Постанова

від 28.11.2016 по справі 911/1892/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2016 р. Справа№ 911/1892/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Алданової С.О.

Коршун Н.М.

За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.

представників сторін:

від прокуратури - Ясир Є.М. - за посвідченням;

від відповідача-1 - не з'явилися;

від відповідача-2 - Лишко В.В., дов. № 2045 від 28.12.2015 року;

від третьої особи-1 - не з'явилися;

від третьої особи-2 - не з'явилися;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі

Київської обласної філії ПАТ Укртелеком

на рішення Господарського суду Київської області

від 01.08.2016 року

у справі № 911/1892/16 (суддя Конюх О.В.)

за позовом Заступника керівника Києво-Святошинської місцевої

прокуратури Київської області

до 1. Відділу освіти Києво-Святошинської районної державної

адміністрації Київської області

2. Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі

Київської обласної філії ПАТ Укртелеком

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Білогородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району

Київської області

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 01.08.2016 року по справі № 911/1892/16 позов Києво-Святошинської місцевої прокуратури задоволено частково.

Визнано недійсним укладений між Відділом освіти Києво-Святошинської районної адміністрації та Відкритим акціонерним товариством Укртелеком в особі Київської обласної філії відкритого акціонерного товариства Укртелеком Договір оренди № 1110-32 нерухомого майна від 16.09.2010 року.

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство Укртелеком в особі Київської обласної філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком звільнити та повернути Відділу освіти Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області частину нежитлового приміщення Білогородської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 2, площею 19,2 кв. м., розташованого за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Леніна, буд. 96.

Стягнуто з Відділу освіти Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області на користь прокуратури Київської області 1 378,00 грн. судового збору.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Київської обласної філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком на користь прокуратури Київської області 1 378,00 грн. судового збору.

У частині вимог про повернення орендованого приміщення Білогородській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 2 відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство Укртелеком в особі Київської обласної філії ПАТ Укртелеком звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 01.08.2016 року по справі № 911/1892/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2016 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Київської обласної філії ПАТ Укртелеком прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 14.11.2016 року.

08.11.2016 року через Відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Київської обласної філії ПАТ Укртелеком надійшли письмові пояснення, в яких відповідач-2 підтримав вимоги апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 року відкладено розгляд справи на 28.11.2016 року.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.

Представник Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Київської обласної філії ПАТ Укртелеком у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду Київської області від 01.08.2016 року по справі № 911/1892/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник прокуратури у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представники Відділу освіти Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Білогородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2, Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області у судове засідання не з'явилися, будь-яких клопотань з цього приводу суду не надавали, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції по даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відсутніх сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників присутніх сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

16.09.2010 року між Відділом освіти Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області (далі - відповідач-1, орендодавець, Відділ освіти) та Відкритим акціонерним товариством Укртелеком в особі Київської обласної філії ВАТ Укртелеком , яке реорганізовано в Публічне акціонерне товариство Укртелеком в особі Київської обласної філії ПАТ Укртелеком (далі - відповідач-2, орендар, ПАТ Укртелеком ) укладено Договір оренди нерухомого майна № 1110-32 (далі - Договір).

За умовами Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - приміщення загальною площею 19,2 кв. м., розміщене за адресою Київська область Києво-Святошинський район с. Білогородка, вул. Леніна, буд. 96, з метою розміщення телекомунікаційного обладнання.

Відповідно п. 2.1 Договору передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі майна (додаток 1), вказаного в пункті 1.1 договору, при цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з відповідними наслідками.

Згідно з п. 2.3 Договору майно передане орендареві, повертається орендодавцеві за актом передачі-приймання, звіреним з актом приймання-передачі майна, зазначеним у п. 2.1 цього Договору.

Умовам п.п. 3.1, 3.3 Договору передбачено, що орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін і перераховуються орендарем у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Датою початку оплати вважається дата приймання-передачі майна, що вказана в додатку 1. Орендна плата за базовий місяць (березень 2010 року) оренди майна, становить 387,71 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Пунктом 3.4 Договору визначено, що орендар оплачує витрати на утримання майна та вносить плату за комунальні послуги в строк, зазначений у п. 3.1 Договору, згідно з рахунками орендодавця, пропорційно орендованій площі, за наявності таких витрат у орендодавця та отримання комунальних послуг орендарем.

Як передбачено п. 11.1 Договору, він діє з 01.04.2010 року до 31.12.2012 року.

У відповідності до умов п. 11.4 Договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

01.04.2010 року за актом приймання-передачі майна орендодавцем передано орендарю приміщення загальною площею 19,2 кв. м., яке розташовано за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Леніна, буд. 96.

За умовами п. 11.4 Договору, враховуючи відсутність заперечень щодо його припинення, строк дії Договору продовжувався на той самий строк і на тих самих умовах.

