Ухвала

від 21.07.2016 по справі 640/9318/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 640/9318/16-к Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/790/1102/16 Суддя доповідач ОСОБА_2

Категорія: ст.304 КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2016 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю прокурора - ОСОБА_5 ,

представника власника

(володільця) майна - адвоката ОСОБА_6 ,

з секретарем - ОСОБА_7 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 17 червня 2016 року про повернення скарги на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №2201622000000071.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 17 червня 2016 року повернута адвокату ОСОБА_6 його скарга, що подана в інтересах ОСОБА_9 , на бездіяльність ст.слідчого в ОВС 3-го відділу СВ УСБУ в Харківській області ОСОБА_10 , яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №2201622000000071 від 11.03.2016 р.

Як вбачається зі змісту ухвали, приймаючи рішення про повернення скарги, слідчий суддя керувався положеннями п.1 ч.2 ст. 304 КПК України,у відповідності до якогоскарга повертається, якщо вона подана особою, що не має права подавати скаргу. Слідчий суддя зазначив, що скарга подана представником ОСОБА_9 -адвокатом ОСОБА_6 , який не є суб*єктом оскарження у розумінні положень п.1 ч.1 ст.303 КПК України.

Не погодившись із зазначеним рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу слідчого судді від 17 червня 2016 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його скаргу; визнати незаконними дії старшого слідчого з ОВС 3-го відділення СВ СУ в Харківській області ОСОБА_10 у кримінальному провадженні №2201622000000071 від 11.03.2016 р. при винесенні постанови від 03 червня 2016 року про відмову у поверненні тимчасово вилученого під час обшуку 01.06.2016 р. майна з п.1 по п.19 (зазначених у скарзі) та зобов*язати негайно повернути ОСОБА_9 тимчасово вилучене майно. Апелянт зазначає, що ОСОБА_9 є володільцем тимчасово вилученого майна, а він здійснює представництво її інтересів, проте в оскаржуваному судовому рішенні процесуальний статус ОСОБА_9 помилково визначений, як заявника. Адвокат ОСОБА_6 , посилаючись на положення ст.64-2 КПК України, вважає, що слідчим суддею необгрунтовано повернута його скарга на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, а тому ухвала від 17 червня 2016 року підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката ОСОБА_6 в обґрунтування доводів апеляційної скарги; думку прокурора, який заперечував проти її задоволення; перевіривши матеріали за скаргою адвоката ОСОБА_6 та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного :

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.

Так, п.1 ч.1 ст.303 КПК України передбачає можливість оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст.169 цього Кодексу. Перелік суб*єктів, що наділені правом звернутися зі скаргою в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України, є вичерпним, а саме: скарга може бути подана заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.

Як вбачається зі змісту скарги адвоката ОСОБА_6 , він одночасно є захисником підозрюваного ОСОБА_11 у кримінальному провадженні №2201622000000071, та за Договором про надання правової допомоги здійснює представництво інтересів ОСОБА_9 , яка є володільцем тимчасово вилученого під час обшуку 01 червня 2016 року майна. Виходячи з прохання адвоката ОСОБА_6 про негайне повернення тимчасово вилученого майна саме ОСОБА_9 , яке сформульоване у скарзі до слідчого судді, слід дійти висновку, що у даному випадку адвокат ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді зі скаргою саме як представник володільця тимчасово вилученого майна ОСОБА_9 (а.с.2-3). Такий висновок повністю узгоджується і з доводами апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 , до якої долучені документи на підтвердження його повноважень щодо представництва інтересів ОСОБА_9 .

У розумінні наведених вище положень п.1 ч.1 ст.303 КПК України саме володілець тимчасово вилученого майна ОСОБА_9 наділена законом правом оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №2201622000000071.

Можливість подачі слідчому судді скарги адвокатом від свого імені в інтересах володільця тимчасово вилученого майна Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачена, що не виключає можливості надання адвокатом ОСОБА_6 правової допомоги ОСОБА_9 у обсязі, передбаченому угодою про надання правової допомоги від 06 квітня 2016 року, в тому числі його участі у судовому розгляді скарги ОСОБА_9 в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України або в стадії апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за наслідком розгляду такої скарги.

Згідно зі ст. 19 ч. 2Конституції України посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.304 КПК України, скарга повертається, якщо вона подана особою, яка не має право подавати апеляційну скаргу.

В оскаржуваному судовому рішенні помилково зазначено про наявність у ОСОБА_9 процесуального статусу заявника у кримінальному провадженні, проте на правильність висновку слідчого судді про повернення скарги адвокату ОСОБА_6 це не вплинуло, а тому не є самостійною підставою для скасування ухвали слідчого судді від 17 червня 2016 року, яка по суті є вірною.

Наявність рішення слідчого судді про повернення скарги адвокату ОСОБА_6 не позбавляє права володільця тимчасово вилученого майна ОСОБА_9 особисто звернутися зі скаргою до слідчого судді в порядку, визначеному КПК України.

Враховуючи викладене, підстав для скасування ухвали слідчого судді від 17 червня 2016 року за доводами апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, ч.3 ст.407,418,419,422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 17 червня 2016 року про повернення адвокату ОСОБА_6 його скарги, що подана в інтересах ОСОБА_9 , на бездіяльність ст.слідчого в ОВС 3-го відділу СВ УСБУ в Харківській області ОСОБА_10 , яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №2201622000000071 від 11.03.2016 р., залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :