Постанова

від 13.07.2016 по справі 922/1782/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2016 р. Справа №922/1782/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Івакіна В.О., суддя Ільїн О.В.,

при секретарі Пляс Л.Ф.,

за участю представників:

апелянта (Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк») - не з'явився;

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю №13-941/15д від 22.12.2015 року; ОСОБА_2, за довіреністю №13-605/15д від 21.08.2015 року;

відповідача - ОСОБА_3, за довіреністю б/н від 23.06.2016 року;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (ТОВ «Дейлі Продукт») - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м.Київ, (вх.№1746Х/1-40) на ухвалу господарського суду Харківської області від 08.06.2016 року по справі №922/1782/16,

за позовом Публічного акціонерного товариства «Мегабанк», м.Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дейлі Продукт», м.Запоріжжя,

до Приватного підприємства «Онікс-Ко», м.Дергачі,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м.Київ,

про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.06.2016 року по справі №922/1782/16 (суддя Калініченко Н.В.) заяву позивача про забезпечення позову (вх.№1782/16 від 03.06.2016 року) задоволено.

Вжито заходи до забезпечення позову по справі №922/1782/16, а саме:

1. Накладено арешт на рухоме майно, що належить Приватному підприємству «Онікс-Ко» (62302, Харківська область, м. Дергачі, вул. Петровського, буд. 163-А, код ЄДРПОУ 36370963) та є предметом застави відповідно до договору застави рухомого майна б/н від 01.12.2015 року (в новій редакції від 07.04.2016 року), а саме:

- Промисловий двошнековий фільт-прес з паралельними шнеками двохконічного типу РВ32FS, продуктивністю 3500 т. буряка в день, що складається з фільтруючого вузла, валів зі шнеками, опор валів, редуктора, каркаса, завантажувального бункера з оглядовим вікном, модель РВ32FS, заводський номер 674, рік випуску 2013, місцезнаходження: 48240, Тернопільська область, Гусятинський район, м. Хоростків, вул. Заводська, 1.

- Промисловий двошнековий фільт-прес з паралельними шнеками двохконічного типу РВ32FS, продуктивністю 3500 т. буряка в день, що складається з фільтруючого вузла, валів зі шнеками, опор валів, редуктора, каркаса, завантажувального бункера з оглядовим вікном, модель РВ32FS, заводський номер 675, рік випуску 2013, місцезнаходження: 48240, Тернопільська область, Гусятинський район, м. Хоростків, вул. Заводська, 1.

- Промисловий двошнековий фільт-прес з паралельними шнеками двохконічного типу РВ32FS, продуктивністю 3500 т. буряка в день, що складається з фільтруючого вузла, валів зі шнеками, опор валів, редуктора, каркаса, завантажувального бункера з оглядовим вікном, модель РВ32FS, заводський номер 676, рік випуску 2013, місцезнаходження: Тернопільська область, Козівський район, смт. Козова, вул. Заводська, 1.

з переданням на зберігання та визначенням зберігачем майна та документів до нього ПАТ «Мегабанк» (61002, м.Харків, вул. Алчевських, 30, код ЄДРПОУ 09804119).

2. Заборонено Приватному підприємству «Онікс-Ко» (62302, Харківська область, м. Дергачі, вул. Петровського, буд. 163-А, код ЄДРПОУ 36370963), Публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, вул. Шевченко, буд. 12, код ЄДРПОУ 00039002, МФО 300012) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії або допускати будь-яку бездіяльність, які перешкоджають реалізації Публічним акціонерним товариством «Мегабанк» прав заставодержателя відповідно до договору рухомого майна б/н від 01.12.2015 року, права щодо володіння та зберігання рухомого майна, що стосуються предмету спору, а саме:

- Промисловий двошнековий фільт-прес з паралельними шнеками двохконічного типу РВ32FS, продуктивністю 3500 т. буряка в день, що складається з фільтруючого вузла, валів зі шнеками, опор валів, редуктора, каркаса, завантажувального бункера з оглядовим вікном, модель РВ32FS, заводський номер 674, рік випуску 2013, місцезнаходження: 48240, Тернопільська область, Гусятинський район, м. Хоростків, вул. Заводська, 1.

- Промисловий двошнековий фільт-прес з паралельними шнеками двохконічного типу РВ32FS, продуктивністю 3500 т. буряка в день, що складається з фільтруючого вузла, валів зі шнеками, опор валів, редуктора, каркаса, завантажувального бункера з оглядовим вікном, модель РВ32FS, заводський номер 675, рік випуску 2013, місцезнаходження: 48240, Тернопільська область, Гусятинський район, м. Хоростків, вул. Заводська, 1.