Звертаючись з даним позовом прокуратура звертає увагу, що даний договір укладений всупереч вимогам закону, а саме ст. 327 Цивільного кодексу України та ч. 8 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , оскільки частина приміщення Білогородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 загальною площею 19,2 кв. м. передана без участі органів місцевого самоврядування, без їх згоди, як власника майна.

Також прокуратура посилається на те, що вказане приміщення може бути надано в оренду лише за умови його цільового використання пов'язаного з навчально-виховним процесом, тоді як орендар використовує його з метою розміщення телекомунікаційного обладнання.

Крім того, прокуратура звертає увагу, що орендна плата встановлена сторонами у спірному Договорі за їх домовленістю, тоді як така оплата повинна розраховуватися відповідно до затвердженої методики, діючої на той час.

Зазначені обставини стали підставою для звернення прокуратури з даним позовом до відповідачів, у якому вона просить суд: визнати недійсним спірний Договір, з моменту його укладення; зобов'язати ПАТ Укртелеком в особі Київської обласної філії ПАТ Укртелеком звільнити та повернути передане в оренду майно згідно Договору Білогородській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 2 та балансоутримувачу Відділу освіти Києво-Святошинської районної державної адміністрації.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як встановлено ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно положень ч. 8 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

27.09.2011 року Виконавчим комітетом Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області прийнято рішення № 109/1 Про оформлення права комунальної власності на нежилі будівлі приміщення Білогородської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 , яким вирішено оформити право комунальної власності на нежилі будівлі Білогородської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 в с. Білогородка по вул. Леніна, буд. 96, а саме: літ А школа загальною площею 4 043,8 кв.м.

Згідно довідки АА № 715546 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Білогородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області є комунальною установою з видом діяльності - початкова освіта, загальна середня освітня.

Пунктом 3 Статуту Білогородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 передбачено, що остання є загальноосвітнім навчальним закладом, який заснований на комунальній власності.

Власником нежитлової будівлі комунальної форми власності за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вулиця Леніна, буд. 96, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.12.2011 року, є територіальна громада села Білогородка в особі Білогородської сільської ради.

Листом № 14003вих16 від 20.07.2016 року Білогородська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області стверджує, що не приймала рішення про надання дозволу керівнику Відділу освіти Києво-Святошинського районної державної адміністрації про передачу в оренду ПАТ Укретлеком частини приміщення Білогородської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 площею 19,2 кв.м.

Положеннями п. 2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна від 29.05.2013 року № 12 передбачено, що орендодавець здійснює свої повноваження тільки за наявності рішення ради і не наділений повноваженнями самостійно приймати рішення про передачу об'єктів комунальної власності в оренду, якщо інше не передбачено положенням про нього.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду, що всупереч вимогам закону Договір оренди мана було укладено без участі органів місцевого самоврядування, без їх згоди, як власника майна.

Крім того, слід зазначити, що орендна плата встановлена за домовленістю сторін у розділі 3 Договору оренди суперечить порядку визначення орендної плати, який встановлений Законом України Про оренду державного та комунального майна та Методикою, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, яка використовувалася Києво-Святошинською районною радою Київської області станом на 2010 рік.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Положеннями ч.ч. 1, 4 ст. 61 Закону України Про освіту встановлено, що фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

Згідно з ч. 1 ст. 63 Закону України Про освіту матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.

Як встановлено ч. 5 ст. 63 Закону України Про освіту , об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Згідно пп. 2 п. 8 Переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 року № 796 (далі - Перелік), передбачено можливість надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про загальну середню освіту , до загальноосвітніх навчальних закладів належать, зокрема, школи І - III ступенів.

Як зазначено вище, Білогородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 заснована на комунальній власності та як заклад загальної середньої освіти належить до об'єктів освіти, і згідно ст. 63 Закону України Про освіту не може використовуватися не за призначенням.

З огляду на зазначене, колегія суддів звертає увагу, що ст. 61 Закону України Про освіту передбачено як додаткове джерело фінансування навчальних закладів доходи від надання в оренду приміщень.

Однак, оренда приміщень у них дозволяється лише у випадках, якщо об'єкт оренди використовується за цільовим призначенням - для навчально-виховного процесу.

Підпунктом 2 п. 8 Переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами , який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 року № 796 (далі - Перелік), в категорії Інші послуги передбачено можливість надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

При цьому, передача в оренду об'єктів освіти можлива у разі відсутності законодавчо визначених заборон.

Отже, для дотримання вимог ч. 5 ст. 61 Закону України Про освіту необхідним є обов'язкове використання об'єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням, тобто тісну пов'язаність з навчально-виховним процесом мети такого використання (в тому числі на умовах оренди).

Згідно зі ст. 28 Закону України Про освіту , система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів з управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Статтею 28 Закону України Про освіту визначено, що структура освіти включає: дошкільну освіту, загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну освіту, вищу освіту, післядипломну освіту та самоосвіту.

