Постанова

від 01.08.2016 по справі 922/720/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2016 р. Справа № 922/720/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н. В. , суддя Істоміна О.А. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Євтушенко В.В.

за участю представників сторін:

стягувача - ОСОБА_1, дов. від 02.02.2016

боржника - ОСОБА_2, дов. від 02.07.2015

Московського ВДВС Харківського МУЮ - ОСОБА_3, дов. від 03.06.2016

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Московського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (вх. №1779 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 09.06.2016 р. у справі № 922/720/15,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатське бюро ОСОБА_4", м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Силові Енергетичні машини - ЕМЗ", м. Харків,

про стягнення 223 124,85 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.06.2016 р. (суддя Макаренко О.В.) скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Силові енергетичні машини - ЕМЗ" на дії Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції по справі №922/720/15 задоволено. Визнано незаконними дії Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції щодо виставлення платіжної вимоги та списання коштів у сумі 16056,48 грн. з рахунку боржника - ТОВ "Силові енергетичні машини - ЕМЗ", №26007561563000, який відкрито в АТ "УкрСиббанк".

Московський відділ державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 09.06.2016р. у справі № 922/720/15 скасувати та відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на порушення норм чинного законодавства. При цьому, заявник апеляційної скарги заперечує факт визнання рахунку боржника № 26007561563000 відкритого в АТ «Укрсиббанк», як рахунку зі спеціальним режимом використання. В зв'язку з чим, ВДВС вважає, що державний виконавець законно вжив заходів до примусового виконання виконавчого документу.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 апеляційна скарга Московського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області прийнята до провадження та призначена до розгляду на 18.07.2016 у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Барбашова С.В., суддя Потапенко В.І.

Стягувач у відзиві на апеляційну скаргу просить задовольнити апеляційну скаргу Московського ВДВС Харківського МУЮ та скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 09.06.2016 р. у справі № 922/720/15 на прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарги ТОВ "Силові енергетичні машини - ЕМЗ" на дії Московського ВДВС Харківського МУЮ відмовити повністю. Вважає, що Московський ВДВС Харківського МУЮ при виконанні даного виконавчого провадження не порушує зі свого боку законодавства, а навпаки керується виключно нормами права, тому дії державного виконавця не можуть бути визнані незаконними.

Боржник у відзиві на апеляційну скаргу вказав, що згоден з ухвалою господарського суду першої інстанції, вважає її цілком обґрунтованою та законною, судом були об'єктивно і повно досліджені всі матеріали справи, без порушення матеріального чи процесуального права, наполягає на правомірності ухвали, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Боржник посилається на те, що накладення арешту на рахунок, з якого здійснюється виплата заробітної плати працівникам, заборонено законодавством України, а також порушує права боржника та його працівників, які вчасно не отримали заробітну плату. Як вказує боржник, зазначений рахунок є рахунком із спеціальним режимом, що було встановлено ухвалою господарського суду Харківської області від 03.03.2016 у справі № 922/720/15 під час розгляду питання про зняття арешту з вказаного рахунку.

Протоколом автоматизованої зміни складу колегії суддів від 18.07.2016, в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Потапенко В.І., для розгляду справи № 922/720/15 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Барбашова С.В.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 розгляд справи відкладено на 01.08.2016.

Протоколом автоматизованої зміни складу колегії суддів від 29.07.2016, в зв'язку з перебуванням у відпустці судді Барбашової С.В., для розгляду справи № 922/720/15 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Істоміна О.А.

01.08.2016 представник боржника через канцелярію суду звернувся з клопотанням про залучення до матеріалів справи копії постанови про арешт коштів боржника від 27.07.2016 по ЗВП № 49981429, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_5 Просить залишити в силі ухвалу господарського суду Полтавської області від 09.06.2016 по справі № 922/720/15. Як зазначає боржник, відділом примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області визнано, що зарплатний рахунок № 26007561563000 в АТ «УкрСиббанк» є захищеним рахунком зі спеціальним режимом, а тому списання та арешт коштів на ньому неможливий.

