача у справі): не з'явився;

від боржника (відповідача у справі): не з'явився;

від суб'єкта оскарження (Залізничний ВДВС ЛМУЮ): не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області 13.06.2016р. за вх.№3135/16 поступила скарга №31/13-2093 від 02.06.2016р. Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” про визнання дії державного виконавця, а саме: не надіслання постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 28.05.2015 року разом з наказом господарського суду Львівської області від 09.01.2007 року № 4/2446-24/350 на адресу ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, незаконними.

Ухвалою суду від 14.06.2016р. прийнято скаргу до розгляду, розгляд скарги призначено в судовому засіданні на 05.07.2016р.

04.07.2016р. на електронну адресу господарського суду Львівської області поступило клопотання №31/13-2479 від 04.07.2016р., в якому представник скаржника просить суд розглянути справу №4/2446-24/350 без присутності представника, оскільки у компанії обмежений кошторис на відрядження працівників, а також в поданому клопотанні зазначив, що до поданої скарги додано всі документи, які є в наявності крмпанії.

В судове засідання 05.07.2016р. скаржник (позивач у справі) явки повноважного представника не забезпечив, вимоги ухвали суду від 14.06.2016р. не виконано.

В судове засідання 05.07.2016р. боржник (відповідач у справі) явки повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, місце та час розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції, внесенням ухвал до Єдиного державного реєстру судових рішень, вимоги ухвали суду від 14.06.2016р. не виконано.

В судове засідання 05.07.2016р. представник Залізничного ВДВС ЛМУЮ (суб'єкт оскарження) явки повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, місце та час розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції, внесенням ухвал до Єдиного державного реєстру судових рішень та повідомленням про вручення поштового відправлення №7904006745352, вимоги ухвали суду від 14.06.2016р. не виконано.

Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, сукупно оцінивши докази, які мають значення для розгляду по суті скарги, господарський суд Львівської області, встановив:

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.12.2006р. у справі №4/2446-24/350 позов Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” задоволено повністю, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Гроно” на користь ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” 1870,76грн. основного боргу, 139,77грн. пені, 130,95грн. штрафу, 132,10грн. втрат від інфляції, 36,35грн. 3% річних, 102,00грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ на примусове виконання рішення суду видано стягувачу після набрання рішенням законної сили 09.01.2007р.

Постановою державного виконавця Залізничного ВДВС ЛМУЮ від 13.02.2015р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу №4/2446-24/350 від 09.01.2007р.

21.01.2016р. скаржник, на адресу Залізничного ВДВС ЛМУЮ надіслав заяву №31/13-187 від 20.01.2016р., що підтверджується фіскальним чеком від 21.01.2016р. про надання інформації про хід виконавчого провадження. Однак, як стверджує скаржник у поданій скарзі відповіді на дану заяву не отримано.

29.04.2016р. скаржник, на адресу Залізничного ВДВС ЛМУЮ надіслав лист №31/13-1665 від 28.04.2016р., що підтверджується фіскальним чеком №0411614941260 від 29.04.2016р. про надання інформації про хід виконавчого провадження.

Листом від 18.05.2016р. №11520/0/1-16 управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області повідомило скаржника, що в Залізничному ВДВС ЛМУЮ перебувало виконавче провадження №46496728 по справі виконання наказу №4/2446-24/350 виданого 09.01.2007р. господарським судом Львівської області, по якому державним виконавцем 13.02.2015р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої скеровано сторонам для відома та виконання. Також в даному листі орган виконавчої служби зазначив, що керуючись п.2 ст.47 закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем 28.05.2015р. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану, копію якої разом із виконавчим документом скеровано стягувачу. Окрім цього, в даному листі орган виконавчої служби зазначив, що до Залізничного ВДВС ЛМУЮ надходило звернення №31/13-187 від 20.01.2016р., на яке 18.02.2016р. надано відповідь та за вихідним №2263/1 скеровано на адресу: м.Київ, вул.Шолуденка, 1 (на підтвердження даних обставин до листа долучено копію відповіді №2263/1 від 18.02.2016р.).

У поданій скарзі, скаржник зазначив, що компанії про те, що виконавче провадження завершено згідно з п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» стало відомо 27.05.16, про що свідчить штамп та вхідний № 2849/1 на супровідному листі управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 18.05.16 № 11520/0/1-16 (даний супровідний лист із штампом долучено до матеріалів скарги).

Скаржник у скарзі зазначив, що в листі управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 18.05.16 № 11520/0/1-16, а також і в листі Залізничного ВДВС Львівського МУЮ від 18.02.16 № 2263/1 не зазначено, що постанова про повернення виконавчого документа та сам оригінал вищевказаного наказу господарського суду на адресу стягувача надіслані рекомендованою кореспонденцією, будь-яких підтверджуючих доказів надіслання стягувачу вищевказаних документів рекомендованою кореспонденцією органами ДВС не надано. Скаржник у скарзі звернув увагу, що підтвердженням того, що на адресу стягувача не надходили вищезазначені документи, є звернення до органів ДВС із заявами про хід виконавчого провадження. Тому скаржник вважає, що дії державного виконавця, в частині не надіслання виконавчого документа на адресу стягувача, є незаконними.

Згідно зі ст.124 Конституції України та ст.115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності із ст.2 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України “Про державну виконавчу службу”.

Згідно ст.6 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст.11 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвалою господарського суду від 14.06.2016р., зокрема на виконання п.1 скарги №31/13-2093 від 02.06.2016р. (вх.№3135/16 від 13.06.2016р.), суб'єкта оскарження (Залізничний ВДВС ЛМУЮ) зобов'язано: подати письмове пояснення з приводу поданої скарги; надати оригінали матеріалів виконавчого провадження ВП №46496728 для огляду та належно засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №46496728 долучити до матеріалів справи; надати докази надіслання стягувачу копії постанови від 28.05.2015 року; а також забезпечити явку в судове засідання повноважного представника. Однак, Залізничний відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції явки повноважного представника не забезпечив, витребовувані ухвалою суду від 14.06.2016р. документи, в тому числі доказів надіслання стягувачу копії постанови від 28.05.2015 року не надав. Ухвала суду від 14.06.2016р. Залізничним ВДВС ЛМУЮ отримана 21.06.2016р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №7904006745352.

Як вбачається з матеріалів скарги та витягу з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, 28.05.2015р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Доказів направлення даної постанови про повернення виконавчого провадження на адресу стягувача в установленому законом порядку суб'єкт оскарження не представив, відтак, дії державного виконавця щодо не надіслання постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, суперечать положенням ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження".

Пунктом 9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів» від 17.10.2012р. №9 роз'яснено, що за змістом статті 1212 ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо). Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 1212 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.

У п.9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів» від 17.10.2012р. №9 роз'яснено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

З огляду на викладене, вимога скаржника щодо визнання дій державного виконавця, які полягають в не надісланні постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 28.05.2015 року разом з наказом господарського суду Львівської області від 09.01.2007 року № 4/2446-24/350 на адресу ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, незаконною є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Виходячи із вищенаведеного та керуючись ст.ст. 75, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Скаргу Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” №31/13-2093 від 02.06.2016р. (вх.№3135/16 від 13.06.2016р.) задоволити.

Визнати дії державного виконавця, а саме: не надіслання постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 28.05.2015 року разом з наказом господарського суду Львівської області від 09.01.2007 року № 4/2446-24/350 на адресу ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, незаконною.

Суддя                                                                                 Іванчук С.В.