Рішення

від 01.08.2016 по справі 911/1892/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"01" серпня 2016 р. Справа № 911/1892/16

за позовом заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області , с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району,

до відповідачів: 1) відділу освіти Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області , м. Боярка,

2) публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ, в особі Київської обласної філії ПАТ "Укртелеком", м. Київ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідачів ОСОБА_1 загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 , с. Білогородка Києво-Святошинського району,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивача ОСОБА_1 сільської ради Києво-Святошинського району Київської

області, с. Білогородка Києво-Святошинського району

про визнання недійсним Договору оренди та зобов'язання звільнити та повернути приміщення

Суддя О.В. Конюх

за участю представників учасників судового процесу:

від прокуратури: ОСОБА_2, посвідчення, від 17.09.2014р. № 028898;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: ОСОБА_3 , уповноважена, довіреність від 28.12.2015р. №2045;

від третьої особи 1: не з'явився;

від третьої особи 2: ОСОБА_4, уповноважений, довіреність від 10.02.16р. №73/1-17

СУТЬ СПОРУ:

Києво-Святошинська місцева прокуратура Київської області, с. Софіївська Борщагівка, звернулася до господарського суду Київської області з позовом від 08.06.2016р.. №10-г-16 до відповідачів: 1) Відділу освіти Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, м. Боярка Київська область, 2) публічного акціонерного товариства "Укртелеком" м. Київ в особі Київської обласної філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в якому просить суд:

1) визнати недійсним договір оренди №1110-32 від 16.09.2010р., укладений між відділом освіти Києво-Святошинської районної державної адміністрації та ВАТ "Укртелеком" (на даний час ПАТ "Укртелеком"), з моменту його укладення;

2) зобов'язати ВАТ "Укртелеком" (на даний час ПАТ "Укртелеком") в особі Київської обласної філії ПАТ "Укртелеком" звільнити та повернути передане в оренду згідно договору №1110-32 від 16.09.2010р. частину нежитлового приміщення площею 19,2 кв. м ОСОБА_1 загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №2 та балансоутримувачу Відділу освіти Києво-Святошинської районної державної адміністрації.

В обґрунтування заявлених вимог, прокурор посилається на те, що спірний договір укладений з порушенням ст. 63 Закону України "Про освіту", п.3.19 Державних санітарних правил і норм, влаштування утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2-008-01 і є недійсним Оскільки недійсний правочин не породжує для його сторін жодних бажаних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, прокурор просить суд зобов'язати відповідача 2 як орендаря за недійсним договором, звільнити та повернути школі та балансоутримувачу орендоване приміщення.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Вказане вище відповідно до пункту 2 статі 121 Конституції України, ст.23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред'явлення позову.

Виходячи зі змісту рішення Конституційного Суду України у справі №3-рп/99 від 08.04.1999р., прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту.

Таким чином, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює, зокрема, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з абзацом 3 ч.1 ст. 2, ст. 29 ГПК України господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною 3 цієї статті передбачено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обргунтовує необхідність їх захисту.

В даному випадку, обґрунтовуючи звернення до суду безпосередньо за позовом прокуратури, без зазначення компетентного органу, який здійснює функції держави у спірних відносинах, прокурор зазначає, що відділ освіти Києво-Святошинської районної державної адміністрації, основним завданням якого є контроль за дотриманням законодавства з питань освіти, виконання державних вимог щодо змісту, рівня та обсягу дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти всіма навчальними закладами, розташованими на території району, незалежно від форм власності, укладенням спірного договору порушив право комунальної власності територіальної громади, та вимоги закону щодо використання нерухомого майна закладів освіти виключно для цілей навчально-виховного процесу.

Статтею 18 Закону України "Про освіту" навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу, а в порядку ст. 4 вказаного закону, Україна визнає освіту пріоритетною сферою соціально-економічного, духовного і культурного розвитку суспільства, і державна політика в галузі освіти визначається Верховною Радою України відповідно до Конституції України і здійснюється органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а відтак в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор правомірно звернувся з даним позовом як позивач в господарському процесі.

На підставі вищенаведеного ухвалою господарського суду Київської області 10.06.2016р. позовну заяву Києво-Святошинської місцевої прокуратури прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/1892/16 та призначено справу до розгляду в засіданні господарського суду на 04.07.2016р. Цією ж ухвалою до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №2.

