04.08.2016
Справа № 2/489/2064/2016
РІШЕННЯ
Іменем України
04 серпня 2016 р. м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого - судді Тихонової Н.С.,
при секретарі - Бреженюк Н.С.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Садового товариства «Трикотажник» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
В липні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до СТ «Трикотажник» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що з 05.08.2014 р. вона працювала за сумісництвом в СТ «Трикотажник» на посаді бухгалтера. Проте 11.07.2015 р. її було звільнено з займаної посади. В подальшому, відповідно до рішення суду від 16.10.2015 р., наказ про звільнення позивачки було скасовано, зобов'язано СТ «Трикотажник» поновити її на роботі. Однак відповідач відмовлявся виконати судове рішення в порядку, передбаченому діючим законодавством, виносив наказ про поновлення її на роботі не з дати звільнення, а з 05.02.2016 р. При цьому оформлення поновлення на роботі проводиться як прийняття на роботу нового працівника. В подальшому СТ «Трикотажник» неодноразово вносились зміни до наказу про поновлення позивачки на роботі, оскільки попередні накази були складені з чисельними помилками. Остаточно наказ про поновлення ОСОБА_1 на роботі було винесено 13.06.2016 р. За таких обставин позивачка зазначає, що внаслідок неправомірних дій відповідача щодо невиконання рішення суду з поновлення її на роботі за час вимушеного прогулу їй не було нараховано та виплачено заробітну плату.
Посилаючись на вищевикладене ОСОБА_1 просить суд стягнути з СТ «Трикотажник» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 жовтня 2015 року по 13.06.2016 р. в сумі 10 381 грн. 28 коп.
Відповідно до заяви, позивачка заявлені вимоги підтримала в повному обсязі, просила про розгляд справи без її участі, не заперечувала проти заочного розгляду.
Представник відповідача СТ «Трикотажник» в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, відповідно до письмового клопотання позов не визнав.
Згідно ухвали суду проводиться заочний розгляд справи.
Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
З 05.08.2014 р. ОСОБА_1 працювала за сумісництвом на посаді бухгалтера в СТ «Трикотажник».
Відповідно до Наказу СТ «Трикотажник» від 11.07.2015 р. № 27 ОСОБА_1 було звільнено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП - з 12.07.2015 р.
Згідно Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16.10.2015 р. визнано незаконним і скасовано наказ СТ «Трикотажник» від 11.07.2015 р. № 27 про звільнення ОСОБА_1 з посади бухгалтера та поновлено її на роботі; стягнуто з СТ «Трикотажник» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу та компенсацію моральної шкоди.
У відповідності до Рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 22.12.2015 р. рішення місцевого суду в частині скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі залишено без змін.
Проте у встановлений законом строк рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі не виконано СТ «Трикотажник» належним чином.
01.02.2016 р. СТ «Трикотажник» було видано Наказ № 3 про поновлення ОСОБА_1 на посаді бухгалтера СТ «Трикотажник» з 05.02.2016 р.
В подальшому 18.03.2016 р. СТ «Трикотажник» було видано Наказ № 5, відповідно до якого внесено виправлення до п. 2 Наказу № 3 від 01.02.2016 р., а саме фразу «з 05 лютого 2016 року» замінено на «з 13 липня 2015 року».
Проте оскільки позивача було незаконно звільнено з 12.07.2015 р., то і поновлена на роботі вона повинна бути саме з цієї дати.
Згідно з вимогами частини п'ятої статті 235 Кодексу законів про працю України та ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» прийняте судом рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.
Виконнаня рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу.
Питання, пов'язане з фактом поновлення на роботі, вирішується відповідно до рішення суду: видається наказ про поновлення працівника на роботі та вносяться зміни до трудової книжки працівника відповідно до пункту 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29.07.93 №58, зокрема, визнається недійсним запис, зроблений відповідно до наказу, визнаного судом незаконним.
Отже поновлення на роботі відбувається не з дати винесення судом рішення про таке поновлення, а з дати звільнення працівника.
Натомість відповідачем СТ «Трикотажник» було видано Наказ про поновлення ОСОБА_1 на роботі, який суперечить положенням діючого законодавства.
Так згідно наказу про звільнення ОСОБА_1 з посади, який було скасовано судом, її було звільнено з 12.07.2015 р., а відповідно до вищевказаних наказів поновлено на роботі - лише з 13.07.2015 р.
Враховуючи вищевикладене судом встановлено, що позивачка повинна була бути поновлена на роботі та допущена з 11.07.2015 р. Однак СТ «Трикотажник» Наказ № 11 про внесення змін до Наказу № 5 від 18.03.2016 р., яким визначено, що ОСОБА_1 поновлено на роботі з «12 липня 2015 року», було винесено лише 13.06.2016 р..
За весь час вимушеного прогулу - в період з дати поновлення на роботі за рішенням суду 16.10.2015 р. та по день винесення відповідачем ОСОБА_2 про поновлення 13.06.2016 р. - заробітна плата ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась.
Вимушений прогул передбачає відсутність працівника на роботі протягом одного або більше днів через неправильні дії адміністрації. Зокрема в разі затримки виконання рішення про поновлення працівника на роботі. Роботодавець зобов'язаний не пізніше наступного дня після ухвалення рішення видати наказ про поновлення працівника на роботі та допустити його до роботи
В цьому разі заробітна плата за час вимушеного прогулу стягується на користь працівника з дня винесення рішення до дня його фактичного виконання.
Якщо вимушений прогул був викликаний неправильним формулюванням причини звільнення, затримкою видачі тру дової книжки з вини роботодавця або затримкою роботодавцем виконання рішення суду про поновлення на роботі, то оплаті підлягає весь час вимушеного прогулу у розмірі середнього заробітку працівника.
Згідно наданого позивачкою розрахунку розмір належної їй до виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу складає 10 381 грн. 28 коп.
Відповідач СТ «Трикотажник» заперечує проти виплати ОСОБА_1 заробітної плати за вказаний період, власного розрахунку до суду не надав.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за звернення фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду цивільних справ, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.
Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень.
Враховуючи надані докази суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в період з дати постановлення судового рішення до часу виконання СТ «Трикотажник» рішення про поновлення позивачки на роботі (винесення наказу) обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Між тим розмір середнього заробітку, визначеного ОСОБА_1, не в повному обсязі може бути врахований судом, оскільки остаточно наказ про поновлення її на роботі було винесено 13.06.2016 р., а середній заробіток вона просить стягнути по 31.07.2016 р. включно.
Враховуючи вищевикладене з СТ «Трикотажник» на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути середній заробіток за період з дати поновлення на роботі за рішенням суду 16.10.2015 р. та по день винесення відповідачем ОСОБА_2 про поновлення 13.06.2016 р. в розмірі 8 540 грн. 42 коп.
На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп.
Керуючись ст. ст. 10, 14, 60, 62, 88, 212, 214 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Садового товариства «Трикотажник» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.
Стягнути з Садового товариства «Трикотажник», ЄДРПОУ 23089899, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16.10.2015 р. по 13.06.016 р. в розмірі 8 540 грн. 42 коп.
Стягнути з Садового товариства «Трикотажник» , ЄДРПОУ 23089899, на користь держави судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги апеляційному суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя:
Суд | Ленінський районний суд м. Миколаєва |
Дата ухвалення рішення | 04.08.2016 |
Оприлюднено | 09.08.2016 |
Номер документу | 59434058 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні