Рішення

від 13.07.2016 по справі 910/5942/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2016Справа №910/5942/16

За позовомЗаступника керівника Київської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Київської міської ради До ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Барс 2000В» Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Департамент земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1) Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 2) ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Де ЛюксВ» 3) Комунальне підприємство В«КиївтранспарксервісВ» Про повернення земельної ділянки

Суддя Андреїшина І.О.

У судовому засіданні брали участь представники сторін:

Від позивачаОСОБА_3 за довіреністю від 17.06.2016 № 225-КМГ-2001 Від відповідача ОСОБА_4 за довіреністю від 05.01.2016 № 03 Від третьої особи-1 не з'явився Від третьої особи-2не з'явився Від третьої особи-3ОСОБА_5 за довіреністю від 01.03.2016 № 06 Від третьої особи-4ОСОБА_6 за довіреністю від 08.02.2016 Від прокуратури ОСОБА_7 посвідчення від 13.05.2014 № 026128

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 3 звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради, яким просить зобов'язати ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Барс-2000В» (м. Київ, вул. Миропільська, 27/16, ідентифікаційний код 30978355) повернути позивачеві земельну ділянку, площею 0,01 га, що розташована по вул. Червоногвардійській (поруч із земельною ділянкою ПАТ В«ОтісВ» на вул. Червоногравдійській, 22-А) у Деснянському районі м. Києва під розміщення та експлуатацію споруд автомобільного газозаправного пункту, привівши її у придатний для використання стан.

Провадження у справі за вказаними вимогами було порушено ухвалою Господарського суду міста Києва 910/5942/16 від 04.04.2016, згідно з якою до участі у справі в якості третьої оси без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено Департамент земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, розгляд справи призначено на 20.04.2016, зобов'язано сторін та третю особу надати суду певні документи.

19.04.2016 від прокуратури до суду надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Барс-2000В» (м. Київ, вул. Миропільська, 27/16, ідентифікаційний код 30978355) на належного - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Барс 2000В» (87548, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Громової, 56, ідентифікаційний код 21506159), вказаного у позовній заяві помилково у зв'язку зі схожістю назв юридичних осіб.

Ухвалою від 20.04.2016 розгляд справи та клопотання про заміну відповідача було відкладено на 18.05.2016 з метою витребування від прокуратури додаткових документів, повторно зобов'язано прокуратуру, відповідача і третю особу виконати вимоги ухвали від 04.04.2016.

Згідно з ухвалою від 18.05.2016 за клопотанням прокуратури судом було здійснено заміну неналежного відповідача, розгляд справи відкладено на 15.06.2016.

У судовому засіданні 15.06.2016 у ході розгляду спору по суті і заслуховування обґрунтувань та пояснень учасників провадження у справі, суд дійшов висновку про доцільність залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Де ЛюксВ» , Комунального підприємства В«КиївтранспарксервісВ» .

15.06.2016 розгляд справи було відкладено на 13.07.2016.

У судове засідання, призначене на 13.07.2016, Департамент земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації та фізична особа - підприємець ОСОБА_2 уповноважених представників не направили.

Станом на час проведення судового засідання судом було отримано письмові пояснення по суті спору від позивача, та фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Де ЛюксВ» , від Комунального підприємства В«КиївтранспарксервісВ» надійшли додаткові документи у справі.

Як слідує з позовної заяви та усних пояснень прокурора у справі та представника позивача заявлені позовні вимоги мотивовані відсутністю у відповідача необхідних дозвільних документів для використання земельної ділянки у м. Києві по вул. Червоногрардійській для розміщення та експлуатації споруд автомобільних газозаправних пунктів.

Відповідно до відзиву на позовну заяву та усних заперечень представника відповідача, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Барс 2000В» заявлені позовні вимоги не визнає повністю через їх безпідставність. Відповідач вказує на хибність окреслених прокуратурою обставин та наявність інших фактичних даних об'єктивної дійсності, що свідчать про правомірність та законність ведення господарської діяльності на спірній земельній ділянці.

В отриманих судом письмових поясненнях третіх осіб ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Де ЛюксВ» та фізична особа - підприємець ОСОБА_2 посилаються на відсутність порушень у використанні спірної земельної ділянки, яке відбувається з дотриманням вимог законодавства.

У судовому засіданні 13.07.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.03.2016 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі листа Київської місцевої прокуратури № 3 від 11.03.2016 № 1023вих16 проведено обстеження земельної ділянки за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Червоногвардійська, за результатами якого був складений акт обстеження земельної ділянки № 16-0506-03 від 14.03.2016.

Зазначеним актом були встановлені наступні дані про земельну ділянку:

· вид документа на використання - відсутній;

· цільове призначення - не визначено;

· фактичне використання - розміщення споруд АГЗП;

· площа згідно з відводом - відсутня;

· площа по факту - орієнтовно 0,01 га;

· економіко-планувальна зона - не визначено;

· базова вартість 1 кв.м. земельної ділянки - не встановлено;

· плата за землю згідно з довідкою підприємства - інформація відсутня.

У графі В«результати обстеженняВ» акту зазначено наступне: В«під час обстеження з виїздом на місце встановлено, що земельна ділянка на вул. Червоногвардійській (поруч з земельною ділянкою ПАТ В«ОтісВ» на вул. Червоногвардійській, 22-А) у Деснянському районі м. Києва площею близько 0,01 га використовується під розміщення та експлуатацію споруд автомобільного газозаправочного пункту В«Барс 2000В» .

У базі міського земельного кадастру земельна ділянка, на якій розміщений автомобільний газозаправочний пункт, не обліковується.

Рішення щодо передачі будь-яким юридичним чи фізичним особам земельної ділянки під розміщення та експлуатацію АГЗП у власність (користування) Київська міська рада за поданням Департаменту земельних ресурсів, не приймала. Інформація про оформлення речових прав на земельну ділянку, передбачених ст. 126 Земельного кодексу України, в Департаменті земельних ресурсів відсутня. При цьому вбачається порушення вимог земельного законодавства, а саме: самовільне зайняття земельної ділянки під розміщення та експлуатацію АГЗПВ» .

До позовної заяви було приєднано лист Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) від 14.03.2016 р. № 057023-4856, в якому вказується, що рішень щодо передачі будь-яким юридичним чи фізичним особам земельних ділянок на вул. Червоногвардійській, вул. ОСОБА_5 до Бальзака, вул. Електротехнічній у Деснянському районі під розміщення та обслуговування автомобільних газозаправних пунктів у власність (користування) Київська міська рада за поданням Департаменту земельних ресурсів, не приймала. Документи, що посвідчують право користування (власності) земельними ділянками, передбачені ст. 126 Земельного кодексу України, станом на 31.12.2012 в Департаменті земельних ресурсів не зареєстровані.

Також, до позову приєднано лист Київської місцевої прокуратури № 3 від 24.03.2016 № 1204вих-16 на ім'я Київської міської ради, в якому вказується, що Київською місцевою прокуратурою № 3 здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12015100030012046 від 07.10.2015 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197 Кримінального кодексу України (самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику). Також, листом повідомлялося, що в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження прокуратурою встановлено порушення вимог земельного законодавства посадовими особами ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Брас-2000В» при використанні земельної ділянки по вул. Червоногвардійській (поруч із земельною ділянкою ПАТ В«Отіс на вул. Червоногвардійській, 22-А) у Деснянському районі м. Києва. Київською міською радою заходи представницького характеру, спрямована на захист інтересів держави самостійно не вживалися, у зв'язку з чим, прокуратура дійшла висновку про необхідність звернення до суду з позовом відповідно до ст. 23 Закону України В«Про прокуратуруВ» .

