Рішення

від 15.02.2011 по справі 22/5пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.02.11 р. Справа № 22/5пд

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Фокстрот-ДонецькВ» , м.Донецьк, ЄДРПОУ 31709142,

до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк, ідентифікаційний код НОМЕР_1,

про визнання договору поставки №1111-01 від 11.11.2008р. недійсним,

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю,

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Фокстрот-ДонецькВ» , м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк, про визнання недійсним господарського договору поставки №1111-01 від 11.11.2008р.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на підписання договору №1111-01 від 11.11.2008р та накладної №57 від 11.11.2008р. з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „Фокстрот-ДонецькВ» особою, що не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, відсутність подальшого погодження цих дій загальними зборами учасників товариства, фіктивність правочину, з огляду на відсутність фактичного передання товару за спірною угодою, а також посилається на рішення господарського суду Донецької області від 03.02.2010р. та постанову Вищого господарського суду України від 02.09.2010р. по справі №22/144.

На підтвердження наведених обставин Позивач надав копію договору №1111-01 від 11.11.2008р., накладної №57 від 11.11.2008р., статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Фокстрот-ДонецькВ» , протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Фокстрот-ДонецькВ» №6/1 від 09.01.2008р., рішення господарського суду Донецької області від 03.02.2010р. та постанови Вищого господарського суду України від 02.09.2010р. по справі №22/144.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.1, 12, 15, 54-58 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.92, 203, 215, 234 Цивільного кодексу України та ст.65 Господарського кодексу України.

У судовому засіданні 15.02.2011р. представник Позивача позовні вимоги підтримав.

Представник Відповідача в судове засідання 15.02.2011р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві та міститься у інших документах, доданих до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Проте, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи за наступного.

27.01.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Фокстрот-ДонецькВ» звернулось до господарського суду з заявою про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 11.11.2009р. по справі №22/144 за нововиявленими обставинами, скасування зазначеного процесуального документу та прийняття нового рішення про відмову Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вказаної заяви Відповідач посилався на той факт, що на момент розгляду справи керівництву Відповідача не було відомо про укладення угоди між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фокстрот-ДонецькВ» та ОСОБА_1, що, за твердженнями останнього, є підставою для перегляду судового рішення. Також нововияленою обставиною, на думку заявника, було встановлення факту відсутності господарської операції за зазначеною угодою.

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.02.2010р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2010р., заяву ТОВ "Фокстрот-Донецьк" про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 11.11.2009р. за нововиявленими обставинами задоволено, рішення господарського суду Донецької області від 11.11.2009 р. скасовано, в позові відмовлено.

Під час провадження за заявою про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 11.11.2009р. по справі №22/144 за нововиявленими обставинами встановлено наступне.

На момент розгляду справи керівництву ТОВ "Фокстрот-Донецьк" не було відомо про укладення договору поставки №1111-01 від 11.11.2008р. та розгляд означеної справи про стягнення коштів за ним. Про дані обставини Відповідачу стало відомо після винесення 02.12.2009р. Відділом державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління у м.Донецьк постанови про арешт коштів TOB "Фокстрот-Донецьк".

Відповідно до п.8.1.1, 8.1.2 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Фокстрот-ДонецькВ» , органами його управління є загальні збори учасників та директор товариства. Останній до складу загальних зборів не входить.

За змістом статуту, загальні збори учасників є органом управління, що визначає основні напрями діяльності товариства, затверджує його плани роботи та звіти про їх виконання, обирає та відкликає директора товариства, визначає форми контролю за діяльністю виконавчого органу, створює та визначає повноваження відповідних контрольних органів.

Статтею 10 даного статутного документу передбачено, що виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю є директор.

Пункт 10.2 ст.10 статуту встановлює повноваження директора, до яких віднесено вирішення усіх питань діяльності товариства за винятком тих питань, які належать до компетенції загальних зборів учасників. При цьому, у відповідності до п.10.5 статуту директор не вправі приймати рішення обов'язкові для учасників.

Згідно з пунктом 10.7 статуту, директор має право без довіреності укладати угоди, а також вчиняти інші юридичні дії від імені товариства з урахуванням обмежень, встановлених цим статутом.

Отже, враховуючи зазначені положення установчих документів, директор представляє товариство у всіх галузях та з усіма контрагентами товариства за виключенням обмежень, встановлених статутом.

Одночасно, положення статуту конкретизуються протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Фокстрот - ДонецькВ» №6/1 від 09.01.2008р. Ним визначені обмеження прав директора товариства на укладання правочинів з суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами. Так, заборонено укладання директором товариства правочинів (господарських договорів) щодо придбання товарно-матеріальних цінностей у суб'єктів підприємницької діяльності-фізичних осіб на суму, що перевищує 120 000,00 грн. без попереднього погодження з загальними зборами учасників. Крім того, даним протоколом заборонено директору підписання первинних документів, що складаються за результатами господарських операцій з суб'єктами підприємницької діяльності-фізичними особами на суму, що перевищує 120 000,00 грн. без попереднього письмового погодження з бухгалтерією товариства.

