Ухвала

від 28.07.2016 по справі 740/2693/15

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У х в а л а

іменем україни

28 липня 2016 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дем'яносова М.В.,

суддів: Дьоміної О.О.,

Маляренка А.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Рід» про стягнення боргу, за касаційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Рід» на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 01 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 01 червня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 01 квітня 2009 року та 01 квітня 2010 року між ОСОБА_3 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Рід» були укладені договори позики, на підставі яких ОСОБА_3 передав, а товариство отримало строкові безпроцентні позики на суму 430 тис. грн та 1 млн. грн, які повинні були повернуті не пізніше 01 квітня 2012 року та 01 квітня 2015 року відповідно. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

Позивач, як дружина померлого, і спадкоємець першої черги спадкування за законом, прийняла спадщину, а отже в договорах безвідсоткової позики, укладених померлим з відповідачем внаслідок правонаступництва відбулась заміна кредитора з ОСОБА_3 на неї.

Про заміну кредитора відповідач був повідомлений належним чином, однак свої обов'язки за договорами безвідсоткової позики відповідач не виконав, грошові кошти у встановлений строк не повернув. Збільшивши свої позовні вимоги, позивач просила стягнути з відповідача заборгованість за: договором безвідсоткового займу від 01 квітня 2009 року з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в сумі 773 140 грн, 3 % річних в сумі 50 147,46 грн; договором безвідсоткового займу від 01 квітня 2010 року з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в сумі 1 183 тис. грн, 3 % річних в сумі 26 629,56 грн, та судові витрати.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 01 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 01 червня 2016 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Рід» на користь ОСОБА_2 1 млн. грн в рахунок повернення за договором позики (безвідсоткової) від 01 квітня 2010 року, 183 тис. грн - сума інфляційних втрат, 26 629,56 грн - 3 % річних за весь час прострочення.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Рід» просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Ухвалюючи рішенні про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, указував на те, що між ОСОБА_3 та СТОВ «Рід» 01 квітня 2010 року укладено договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_3 передає товариству кошти на загальну суму 1 000 000 грн на протязі шести місяців строком до 01 жовтня 2010 року, а відповідач зобов'язується їх повернути не пізніше 01 квітня 2015 року.

Судами встановлено, що кошти за вказаним договором в розмірі 1 000 000 грн на протязі шести місяців за графіком складеним у договорі позики надійшли на рахунок товариства.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

ОСОБА_2, як дружина померлого ОСОБА_3, і спадкоємець першої черги за законом прийняла спадщину.

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Матеріали справи не містять доказів на спростування заявлених позовних вимог ОСОБА_2

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права при їх ухваленні та в основному зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками судів по їх оцінці.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Рід» відхилити, рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 01 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 01 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: М.В. Дем'яносов

Судді: О.О. Дьоміна

А.В.Маляренко