01.07.2016р. від Києво-Святошинської місцевої прокуратури надійшли додаткові письмові пояснення №12464вих від 01.07.2016р.

04.07.2016р. від прокуратури Київської області надійшли додаткові пояснення від 02.07.2016р. №08-790вих16.

04.07.2016р. від публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії надійшов відзив на позовну заяву від 01.07.2016р. №14-10/, в якому відповідач 2 заперечує проти задоволення позовних вимог Києво-Святошинської місцевої прокуратури та просить суд відмовити в задоволені позову у зв'язку з безпідставністю заявлених позовних вимог.

Ухвалою суду від 04.07.2016р. розгляд справи відкладено на 18.07.2016р.

15.07.2016р. від прокуратури Київської області надійшов супровідний лист з додатками від 15.07.2016р. №08-836вих16 та клопотання від 15.07.2016р. №08-837вих16 про залучення до участі у справі ОСОБА_1 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Також, від прокуратури Київської області 15.07.2016р. надійшли додаткові пояснення від 15.07.2016р. №08-839вих16, в яких прокурор додатково в обґрунтування підстав для визнання недійсним договору оренди №1110-32 від 16.09.2010р. зазначає, що вказаний договір оренди не відповідає вимогам ст.19 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", оскільки плата за оренду комунального майна не може встановлюватись за домовленістю сторін, а повинна визначатись відповідно до методики розрахунку орендної плати, встановленої органом місцевого самоврядування.

Ухвалою суду від 18.07.2016р. розгляд справи відкладено на 01.08.2016р. Цією ж ухвалою суду до участі у справі в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 сільську раду Києво-Святошинського району Київської області.

01.08.2016р. від прокуратури Київської області надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи від 29.07.2016р.

В судове засідання 01.08.2016р. з'явилися прокурор, представник відповідача 2 та третя особа 2. В судове засідання 01.08.2016р. відповідач 1 та третя особа 1 своїх повноважних представників не направили, витребувані судом документи не подали, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином,

Суд, у відповідності до вимог ст.ст. 64, 87 ГПК України, направляв відповідачу 1 та третій особі 1 на належні адреси, вказані у позовній заяві, які відповідають даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копій ухвал господарського суду від 10.06.2016р., 04.07.2016р. та 18.07.2016р. рекомендованим листом з повідомленням.

Залучені до матеріалів справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень свідчить про те, що відповідач 1 копію ухвали про порушення провадження у справі від 10.06.2016р. отримав 17.06.2016р., а копію ухвали від 04.07.2016р. отримав 13.07.2016р.; третя особа 1 копію ухвали від 04.07.2016р. отримала 09.02.2016р.

Рекомендовані поштові відправлення, яким відповідачу 1 та третій особі 1 направлялись копії ухвал від 18.07.2016р. на адресу суду підприємством зв'язку не повернуто.

Відповідно до роз'яснень та рекомендацій Пленуму Вищого господарського суду України, викладених в підпункті 3.9.1 пункту 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. 64, ст. 87 ГПК України. За змістом зазначених статей, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно підпункту 3.9.2. пункту 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши позов Києво-Святошинської місцевої прокуратури до 1) відділу освіти Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, м. Боярка, (далі- відділ освіти Києво-Святошинської РДА, відповідач 1) та 2) публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ в особі Київської обласної філії ПАТ "Укртелеком", (ПАТ "Укртелеком" в особі Київської філії ПАТ "Укртелеком", відповідач 2), м. Київ, вислухавши пояснення представників сторін та, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ГК України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

Підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 16.09.2010р. між відділом освіти Києво-Святошинської РДА (орендодавець) та відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" (орендар) договір №1110-32 оренди нерухомого майна, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - приміщення загальною площею 19,2 кв. м, розміщене за адресою Київська область Києво-Святошинський район с. Білогородка, вул. Леніна, буд. 96, з метою розміщення телекомунікаційного обладнання.

Згідно умов договору:

- передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі майна, вказаного в пункті 1.1 договору, при цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з відповідними наслідками (пункт 2.1.).

- передача майна в оренду не передбачає передачі орендареві права власності на нього. Власником орендованого майна залишається орендодавець, а орендар користується ним протягом строку дії цього договору (пункт 2.2 договору).

