Рішення

від 18.07.2016 по справі 914/1084/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2016р. Справа№ 914/1084/16

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В.П.,

при секретарі судового засідання Корчинському О.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів, до відповідача:Приватного малого підприємства "Гал Тор", м. Львів, про: розірвання договору оренди, виселення та стягнення заборгованості. Представники: позивача:ОСОБА_1 - представник (довіреність №2302-вих-8 від 04.01.2016 р.) відповідача:ОСОБА_2 - директор.

Присутнім представникам учасників судового процесу права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), роз'яснено. Заяв про відвід суду не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу учасниками судового процесу заявлено не було.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до Приватного малого підприємства "Гал Тор" про розірвання договору оренди, виселення та стягнення заборгованості. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.04.2016 р. порушено провадження у справі, позовну заяву прийнято до розгляду, справу призначено до судового розгляду на 25.05.2016 р. Рух справи відображено у попередній ухвалі суду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов Договору оренди нежитлових приміщень №4506 від 18.10.1999 р. не сплачував більше трьох місяців підряд орендної плати, внаслідок чого в позивача виникло право звернутись до суду з позовною заявою про розірвання зазначеного Договору, виселення відповідача з нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. Лобачевського, будинок 23 та стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 12.300,15 грн.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позовних вимог заперечив, проте письмового відзиву не подав. В судових засіданнях в усних поясненнях вказував на готовність до мирного врегулювання спору та відсутність вини у заборгованості, яка виникла, оскільки позивачем виставлялись неправильні рахунки на підставі яких неможливо було здійснити оплату за оренду. Відповідачем також подано докази оплати суми боргу у розмірі 16.081,25 грн., про що додано платіжне доручення №510 від 23.05.2016 р.

Відповідачем подавались клопотання про відкладення розгляду справи від 25.05.2016 р. вх. №22228/16, від 08.06.2016 р. вх. №3088/16, від 30.06.2016 р. вх. №27619/16, від 05.07.2016 р. вх. №28586/16, а також клопотання про колегіальний розгляд справи від 15.07.2016 р. вх. №30057/16 (судом ухвалою від 15.07.2016 р. відмовлено у задоволенні клопотання), про ознайомлення з матеріалами справи від 15.07.2016 р. вх. №29954/16.

Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Відповідачем з часу порушення провадження у справі та протягом двох місяців її розгляду не подано жодних додаткових доказів на заперечення заявлених позовних вимог, не досягнуто мирного врегулювання спору. Таким чином, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності письмово відзиву відповідача за доказами доданими до справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

Між сторонами у справі був укладений Договір оренди нерухомого майна №4506 від 18.10.1999 р. (надалі - Договір). За умовами цього Договору Орендодавець (позивач у справі) на підставі витягу з протоколу №5 засідання конкурсної комісії з питань розподілу нежитлових приміщень від 01.07.1999 р.; експертної оцінки від 04.08.1999 р. виготовленої ДП "Бюро Львів"; договорів на техобслуговування засобів комп'ютерної техніки від 24.09.1999 р. та від 30.09.1999 р. здав, а Орендар (відповідач у справі) прийняв в оренду з 08.07.1999 р. до 08.07.2004 р. терміном на п'ять років у користування нежитлові приміщення за адресою: 2900, м. Львів, вул. Лобачевського, 23 (п. 1. Договору).

Згідно з п. 3 Договору розрахунок орендної плати здійснюється у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 р. та №699 від 18.05.1998 р. Договором встановлено, що орендна плата за місяць (Опл.міс) становить 205,32 грн. + ПДВ з 01.08.1999 р.

Пунктом 5 Договору встановлено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

За орендоване приміщення Орендар повинен щомісяця до 10 числа сплатити орендну плату за попередній місяць. Орендна плата перераховується орендарем на рахунок Відділу житлового господарства Шевченківської районної адміністрації (п. 6 Договору із змінами визначеними сторонами у додатку №16 до Договору від 12.02.2004 р.).

Відповідно до п. 15.1. Договору Орендар зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі вносити орендну плату з урахуванням її індексації і ПДВ.

