Рішення

від 14.02.2011 по справі 16/213

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.02.11 р. Справа № 16/213

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Гавриленко І.О., розглянувши матеріали справи

за позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Волноваські ковбасиВ» , м.Волноваха

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м.Волноваха

про визнання договору оренди приміщення магазину „ЛюбаваВ» від 28.03.07р. розірваним, зобов'язання відповідача привести приміщення магазину „ЛюбаваВ» до первісного стану та стягнення 21140,00грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_3 - за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5 - за довіреностями

від третьої особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 - за довіреностями

СУТЬ СПОРУ: у судовому засіданні 08.02.2011р. було оголошено перерву до 14.02.2011р. відповідно до ст.77 ГПК України

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.06.2009р. порушено провадження по справі за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Волноваські ковбасиВ» , м.Волноваха про визнання договору оренди приміщення магазину „ЛюбаваВ» від 28.03.07р. розірваним, зобов'язання відповідача привести приміщення магазину „ЛюбаваВ» , розташованого за адресою: м.Волноваха, вул.Гагаріна, 23, до первісного стану та стягнення 21140,00грн., у тому числі суми неустойки в розмірі 14000,00грн., суми боргу з орендної плати в розмірі 6000,00грн., суми індексу інфляції в розмірі 960,00грн., суми 3% річних в розмірі 180,00грн.

Представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не надавалось, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз'яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір оренди від 28.03.2006р., згідно умов якого відповідачеві в оренду було передано 1/2 частину магазину „ЛюбаваВ» загальною площею 36,2 кв.м, розташований за адресою: вул.Гагаріна, 23, м.Волноваха. Зазначене приміщення належить позивачу на праві спільної часткової власності. У позові позивач стверджує, що передав на підпис відповідачеві договір оренди від 28.03.2007р., згідно умов якого строк оренди складав до 27.03.2008р. Однак, як вказує позивач, договір з підписами відповідача не був повернутий. За ствердженням позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю „Волноваські ковбасиВ» безпідставно та незаконно займає 1/2 частину магазину „ЛюбаваВ» та користується ним для здійснення господарської діяльності, зробило без отримання належної проектно-кошторисної документації перепланування магазину „ЛюбаваВ» : було зруйновано внутрішні перегородки, встановлено глуху перегородку, тим самим перекрито доступ до кімнати № 2, яка є власністю позивача.

Згідно ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла на момент подачі позивачем заяви про зміну позовних вимог), позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог та умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст.5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Позивач надав до суду заяву від 11.01.2010р., в якій доповнив позовні вимоги та додатково просить зобов'язати ТОВ „Волноваські ковбасиВ» та ОСОБА_2 не чинити перешкод у здійсненні права приватної власності 0,5 магазину „ЛюбаваВ» за адресою: м.Волноваха, вул.Гагаріна, 23, надавши ключ від приміщення, зобов'язати ТОВ „Волноваські ковбасиВ» та ОСОБА_2 привести приміщення до первісного стану згідно існуючого технічного паспорту БТІ, стягнути з ТОВ „Волноваські ковбасиВ» та ОСОБА_2 моральну шкоду в солідарному порядку в розмірі 20000,00грн.

Відповідач (ТОВ „Волноваські ковбасиВ» ) у відзиві від 07.07.2009р. та доповненні до відзиву від 29.12.2009р. проти позовних вимог заперечує, посилаючись на їх безпідставність, у зв'язку з чим просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

З метою встановлення факту використання приміщення за адресою: вул.Гагаріна, 23, м.Волноваха, відповідачем (період його використання, ким було передано приміщення в оренду та на підставі яких документів, розмір орендованої площі), а також факту перепланування магазину „ЛюбаваВ» відповідачем, визначення особи, яка займає спірне приміщення на даний час, та на яких правових підставах знаходиться в приміщенні, ухвалою від 14.09.2009р. провадження у справі було зупинено та копії матеріалів справи направлені до слідчих органів.

За даними слідчих органів встановлено, що СПД ОСОБА_2 передав в оренду за договором від 16.08.06р. ТОВ В«Волноваські ковбасиВ» 1/2 приміщення магазину В«ЛюбаваВ» до 01.08.07р. З 01.08.07р. 1/2 частину вказаного приміщення орендувала ПП ОСОБА_6 за договором оренди. З 01.07.09р. згідно договору оренди спірне приміщення займає ПП ОСОБА_7 Враховуючи те, що необхідні пояснення від СПД ОСОБА_2 стосовно того, чи орендувало ТОВ В«Волноваські ковбасиВ» у ОСОБА_8 спірне приміщення, та з метою дослідження документів, згідно яких ПП ОСОБА_2 передавав приміщення магазину В«ЛюбаваВ» за адресою: вул.Гагаріна, 23, м.Волноваха, вищевказаним особам, суд ухвалою від 05.11.2009р. залучив Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 в якості третьої особи без самостійних вимог, відповідно до ст.27 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 22.02.2010р. провадження у справі було зупинено, в порядку ст.79 Господарського процесуального кодексу України, до вирішення Волноваським районним судом справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_9, про переведення прав покупця по приміщенню, яке розташоване за адресою: вул.Гагаріна, 23, м.Волноваха.