- майно передане орендареві, повертається орендодавцеві за актом передачі-приймання, звіреним з актом приймання-передачі майна, зазначеним у п.2.1 цього договору (пункт 2.3.договору).

- орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін і перераховуються орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Датою початку оплати вважається дата приймання-передачі майна, що вказана в додатку 1 (пункт 3.1. договору).

- орендна плата за базовий місяць (березень 2010р.) оренди майна, становить 387,71 грн.. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (пункт 3.3 договору).

- орендар оплачує витрати на утримання майна та вносить плату за комунальні послуги в строк, зазначений у п.3.1 договору, згідно з рахунками орендодавця, пропорційно орендованій площі, за наявності таких витрат у орендодавця та отримання комунальних послуг орендарем (пункт 3.4 договору).

- цей договір діє х 01.04.2010р. до 31.12.2012р. (пункт 11.1 договору).

- у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (пункт 11.4 договору).

Відносини сторін за правовою природою є договором найму (оренди). Згідно частини 1 ст. 759, частини 1 ст. 761, частини 1 ст. 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як вбачається з копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.12.2011р., будівля школи, у якій розташоване орендоване приміщення, є комунальною власністю територіальної громади села Білогородка в особі ОСОБА_1 сільської ради. Як вбачається з відомості наявності основних засобів станом на 12.07.2016р. та листа від 11.07.2016р. №809, будівля школи знаходиться на балансі Відділу освіти Києво-Святошинської районної державної адміністрації - відповідача 1.

За таких обставин, відносини сторін даного Договору оренди регулюються також Законом України «Про оренду державного та комунального майна», який є спеціальним законом з питань оренди державного майна та комунального майна.

Згідно до частини 1 ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії акту приймання-передачі орендованого майна від 01.04.2010р., орендодавець (відділ освіти Києво-Святошинської РДА) передав, а орендар (ВАТ "Укртелеком") прийняв в оренду нерухоме майно - загальною площею 19,2 кв. м., яке знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Леніна, буд. 96.

Прокурор вважає, що спірний договір оренди не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною другою ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 327 ЦК України, у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно положень частини 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Виконавчим комітетом ОСОБА_1 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 27.09.2011р. прийнято рішення №109/1 "Про оформлення права комунальної власності на нежилі будівлі приміщення ОСОБА_1 ОСОБА_5 ступенів №2", яким встановлено оформити право комунальної власності на нежилі будівлі ОСОБА_1 ОСОБА_5 ступенів №2 в с. Білогородка по вул. Леніна, буд. 96, а саме: літ "А" школа загальною площею 4043,8 кв.м.

Згідно довідки АА№ 715546 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ОСОБА_1 загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області є комунальною установою з видом діяльності - початкова освіта, загальна середня освітня.

Статутом ОСОБА_1 загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 передбачено, що ОСОБА_1 загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 є загальноосвітнім навчальним закладом, який заснований на комунальній власності (пункт 3 Статуту).

Як вбачається з свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.12.2011р. власником нежитлової будівлі комунальної форми власності за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вулиця Леніна, буд. 96 є територіальна громада села Білогородка в особі ОСОБА_1 сільської ради.

Як вбачається з листа ОСОБА_1 сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 20.07.2016р. №14003вих 16 ОСОБА_1 сільська рада стверджує, що рішення про надання дозволу керівнику відділу освіти Києво-Святошинського РДА про передачу в оренду ВАТ "Укретлеком" (ПАТ "Укртелеком") частини приміщення ОСОБА_1 ОСОБА_5 ступенів №2 площею 19,2 кв.м не приймала.

Відповідно до п.2.3 Постанови Пленуму №12 від 2905.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" орендодавець здійснює свої повноваження тільки за наявності рішення ради і не наділений повноваженнями самостійно приймати рішення про передачу об'єктів комунальної власності в оренду, якщо інше не передбачено положенням про нього.

Всупереч вимогам закону договір оренди частини приміщення ОСОБА_1 загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 укладено без участі органів місцевого самоврядування, без їх згоди, як власника майна.

Крім того, згідно статті 4 Закону України "Про освіту" передбачено, що держава визнає освіту пріоритетною сферою соціально-економічного, духовного і культурного розвитку суспільства.