Вказуючи на обставини відсутності у відповідача необхідних правовстановлюючих документів на підтвердження права землекористування зі особливим призначенням (для розміщення автомобільного газозаправного пункту), що встановлені актом обстеження земельної ділянки № 16-0506-03 від 14.03.2016, позивач та прокурор у справі просять суд задовольнити позов, зобов'язавши відповідача повернути позивачеві земельну ділянку, площею 0,01 га, що розташована по вул. Червоногвардійській (поруч із земельною ділянкою ПАТ В«ОтісВ» на вул. Червоногвардійській, 22-А) у Деснянському районі м. Києва як самовільно зайняту.

Відповідач проти позову заперечує з огляду на наявність необхідних документації та дотримання вимог законодавства при здійсненні ним господарської діяльності на спірній земельній ділянці, а також посилається на неправильність дії перевіряючих.

Вивчивши всі суттєві моменти спірних правовідносин, суд не вбачає підстав для задоволення позову, зважаючи на наступне.

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади.

Виходячи зі змісту приписів ст. 14 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України, ст. 2 Закону України В«Про охорону земельВ» земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Оскільки спірна земельна ділянка належить до комунальної власності міста, виключно Київська міська рада має право розпоряджатися нею.

Згідно з ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч. 1 ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України).

Статтею 123 Земельного кодексу України визначено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування та, зокрема, встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди землі (стаття 124 вказаного Кодексу).

Способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст. 1 Закону України В«Про землеустрійВ» (в редакції 22.05.2003 року), проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.

Документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації (ч. 1 ст. 25 Закону України В«Про землеустрійВ» ).

Відповідно до п. и) ч. 2 ст. 25 Закону України В«Про землеустрійВ» , видом документації із землеустрою, зокрема, є технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

За приписами ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Законом України В«Про державний контроль за використанням та охороною земельВ» визначені правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, та передбачено, що цей Закон спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля (преамбула Закону).

Згідно зі ст. 1 Закону України В«Про державний контроль за використанням та охороною земельВ» , у якій міститься визначення термінів, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно з Порядком здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 25.09.2003 № 16/890 забезпечення здійснення самоврядного контролю покладається на Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (наразі - Департамент).

У п. 6 названого Порядку закріплено, що після виявлення порушень земельного законодавства складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та дає вказівку про необхідність усунення порушень земельного законодавства.

Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та вказівка про необхідність усунення порушень земельного законодавства складаються у двох примірниках, один з яких видається особі, яка вчинила порушення земельного законодавства, або направляється їй поштою.

В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства зазначаються: номер акта перевірки; прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи або найменування юридичної особи, щодо яких проводиться перевірка , та їх адреси або місцезнаходження; прізвище, ім'я, по батькові та посада працівника Головного управління, який здійснює перевірку; дата та підстави проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства; дані про земельну ділянку (місце розташування, розмір, цільове призначення, наявність документів, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою, та інші дані); - виявлені порушення земельного законодавства; пояснення фізичної, юридичної особи з приводу виявлених порушень земельного законодавства.

В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства можуть бути додатково зазначені й інші відомості, пов'язані з порушеннями земельного законодавства.

Якщо для виявлення порушень земельного законодавства проводились роботи із землеустрою та/або топографо-геодезичні роботи, до акта перевірки додається відповідна документація, розроблена суб'єктами господарювання, що мають ліцензії на виконання таких видів робіт, відбір яких здійснено в порядку, встановленому законодавством.

Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства підписується посадовою особою Головного управління та фізичною особою, керівником або уповноваженим представником юридичної особи, щодо яких складено акт перевірки, з наданням пояснень з приводу виявлених порушень.

У разі відмови фізичної особи, керівника або уповноваженого представника юридичної особи, щодо яких складено акт перевірки, від підписання акта перевірки та надання пояснень з приводу виявлених порушень посадова особа Головного управління зазначає про це в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

Вказівка про необхідність усунення порушень земельного законодавства підписується посадовою особою Головного управління.

Для усунення порушень земельного законодавства посадовою особою Головного управління встановлюється 10-денний термін.

