Ухвала

від 05.08.2016 по справі 7/5009/2158/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.08.2016 Справа № 7/5009/2158/11

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретареві Курочкіній О.О.

За участю представників: від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 54 від 26.01.16 р., від Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області - ОСОБА_2, довіреність від 21.06.2016 р.; від відповідача - не з'явився.

Розглянув в судовому засіданні заяву від 30.11.2015 Публічного акціонерного товариства В«ТАСкомбанкВ» про зміну способу виконання рішення господарського суду Запорізької області від 17.06.2013р.,

за позовом: Публічного акціонерного товариства В«ТАСкомбанкВ» (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 15-А)

до відповідача: Приватного підприємства В«Юлія+АВ» (69098, м. Запоріжжя, вул. Бочарова, 3),

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

30.11.2015 р. Публічне акціонерне товариство В«ТАСкомбанкВ» звернулося до господарського суду Запорізької області з заявою про зміну способу виконання рішення господарського суду Запорізької області від 17.06.2013 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.02.2016 р. у справі № 7/5009/2158/11 змінено спосіб виконання рішення шляхом видозмінення майнової форми виконання на грошову.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.07.2016 р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.04.2016 р. та ухвалу господарського суду Запорізької області від 22.02.2016 р. скасовано, заяву передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Відповідно до ч. 3 ст. 2-1 ГПК України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.10., заяву про зміну способу виконання рішення господарського суду Запорізької області від 17.06.2013 р. у справі № 7/5009/2158/11 передано на розгляд судді Науменко А.О.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.07.2016 р., заяву ПАТ В«ТАСкомбанкВ» про зміну способу виконання рішення від 17.06.2013р. у справі № 7/5009/2158/11 прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 05.08.2016р.

05.08.2016р. до канцелярії господарського суду Запорізької області від ПАТ В«ТАСкомбанкВ» надійшла уточнена заява про зміну способу виконання рішення від 17.06.2013р. у справі № 7/5009/2158/11.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.08.2016р. уточнену заяву від 05.08.2016р. про зміну способу виконання рішення від 17.06.2013р. у справі № 7/5009/2158/11 повернуто Публічному акціонерному товариству В«ТАСкомбанкВ» без розгляду на підставі п. 6 ст. 63 ГПК України.

Судом розглядається заява ПАТ В«ТАСкомбанкВ» про зміну способу виконання рішення від 17.06.2013р. у справі № 7/5009/2158/11 у первісній редакції від 30.11.2015р.

Заява про зміну способу виконання рішення від 17.06.2013р. у справі № 7/5009/2158/11 обґрунтована, зокрема, наступним. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.06.13 року у справі № 7/5009/2158/11, яке набрало законної сили, постановлено для задоволення вимог ПАТ "ТАСкомбанк" звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нерухоме майно, що розташоване під № 3 по вул. Бочарова в м. Запоріжжя, загальною площею 2 573,5 кв.м і належить на праві власності ПП "Юлія+А" за початковою ціною 9 082 984 грн., встановленою висновком судової експертизи № 2982-12 від 15.05.13, в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту № КР 69-2007 від 05.10.07 на суму 6 421 361,61 грн. Під час проведення виконавчих дій з примусового виконання судового наказу № 7/5009/2158/11 виданого 08.07.2013р. Господарським судом Запорізької області було встановлено, що майно визначене виконавчим документом, на яке необхідно звернути стягнення у боржника відсутнє. На підставі цього державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Запорізькій області ОСОБА_2 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 6 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (за відсутністю визначеного виконавчим документом майна). Тож, в зв'язку з відсутністю майна на яке за рішенням суду слід звернути стягнення, позивач просить суд змінити спосіб виконання рішення господарського суду Запорізької області від 17.06.2013 р. по справі № 7 /5009/2158/11 шляхом видозмінення майнової форми виконання на грошову.

Представник позивача (заявник) підтримав вимоги викладені у заяві та пояснив, що фактично майно відповідача, на яке рішенням суду звернено стягнення - об'єкт нерухомості, що розташований за адресою: м.Запоріжжя, вул. Бочарова, буд.3 (три), є у ПП В«Юлія+АВ» в наявності, але згідно витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно його площа є більшою, ніж вказано у рішенні суду, що унеможливлює реалізацію вказаного майна.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду заяви на іншу дату, в зв'язку з відсутністю представника ОСОБА_3 у межах Запоріжжя у період: з 05.08.2016р. по 14.08.2016р.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду заяви, суд відмовляє в його задоволенні, оскільки відповідно до положень ст. 121 ГПК України розгляд заяви про зміну способу та порядку виконання рішення здійснюється у десятиденний строк.