- Промисловий двошнековий фільт-прес з паралельними шнеками двохконічного типу РВ32FS, продуктивністю 3500 т. буряка в день, що складається з фільтруючого вузла, валів зі шнеками, опор валів, редуктора, каркаса, завантажувального бункера з оглядовим вікном, модель РВ32FS, заводський номер 676, рік випуску 2013, місцезнаходження: Тернопільська область, Козівський район, смт. Козова, вул. Заводська, 1.

що є предметом застави відповідно до договору застави рухомого майна б/н від 01.12.2015 року (в новій редакції від 07.04.2016 року).

3. Заборонено Приватному підприємству «Онікс-Ко» (62302, Харківська область, м. Дергачі, вул. Петровського, буд. 163-А, код ЄДРПОУ 36370963), Публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, вул. Шевченко, буд. 12, код ЄДРПОУ 00039002, МФО 300012) та будь-яким іншим особам, окрім ПАТ «Мегабанк» (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 30, код ЄДРПОУ 09804119), без письмового дозволу ПАТ «Мегабанк» (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 30, код ЄДРПОУ 09804119) використовувати та експлуатувати рухоме майно, що є предметом застави відповідно до договору рухомого майна б/н від 01.12.2015 року (в новій редакції від 07.04.2016 року).

Суд першої інстанції ухвалив, що ухвала підлягає негайному виконанню та є виконавчим документом відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвала набуває чинності 08.06.2016 року та може бути пред'явлена до виконання до 09.06.2017 року.

Стягувачем за даною ухвалою є Публічне акціонерне товариство «Мегабанк» (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 30, код ЄДРПОУ 09804119).

Боржниками за даною ухвалою є Приватне підприємство «Онікс-Ко» (62302, Харківська область, м. Дергачі, вул. Петровського, буд. 163-А, код ЄДРПОУ 36370963); Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, вул. Шевченко, буд. 12, код ЄДРПОУ 00039002, МФО 300012) (за пунктом 2,3 резолютивної частини ухвали) та будь-які інші особи (за пунктом 2, 3 резолютивної частини ухвали).

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» з вказаною ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті ухвали норм процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 08.06.2016 року та прийняти нову, якою заяву про вжиття заходів до забезпечення позову залишити без задоволення.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що зміст оскаржуваної ухвали господарського суду Харківської області від 08.06.2016 року свідчить про відсутність вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимог чи подання позову до суду, а відтак отже винесена ухвала про вжиття заходів забезпечення позову є безпідставною і ґрунтується на не підтверджених припущеннях.

Скаржник вказує, що оскаржувана ухвала не містить обґрунтувань, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання або призвести до невиконання рішення у даній справі. Крім того, апелянт звертає увагу суду на те, що позивачем не доведено, а судом першої інстанції не перевірено, чи дійсно майно, яке є предметом застави, знаходиться у приміщеннях, які належать ПАТ «Промінвестбанк».

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» прийнято до провадження та призначено до розгляду.

До початку судового засідання 13.07.2016 року позивач - ПАТ «Мегабанк», надав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№6993), в якому зазначає, що згоден з ухвалою господарського суду першої інстанції, вважає її обґрунтованою та законною, прийнятою при об'єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача надав до суду письмові пояснення до апеляційної скарги (вх.№6994), в яких вказує, що в забезпечення виконання ТОВ «Хоросківський цукровий завод» (змінено назву на ТОВ «ОСОБА_2 продукт») між позивачем та ТОВ «Атрібуд», в подальшому замінено сторону у договорі на ПП «Онікс-Ко», було укладено договір застави рухомого майна.

ПП «Онікс-Ко» підтверджує факт того, що предмет застави за договором застави рухомого майна знаходиться в приміщеннях за адресами: Тернопільська область, Козівський район, смт. Козова, вул. Заводська, 1 та Тернопільська область, Гусятинський район, м.Хоростків, вул. Заводська, 1, які є власністю ПАТ «Промінвестбанк», що підтверджується наявними у справі доказами.