Статтею 2 Закону України "Про освіту" визначено, що завданням законодавства України про освіту є регулювання суспільних відносин у галузі навчання, виховання, професійної, наукової, загально-культурної підготовки громадян України.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про освіту" до загальноосвітніх навчальних закладів належать, зокрема, школи I-III ступенів. ОСОБА_1 загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 Києво-Святошинської районної адміністрації Київської області, як заклад загальної середньої освіти належить до об'єктів освіти, і згідно статті 63 Закону України "Про освіту" не може використовуватись не за призначенням.

Відповідно до ст. 61 Закону України "Про освіту" фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування, у тому числі, визначено доходи від надання в оренду приміщень.

Відповідно до частини 1 ст.63 Закону України "Про освіту" матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.

Частиною 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" визначено, що об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, власники і адміністрація навчально-виховних закладів та громадяни, які організовують або здійснюють навчальні та виховні процеси, зобов'язані забезпечити для цього умови, що відповідають вимогам санітарних норм, здійснювати заходи, спрямовані на збереження і зміцнення здоров'я, гігієнічне виховання відповідних груп населення та вивчення ними основ гігієни.

В свою чергу приписи статей 22 та 24 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" покладають на згадані вище органи обов'язок утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності приміщення відповідно до вимог санітарних норм, створювати безпечні і здорові умови праці та відпочинку.

Згідно частини 2 ст. 44 Закону України "Про загальну середню освіту" вимоги до матеріально-технічної бази загальноосвітніх навчальних закладів визначаються відповідними будівельними і санітарно-гігієнічними нормами і правилами.

У відповідності до приписів пункту 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001р. №63, здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється.

Правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що хоча ст. 61 Закону України "Про освіту" зазначає, що додатковими джерелами фінансування навчальних закладів, заснованих в тому числі на комунальній власності, можуть бути доходи від надання в оренду приміщень, однак, оренда приміщень у них дозволяється лише у випадках, якщо об'єкт оренди використовується за цільовим призначенням - для навчально-виховного процесу.

Крім того, частиною 1 статті 3 Закону України В«Про освітуВ» встановлено, що право громадян на освіту забезпечується: розгалуженою мережею навчальних закладів, заснованих на державній та інших формах власності, наукових установ, закладів післядипломної освіти; відкритим характером навчальних закладів, створенням умов для вибору профілю навчання і виховання відповідно до здібностей, інтересів громадянина; різними формами навчання - очною, вечірньою, заочною, екстернатом, а також педагогічним патронажем.

Відповідно до ст. 28 Закону України В«Про освітуВ» система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти. Структура освіти згідно із статтею 29 вказаного Закону включає: дошкільну освіту, загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну освіту, вищу освіту, післядипломну освіту та самоосвіту.

За змістом наведених норм законодавства, під освітньою діяльністю розуміється діяльність закладів, що входять до системи освіти, з метою здобуття відповідного виду освіти і задоволення інших освітніх потреб здобувачів освіти та інших осіб, що визначаються метою освіти.

В свою чергу, навчально-виховний процес, як складова освітньої діяльності - це система організації навчально-виховної, навчально-виробничої діяльності, визначеної навчальними, науковими, виховними планами (пункт 1.2. Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 01.08.2001 р. №563).

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №22008069 від 09.06.2016р. видом діяльності ПАТ "Укртелеком" є діяльність у сфері проводового електрозв'язку, безпроводового зв'язку та ін.

Судом встановлено, що ПАТ "Укртелеком" в особі Київської обласної філії ПАТ "Укртелеком" орендує відокремлену частину нежилого приміщення площею 19,2 кв.м., яка розташована в приміщенні ОСОБА_1 загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 з комерційною метою, тобто з метою не пов'язаною з навчально-виховним процесом

Відповідно до ч.1 ст.44 Закону України "Про загальну середню освіту" матеріально-технічна база загальноосвітніх навчальних закладів включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності.

Майно загальноосвітніх навчальних закладів належить їм на правах, визначених законодавством України.

Таким чином, спірне нерухоме майно належить до матеріально-технічної бази школи у зв'язку з чим, положення Закону України "Про освіту" та Закону України "Про загальну середню освіту" розповсюджується на спірне приміщення.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до вимог частини 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Оренда приміщення в ОСОБА_1 загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №2, законом дозволяється лише у випадках, якщо об'єкт оренди використовується для навчально-виховного процесу, і відповідно укладення спірного договору оренди до нього було здійснено з порушенням вимог Законів України "Про освіту", пункту 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01.