Відповідно до п.9.3.14 статуту, угоди (договори, контракти тощо), які вимагають попереднього погодження учасниками товариства, укладені директором без такого погодження, вважаються недійсними з моменту їх укладення.

Незважаючи на викладені положення статуту та протоколу загальних зборів, директором Товариства з обмеженою відповідальністю „Фокстрот-ДонецькВ» ОСОБА_3 укладено господарський договір поставки №1111-01 від 11.11.2008 року з суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1

Як слідує з заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, зазначена угода не була погоджена з загальними зборами товариства. Ані загальні збори, ані бухгалтерія товариства не були проінформовані про факт укладання цього договору. Про існування договору поставки №1111-01 від 11.11.2008 року, інші обставини, які було покладено в підставу судового рішення по справі №22/144 загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю „Фокстрот-ДонецькВ» дізналися 11.12.2009 року після отримання банківською установою, в якій у Відповідача відкрито поточний рахунок, платіжної вимоги №1882-3, оформленої та пред'явленої ВДВС Ворошиловського РУЮ у м.Донецьку в межах виконавчого провадження, відкритого на підставі наказу господарського суду Донецької області від 23.11.2009 року.

Виявив цей факт, директор товариства ОСОБА_4 наказом №47 від 25.12.2009 року призначив проведення службового розслідування. Наказом №678/К від 21.12.2009 року директор товариства ОСОБА_3 звільнений.

Службовим розслідуванням встановлено наступне.

ОСОБА_5 обіймав посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокстрот-Донецьк» з 02.11.2008р. (призначений згідно з наказом №787/До від 02.11.2008р.) по 22.12.2009р. (звільнений згідно з наказом №678/До від 21.12.2009р.)

11.11.2008р. ОСОБА_5, як директор ТОВ «Фокстрот-Донецьк», уклав господарський договір постачання №1111-01 з СПД ОСОБА_1

Відповідно до умов даного договору, СПД ОСОБА_1 (Постачальник) зобов'язувався передати в обумовлений термін товар, а ОСОБА_5 від імені ТОВ «Фокстрот-Донецьк» (Покупець) зобов'язався прийняти зазначений товар і оплатити за нього визначену грошову суму.

Згідно накладній №57 від 11.11.2008р., ОСОБА_5 від фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 отриманий наступний товар:

- телевізори жидкокристаличні SONY KDL-40W4500 Black у кількості 5 (п'яти) шт. за ціною 12 758 грн. за одиницю, на загальну суму 63 790 грн.;

- телевізори жидкокристаличні PIONEER PDP-LX5090H у кількості 6 (шести) шт. за ціною 24 468 грн. за одиницю, на загальну суму 146 808 грн.;

- телевізори жидкокристаличні PIONEER PDP-LX6090H у кількості 3 (трьох) шт. за ціною 45 410 грн. за одиницю, на загальну суму 136 230 грн.

Загальна сума постачання за цією угодою складає 346 828 грн., що перевищує встановлене загальними зборами учасників ТОВ «Фокстрот-Донецьк» обмеження.

Погодження з загальними зборами учасників ТОВ «Фокстрот-Донецьк» можливості укладення даної угоди ОСОБА_5 не здійснено, питання узгодження такої операції на порядок денний загальних зборів учасників товариства на момент ії укладання не виносився.

Отже, ОСОБА_5 всупереч рішенню загальних зборів учасників ТОВ «Фокстрот-Донецьк», зафіксованому протоколом №6/1 від 09.01.2008, самовільно укладений господарський договір постачання із суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1

Згідно даним книги реєстрації договорів, укладеним ТОВ «Фокстрот-Донецьк», господарський договір постачання з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 на підприємстві не реєструвався.

Також в порушення зазначеного протоколу загальних зборів, яким передбачена заборона директору підписувати первинні документи, що складаються за результатами господарських операцій з суб'єктами підприємницької діяльності-фізичними особами на суму, що перевищує 120 000,00 грн., без попереднього письмового погодження з бухгалтерією товариства, ОСОБА_5 таке погодження на підписання накладної №57 від 11.11.2008р. за договором №1111-01 від 11.11.2008р. здійснено не було.

Таким чином, ОСОБА_5 не довів до відома загальних зборів учасників і бухгалтерії ТОВ «Фокстрот-Донецьк» інформацію про укладення угоди з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1

За зазначеними фактами складено акт від 29.01.2010 року.