У зв'язку з вирішенням Волноваським районним судом вищезазначеної справи (рішення Волноваського районного суду від 07.04.10р.), за клопотанням відповідача, провадження у справі № 16/213 ухвалою від 13.01.2011р. поновлено та призначено до розгляду.

Позивач звернувся до суду із заявою від 08.02.2011р.. в якій просить відкласти розгляду справи до завершення розгляду Волноваським РВ ГУ МВС України у Донецькій області його звернення про порушення кримінальної справи за фактом порушення його прав на підприємницьку діяльність та надання можливості підготувати письмові пояснення щодо рішення Волноваського районного суду від 07.04.2010р.

Також у заяві від 08.02.2011р. позивач просить витребувати протокол виїзного засідання Волноваського районного суду та протокол огляду на місці.

Зазначені заяви позивача не підлягають задоволенню, оскільки, згідно приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У клопотанні від 14.02.2011р. позивач просить, відповідно до ст.24 Господарського процесуального кодексу України, залучити до участі у справі фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, м.Волноваха, в якості другого відповідача. Однак, зазначене клопотання позивача не підлягає задоволенню, у зв'язку з його безпідставністю.

Крім того, відповідно до приписів ст.27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

У позовній заяві позивач зазначає, що 28.03.2006р. між Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Волноваські ковбасиВ» (Орендар) був укладений договір оренди 1/2 частини магазину „ЛюбаваВ» загальною площею 36,2 кв.м, розташованого за адресою: м.Волноваха, вул.Гагаріна, 23, зі строком дії з 28.03.2006р. по 27.03.2007р.

Позивач вказує у позові, що, у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди від 28.03.2006р., відповідачеві було запропоновано укласти договору оренди на новий строк з 28.03.07р. до 27.03.08р., який позивач просить визнати розірваним.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами був укладений договір оренди від 15.03.2008р., згідно умов якого відповідачеві в оренду передано 1/2 частини магазину „ЛюбаваВ» загальною площею 36,2 кв.м, розташованого за адресою: м.Волноваха, вул.Гагаріна, 23.

Згідно п.п.5.1. та 5.2. договору оренди від 15.03.2008р., договір вважається укладеним та вступає в силу з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками та діє до 10.03.2009р.

Позивач у позовній заяві просить визнати договір оренди приміщення магазину „ЛюбаваВ» від 28.03.07р. розірваним. Однак, заявлені вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки в матеріалах справи відсутній спірний договір та позивачем не доведений факт укладання між сторонами договору оренди приміщення магазину „ЛюбаваВ» від 28.03.07р.

Як зазначає позивач у заяві про зміну позовних вимог, Відповідач та третя особа, починаючи з 19.03.2008р., чинять йому перешкоди в користуванні 0,5 частини приміщення магазину „ЛюбаваВ» за адресою: м.Волноваха, вул.Гагаріна, 23. Крім того, в зазначеному приміщенні, за даними позивача, зроблена реконструкція без проекту дозвільних документів та згоди позивача.

Позивач, посилаючись на приписи статті 321 Цивільного кодексу України, вважає, що дії відповідача та третьої особи є незаконними, з приводу чого звернувся до суду.

За результатами дослідження наданих сторонами доказів, суд зазначає наступне:

Частина 1 статті 321 Цивільного кодексу України передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.2 ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Згідно ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, під час розгляду справи позивачем не надано суду доказів відносно того, що йому перешкоджають користуватися своїм майном, оскільки, як зазначав представник відповідача, двері торгового павільйону відчинені з ранку до вечора, вхід до приміщення крамниці є вільним, проти чого не заперечував і представник позивача.

Крім того, позивачем не доведений факт проведення відповідачем реконструкції у спірному приміщенні, оскільки в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження цього факту.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем обґрунтовано не доведено та об'єктивно нічим не підтверджено проведення реконструкції в приміщенні крамниці та створення з боку відповідача перешкод в користуванні його приватною власністю, а саме належною йому частиною крамниці, а тому позовні вимоги в частині зобов'язання ТОВ „Волноваські ковбасиВ» не чинити перешкод у здійсненні права приватної власності приміщення магазину „ЛюбаваВ» за адресою: м.Волноваха, вул.Гагаріна, 23, та привести приміщення до первісного стану, зафіксованого у поповерховому плані, безпідставні та не підлягають задоволенню.

У позовній заяві позивач просить стягнути з ТОВ „Волноваські ковбасиВ» суму боргу з орендної плати в розмірі 6000,00грн., яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по сплаті орендних платежів, починаючи з 19.03.08р.

Стаття 762 Цивільного кодексу України передбачає, що орендна плата справляється саме за користування майном .

Однак, під час розгляду справи позивачем не доведений факт користування відповідачем належної позивачеві частини приміщення, а також не доведений факт наявності у відповідача заборгованості з орендної плати перед ним та розміру суми заборгованості.

