Рішення

від 23.06.2012 по справі 15/7-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.06.12р. Справа № 15/7-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м.Київ

до Іноземного підприємства "Технопарк", м.Дніпропетровськ

про стягнення 447 929,58 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Гурський В.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, представник за дорученням № 21-12/11-20 від 21.12.11р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду від 13.12.10 р. порушено провадження у справі № 15/7-10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ (далі-позивач) до Іноземного підприємства "Технопарк", м. Дніпропетровськ (далі-відповідач), про стягнення основного боргу в розмірі 386 058,24 грн., пені в розмірі 34044,05 грн., 3% річних в розмірі 8 013,79 грн., інфляційних витрат в розмірі 19 813,50 грн., всього 447 929,58 грн.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем договору (оренди) фінансового лізингу № L1735-02/08, укладеного між сторонами 14.02.2008р., в частині повного та своєчасного розрахунку.

Провадження у справі неодноразово зупинялося до розгляду по суті першою інстанцією, апеляційною та касаційною інстанціями справи № 15/32 за позовом Іноземного підприємства "Технопарк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", про визнання недійсним Договір фінансового лізингу № L1735-02/08 від 14.02.08р.

Договір (оренди) фінансового лізингу № L1735-02/08 від 14.02.08р. вищезазначеними інстанціями визнано дійсним.

Ухвалою господарського суду від 22.05.12р. провадження у справі поновлено, починаючи з 21.06.12р.; справу призначено до розгляду в засіданні на 21.06.12р.; зобов'язано до засідання подати:

- позивачу: всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір (для огляду в судове засідання);

- відповідачу: відзив на позов; докази в обґрунтування відзиву; контррозрахунок суми позову; докази сплати боргу.

Зобов'язано сторін провести звірку взаєморозрахунків, для чого відповідачу необхідно з'явитися до позивача. Акт звірки надати у судове засідання.

Явку в судове засідання повноважних представників учасників судового процесу визнано обов'язковою.

21.06.12р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 22.05.12р. надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

В свою чергу, повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов на інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (Т-2, а.с. 43).

Враховуючи зазначене, господарський суд прийшов до висновку про те, що повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився та не подав відзив на позов та інші витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засідання без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 21.06.12р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.02.08р. між позивачем та відповідачем було укладено договір (оренди) фінансового лізингу № L1735-02/08 (далі - Договір), згідно умов п. 1.1 якого, позивач на підставі Договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначається в Специфікації (Додаток № 2 до цього Договору) (надалі - Предмет лізингу), а відповідач зобов'язався прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

Згідно п. 1.2 Договору, строк лізингу складається з періоду лізингу, зазначених в Графіку платежів (Додаток № 1 до Договору) (надалі-Графік), та не може бути менше одного року.

Як зазначено в п. 2.1 Договору, відповідач самостійно та на власний ризик обрав Предмет лізингу та продавця (постачальника) Предмета лізингу - ТОВ "Хюндай-Трак" (надалі-продавець).

Вартість Предмета лізингу становить 600 000,00 грн., в тому числі 20 % ПДВ (п. 3.1. Договору).

Пунктами 4.1 та 4.2 Договору встановлено, що лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості Предмета лізингу, та комісію позивача. Розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в Графіку.

Згідно з п. 5.3 Загальних умов фінансового лізингу (Додаток № 4 до Договору), відповідач сплачує зазначені в Графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку позивача, направленого на вказану в Договорі електронну адресу відповідача або за допомогою факсимільного зв'язку. У разі неотримання рахунку позивача до 5 числа поточного місяця відповідач зобов'язаний звернутися до позивача та отримати відповідний рахунок самостійно. В цьому випадку відповідач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця.

З пункту 5.4 Загальних умов фінансового лізингу (Додаток № 4 до Договору) вбачається, що відповідач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. При цьому, першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем в якому Предмет лізингубув переданий відповідачу за Актом приймання-передачі. Зазначені в Графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу в прямому порядку.

Пунктом 4.9. Договору передбачено, що для розрахунку розміру лізингових платежів у гривні, сторони обрали валюту - долар США. При цьому всі визначені цим Договором платежі, за виключення компенсації відсотків за фінансування придбання Предмета лізингу, відповідач сплачує за правилами, наведеними в Графіку (Додаток № 1 до цього Договору).