01.08.2016 Московський відділ державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області звернувся до суду з клопотанням, в якому просить залучити до участі у справі представника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області, посилаючись на те, що відповідно до постанови про передачу матеріалів виконавчого провадження від 18.07.2016, матеріали зведеного виконавчого провадження ЗВП № 49981429 з примусового виконання виконавчих документів наказу господарського суду Харківської області № 922/720/15 від 20.11.2015 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕМ-ЕМЗ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатське бюро ОСОБА_4" суми боргу в розмірі 227 566,79 грн. та наказу господарського суду Харківської області № 922/700/15 від 08.09.2015 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕМ-ЕМЗ" на користь ПП "Охоронна компанія "Кратос" суми боргу в розмірі 123 742,94 грн. було передано для подальшого виконання до відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області.

Колегія суддів відмовляє у задоволення даного клопотання про залучення до участі у справі представника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області, не вбачаючи правових підстав для цього, оскільки спірні питання мають були досліджені та оцінені судом безпосередньо на підставі представлених документів, які містяться в матеріалах справи.

До того ж, в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Отже, подальше затягування розгляду справи є порушенням права сторін на судовий розгляд даної справи у впродовж розумного строку, враховуючи також процесуально встановлений стислий строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, який передбачений ст. 102 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи виконавчої служби, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Харківської області від 12.03.2015р. по справі №922/720/15, залишеного без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.11.2015р., у позові відмовлено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕМ-ЕМЗ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатське бюро ОСОБА_4" основного боргу в розмірі 163883,20 грн., 3% річних в розмірі 5278,71 грн., інфляційних втрат в розмірі 40845,13 грн., пені в розмірі 13097,67 грн. та судового збір в розмірі 4462,08 грн. В решті позову відмовлено.

На виконання рішення видано відповідний наказ від 20.11.2015р.

На виконання до Московського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області 21.12.2015р. надійшла заява стягувача TOB «Адвокатське бюро ОСОБА_4» з наказом господарського суду Харківської області № 922/720/15 від 20.11.2015р. про стягнення з TOB "Силові енергетичні машини -ЕМЗ" на користь TOB «Адвокатське бюро ОСОБА_4» суми боргу у загальному розмірі 227566,79 грн. та заява стягувача ПП «Охоронна компанія «КРАТОС» з наказом господарського суду Харківської області № 700/15 від 08.09.2015р. про стягнення з TOB "Силові енергетичні машини -ЕМЗ" на користь ПП «Охоронна компанія "Кратос" суму боргу у загальному розмірі 123742,94 грн.

25.12.2015р. державним виконавцем, на підстави зазначених виконавчих документів, винесено постанови про відкриття виконавчого провадження з наданням строку боржнику для самостійного виконання до 01.01.2016р.

04.01.2016р. державним виконавцем винесено постанову про об'єднання виконавчого провадження у зведене виконавче провадження.

18.01.2016р., враховуючи невиконання боржником зобов'язання за виконавчим документом у встановлений строк, наданий для самостійного виконання, державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.

Зазначену постанову направлено до фінансових установ для виконання та боржнику.

18.02.2016р. скаржником - TOB "Силові енергетичні машини-ЕМЗ", до господарського суду Харківської області подано скаргу на бездіяльність Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, в якій скаржник просив суд зняти арешт з рахунків TOB "Силові енергетичні машини-ЕМЗ":

- № 26041561563000 в AT "УкрСиббанк", МФО 351005;

- № 26007561563000 в AT "УкрСиббанк", МФО 351005;

- № 26040013020566 в AT "Сбербанк Росії", МФО 320627.

В обґрунтування скарги представник боржника зазначив, що вказані банківські рахунки відкривались боржником для виплати заробітної плати, лікарняних, податків та зборів. Отже, вказані рахунки є рахунками зі спеціальним режимом, які використовуються виключно як зарплатні проекти та для розрахунків за лікарняні. На підставі викладеного, представник боржника просить суд зняти арешт з вищевказаних рахунків, який накладений постановою Московським ВДВС ХМУЮ про арешт коштів боржника від 18.01.2016 у виконавчому провадженні ВП №497372268 та заборонити накладення арешту на вищевказані рахунки боржника. В обґрунтування скарги боржник посилається на положення ст. 43 Конституції України, Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні, ст. ст. 57, 59, 60 Закону України "Про виконавче провадження", Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" .

