Рішення

від 10.02.2011 по справі 15/7

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.02.11 р. Справа № 15/7

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом обласного комунального підприємства В«ДонецьктеплокомуненергоВ» (код ЄДРПОУ 26221744) в особі виробничої одиниці В«ЖданівкатепломережаВ»

до відповідача приватного підприємця ОСОБА_1 м. Кіровське (ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

про стягнення заборгованості в сумі 3888,24 грн., 3% річних у розмірі 389,35 грн., інфляції в сумі 206,51 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № юр/4472 від 31.12.2010 р.

від відповідача: не з'явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява обласного комунального підприємства В«ДонецьктеплокомуненергоВ» в особі виробничої одиниці В«ЖданівкатепломережаВ» до приватного підприємця ОСОБА_1 м. Кіровське про стягнення заборгованості в сумі 3888,24 грн., 3% річних у розмірі 389,35 грн., інфляції в сумі 206,51 грн.

Ухвалою суду від 06.01.2011 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/7, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд розглянути справу без його участі. Таке клопотання суд задовольнив, оскільки неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору між сторонами.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

19.09.2006 р. сторони уклали договір № 82 про постачання теплової енергії, згідно якого енергопостачальна організація (позивач) зобов'язалася постачати споживачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач (відповідач) зобов'язався приймати та оплачувати в повному об'ємі отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором.

Пунктами 6.1, 6.2, 6.3 договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, здійснюються виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Згідно п. 6.5 договору різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п.п. 10.1, 10.4 договору він вступив в силу з моменту його підписання та діяв до 31.12.2006 р. Договір вважається пролонгованим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

До договору теплопостачання сторони уклали наступні додатки: обсяги постачання теплової енергії споживачу; схема теплотраси, що перебуває на балансі споживача; умови припинення подачі теплової енергії. Крім того, до спірного договору сторони підписали додаткову угоду від 25.08.2008 р. про зміну тарифів на підставі рішення Кіровського міськвиконкому та додаткові угоди від 03.01.2009 р., від 04.01.2010 р., якими продовжили строк дії договору по 31.12.2010 р. Спірний договір з додатками та додаткові угоди до нього підписані представниками обох сторін, завірені копії додані до позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору № 82 від 19.09.2006 р. ним за період з вересня 2009 р. по квітень 2010 р. відповідачу була поставлена теплова енергія на суму 3888,24 грн., що підтверджується рахунками за спожиту теплову енергію за спірний період, які одночасно є актами здачі-приймання послуг; актами від 26.10.2008 р., від 30.10.2009 р. на включення опалення; актами від 15.04.2009 р., від 15.04.2010 р. на відключення опалення. Завірені копії вказаних документів додані до позову.

В позовній заяві позивач вказує, що відповідач отриману теплову енергію не оплатив, в результаті чого станом на день подачі позову до суду заборгованість відповідача на користь позивача склала 3888,24 грн.

В обґрунтування факту наявності вказаної заборгованості позивач надав до суду акт звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 01.01.2011 р., згідно якого заборгованість відповідача на користь позивача склала 3888,24 грн. ОСОБА_2 звірки підписаний сторонами, тому приймається судом до уваги як письмовий доказ у даній справі відповідно до ст. 36 ГПК України.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриману теплову енергію), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла згідно договору № 82 від 19.09.2006 р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором на поставку теплової енергії.

Згідно ст. 3 Закону України „Про теплопостачанняВ» від 02.06.2005 р. відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 19 цього ж Закону передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно ст. 20 ч. 3 п. 5 Закону України „Про житлово-комунальні послугиВ» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони в договорі № 82 від 19.09.2006 р. передбачили, що остаточні розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться споживачем не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Виходячи з того, що останнім місяцем у спірному періоді є квітень 2010 р., строк оплати теплової енергії, отриманої в цьому місяці, для споживача наступив у період до 15.05.2010 р., а вже з 16.05.2010 р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання за квітень 2010 р. По іншим місяцям в спірному періоді строк оплати наступив раніше. Таким чином, строк оплати спожитої теплової енергії по всім місяцям в спірному періоді для відповідача наступив, крім того почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.

В матеріалах справи є належні письмові докази фактичного отримання відповідачем рахунків для оплати за спірний період.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому визнає позов в частині стягнення основного боргу в сумі 3888,24 грн.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. В даному випадку дії відповідача, пов'язані із визнанням позову в частині основного боргу, не суперечать закону та не порушують права та інтереси інших осіб, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 3888,24 грн. підлягають задоволенню.

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу за загальний період з 16.11.2009 р. по 01.10.2010 р. інфляцію в сумі 206,51 грн., 3% річних в розмірі 389,35 грн. (розрахунок доданий до позову).

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити в частині стягнення 3% річних в сумі 389,35 грн. та інфляції в сумі 206,51 грн. у зв'язку з тим, що з 01.10.2010 р. фактично підприємницьку діяльність не проводить та доходів не отримує, подав заяву держреєстратора про припинення підприємницької діяльності.

Заперечення відповідача суд не приймає до уваги у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів не звільняє його від господарсько-правової відповідальності.

Доказів про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця згідно ст. 47 ч. 15 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємцівВ» відповідач до суду не надав.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.

Перевіркою розрахунку суми 3% річних судом встановлено, що позивач припустився помилок при визначенні сум заборгованості по кожному місяцю в спірному періоді, здійснивши подвійне нарахування 3% річних. Таким чином розрахунок позивача є цілком невірним та судом до уваги не приймається. За власними розрахунками суду сума 3% річних складає 143,05 грн. (розрахунок суду міститься в матеріалах справи). Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 389,35 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 143,05 грн. В частині стягнення 3% річних на суму 246,30 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Перевіркою розрахунку суми інфляції судом встановлено, що даний розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому приймається судом як належний доказ у даній справі.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляції у розмірі 206,51 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог - на відповідача, в частині відмови в задоволенні позову - на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 78; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: 86300, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; інші відомості в матеріалах справи відсутні) на користь обласного комунального підприємства В«ДонецьктеплокомуненергоВ» (юридична адреса: 83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38; код ЄДРПОУ 26221744; рахунок 26006300001260 у АТ „ЗлатобанкВ» у м. Києві, МФО 380612) в особі виробничої одиниці В«ЖданівкатепломережаВ» (юридична адреса: 86391, Донецька область, м. Жданівка, вул. Кавченка, буд. 5; код ЄДРПОУ 26502130) суму 4237,80 грн. (а саме: основний борг на суму 3888,24 грн., 3% річних в розмірі 143,05 грн., інфляцію в сумі 206,51 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 96,40 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 223,04 грн.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних на суму 246,30 грн.

У судовому засіданні 10.02.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 11.02.2011 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Богатир К.В.