Державний виконавець в судовому засіданні пояснив, що після повернення виконавчого документу стягувачу без виконання, позивачем наказ господарського суду Запорізької області № 7/5009/2158/11 від 08.07.2013р. було повторно пред'явлено до відділу ДВС. 21.12.2015р. знову відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного наказу. В ході провадження виконавчих дій державним виконавцем складено акт опису та арешту майна боржника, описано та накладено арешт на нежиле приміщення № 130, загальною площею 2577,8 кв.м., що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, 3. Однак, реалізувати зазначене майно державний виконавець не має можливості оскільки площа майна у витязі з Реєстру прав власності на нерухоме майно не співпадає з площею, що вказана наказі господарського суду Запорізької області № 7/5009/2158/11 від 08.07.2013р.

Розглянувши матеріали заяви про зміну способу виконання рішення від 17.06.2013р. у справі № 7/5009/2158/11, заслухавши представників сторін, враховуючи вказівки Вищого господарського суду України викладені у постанові № 7/5009/2158/11 від 13.07.2016р., суд дійшов висновку, що дана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.06.2013 року у справі № 7/5009/2158/11, яке набрало законної сили, постановлено для задоволення вимог ПАТ "ТАСкомбанк" звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нерухоме майно, що розташоване під № 3 по вул. Бочарова в м. Запоріжжя, загальною площею 2 573,5 кв.м. і належить на праві власності ПП "Юлія+А" за початковою ціною 9 082 984 грн., встановленою висновком судової експертизи № 2982-12 від 15.05.13, в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту № КР 69-2007 від 05.10.07 на суму 6 421 361,61 грн., яка складається з 5 000 000 грн. боргу по тілу кредиту, 768 617,09 грн. боргу по відсотках за користування кредитом, 652 744,52 грн. пені.

08.07.2013 р. господарським судом Запорізької області видано відповідний наказ про примусове виконання рішення.

25.09.2013р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №39945611 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області № 7/5009/2158/11 від 08.07.2013р.

25.10.2013р. виконавчою службою було складено акт опису та арешту майна: нежитлового приміщення № 130 загальною площею 2 573,5 кв.м., що розташоване під № 3 літ А-9 по вул. Бочарова в місті Запоріжжя та належить на праві власності ПП "Юлія+А".

25.10.2013р. виконавчою службою було винесено постанову ВП № 39945611 про арешт вказаного майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

16.02.2015р. Відділом примусового виконання рішень управління держаної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, у зв'язку з відсутністю у боржника майна, зазначеного у виконавчому документі, на яке необхідно звернути стягнення.

Заявою від 15.12.2015р. ПАТ "ТАСкомбанк" наказ господарського суду Запорізької області № 7/5009/2158/11 від 08.07.2013р. було повторно пред'явлено до відділу Примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Запорізькій області для примусового виконання.

21.12.2015р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 49656494 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області № 7/5009/2158/11 від 08.07.2013р.

28.01.2016р. державним виконавцем складено акт опису та арешту майна, описано та накладено арешт на нежиле приміщення № 130, загальною площею 2577,8 кв.м., що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, 3.

Згідно пояснень державного виконавця, на даний час провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області № 7/5009/2158/11 від 08.07.2013р. зупинено в порядку ст. 38 ЗУ «Про виконавче провадження» до розгляду судом заяви про зміну способу виконання рішення від 17.06.2013р. у справі № 7/5009/2158/11.

Підставою для звернення з заявою про зміну способу виконання рішення від 17.06.2013 року у справі № 7/5009/2158/11, позивач вказує на неможливість його виконання у визначений резолютивною частиною спосіб, а саме: неможливість реалізації майна, на яке звернено стягнення, оскільки дані ідентифікуючі це майно у витязі Реєстру прав власності на нерухоме майно та рішенні суду є відмінними.

Однак з таким твердженням погодитись неможна.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 ГПК України унормовано, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Приписами ч. 1 ст. 121 ГПК України встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з п. 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.12 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Пунктом 7.1.3 вказаної постанови пленуму роз'яснено, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками. За відсутності індивідуально визначеного майна, присудженого позивачу (за результатами розгляду віндикаційного позову), зміна способу виконання рішення шляхом звернення на кошти неможлива, оскільки в такому разі захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном.