Довідкою №Н-2302-412 від 11.04.2016 р. засвідчено, що станом на 05.04.2016 р. заборгованість за період з 01.06.2015 р. по 29.02.2016 р. становить 12.300,15 грн. Крім того, відповідачем у періоди з 01.10.2015 р. по 01.02.2016 р. (включно) не було здійснено оплат за договором оренди, що призвело до невнесення в повному обсязі орендної плати протягом більше як трьох місяців.

Згідно з пунктом 8 Договору несплата орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди на вимогу Орендодавця. Відповідно до умов пункту 15.6 Договору при припиненні або розірванні договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцю протягом 15-ти днів звільнений обєкт оренди по акту прийому-передачі нежитлових приміщень ЖЕКу в належному санітарно-технічному стані, обумовленому договором оренди.

Відтак, позивач у зв'язку з невиконання відповідачем умов Договору звернувся до суду з вимогами розірвати зазначений Договір оренди, виселити відповідача з нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. Лобачевського, будинок 23 та стягнути заборгованість з орендної плати в розмірі 12.300,15 грн.

Сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 23.09.2016 р., згідно з яким відповідачем оплачено суму боргу у розмірі 16.081,25 грн. Крім того, відповідачем додано платіжне доручення №510 від 16.081,25 грн. про оплату 16.081,25 грн.

Відповідачем скеровано позивачу листа від 30.06.2016 р. №291 із проханням про укладення мирової угоди.

Позивачем до матеріалів справи додано лист від 08.07.2016 р. №2302-2698, адресований відповідачу у відповідь на лист від 30.06.2016 р. №291, в якому вказано про нанесення збитків місцевому бюджету за відсутності сплати орендної плати та підтримання позовних вимог.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Між сторонами у справі виникло зобов'язання з приводу оренди нерухомого майна на підставі Договору оренди в силу пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення закріплені у частині першій статті 283 Господарського кодексу України.

Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одним із основних обов'язків орендаря у зобов'язанні з оренди майна є своєчасне та у повному обсязі внесення орендної плати. Такий же обов'язок визначається частиною третьою статті 18, частиною першою статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтею 286 Господарського кодексу України.

Відповідно до пункту 15.1. Договору орендар (відповідач у справі) зобов'язувався своєчасно та у повному обсязі вносити орендну плату з урахуванням її індексації і ПДВ.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За орендоване приміщення Орендар повинен щомісяця до 10 числа сплатити орендну плату за попередній місяць (пункт 6 Договору).

В силу положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як убачається із розрахунку орендної плати, заборгованість відповідача перед позивачем за умовами виконання Договору відсутня, оскільки оплачена відповідачем після порушення провадження у справі, згідно з платіжним дорученням №510 від 23.05.2016 р. Проте в межах періоду з 01.10.2015 р. по 01.02.2016 р. включно, орендна плата не сплачувалась взагалі. Із наведеного вбачається прострочення сплати орендних платежів протягом 3 та більше місяців підряд. Відповідач цих обставин не заперечив та не спростував.

Разом з тим, суд не бере до уваги заперечення відповідача щодо неправильності виставлених йому рахунків позивачем на оплату, оскільки за умовами Договору оплата здійснюється щомісяця до 10 числа сплатити орендну плату за попередній місяця. Тому підставою для оплати є саме положення Договору, а не виставлені рахунки.

Суд виходить із того, що з матеріалів справи вбачається оплата відповідачем боргу після порушення провадження у справі (23.05.2016 р.). Відповідно до роз'яснення Вищого господарського суду України у пункті 4.4 постанови Пленуму "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 р. №18 припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: відсутній предмет спору.

Суд дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, в тому числі: платіжне доручення №510 від 23.05.2016 р., акт звірки взаємних розрахунків станом на 23.05.2016 р. з яких вбачається про повне погашення відповідачем заборгованості перед позивачем, вважає за необхідне припинення провадження у справі за відсутності предмета спору в частині вимоги про стягнення 12.300,15 грн.

Сторонами встановлено у пункті 8 Договору оренди, що несплата орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди на вимогу Орендодавця.