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.03.2016 скаргу задоволено частково, в зв'язку з чим, на виконання вимог ухвали суду, 09.03.2016 державним виконавцем винесено постанову про звільнення майна з - під арешту, а саме знято арешт з рахунків боржника, вказаних в ухвалі господарського суду.

Як зазначає представник Московського ВДВС ХМУЮ, у зв'язку з тим, що станом на 05.05.2016, боржником не вжито жодних заходів, спрямованих на повне та своєчасне виконання судових рішень по зведеному виконавчому провадженню, державним виконавцем, з метою дотримання вимог ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» , направлено на адресу фінансових установ платіжні вимоги для примусового списання грошових коштів з рахунків боржника. Так, з рахунків боржника частково було списано грошові кошти в сумі 16056,48 грн., які було розподілено відповідно до Закону.

Задовольняючи скаргу ТОВ "Силові енергетичні машини - ЕМЗ" на дії Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції по справі №922/720/15 та визнаючи незаконними дії Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції щодо виставлення платіжної вимоги та списання коштів у сумі 16056,48 грн. з рахунку боржника - ТОВ "Силові енергетичні машини - ЕМЗ", №26007561563000, який відкрито в АТ "УкрСиббанк", суд першої інстанції виходив з того, що на час виставлення платіжної вимоги та списання грошових коштів з рахунку боржника, існувала ухвала господарського суду Харківської області від 03.03.2016 по справі № 922/720/15, яка не була оскаржена чи скасована і є чинною, та постанова виконавчої служби про звільнення майна з-під арешту від 09.03.2016. Таким чином, виставлення платіжної вимоги та списання грошових коштів з рахунку, на який не накладено арешт та який водночас є рахунком із спеціальним режимом використовується для виплати заробітної плати, заборонено законом.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовим актами, виданим відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Статтею 13 Закону України "Про державну виконавчу службу" передбачено, що дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Одним із заходів примусового виконання рішень, відповідно до ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника.

Статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Відповідно до ст. 57 Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення і може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

При цьому, згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання ст. ст. 191 та 261 Закону України "Про теплопостачання" , ст. 151 Закону України "Про електроенергетику" , та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки ".

Особливості звернення стягнення на майно боржника - юридичної особи визначені в главі 5 цього Закону .

Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженою постановою правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003 , встановлюється право, а не обов'язок клієнта-юридичної особи для здійснення деяких видів виплат, зокрема і заробітної плати, відкрити поточні рахунки фізичним особам, уклавши з банком договір про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб. У разі не укладення такого договору використовується звичайний поточний рахунок юридичної особи. Для здійснення виплат заробітної плати з будь-якого рахунку юридичної особи, фізичній особі банк відкриває спеціальний рахунок (п.п.6.7, 6.9).

Як правильно зазначив суд першої інстанції, жодним нормативно-правовим актом не передбачено можливість відкриття окремого зарплатного рахунку. Юридична особа-клієнт банку відкриває поточний рахунок, до якого відкривається проект з виплати заробітної плати.

Відповідно до наявного в матеріалах справи договору-анкети про відкриття та обслуговування банківського рахунку (з Правилами) № 03561563001 в АТ "УкрСиббанк" від 22.04.2015 р. з додатковою угодою, договору №5615630001 про обслуговування виплати заробітної плати та інших виплат Співробітникам Клієнта в безготівковій формі в АТ "УкрСиббанк" від 03.06.2015 р. з додатковою угодою, договору №2013/ЗПХА11/4 про відкриття карткових рахунків на користь фізичних осіб в АТ "Сбербанк Росії" від 31.10.2013 р. з додатком, договору банківського рахунку №Т156-013020566 від 31.10.2013 р. з додатковими угодами, було визначено особливості функціонування рахунків, які є предметом розгляду даної скарги, а саме: рахунку № 26041561563000 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, рахунку № 26040013020566 в АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627 та рахунку № 26007561563000 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005.