Отже, за відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна. При цьому, господарський суд виходить з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу (повернення).

Положеннями ст.ст. 179, 184 ЦК України встановлено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки. Річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Таким чином, індивідуально визначеною річчю є річ єдина у своєму роді, яка вирізняється від інших своїми неповторними ознаками та виділена із загальної маси речей даного роду, а родовими називаються речі, яким належать єдині родові ознаки і вони вимірюються числом.

Відповідно до даних Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 29.10.2013р. та станом на 21.12.2015р. за боржником ПП "Юлія+А" на праві власності зареєстровано нежитлове приміщення, літ А-9, загальною площею 2 577,8 кв.м., що розташоване у м. Запоріжжя по вул. Бочарова, буд.3, приміщення 130, тоді як рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.06.13 року у справі № 7/5009/2158/11 для задоволення вимог ПАТ "ТАСкомбанк" вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нерухоме майно, що розташоване під № 3 по вул. Бочарова в м. Запоріжжя, загальною площею 2 573,5 кв.м.

Необхідно зазначити, що рішенням господарського суду Запорізької області від 17.06.2013р. у справі № 7/5009/2158/11 в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту № КР 69-2007 від 05.10.2007, на суму 6421361 грн. 61 коп., було звернено стягнення на предмет іпотеки (об'єкт нерухомості, що розташований за адресою: м.Запоріжжя, вул. Бочарова, буд.3 (три), загальною площею 2573,5 м 2 і належить на праві власності ПП В«Юлія+АВ» ) за іпотечним договором №ДЗ 112-07 від 05.10.2007р. , укладеним між сторонам (сторінки 6-7 мотивувальної частини рішення).

Відповідно до даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, станом на 29.10.2013р. та станом на 21.12.2015р. на нерухоме майно: нежитлове приміщення, літ А-9, загальною площею 2 577,8 кв.м., що розташоване у м. Запоріжжя по вул. Бочарова, буд.3, приміщення 130, власником якого є ПП "Юлія+А" накладено обтяження - заборона на нерухоме майно на підставі іпотечного договору №ДЗ 112-07 від 05.10.2007р.

Як встановлено Вищим господарським судом України у постанові № 7/5009/2158/11 від 13.07.2016р., предмет іпотеки на який рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.06.13 року у справі № 7/5009/2158/11 було звернуто стягнення не вибув із власності боржника ПП "Юлія+А", а лише змінив розмір своєї площі.

Таким чином, висновки позивача та державного виконавця про відсутність у боржника майна, на яке згідно з наказом суду необхідно звернути стягнення є помилковими.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

З правового аналізу вказаної норми слідує, що іпотека поширюється на майно, яке було добудоване іпотекодавцем після укладення іпотечного договору.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про іпотеку», іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Зміна способу виконання рішення господарського суду Запорізької області від 17.06.2013р. у справі № 7/5009/2158/11 шляхом видозмінення майнової форми виконання на грошову, за наявності у боржника майна, яким відповідач згідно іпотечного договору №ДЗ 112-07 від 05.10.2007р. забезпечив виконання грошового зобов'язання, може позбавити позивача переваги (пріоритетність вимог обтяжувача) на задоволення вимог про стягнення заборгованості за договором кредиту № КР 69-2007 від 05.10.2007р. перед іншими кредиторами ПП «Юлія+А».

Постановою Вищого господарського суду України № 7/5009/2158/11 від 13.07.2016р. встановлено, що висновки судів попередніх інстанцій про неможливість виконання рішення суду у встановлений ним спосіб, слід вважати передчасними та такими, що суперечать приписам ч. 3 ст. 5 Закону України "Про іпотеку".

Отже, державний виконавець не позбавлений можливості виконати рішення суду.

За таких обставин, враховуючи, що предмет іпотеки на який рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.06.13 року у справі № 7/5009/2158/11 було звернуто стягнення не вибув із власності боржника ПП "Юлія+А", а лише змінив розмір своєї площі, підстави для задоволення заяви ПАТ "ТАСкомбанк" про зміну способу виконання рішення шляхом видозмінення майнової форми виконання на грошову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства В«ТАСкомбанкВ» від 30.11.2015р. про зміну способу виконання рішення господарського суду Запорізької області від 17.06.2013р. у справі № 7/5009/2158/11 відмовити.

Суддя А.О. Науменко