У пункті 5.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» зазначено, що відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів. У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд. Відповідно до поданої довідки про заборгованість орендаря перед орендодавцем, відповідачем допускалася несплата орендної плати протягом п'яти місяців підряд, а саме з 01.10.2015 р. по 01.02.2016 р. включно.

Доказів, які б підтверджували протилежне, відповідачем суду не подано.

До спірних правовідносин оренди комунального майна переважному застосуванню перед статтею 783 Цивільного кодексу України підлягає частина третя статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», як норма спеціального закону, згідно з якою підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань. При цьому вказаною диспозитивною нормою, на відміну від статті 783 Цивільного кодексу України, не визначено вичерпний перелік договірних зобов'язань, порушення яких орендарем тягне за собою розірвання договору оренди державного майна. Пріоритетність застосування частини третьої статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» підтверджується також приписами частини другої статті 9 Цивільного кодексу України, згідно з якою законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Таким чином, в силу приписів частини другої статті 9 Цивільного кодексу України спеціальна норма частина третя статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» як така, що встановлює особливості регулювання майнових (в даному випадку орендних) відносин суб'єктів господарювання, пов'язаних з достроковим розірванням договору оренди державного та комунального майна, підлягає переважному застосуванню перед нормами статей 782, 783 Цивільного кодексу України, які відповідно містять загальне регулювання спірних правовідносин.

Наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України при здійсненні перегляду судових рішень господарських судів у справах зі спорів про розірвання договорів оренди державного та комунального майна (постанова Верховного Суду України від 08.05.2012 у справі №5021/966/2011).

Отже, за обставин доведеності факту систематичного невиконання орендарем обов'язку щодо внесення орендної плати, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди, передбачених частиною третьою статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а тому вимоги позивача про розірвання Договору є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Аналогічне положення передбачено і частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України та пункті 15.6 Договору.

Враховуючи ту обставину, що Договір розірвано, вимоги позивача про звільнення об'єкта оренди шляхом виселення відповідача з орендованого приміщення, що знаходяться за адресою: місто Львів, вулиця Лобачевського, будинок 23, загальною площею 179,8 кв.м., є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводи позовної заяви, не надано суду інших доказів, які би свідчили про належне виконання зобов'язання та не встановлено інших обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях . Враховуючи наведене, в частині припинення провадження у справі розподіл судових витрат здійснюється із врахуванням положень Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи наведене, керуючись статтями 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Розірвати Договір оренди нежитлових приміщень №4506 від 18.10.1999 р., укладений між Управлінням комунального майна Львівської міської ради (адреса: площа Галицька, будинок 15, місто Львів, Львівська область, 79008; ідентифікаційний код 25558625) та Приватним малим підприємством (адреса: вулиця Лобачевського, будинок 23, місто Львів, Львівська область, 79019; ідентифікаційний код 13823111 ).

3. Виселити Приватне мале підприємство (адреса: вулиця Лобачевського, будинок 23, місто Львів, Львівська область, 79019; ідентифікаційний код 13823111 ) з нежитлових приміщень загальною площею 179,8 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Львів, вулиця Лобачевського, будинок 23, згідно з актом здачі-приймання. Стягувач - Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (адреса: площа Галицька, будинок 15, місто Львів, Львівська область, 79008; ідентифікаційний код 25558625).

4. Припинити провадження в частині стягнення з Приватного малого підприємства "Гал Тор" (адреса: вулиця Лобачевського, будинок 23, місто Львів, Львівська область, 79019; ідентифікаційний код 13823111 ) 12.300 (дванадцять тисяч триста) грн. 15 коп. заборгованості з орендної плати.

5. Стягнути з Приватного малого підприємства (адреса: вулиця Лобачевського, будинок 23, місто Львів, Львівська область, 79019; ідентифікаційний код 13823111 ) на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (адреса: площа Галицька, 15, місто Львів, Львівська область, 79008; ідентифікаційний код 25558625 ) 2.756,00 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.07.2016 р.

Суддя Трускавецький В.П.