Постанова

від 28.07.2016 по справі 927/104/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2016 року Справа № 927/104/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі), суддів :Бондар С.В., Селіваненка В.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуСелянського фермерського господарства "Едельвейс" на рішення та постановуРішення господарського суду Чернігівської області 07.04.16 Київського апеляційного господарського суду від 24.05.16 у справі№927/104/16 господарського судуЧернігівської області за позовомСелянського фермерського господарства "Світанок" доСелянського фермерського господарства "Едельвейс" провідшкодування збитків за участю представників від: позивачаФесика І. А. (дов. від 10.01.16), відповідачаКіча В.В. (ордер від 06.06.16),

В С Т А Н О В И В :

Селянське фермерське господарство "Світанок" звернулося з позовом до Селянського фермерського господарства "Едельвейс" про відшкодування збитків на суму 268 050,18 грн. за розкомплектацію комбайну та 3 600,00 грн. відшкодування збитків, пов'язаних із проведенням експертизи.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 07.04.16 (суддя Шестак В.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.16 (колегія суддів у складі: головуючий-суддя Баранець О.М., судді: Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.), позов задоволено частково. Стягнуто 268 050,18 грн. збитків. В решті позову відмовлено.

Свою позицію суди мотивували доведенням позивачем розміру завданих збитків за розкомплектацію комбайну, переданого в оренду, при цьому розмір відшкодування обумовлений експертним висновком. При цьому, сума нарахувань за проведення експертизи не підлягає задоволенню, зважаючи на те, що ці витрати не підпадають під категорію збитків в розумінні вимог ст. ст.244 ГК України, а є лише додатковими витратами позивача, а тому їх компенсація як збитків є безпідставною.

Не погоджуючись із судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просив судові акти скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю, з мотивів неповного з'ясування всіх обставин справи, щодо невідповідності технічного стану сільгосптехніки у рамках здійснення примусового виконання судового наказу від10.07.15 №927/50/15.

У судовому засіданні скаржник, уточнивши вимоги касаційної скарги, просив їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого суду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, рішенням Господарського суду Чернігівської області від 11.03.15 у справі №927/50/15 (суддя С.І. Михайлюк), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.15 (колегія суддів у складі: головуючий-суддя Тищенко О.В., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.), відмовлено у задоволенні позовних вимог про витребування з незаконного володіння СФГ "Едельвейс" зернозбирального комбайну марки Class "Мега-208", '95 р.в, серійний номер 09 450 190 разом із зерновою жаткою.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.06.15 (колегія суддів у складі: головуючий-суддя Малетич М.М., судді: Круглікова К.С., Мамонтова О.М.) вищезазначені судові акти скасовано. Прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги про витребування з незаконного володіння у СФГ "Едельвейс" зернозбирального комбайну марки Class "Мега-208", '95 р.в, серійний номер 09 450 190 разом із зерновою жаткою.

Як вбачається з матеріалів даної справи, у справі №927/50/15 за позовом СФГ "Світанок" до СФГ "Едельвейс" про витребування майна з чужого незаконного володіння, актом приймання-передачі предмета договору купівлі-продажу від 26.06.13 СФГ "Світанок", передано СФГ "Едельвейс", зернозбиральний комбайн марки Class "Мега-208", '95 р.в, серійний номер 09 450 190 разом із зерновою жаткою. У сторін існувала підстава для прийому-передачі спірного майна як предмета договору купівлі-продажу. Однак у подальшому правова підстава для фактичного володіння СФГ "Едельвейс" зернозбиральним комбайном та зерновою жаткою відпала, оскільки, договір купівлі-продажу не був укладений, кошти за вказане майно не сплачено, СФГ "Едельвейс" фактично володіло майном незаконно.

Власником вказаного майна є СФГ "Світанок".

10.07.15 на виконання постанови Вищого господарського суду України від 23.06.15 по справі №927/50/15 видано наказ, а 21.07.15 ДВС Прилуцького МРУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з наказу по справі №927/50/15.

13.08.15 у виконавчому провадженні, на виконання наказу Господарського суд Чернігівської області №927/50/15 від 10.07.15 вказане майно вилучено у боржника СФГ "Едельвейс" та передано СФГ "Світанок", про що складено акт.

Позивач стверджував, що при візуальному огляді під час передачі майна встановлено, що вказаний комбайн розкомплектовано.