За змістом наведених норм законодавства під освітньою діяльністю розуміється діяльність закладів, що входять до системи освіти, з метою здобуття відповідного виду освіти і задоволення інших освітніх потреб здобувачів освіти та інших осіб, що визначаються метою освіти.

Приписами п. 1.2 Положення про організацію роботи охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах навчальних закладах , затвердженого наказом Міністерства освіти і науки в 01.08.2001 року № 563 (далі - Положення), навчально-виховний процес, як складова освітньої діяльності, - це система організації навчально-виховної, навчально-виробничої діяльності, визначеної навчальними, науковими, виховними планами (уроки, лекції, лабораторні заняття, час відпочинку між заняттями, навчальна практика, робота у трудових об'єднаннях, науково-дослідні та науково-конструкторські роботи, походи, екскурсії, спортивні змагання, перевезення чи переходи до місця проведення заходів тощо).

Колегією з умов Договору та письмових пояснень сторін встановлено, що орендоване приміщення ПАТ Укретлеком використовується для розміщення телекомунікаційного обладнання, а не для навчально-виховного процесу.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 22008069 від 09.06.2016 року видом діяльності ПАТ Укртелеком є діяльність у сфері проводового електрозв'язку, безпроводового зв'язку та інше.

Приміщення передане в оренду є частиною будівлі навчального закладу, а отже може передаватись в оренду виключно для діяльності, пов'язаної з навчально-виховним процесом.

Враховуючи зазначене вище, ПАТ Укретлеком використовувало частину приміщення школи, переданої спірним Договором оренди, з метою здійснення власної господарської діяльності, яка не пов'язана з навчально-виховним процесом та наданням освітніх послуг.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 44 Закону України Про загальну середню освіту вимоги до матеріально-технічної бази загальноосвітніх навчальних закладів визначаються відповідними будівельними і санітарно-гігієнічними нормами і правилами.

Положеннями п. 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001 року, визначено, що здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється.

Статтею 18 Закону України Про освіту визначено, що навчальні заклади, які засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу, а в порядку ст. 4 вказаного закону, Україна визнає освіту пріоритетною сферою соціально-економічного, духовного і культурного розвитку суспільства, і державна політика в галузі освіти визначається Верховною Радою України відповідно до Конституції України і здійснюється органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Враховуючи встановлені вище обставини, колегія приходить до висновку про відсутність законних підстав для передачі частини приміщення школи в оренду ПАТ Укретлеком , оскільки останнім приміщення отримано з метою здійснення власної господарської діяльності, не пов'язаної з навчально-виховним процесом та наданням освітніх послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 20.04.2016 року по справі № 922/1805/15, а також у постановах Вищого господарського суду України у справах № 911/5455/14, № 911/506/15, № 911/1224/15, № 910/15368/14, № 906/ 213/14, № 913/483/15.

Таким чином, вимоги позивача про визнання недійсним Договору оренди № 1110-32 від 16.09.2010 року підлягають задоволенню.

Крім того, з огляду на встановлені обставини, відповідно до положень ст. 216 Цивільного кодексу України, задоволенню підлягає похідна вимога про звільнення та повернення ПАТ Укретлеком об'єкту оренди Відділу освіти Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що вимога про звільнення та повернення ПАТ Укретлеком об'єкту оренди Білогородській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 2 не підлягає задоволенню, оскільки остання не є власником чи балансоутримувачем майна, а також не є орендодавцем за спірним Договором.

Слід також зазначити, що посилання апелянта на те, що спірна частина приміщення школи могла бути об'єктом оренди, виходячи з положень ст. 61 Закону України Про освіту , суперечить імперативній нормі ч. 5 ст. 63 Закону України Про освіту , яка встановлює обов'язкове використання об'єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням, тобто пов'язаність з навчально-виховним процесом мети такого використання (в тому числі на умовах оренди).

Стосовно доводів апелянта про те, що оскаржуване рішення суперечить положенням ст. 27, 31 Закону України Про телекомунікації , якими передбачено обов'язок державних органів та органів місцевого самоврядування створювати сприятливі умови для функціонування телекомунікаційних мереж та можливість суб'єктів які їх створюють установлювати в приміщення, що ними орендуються телекомунікаційного обладнання, використовуючи дахи і технічні приміщення на підстав договорів з їх власниками, колегія суддів відзначає, що вказані посилання не спростовують висновків суду в частині процедурних порушень щодо укладення спірного Договору.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Обставини, викладені Публічним акціонерним товариством Укртелеком в особі Київської обласної філії ПАТ Укртелеком в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 01.08.2016 року по справі № 911/1892/16 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Київської обласної філії ПАТ Укртелеком задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Публічне акціонерне товариство Укртелеком в особі Київської обласної філії ПАТ Укртелеком (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Київської обласної філії ПАТ Укртелеком залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 01.08.2016 року по справі № 911/1892/16 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 911/1892/16 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді С.О. Алданова

Н.М. Коршун

Повний текст рішення складено 05.12.2016 року.