Дані рахунки відкривалися для виплати заробітної плати, лікарняних, податків та зборів. Отже, вказані банківські рахунки є рахунками із спеціальним режимом, які використовуються виключно як зарплатні проекти та для розрахунків за лікарняні.

Статтями 8, 9 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно зі ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 р. №95, ратифікованої Україною 04.08.1961р., ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Згідно з ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частиною 6 ст. 24 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Отже, держава гарантувала та захистила законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

Розглядаючи скаргу "Силові енергетичні машини-ЕМЗ" про накладення арешту на рахунки боржника, господарський суд Харківської області своєю ухвалою від 03.03.2016 дійшов висновку про відсутність правових підстав для накладення арешту на грошові кошти, призначені для оплати праці та для здійснення нарахувань на заробітну плату працівників боржника, для сплати яких застосовуються рахунки за №26041561563000 в AT "УкрСиббанк", МФО 351005, № 26007561563000 в AT "УкрСиббанк", МФО 351005 та № 26040013020566 в AT "Сбербанк Росії", МФО 320627.

На виконання ухвали суду, постановою від 09.03.2016 про звільнення майна з-під арешту, було знято арешт з рахунків TOB "Силові енергетичні машини-ЕМЗ" № 26007561563000 в AT "УкрСиббанк", МФО 351005 та № 26040013020566 в AT "Сбербанк Росії", МФО 320627.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на час виставлення платіжної вимоги та списання грошових коштів з рахунку боржника, існувала ухвала господарського суду Харківської області від 03.03.2016 по справі № 922/720/15, яка не була оскаржена чи скасована і є чинною, та постанова виконавчої служби про звільнення майна з-під арешту від 09.03.2016.

Орган виконавчої служби має провести списання та реалізацію майна виключно в порядку, передбаченому законом «Про виконавче провадження» , а саме главою 4 зазначеного закону .

Таким чином, виставлення платіжної вимоги та списання грошових коштів з рахунку, на який не накладено арешт та який водночас є рахунком із спеціальним режимом використовується для виплати заробітної плати, заборонено законом.

Крім того, згідно з п. 1.7. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного Банку України від 21.01.2004 № 22 кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції ) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12цієї Інструкції .

Пунктом 5.1 вищезазначеної Інструкції передбачено, що відповідно до статті 1071 ЦК України кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його доручення на підставі рішення суду, а також у випадках, установлених законом.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано сторонами, 11.05.2016 за платіжною вимогою № 49981429/1 ПАТ «УкрСиббанк», яка виставлена 05.05.2016р., Московським відділом державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, списано всі кошти, які були наявні на рахунку ТОВ «Силові енергетичні машини-ЕМЗ» на той час, а саме 16056,48 грн., що підтверджується відповідними меморіальним ордером № 49981429/1 від 11.05.2016.

Таким чином, ТОВ «Силові енергетичні машини-ЕМЗ» не надавало доручення АТ «УкрСиббанк» для списання грошових коштів у сумі 16056,48 грн. зі спеціального рахунку № 26007561563000, який відкрито в АТ «УкрСиббанк».

Отже, списання грошових коштів з рахунку ТОВ «Силові енергетичні машини-ЕМЗ» № 26007561563000 не мало правових підстав.

Щодо інших випадків списання грошових коштів без доручення клієнта, то відповідно до п. 5.2. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного Банку України від 21.01.2004р. № 22 , примусове списання коштів банки виконують з рахунків, які відкриті клієнтами в банках, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Пунктом 5.3 зазначеної Інструкції передбачено, що примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі (орган державної виконавчої служби) на підставі виконавчих документів, установлених законами України.

Згідно з п. 5.4 вищевказаної Інструкції за необґрунтованість примусового списання коштів, недостовірність даних, зазначених у платіжній вимозі, стягувач несе відповідальність згідно із законодавством України.

