Ухвала

від 21.07.2016 по справі 904/3503/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

21.07.2016 Справа № 904/3503/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів : Пархоменко Н.В., Верхогляд Т.А.,

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Дніпропетровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2016 року у справі № 904/3503/16

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про визнання поновленим терміну дії договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2016 року у справі № 904/3503/16 (суддя - Соловйова А.Є.):

1. Позов задоволено.

2. Визнано поновленим термін дії Договору оренди землі від 19.09.2007, укладеного між Дніпропетровською міською радою (код ЄДРПОУ 26510514) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 19.09.2007 за реєстровим номером 2092 та зареєстрованого 25.09.2007 у ДМВ ДРФ «Центр ДЗК» за №040710400543, про надання у строкове платне користування земельної ділянки, що знаходиться за адресою: по вул. Комунарівській у районі будинку №4 (Ленінський район) і зареєстрованої в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:08:742:0330 на трирічний термін на тих же умовах.

3. Визнано укладеною Додаткову угоду до Договору оренди землі від 19.09.2007, укладеного між Дніпропетровською міською радою (код ЄДРПОУ 26510514) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 19.09.2007 за реєстровим номером 2092 та зареєстрованого 25.09.2007 у ДМВ ДРФ «Центр ДЗК» за №040710400543 на наступних умовах:

«п.1. Поновити Договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 19.09.2007 за реєстровим номером 2092 (державна реєстрація від 25.09.2007, номер державної реєстрації 040710400543), укладений між Дніпропетровською міською радою та гр. ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на підставі рішення міської ради від 25.07.2007 №129/172 «Про передачу гр. ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, земельної ділянки по вул. Комунарівській у районі будинку №4 (Ленінський район) в оренду для проектування та будівництва будівлі дитячого грального комплексу та кафе», на три роки, починаючи з двадцять шостого вересня дві тисячі п'ятнадцятого року.

п.2. Всі інші умови Договору оренди землі залишаються без змін».

4. Стягнуто з Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, будинок 75, код ЄДРПОУ 26510514) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49130, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 2 756,00 грн. - судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Дніпропетровська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2016 року у справі № 904/3503/16 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

У даному випадку, рішення, що оскаржується, підписане 29.06.2016р., отже останній день подачі апеляційної скарги - 11.07.2016р.

Апеляційна скарга на вказане рішення, згідно зі штампом канцелярії господарського суду про прийняття апеляційної скарги, подана 12.07.2016р., тобто з пропуском процесуального строку, встановленого для її подання.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги у змісті останньої та у додатках до неї відсутнє.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Згідно частини 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідач просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі, з огляду на те, що Дніпропетровська міська рада є бюджетною установою, яка утримується за рахунок коштів міського бюджету, і через складність процедури фінансування та перерахування органом державного казначейства коштів, не має можливості вчасно на момент подачі апеляційної скарги здійснити оплату судового збору.

За приписами норм статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою, зокрема, відстрочити сплату судового збору.

Згідно із пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" (із змінами і доповненнями) особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до пункту 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/2093/15 від 12.11.2015 року за змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними та допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Слід звернути увагу, що оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади та органів місцевого самоврядування, то самі лише обставини, пов'язані із фінансування установи чи організації з Державного бюджету України або місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення такої сплати.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, зі змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що відстрочення (розстрочення, звільнення) сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком, при цьому єдиною підставою для вчинення судом зазначених у наведеній нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Отже, за приписами зазначеної норми, відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.

Скаржником у клопотанні про відстрочення сплати судового збору не наведено доказів в обгрунтування заявленого клопотання. Не надано доказів на підтвердження майнового стану скаржника та факту неможливості оплати судового збору в установленому порядку і розмірі і до апеляційної скарги. Отже, наведені скаржником обставини не мають характеру виключних, нічим не підтверджені.

За таких обставин, оскільки скаржником не доведено того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі, апеляційний господарський суд не вбачає підстав, визначених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", для відстрочення сплати судового збору, отже відповідне клопотання Дніпропетровської міської ради не підлягає задоволенню.

У відповідності з п. 3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає поверненню заявникові без розгляду.

На підставі наведеного та керуючись ст. 86, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Дніпропетровській міській раді у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2016 року у справі № 904/3503/16.

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2016 року у справі № 904/3503/16 повернути заявникові без розгляду.

Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга вих. № 12282 від 13.06.2016р. та додані до неї документи на 45 арк., конверт.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Н.В. Пархоменко