Як зазначено у Висновку експертного автотоварознавчого дослідження комбайна Мега-208, р/н знак 15 990 ЯО, складеному суб'єктом оціночної (експертної) діяльності ОСОБА_6, за замовленням СФГ "Світанок", комбайн Мега-208, реєстраційний номер 15 990 ЯО, заводський номер 09 450 190 на момент дослідження 13.08.15 до експлуатації по прямому призначенню не пригодний через розкомплектацію. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових зернозбирального комбайна становить 268 050,18 грн. Ринкова вартість комбайну визначена - 934 009,74 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди виходили з того, що наявні збитків, спричинені позивачу, що знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку зі протиправною поведінкою відповідача. Позивач є власником зернозбирального комбайну та зернової жатки. Зернозбиральний комбайн, перебуваючи у користуванні відповідача було розкомплектовано, що підтверджується експертним висновком. Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження відсутності вини у виникненні збитків перед позивачем.

Щодо вимог про стягнення з відповідача витрат за проведення експертного автотоварознавчого дослідження на суму 3 600,00 грн., то у їх задоволенні судами відмовлено, оскільки вони не є складовою частиною фактичного розміру понесених позивачем збитків, в розумінні ст.244 ГК України. Наразі, вказані витрати - 3 600,00 грн. є додатковими витратами, понесеними позивачем і вони не мають ні якого відношення до судових витрат, визначених ст.44 ГПК України, а отже підстав для їх компенсації судами попередніх інстанцій не знайдено.

Суд касаційної інстанції вважає висновки попередніх інстанцій передчасними, з приводу чого має зазначити наступне.

Істотне значення у вирішенні питання при вирішенні спору про відшкодування шкоди у рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань має обов'язок, покладений на позивача, довести розмір збитків, завданих відповідачем, факт порушення відповідачем його обов'язку та причинний зв'язок між цим порушенням і збитками, а на відповідача покладений обов'язок довести відсутність своєї вини (ст.1166 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що передача зернозбиральної техніки відбувалася у рамках виконавчого провадження на виконання наказу господарського суду Чернігівської області від 10.07.15 №927/50/15, у ході якого державним виконавцем складено акт про передачу майна від 13.08.15 ВП №48175893.

Згідно ч.1,2 ст.11 ЗУ "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і у повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і у повному обсязі виконання рішення, зазначеного у документі на примусове виконання рішення, у спосіб та у порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 1.5.2. Наказу МЮУ від 02.04.12 №512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень", передбачено, що у констатуючій частині акта державного виконавця викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції.

У супереч вказаним нормам, судами не взято до уваги і взагалі не досліджувалося питання відсутності в акті передачі майна від 13.08.15 ВП №48175893, зауважень і відповідних висновків з приводу технічного стану зернозбиральної техніки на предмет технічної несправності і розкомплектованості, належним чином зафіксованих державним виконавцем.

Крім того, під час судового розгляду встановлено, що у ході виконавчого провадження в якості понятого приймав участь ОСОБА_6, який за фахом є експертом-товарознавцем, проте ніяких зауважень з приводу некомплектності сільгосптехніки на момент складання акта вилучення від 13.08.15 ним надавалося. Наразі, судами обох інстанцій взагалі не досліджувалося питання повноважень суб'єкта, залученого в якості понятого, на стадії примусового виконання наказу суду, і чи має за вказаних обставин дана особа надавати пояснення або робити експерті висновки.

У супереч вимогам ст.1166 ЦК України, позивачем не надавалося і відповідно не досліджувалося судами, будь-яких доказів як то первісної (заводської) комплектації-специфікації сільгосптехніки, що була об'єктом вилучення, так і комплектації-специфікації бувшої у використанні відповідачем на момент вилучення у ході виконавчого провадження. При цьому, суд касаційної інстанції звертає увагу судів, що акт приймання-передачі предмета договору купівлі-продажу від 26.06.13 не є належним доказом на підтвердження відповідної специфікації вказаного комбайна, оскільки не містить опису складових, властивостей, характеристик і функцій зернозбиральної техніки.

Узагальнюючи зазначене, Вищий господарський суд дійшов висновку, що судами, у супереч зазначеній нормі для визначення складових критеріїв деліктності вказаних правовідносин, не надано обгрунтування причинно-наслідкового зв'язку між винними діями і наслідками по заподіянню збитків, доведеними позивачем, не спростованими відповідачем.

За таких обставин Вищий господарський суд позбавлений можливості ухвалити рішення по суті спору, так як не всі обставини справи є з'ясованими, а відтак, спір стосується не правозастосування, а встановлення обставин справи, що не відноситься до компетенції Вищого господарського суду України. Тому ухвалені у справі судові акти підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені у цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Селянського фермерського господарства "Едельвейс" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Чернігівської області від 07.04.16 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.05.16 по справі №927/104/16 скасувати. Справу повернути на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді С. В. Бондар

В. П. Селіваненко