Матеріалами справи підтверджується, що акт обстеження земельної ділянки № 16-0506-03 від 14.03.2016, на який посилається сторона позивача, не містить найменування юридичної особи, щодо якої проводилася перевірка, її місцезнаходження або будь-які інші фактичні дані, відомості, інформація, з якої можливо було ідентифікувати відповідача, установити, що перевірка проводилася за фактом самовільного використання земельної ділянки саме ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Барс 2000В» .

Крім того, такий акт не містить підпису керівника або уповноваженого представника відповідача, щодо якого, за твердженнями сторони позивача, було складено цей акт перевірки, не містить пояснень перевіреної особи з приводу виявлених порушень або ж відмітки про відмову відповідача від підписання акту. Також в акті відсутня вказівка про необхідність усунення порушень земельного законодавства та не визначено строку для такого усунення.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України на кожну сторону судового процесу покладено обов'язок доведення тих обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Акт обстеження земельної ділянки № 16-0506-03 від 14.03.2016 не встановлює юридичний факт - самовільне захоплення земельної ділянки.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку про те, що названий акт не дозволяє беззаперечно вести мову про встановлення обставин самовільного використання саме відповідачем у справі спірної земельної ділянки, а тому не розглядається як належний і допустимий доказ у справі, у зв'язку з чим позовні вимоги, заявлені заступником керівника Київської місцевої прокуратури № 3 в особі Київської міської ради не можуть бути задоволені судом.

Поряд з цим, матеріали справи містять документи на підтвердження наявності правових підстав для розміщення відповідачем на спірній земельній ділянці автомобільного газозаправного пункту.

Відповідно до узагальненої позиції Вищого господарського суду України у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки саме по собі встановлення наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. При вирішенні таких спорів господарським судам необхідно досліджувати чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, яка використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття неї заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Так, судом враховано, що відповідно до п.п. 1.2 п. 268-1 ст. 268-1 Податкового кодексу України перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення збору.

Рішенням Київської міської ради В«Про встановлення місцевих податків і зборів в м. КиєвіВ» від 23.06.2011 № 242/5629 визначено, серед іншого, перелік адрес паркувальних майданчиків, які закріплені за Комунальним підприємством В«КиївтранспарксервісВ» , до якого включено спірна земельна ділянка по вул. Червоногвардійській, 22 у м. Києві.

Згідно з п.п. 17.3.2 Правила благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 (Правила паркування транспортних засобів у м. Києві) особливі умови користування земельними ділянками, на яких розташовані спеціально обладнані та відведені місця, полягають в розробці та погодженні в установленому цими Правилами порядку схем організації дорожнього руху, згідно з якими у оператора виникає право надання платних послуг паркування транспортних засобів та не потребує розроблення проектів відведення цих земельних ділянок.

23.07.2010 наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель, згідно з якою спірна у справі земельна ділянка підлягає віднесенню до земель транспорту і класифікується як підрозлід 12 секції В« JВ» .

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Земельного кодексу України до земель автомобільного транспорту належать землі під спорудами та устаткуванням енергетичного, гаражного і паливороздавального господарства, автовокзалами, автостанціями, лінійними виробничими спорудами, службово-технічними будівлями, станціями технічного обслуговування, автозаправними станціями, автотранспортними, транспортно-експедиційними підприємствами, авторемонтними заводами, базами, вантажними дворами, майданчиками контейнерними та для перечеплення, службовими та культурно-побутовими будівлями й іншими об'єктами, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.

31.12.2014 Комунальне підприємство В«КиївтранспарксервісВ» та фізична особа-підприємець ОСОБА_2 уклали договір № ДНП-2015-01/19 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, за яким Комунальне підприємство В«КиївтранспарксервісВ» зобов'язалося за плату надати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 право на організацію та експлуатацію 20-ти місць для платного паркування транспортних засобів, а також два спеціальних місяця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Червоногвардійська, 22-а в межах ІІІ територіальної зони м. Києва, а також для здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.