Крім того, питання дійсності правочину щодо придбання ОСОБА_3 товарно-матеріальних цінностей у суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на суму 346 828 грн., відповідно до договору поставки №1111-01 від 11.11.2008 року, розглядалось на загальних зборах товариства 29.01.20010 року. За результатами розгляду зазначеного питання винесено протокол, згідно з яким у схваленні правочину щодо придбання ОСОБА_3 товарно-матеріальних цінностей у суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на суму 346 828 грн., відповідно до договору поставки №1111-01 від 11.11.2008 року, відмовлено; визнано, що цей правочин вчинено з перевищенням повноважень; визнано вважати зазначений правочин недійсним у зв'язку з відсутністю факту вчинення господарської операції.

Крім того, судами встановлено, що TOB "Фокстрот-Донецьк" не видавалась ОСОБА_3 довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей від СПД-ФО ОСОБА_1 на суму 346 828 грн., в документах проведення інвентаризацій та в документах бухгалтерського та податкового обліку товарно-матеріальних цінностей (телевізорів) у TOB "Фокстрот-Донецьк", що надійшли за видатковою накладною №57 від 11.11.2008р. на суму 346 828 грн. не виявлено, а Позивачем жодним чином не доведено факт придбання даних телевізорів та доставлення їх Відповідачу.

Таким чином, ТОВ «Фокстрот-Донецьк» не делегувало ОСОБА_5 повноважень на одержання товарно-матеріальних цінностей від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 і не одержувало їх. Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_5, вступаючи в правовідносини із суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, діяв з перевищенням повноважень, наданих йому ТОВ «Фокстрот-Донецьк».

Статтею 241 Цивільного кодексу України визначено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Як вже було зазначено вище, протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Фокстрот-ДонецькВ» дії директора ОСОБА_3 стосовно укладення договору №1111-01 від 11.11.2008. не погоджено.

Окрім цього, відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні являються первинними звітними документами, на підставі яких проводиться обіг господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 ГПК України повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Проте, як вбачається з накладних та податкових накладних, представлених Позивачем, у бухгалтерському обліку останнього товари, аналогічні моделям переліченим у накладній №57 від 11.11.2008р., відображені, проте, вони фактично передані Товариством з обмеженою відповідальністю „ПулінгВ» та мають іншу ціну.

Отже, представлені докази Товариством з обмеженою відповідальністю „Фоктрот-ДонецькВ» підтверджують відсутність фактичного передання товару та відображають не здіснення господарської операції за договором №1111-01 від 11.11.2008., тобто спростовують факт постачання та прийняття Відповідачем спірного товару.

Як вбачається з постанови Вищого господарського суду України від 02.09.2010р. по справі №22/144 колегія суддів касаційної інстанції, при перегляді висновків місцевого господарського суду та апеляційної інстанції за заявою про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 11.11.2009р. по справі №22/144 за нововиявленими обставинами, що відображені у рішенні від 03.02.2010р. та постанові від 27.04.2010р., зазначає, що матеріали справи №22/144 містять докази про наявність вищеозначених встановлених судами обставин.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України не погодилась з висновками судів попередніх інстанцій щодо нововиявленості вказаних встановлених обставин в розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно приписів ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи - є преюдиціальними та не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на викладене, встановлений та підтверджений факт відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності директора Позивача ОСОБА_3 при вчиненні правочину з поставки товару №1111-01 від 11.11.2008р. та підписанні накладної №57 від 11.11.2008р.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.

За приписами ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктами 1-3, 5, 6 ст.203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (1). Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (2). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (3). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (5).

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Способи волевиявлення та форми правочину передбачені ст.205 Цивільного кодексу України, за якою правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (ст.207 Цивільного кодексу України).

Приймаючи до уваги приписи зазначених норм матеріального права, суд дійшов висновку, що Позивачем доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.

З огляду на означене, у розумінні ст.215 Цивільного кодексу України, підписання угоди особою без відповідних повноважень та не спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, є підставами для визнання угоди недійсною, як такої, що не відповідає вимогам закону.

За таких обставин, з огляду на відсутність необхідного обсягу повноважень директора Позивача ОСОБА_3 щодо укладення договору №1111-01 від 11.11.2008р., та як наслідок, підписання накладної №57 від 11.11.2008р., а також безтоварність даної угоди, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Фокстрот-ДонецькВ» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк, про визнання спірного правочину недійсним підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.82-85, 112, 113, 114 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Фокстрот-ДонецькВ» , м.Донецьк, до Відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк, про визнання недійсним господарського договору поставки №1111-01 від 11.11.2008р. задовольнити.

2.Визнати недійсним господарський договір поставки №1111-01 від 11.11.2008р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фокстрот-ДонецькВ» , м.Донецьк, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м.Донецьк.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (83020, м.Донецьк, Кіровський район, вул.Дагестанська, б.99, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/р 26005051705382 у Донецькому РУ ПриватБанка, МФО 335496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фокстрот-ДонецькВ» (83000, м.Донецьк, Ворошиловський район, вул.50-річчя СРСР, б.143, ЄДРПОУ 31709142, п/р 26001060007707 у Донецькому РУ ПриватБанка, МФО 335496) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 85,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.У судовому засіданні 08.02.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Іванченкова О.М.