Відповідно до п.6.1 Загальних умов фінансового лізингу (Додаток № 4 до Договору) позивач має право в односторонньому порядку змінити суму лізингових платежів у наступних випадках (включаючи, але не обмежуючись):

6.1.1. У випадку зміни встановленого на день укладення Договору розміру ставки USD LIBOR на період 1 місяць, розмір комісії змінюється пропорційно за кожний з періодів лізингу починаючи з такого чергового періоду лізингу.

6.1.2. У випадку зміни чинного законодавства щодо лізингової діяльності позивача, системи оподаткування, розміру податків, зборів, обов'язкових платежів, пов'язаних з Предметом лізингу та/або виконанням позивачем своїх обов'язків за Договором.

6.1.3. У разі перевищення розміру комісії позивача за Договором над подвійною обліковою ставкою Національного банку України, встановленою на день нарахування такої комісії за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим Договором, розраховану від вартості Предмета лізингу, комісія у складі лізингового платежу підлягає збільшенню на суму, яка дорівнює розміру ПДВ за ставкою 20%, нарахованому на таке перевищення.

6.1.4. У випадку зміни на день складання рахунку за відповідний лізинговий період встановленого НБУ курсу гривні до зазначеної в п. 4.9. Договору валюти (тобто долару США) по відношенню до визначеного в п. 2 Графіку курсу, лізингові платежі змінюються пропорційно зміні курсу гривні до такої, визначеної в Договорі валюти.

6.1.5. В інших випадках, визначених Договором та додатками до нього, в тому числі у разі виникнення у позивача додаткових витрат, які виникли в період дії цього Договору та пов'язані з ним.

Відповідно до п. 6.2 Загальних умов фінансового лізингу (Додаток № 4 до Договору) за правилами п.6.1 цих Загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку позивача та підлягає сплаті відповідачем у безспірному порядку.

Таким чином, у випадку зміни встановленого Національним Банком України курсу гривні до іноземної валюти, а також ставки фінансування на період 1 місяць відбувається зміна розміру, визначених у Графіку лізингових платежів. Розрахована таким чином сума підлягає сплаті відповідачем.

Цей Договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим Договором (п. 8.1. Договору).

На виконання умов Договору, 27.02.08р. позивачем було передано у власність відповідача Предмет лізингу згідно специфікації, що підтверджується актом приймання-передачі Предмета лізингу (Т-1, а.с. 19).

Як зазначено в Акті приймання-передачі Предмета лізингу від 27.02.08р., відповідач перевірив якість, комплектність, справність та відповідність Предмета Лізингу умовам Договору та підтвердив, що Предмет Лізингу відповідає всім встановленим відповідачем специфікацією та Договорам вимогам.

28.02.09р. між позивачем та відповідачем укладена Угода про внесення змін до Договору фінансового лізингу від 14.02.08р. № L1735-02/08 (надалі - Угода).

Згідно п. 1 цієї Угоди, у зв'язку з наявністю у відповідача простроченої заборгованості у розмірі 123 967,34 грн. та враховуючи, що відповідачем було виявлено бажання здійснити реструктуризацію цієї заборгованості, сторони дійшли згоди внести зміни до Договору на наступних умовах:

- п. 1.1.1. Реструктуризація заборгованості здійснюється шляхом збільшення заборгованості відповідача з погашення вартості Предмета лізингу на суму нарахованої комісії та штрафних санкцій за простроченими рахунками, а також переоцінену на підставі п.6.1.4 Додатку № 4 "Загальні умови фінансового лізингу" до Договору .

- п. 1.1.2. Подальше нарахування лізингових платежів за користування Предметом лізингу здійснюється виходячи з такої переоціненої заборгованості відповідача перед позивачем щодо погашення вартості Предмета лізингу в сумі 672 734,03 грн. При цьому курсом графіку, що використовується для складання Графіку платежів, є курс 7,546 гривень за 1 долар США. Розмір поточних лізингових платежів, визначених у Графіку платежів, не є остаточним та підлягає зміні у випадках, визначених Договором, викладеним у новій редакції.

- п. 1.1.3. В іншій частині сторони керуються положенням Договору, викладеним в новій редакції (Додаток № 1 до цієї Угоди).

Як зазначено в п. 2 Угоди, ця Угода є невід'ємною частиною Договору.

Пунктом 4 Угоди передбачено, що ця Угода набирає чинності з дня її підписання уповноваженими представниками сторін. З моменту підписання цієї Угоди та Договору в новій редакції попередня редакція договору втрачає чинність.