Вказаний договір укладено строком з 01.01.2015 по 31.12.2017.

З приєднаних до матеріалів справи додатків до договору від 31.12.2014 та поданої прокуратурою документації слідує, що мова йде про один і той самий об'єкт нерухомості - частину земельної ділянки, яка перебуває на балансі Комунальне підприємство В«КиївтранспарксервісВ» .

01.04.2016 фізична особа-підприємець ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Де ЛюксВ» уклали договір № 01/04/16-Ч, за яким фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зобов'язалася надати ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Де ЛюксВ» в строкове платне користування сім місць для паркування на паркувальному майданчику за адресою: вул. Червоногвардійська, 22-а у м. Києві, а ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Де ЛюксВ» зобов'язалося прийняти вказані місця, своєчасно сплачувати плату за користування та своєчасно повернути місця фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 після припинення дії цього договору, що укладений строком дії з 01.04.2016 по 31.12.2017.

02.04.2016 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Де ЛюксВ» та відповідач уклали договір № 01Ч-Б-ДЛ, за яким ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Де ЛюксВ» надало, а відповідач прийняв у строкове платне користування та експлуатацію сім місць для паркування транспортних засобів на паркувальному майданчику за адресою: вул. Червоногвардійська, 22-а у м. Києві з метою встановлення АГПЗ модульного типу та операторської.

Строк дії такого договору визначено до 31.12.2016.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується правомірність використання відповідачем спірної земельної ділянки та безпідставність посилань прокурора і позивача на самовільне зайняття та, в цілому, необґрунтованість порушення відповідачем прав київської міської громади на користування спірною земельною ділянкою, адже право на її експлуатацію, розміщення фіксованих місць паркування, передача частини з таких місць для розміщення автомобільного газозаправного пункту відбулося на правомірних договірних підставах.

Відхиляючи позовні вимоги, суд вважає за доцільне зауважити, що листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.10.2015 № 7/18-11760 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Де-ЛюксВ» було повідомлене про те, що для розміщення газового автомобільного заправного пункту модульного типу на автостоянках, яких є об'єктом підвищеної небезпеки та екологічно небезпечним об'єктом, згідно з розділом 4 ДБН В.1.2.7-2008 В«Основні вимоги до будівель і споруд. Пожежна безпекаВ» необхідне розроблення відповідної Концепції забезпечення пожежної безпеки з погодження організаційних заходів щодо безпечної експлуатації об'єкта в установленому порядку.

Департаментом містобудування та архітектури розглянуто запит ТОВ В«Де-ЛюксВ» від 17.02.2016 № 01-01-03-16 щодо погодження розміщення газового автомобільного заправного пункту модульного типу та операторної на паркувальних майданчиках повідомлено, що газовий автомобільний заправний пункт модульного типу виконаний цілісним заводським виробом і при його розміщенні га території автостоянки без ознак будівництва не передбачено отримання вихідних даних для проектування об'єкту містобудування, дозвільних документів на виконання будівельних робіт, і, відповідно введення в експлуатацією інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю, тоді як для розміщення автомобільного заправного комплексу на автостоянках, який є об'єктом підвищеної небезпеки та економічно небезпечним об'єктом, необхідним є розроблення відповідної Концепції забезпечення пожежної безпеки.

Матеріалами справи підтверджується, що газовий автомобільний заправний пункт модульного типу, що використовується відповідачем на спірній земельній ділянці знаходиться під охороною Комунальної аварійно-рятувальної служби В«Київстка служба порятункуВ» Київської міської ради та Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у м. Києві згідно з договором від 01.04.2016 № ОПП/АО/101 для виконання, за необхідності, комплексу аварійно-рятувальних робіт у разі виникнення загроз безпеки, надзвичайних ситуацій.

Враховуючи викладене, позов задоволенню не підлягає повністю.

Відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача (прокурора).

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити повністю.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 19.07.2016 р.

Суддя І.О. Андреїшина