Відповідач зазначає, що в нього немає можливості виконати умови договору застави та передати майно, яке є його предметом, у зв'язку з відсутністю у представників підприємства доступу до приміщень, які належать ПАТ «Промінвестбанк» та є фактичним місцезнаходженням заставного майна. Тобто, як вказує відповідач, у разі надання ПАТ «Промінвестбанк» доступу до належних їм приміщень, а також усунення інших перешкод у праві ПП «Онікс-Ко» щодо розпорядження предметом застави, буде розглянута можливість погашення існуючої заборгованості перед ПАТ «Мегабанк» шляхом передання у власність заставного майна для подальшого звернення стягнення на нього.

Ухвала суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду на 13.07.2016 року була направлена апелянту та третій особі - ТОВ «Дейлі Продукт» рекомендованими листами 04.07.2016 року за адресами, зазначеними в апеляційній скарзі і отримана скаржником - 11.07.2016 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи. Однак, апелянт у судове засідання не з'явився, про причини не з'явлення суд не повідомив.

Третя особа - ТОВ «Дейлі Продукт», відзиву на апеляційну скаргу не надала, у судове засідання не з'явилася, направлена на її адресу ухвала суду повернута з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на те, що ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження направлялась рекомендованою кореспонденцією, а також на те, що явка представників апелянта та третьої соби - ТОВ «Дейлі Продукт» у судове засідання не була визнана обов'язковою та зважаючи на стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників апелянта та третьої особи.

У судовому засіданні 13.07.2016 року представник позивача проти позиції апелянта заперечував з підстав викладених у його відзиві. Крім того, позивач звернувся до суду з клопотанням (вх.№6992), в якому просить винести та направити на ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та Національний банк України, як регулятора, окрему ухвалу в порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України, стосовно усунення порушень в законності чи недоліків у діяльності ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» при виконання ухвали про забезпечення позову від 08.06.2016 року по справі №922/1782/16.

Також, позивач просить суд направити повідомлення до Міністерства внутрішніх справ України про виявлення порушення законності, які містять ознаки дії, переслідуваної в кримінальному порядку за ознаками ст. 382 Кримінального кодексу України, з огляду на бездіяльність Коліївського ВП Бережанського ВП Головного управління Національної поліції в Тернопільській області та Густинського відділення Підволочинського ВП Головного управління Національної поліції в Тернопільській області.

Представник відповідача оголосив зміст відзиву на апеляційну скаргу та залишив вирішення питання про направлення окремої ухвали та повідомлення на розсуд суду.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Згідно п. 10 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України суддя з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору вчиняє в необхідних випадках при підготовці справи до розгляду таку дію, як вжиття заходів до забезпечення позову.

Колегія суддів зазначає, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Частиною 1 статті 67 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві та іншим особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен визначитись як з предметом спору у співвідношенні з певними заходами забезпечення позову, які вимагається до застосування, і певними діями, які вимагається заборонити вчиняти, так і з доцільністю та обґрунтованістю вжиття таких заходів.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» зазначено, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Враховуючи приписи діючого законодавства, які регулюють інститут забезпечення позову, господарський суд при вирішенні питання про забезпечення позову повинен оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками судового розгляду.

Вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги та повинен бути співрозмірним, а заборона на вчинення дій може стосуватися лише предмета спору.

Право здійснення забезпечення позову та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.

Зі змісту статті 66 Господарського процесуального кодексу України випливає, що заходи до забезпечення позову мають бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами та вживаються судом у разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як встановлено судом першої інстанції, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хоросківський цукровий завод», який в подальшому змінив назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 продукт» та Публічним акціонерним товариством «Мегабанк» був укладений кредитний договір №20-37в/2013/ГД-15/13 від 15.10.2013 року.

Згідно з п. 1.1. договору (з урахуванням укладених до нього додаткових угод) позивач надав ТОВ «Хоросківський цукровий завод» грошові кошти (відкрив не відновлювальну кредитну лінію) на строк з 15.10.2013 року до 14.10.2015 року в розмірі 3800000,00 євро (три мільйони вісімсот тисяч євро, 00 євроцентів) зі сплатою 12% річних.

В забезпечення виконання ТОВ «Хоросківський цукровий завод» зобов'язань за кредитним договором №20-37в/2013/ГД-15/13 від 15.10.2013 року між позивачем та Приватним підприємством «Онікс-Ко» було укладено договір застави рухомого майна від 01.12.2015 року (заміна сторони в договорі застави рухомого майна від 07.04.2016 року).