Проте, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов Договору в новій редакції належним чином не виконав свої зобов'язання, у зв'язку з чим у останнього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 386 058,24 грн. за наступними рахунками-фактурами (Т-1, а.с 31-42):

- №L1735-02/08/13 від 02.03.2009 р. - 9 860,85 грн.;

- №L1735-02/08/14 від 01.04.2009 р. - 9 728,65 грн.;

- №L1735-02/08/15 від 05.05.2009 р. - 9 728,13 грн.;

- №L1735-02/08/16 від 01.06.2009 р. - 9 624,63 грн.;

- №L1735-02/08/17 від 01.07.2009 р. - 43 247,41 грн.;

- №L1735-02/08/18 від 03.08.2009 р. - 43 219,50 грн.;

- №L1735-02/08/19 від 01.09.2009 р. - 44 473,78 грн.;

- №L1735-02/08/20 від 01.10.2009 р. - 44 026,06 грн.;

- №L1735-02/08/21 від 02.11.2009 р. - 43 601,36 грн.;

- №L1735-02/08/22 від 01.12.2009 р. - 43 209,02 грн.;

- №L173 5-02/08/23 від 04.01.2010 р. - 42 813,55 грн.;

- №L1735-02/08/24 від 01.02.2010 р. - 42 525,30 грн.

Позивач звертає увагу суду на те, що відповідач з заявами або листами про неотримання рахунків до позивача не звертався.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору в новій редакції, позивачем відповідно до п. 5.1. Договору була нарахована до сплати відповідачу пеня в розмірі 34 044,05 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував до сплати відповідачу інфляційні витрати в розмірі 19 813,50 грн. та 3% річних в розмірі 8013,79 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за лізинговими платежами в розмірі 386 058,24 грн., пеню в розмірі 34 044,05 грн., інфляційні витрати в розмірі 19 813,50 грн., 3% річних в розмірі 8 013,79 грн., всього 447 929,58 грн.

В свою чергу, відповідач доказів виконання зобов'язань по Договору фінансового лізингу № L1735-02/08 від 14.02.08р. у редакції від 28.02.09р. на момент розгляду спору до господарського суду не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 292 Господарського кодексу України правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до Господарського кодексу України та інших законів.

Частини 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На підставі вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по лізинговим платежам у розмірі 386 058,24 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 5.1. Договору в новій редакції передбачено, що за несвоєчасну оплату будь-якого платежу (його частини) за Договором відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, починаючи з п'ятого дня прострочення виконання зобов'язання.

На підставі 5.1. Договору та вищезазначених норм чинного законодавства України, позивачем була нарахована до сплати відповідачу пеня в розмірі 34 044,05 грн., розрахунок якої господарським судом перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми закону позивачем були нараховані до сплати відповідачу інфляційні витрати в розмірі 19 813,50 грн. та 3% річних в розмірі 8 013,79 грн.

При перевірки розрахунків інфляційних витрат та 3 % річних, судом встановлено, що вони зроблено не вірно.

Після перерахунку відповідно до вимог чинного законодавства, інфляційні витрати складають 19 078,82 грн., а 3 % річних - 8 013,77 грн.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме інфляційні витрати у розмірі 19078,82грн., а 3 % річних у розмірі 8 013,77 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягають заборгованість по лізинговим платежам у розмірі 386 058,24 грн., пеня у розмірі 34044,05грн., інфляційні витрати у розмірі 19 078,82 грн., 3 % річних у розмірі 8 013,77 грн., в в решті вимог - відмовлено.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1, 11, 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", ст. ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 292 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Іноземного підприємства "Технопарк" (49000, м. Дніпропетровськ, вул.Гусенка, буд. 50, код ЄДРПОУ 35203145) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (04073, м. Київ, пр. Московський, буд. 9, корп. 5, код ЄДРПОУ 34480657) заборгованість по лізинговим платежам у розмірі 386 058,24 грн. (триста вісімдесят шість тисяч п'ятдесят вісім грн. 24 коп.), пеню у розмірі 34 044,05 грн. (тридцять чотири тисячі сорок чотири грн. 05 коп.), інфляційні витрати у розмірі 19078,82 грн. (дев'ятнадцять тисяч сімдесят вісім грн. 82 коп.), 3 % річних у розмірі 8013,77 грн. (вісім тисяч тринадцять грн. 77 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 4 471,95 грн. (чотири тисячі чотириста сімдесят одна грн. 95 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235,61 грн. (двісті тридцять п'ять грн. 61 коп.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 25.06.12р.