Зважаючи на недоведеність позивачем факту наявності у відповідача заборгованості з орендної плати перед ним та її розміру, позовні вимоги щодо стягнення суми індексу інфляції в розмірі 960,00грн. та суми 3% річних в розмірі 180,00грн. також не підлягають задоволенню.

Крім того, в порядку приписів статті 785 Цивільного кодексу України, позивачем була нарахована неустойка в розмірі 14000,00грн за користування річчю за час прострочення.

Зазначені вимоги позивача не підлягають задоволенню, у зв'язку з недоведеністю позивачем факту самовільного зайняття відповідачем належної позивачеві частини спірного приміщення, а отже відсутні підстави для нарахування неустойки.

Позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ „Волноваські ковбасиВ» моральної шкоди в розмірі 20000,00грн. не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Під час розгляду справи суд встановив, що позивачем не надано до матеріалів справи належних доказів щодо заподіяння позивачеві втрат немайнового характеру, у томі числі моральних, не доведено розмір моральної шкоди, не надано відповідного розрахунку.

В частині позовних вимог щодо зобов'язання ОСОБА_2 не чинити перешкод у здійсненні права приватної власності приміщення за адресою: м.Волноваха, вул.Гагаріна, 23, та привести приміщення до первісного стану згідно існуючого технічного паспорту БТІ, стягнення моральної шкоди в солідарному порядку в розмірі 20000,00грн., суд зазначає наступне:

В провадженні Волноваського районного суду знаходилась цивільна справа № 2-66/10 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_9, ОСОБА_2 та третьої особи - Волноваської державної нотаріальної контори, про визнання договору купівлі-продажу 1/2 частин нежилого приміщення торгового павільйону загальною площею 36,2 кв.м, розташованого за адресою: м.Волноваха, вул.Гагаріна, б.23, посвідченого Волноваською державною нотаріальною конторою 15.08.2006 року, реєстр № 1 - 2039 недійсним, та в притягненні, як недобросовісного набувача ОСОБА_2Є, в якості відповідача, та зобов'язання ОСОБА_2 припинити чинення перешкод у здійсненні права приватної власності в приміщенні торгового павільйону, розташованого а б.23 по вул.Гагаріна в м.Волноваха, та приведення приміщення до первісного стану згідно існуючого технічного паспорту БТІ, стягнення з відповідачів в солідарному порядку матеріальної шкоди в сумі 15000,00грн. та моральної шкоди в сумі 35000,00грн.

За результатами розгляду зазначеного спору, рішенням від 07.04.2010р. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, у зв'язку з їх безпідставністю.

Отже, предметом спору в Волноваському районному суді були вимоги про зобов'язання ОСОБА_2 припинити чинення перешкод у здійсненні права приватної власності в приміщенні торгового павільйону, розташованого а б.23 по вул.Гагаріна в м.Волноваха, та приведення приміщення до первісного стану згідно існуючого технічного паспорту БТІ, стягнення з відповідачів в солідарному порядку матеріальної шкоди в сумі 15000,00грн. та моральної шкоди в сумі 35000,00грн., які є тотожними з вимогами заявленими позивачем у справі № 16/213.

Позивач просив, з метою забезпечення позовних вимог, накласти арешт на розрахункові рахунки Відповідача та заборонити Відповідачу вчиняти будь-які дії відносно майна, що належить Позивачеві.

Суд розглянув заявлені вимоги позивача та відмовив у задоволенні з наступних підстав:

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

За приписом ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві та забороною відповідачеві вчиняти певні дії тощо.

При цьому, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що існує реальна загроза порушення прав та інтересів заявника.

Однак, позивач не надав доказів, у розумінні ст.66 Господарського процесуального кодексу України, існування реальної загрози порушення прав та інтересів заявника, та не довів, що неприйняття заходів забезпечення позову може призвести до унеможливлення виконання рішення суду. Крім того, позивачем не визначені розрахункові рахунки Відповідача, на які він просить накласти арешт, та конкретизоване майно, відносно якого він просить заборонити вчинення будь-яких дій з боку Відповідача.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються судом на позивача.

На підставі ст.ст. 321, 525, 615, 762, 785, 625, 1166, 1167 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 66, 67, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Волноваські ковбасиВ» , м.Волноваха про визнання договору оренди приміщення магазину „ЛюбаваВ» від 28.03.07р. розірваним, зобов'язання відповідача привести приміщення магазину „ЛюбаваВ» , розташованого за адресою: м.Волноваха, вул.Гагаріна, 23, до первісного стану та стягнення 21140,00грн., у тому числі суми неустойки в розмірі 14000,00грн., суми боргу з орендної плати в розмірі 6000,00грн., суми індексу інфляції в розмірі 960,00грн., суми 3% річних в розмірі 180,00грн., зобов'язання ТОВ „Волноваські ковбасиВ» не чинити перешкод у здійсненні права приватної власності 0,5 магазину „ЛюбаваВ» за адресою: м.Волноваха, вул.Гагаріна, 23, надавши ключ від приміщення, стягнення моральної шкоди в солідарному порядку в розмірі 20000,00грн. - відмовити.

У судовому засіданні 14.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Манжур В.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 21.02.2011р.