За таких обставин, договір оренди від 16.09.2010р. №1110-32, укладений між відділом освіти Києво-Мвятошинської районної державної адміністрації та ВАТ "Укртелеком" підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Крім того, відповідно до статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частина друга 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає, що методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Як вбачається з листа Києво-Святошинської районної ради Київської області від 22.07.2016р. №393/02-15 станом на 2010р. Києво-Святошинська районна рада не затверджувала методику обрахунку орендної плати за використання об'єктів нерухомого майна комунальної власності, в своїй діяльності використовувала методику викладену в Постанові Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 "Про методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу".

Однак, як вбачається з розділу 3 договору оренди нерухомого майна №1110-32 від 16.09.2010р. орендна плата встановлена за домовленістю сторін договору, а не відповідно до методики розрахунку орендної плати, встановленої вказаною Постановою Кабінету Міністрів України.

Враховуючи, що орендна плата є істотною умовою договору оренди комунального майна (ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», як в редакції, чинній станом на момент укладення договору, так і на час розгляду справи), окремою підставою для визнання договору оренди нерухомого майна №1110-32 від 16.09.2010р. недійсним є порушення порядку визначення сторонами в договорі орендної плати, порядок здійснення якого встановлений Законом України "Про оренду державного та комунального майна" та Методикою, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вимога прокурора до відповідача 2 про зобов'язання звільнити та повернути частину нежитлового приміщення ОСОБА_1 загальноосвітньої школи I-III ступенів №2, загальною площею 19,2 кв.м., розташованого на вул. Леніна, буд. 96, с. Білогородка, Київська область, орендарю та балансоутримувачу - Відділу освіти Києво-Святошинскій РДА, за правовим змістом є реституцією (результат встановлення судом факту недійсності договору), відповідно є похідною від позовних вимог до відповідачів про визнання недійсними договору оренди № 1110-32 нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 16.09.2010 р., а відтак, належить до задоволення.

Вимога прокурора повернути орендоване приміщення ОСОБА_1 загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №2, яка не власником чи балансоутримувачем майна, а також не була орендодавцем за оспорюваним договором, не ґрунтується на вимогах закону та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, положень пункту 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" приймаючи рішення зі справи, провадження у якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору. Відповідно до ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідачів в рівних частках сплату судового збору на користь прокуратури Київської області.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -ВИРІШИВ:

1. Позов Києво-Святошинської місцевої прокуратури задовольнити частково.

2. Визнати недійсним укладений між відділом освіти Києво-Святошинської районної адміністрації (ідентифікаційний код 02143703) та відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" (ідентифікаційний код 21560766) в особі Київської обласної філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" Договір оренди №1110-32 нерухомого майна від 16.09.2010р.

3. Зобов'язати публічне акціонерне товариство "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Київської обласної філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (03141, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 34-А, ідентифікаційний код 01184901) звільнити та повернути відділу освіти Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області (08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Богдана Хмельницького, буд. 57-А, ідентифікаційний код 02143703) частину нежитлового приміщення ОСОБА_1 загальноосвітньої школи I-III ступенів №2 , площею 19,2 кв. м., розташованого за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Леніна, буд. 96.

4. Стягнути з Відділу освіти Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області (08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Богдана Хмельницького, буд 57-А, ідентифікаційний код 02143703)

на користь прокуратури Київської області (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки 27/2, рахунок: 35216008015641, МФО: 820172, Державна казначейська служба України м. Київ, код ЄДРПОУ 02909996)

1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень нуль копійок) судового збору.

5. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Укртелеком " (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Київської обласної філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (03141, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 34-А, ідентифікаційний код 01184901)

на користь прокуратури Київської області (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки 27/2, рахунок: 35216008015641, МФО: 820172, Державна казначейська служба України м. Київ, код ЄДРПОУ 02909996)

1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень нуль копійок) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6. В частині вимог про повернення орендованого приміщення ОСОБА_1 загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №2 відмовити .

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повний текст підписано 04.08.2016р.

Суддя О.В. Конюх