Оскільки, рахунок ТОВ «Силові енергетичні машини-ЕМЗ» № 26007561563000, який відкрито в АТ «УкрСиббанк», є рахунком із спеціальним режимом та з нього знято арешт, то примусове списання грошових коштів з такого рахунку заборонено законом.

Суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що ухвалою господарського суду Харківської області від 03.03.2016 встановлено, що розрахунковий рахунок № 26007561563000 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005 є рахунком, за яким сплачується заробітна плата, тому накладати арешт на нього не можна.

При цьому, як зазначено боржником та не заперечувалось представником виконавчої служби, під час розгляду скарги, у боржника багато рахунків, і лише з 3 рахунків (двох рахунків по соціальному забезпеченню та одного зарплатного) знято арешт для того, щоб не порушувати прав боржника, не призводити до порушення ним трудового законодавства, законодавства про соціальне забезпечення, податкового законодавства.

Посилання Московського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області на те, що рахунок боржника № 26007561563000, який відкрито в АТ «Укрсиббанк», не є спеціальним режимом використання, є безпідставними та такими, що спростовується матеріалами та дійсними обставинами справи, які встановлені ухвалою господарського суду Харківської області від 03.03.2016 у справі № 922/720/15 під час розгляду питання про зняття арешту з вказаного рахунку.

До того ж, як вбачається з наданих до матеріалів справи документів (копії постанови про арешт коштів боржника від 27.07.2016 по ЗВП № 49981429) зведене виконавче провадження ЗВП № 49981429 було передано з Московського відділу ДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області до відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області. Цією ж постановою державного виконавця зобов'язано привести зведене виконавче провадження у відповідності до вимог ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження». В тому числі шляхом винесення постанови про арешт коштів боржника у межах загальної суми стягнення 7 677 750,64 грн., що знаходяться на рахунках, відкритих в усіх банківських установах, крім рахунків ТОВ «СЕМ-ЕМЗ» № 26041561563000, № 26007561563000 в АТ «УкрСиббанк» та № 26040013020566 в ПАТ «Сбербанк», а також крім коштів в розмірі 259700,00 грн., які знаходяться на рахунку ТОВ «СЕМ-ЕМЗ» № 26001052203323, відкритому в Харківському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк». Крім того, державного виконавця зобов'язано вжити заходи щодо припинення чинності арешту рахунків за переліченими вище скасованими постановами.

Отже, відділом примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області фактично визнано, що зарплатний рахунок № 26007561563000 в АТ «УкрСиббанк» є захищеним рахунком зі спеціальним режимом, а тому списання та арешт коштів на ньому неможливо.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про законність та обґрунтованість вимог боржника про незаконність дій Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції щодо виставлення платіжної вимоги та списання коштів у сумі 16056,48 грн. з рахунку №26007561563000, який відкрито в АТ "УкрСиббанк".

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції прийнята при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в ухвалі висновки відповідають обставинам справи, а тому ухвала господарського суду Харківської області від 09.06.2016 р. у справі № 922/720/15 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 року було відстрочено заявнику апеляційної скарги сплату судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі до винесення постанови у справі.

Станом на день прийняття постанови Московським відділом державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги.

Згідно з п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції " , не сплачені у встановленому порядку та розмірі суми судового збору можливо стягнути за результатами розгляду справи.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 106, 121 2 ГПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Московського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області на ухвалу господарського суду Харківської області від 09.06.2016 р. у справі № 922/720/15 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 09.06.2016 р. у справі № 922/720/15 залишити без змін.

Стягнути з Московського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (61001, м. Харків, м-н Захисників України, 7/8, ідентифікаційний код 34952461) на користь державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова, рахунок отримувача - 31216206782003, код отримувача - 37999654, банк отримувача - ГУДКСУ у Харківській області, код банку отримувача - 851011) судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 1378,00 грн.

Доручити господарсько му суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Істоміна О.А.

Суддя Слободін М.М.