Згідно з п.1.2. договору застави предметом застави є наступне виробниче обладнання: промисловий двошнековий фільт-прес з паралельними шнеками двохконічного типу РВ32FS, продуктивністю 3500 т. буряка в день, що складається з фільтруючого вузла, валів зі шнеками, опор валів, редуктора, каркаса, завантажувального бункера з оглядовим вікном, модель РВ32FS, заводський номер 674, рік випуску 2013, місцезнаходження: 48240, Тернопільська область, Гусятинський район, м.Хоростків, вул. Заводська, 1; промисловий двошнековий фільт-прес з паралельними шнеками двохконічного типу РВ32FS, продуктивністю 3500 т. буряка в день, що складається з фільтруючого вузла, валів зі шнеками, опор валів, редуктора, каркаса, завантажувального бункера з оглядовим вікном, модель РВ32FS, заводський номер 675, рік випуску 2013, місцезнаходження: 48240, Тернопільська область, Гусятинський район, м.Хоростків, вул. Заводська, 1; Промисловий двошнековий фільт-прес з паралельними шнеками двохконічного типу РВ32FS, продуктивністю 3500 т. буряка в день, що складається з фільтруючого вузла, валів зі шнеками, опор валів, редуктора, каркаса, завантажувального бункера з оглядовим вікном, модель РВ32FS, заводський номер 676, рік випуску 2013, місцезнаходження: 47600, Тернопільська область, Козівський район, смт. Козова, вул. Заводська, 1.

Позивачем було направлено на адресу відповідача ОСОБА_4 про порушення умов кредитного договору №20-37в/2013/ГД-15/13 від 15.10.2013 року та умов договору застави рухомого майна б/н від 01.12.2015 року, в якому ПП «Онікс-Ко» зобов`язано передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, у тому числі документи на право власності на обладнання, інші документи для здійснення позасудового звернення стягнення та забезпечити безперешкодний доступ до нього, яке не було виконано ПП «Онікс-Ко».

Проте, відповідачем вимоги повідомлення виконані не були, предмет забезпечувального обтяження та документи на нього у володіння позивача не передані. Вказане, на думку позивача, свідчить про відсутність у відповідача наміру та можливості виконати прийняті на себе зобов'язання.

Сторонами у п. 5.6. договору застави передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання заставодавцем та/або боржником, відповідно, умов основного зобов'язання або умов договору застави, предмет застави на вимогу заставодержателя передається заставодавцем у володіння заставодержателя та стає закладом з усіма юридичними наслідками згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про заставу» заклад - застава рухомого майна, при якій майно, що складає предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателя.

Згідно зі ст. 45 Закону України «Про заставу» заставодержатель, якщо інше не передбачено договором, зобов'язаний: вживати заходів, необхідних для збереження предмета закладу; у випадках, коли це передбачено договором, одержувати з предмета закладу доход в інтересах заставодавця; регулярно надсилати заставодавцю звіт про користування предметом закладу, якщо користування ним допускається відповідно до частини першої статті 46 цього Закону; страхувати предмет закладу в обсязі його вартості за рахунок та в інтересах заставодавця; сплачувати податки та збори, пов'язані з володінням заставленою річчю, за рахунок заставодавця; належним чином утримувати предмет закладу, нести відповідальність за нього у випадках, коли немає доказів, що втрата, пошкодження або загибель закладу сталися не з його вини; негайно повідомляти заставодавця про виникнення загрози загибелі чи пошкодження предмета закладу; негайно повертати предмет закладу після виконання заставодавцем або третьою особою забезпеченого закладом зобов'язання.

Відповідно до п. 4.2.3. Інструкції з організації примусового виконання рішень якщо опис і арешт майна здійснюються на виконання рішення про забезпечення позову, державний виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику. Іншій особі майно на зберігання може бути передано лише у випадку відсутності боржника чи його відмови від прийняття майна на зберігання, а також у випадку, якщо судовим рішенням визначено іншу особу, якій необхідно передати майно на зберігання.

На думку позивача, для належного виконання відповідачем вимог Закону України «Про заставу» та за для виконання рішення суду, майно, що знаходиться у заставі позивача необхідно вберегти від посягань інших осіб, до винесення рішення по справі.

Нежитлові приміщення, де розташований предмет застави, знаходяться у власності ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», що підтверджується інформаційною довідкою №60075497 від 27.05.2016 року та інформаційною довідкою №60077219 від 27.05.2016 року, у зв'язку з чим, як зазначено в заяві про забезпечення позову, доступ до предмету застави може бути обмежений власником нерухомості - ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», або особами, яким об`єкт може бути переданий в користування.

Таким чином, позивачем заявлено вимогу щодо обмеження впливу будь-яких осіб на заставне майно та знаходження майна на зберіганні саме у ПАТ «Мегабанк» з огляду на домовленість сторін, викладену в п.5.6. договору застави майна та з урахуванням вимог п. 4.2.3. Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Предметом провадження у даній справі є позовні вимоги позивача про: зобов'язання відповідача передати предмет забезпечувального обтяження у володіння ПАТ «Мегабанк» та передати документи на право власності на обладнання, а також забезпечити безперешкодний доступ ПАТ «Мегабанк» до предметів застави за договором застави рухомого майна від 01.12.2015 року (в новій редакції від 07.04.2016 року.)

Враховуючи характер порушень відповідача щодо виконання зобов'язань за договором, існуючу можливість зменшення обсягів майна для уникнення повного задоволення вимог позивача, невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на рухоме майно, що належить відповідачу та заборони відповідачу та іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються належного відповідачу майна, зробить неможливим виконання рішення суду по цій справі та може призвести до заподіяння значної шкоди інтересам позивача.

Нежитлові приміщення, де розташований предмет застави, знаходяться у власності ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», який має право, як власник майна, обмежити доступ до предмету застави або передати нежитлові приміщення в користування іншим особам, що фактично обмежує право позивача як заставодержателя володіти предметом застави, враховуючи норми Закону України «Про заставу» та умови укладеного договору застави.

Колегія суддів зазначає, що апелянтом - ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» не доведено та не обґрунтовано того, що спірне майно у його власності не розташоване, натомість матеріали справи містять відомості щодо адреси місцезнаходження спірного майна і за вказаною адресою знаходиться власність скаржника.

Колегія суддів також враховує, що на підставі оскаржуваної ухвали суду головним державним виконавцем Гусятинського районного відділу ДВС ГТУЮ у Тернопільській області 17.06.2016 року відкрито виконавче провадження, а 23.06.2016 року винесено постанову про призначення виконавчих дій на 01.07.2016 року. Однак, 01.07.2016 року здійснити виконавчі дії завадили невідомі особи, про що зазначено у відповідному акті державного виконавця. Тотожна ситуація сталася 08.07.2016 року за адресою Тернопільська область, Козівський район, смт. Козова, вул. Заводська, 1, де знаходиться один з предметів застави.

Таким чином, висновок про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, є підставним, оскільки дійсно може скластися ситуація, в якій заставне майно не виконає свою функцію забезпечення виконання зобов'язання та заставної так як фактичне його розміщення в приміщенні, що належить іншій особі, перешкоджає реалізації Публічним акціонерним товариством «Мегабанк» прав заставодержателя.

Суд першої інстанції з яким погоджується суд апеляційної інстанції, прийшов вірного висновку, що існують достатньо обґрунтовані припущення, що невжиття заходів до забезпечення позовних вимог може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, зокрема, відповідач та третя особа по даній справі можуть вчинити дії, які призведуть до знищення, пошкодження або відчуження рухомого майна, що передано в заставу позивача, що в свою чергу призведе до нівелювання функції судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Отже, заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на рухоме майно, що належить відповідачу та є предметом застави, заборони відповідача та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії або допускати будь-яку бездіяльність, які перешкоджають реалізації позивачем прав заставодержателя щодо володіння та зберігання рухомого майна, що стосуються предмету спору та заборони відповідачу, ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та будь-яким іншим особам, окрім позивача, без письмового дозволу позивача використовувати та експлуатувати рухоме майно, що є предметом застави є обґрунтованими із врахуванням норм Закону України «Про заставу».

Щодо клопотання позивача про винесення та направлення окремої ухвали та повідомлення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 90 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу. Якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Колегія суддів перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін дійшла висновку про наявність правових підстав та обставин для винесення окремої ухвали в адресу ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та направлення її Національному банку України. Проте, підстави для направлення повідомлення відсутні, оскільки позивачем не обґрунтовано та не надано доказів у підтвердження обставин на які він посилається. При цьому, слід зазначити, що позивач не позбавлений права самостійно звернутися до правоохоронних органів з відповідною заявою. Таким чином, клопотання позивача підлягає частковому задоволенню.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала господарського суду Харківської області від 08.06.2016 року по справі №922/1782/16 має бути залишена без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1. ст. 103, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 08.06.2016 року по справі №922/1782/16 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 18 липня 2016 року.

Головуючий суддя Хачатрян В.С.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Ільїн О.В.