Ухвала

від 07.02.2019 по справі 7/5009/2158/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.02.2019 Справа № 7/5009/2158/11

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Проскуряков К.В., при секретарі судового засідання Рачук О.О., розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства «ТАСкомбанк» № б/н від 14.03.2017 (вх. № 08-06/7340 від 14.03.2017) на дії начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області

За позовом: Публічного акціонерного товариства «ТАСкомбанк» (юридична адреса: 04073, місто Київ, вул. Куренівська, 15-А; фактична адреса: 04073, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30; код ЄДРПОУ 09806443)

До відповідача: Приватного підприємства «Юлія+А» (69071, м. Запоріжжя, вул. Бочарова, будинок 3; код ЄДРПОУ 13620448)

про звернення стягнення на предмет іпотеки

орган виконання: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 6; код ЄДРПОУ 02891463)

Представники сторін:

Від стягувача (заявника): ОСОБА_1, довіреність № 311 від 19.10.2018 ;

Від боржника: не з'явився ;

Від Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області: ОСОБА_2, довіреність № 09-29/7 від 02.01.2019 ;

ВСТАНОВИВ:

14.03.2017 до господарського суду надійшла скарга Публічного акціонерного товариства «ТАСкомбанк» № б/н від 14.03.2017 (вх. № 08-06/7340 від 14.03.2017) на дії начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Запорізькій області

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2017 вказану скаргу розподілено судді Топчій О.А.

Ухвалою від 16.03.2017 зазначену скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 06.04.2017. Ухвалою суду від 06.04.2017 зупинено провадження по розгляду скарги Публічного акціонерного товариства «ТАСкомбанк» на дії начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Запорізькій області від 14.03.2017 до набранням рішенням господарського суду Запорізької області від 30.03.2017 у справі № 908/324/17 законної сили. Зобов'язано сторони та ВДВС негайно повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження по розгляду скарги у справі.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2018 враховуючи закінчення терміну повноважень та переведення шляхом відрядження строком до шести місяців судді-доповідача у справі ОСОБА_3 вказану скаргу передано на розгляд судді Проскурякову К.В.

Ухвалою від 18.09.2018 зазначену скаргу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 28.09.2018. Ухвалою від 28.09.2018 зупинено провадження щодо розгляду скарги ПАТ «ТАСкомбанк» від 14.03.2017 на дії начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у справі № 7/5009/2158/11 до закінчення розгляду Донецьким апеляційним господарським судом апеляційної скарги Приватного підприємства "Юлія+А" на рішення господарського суду Запорізької області від 13.08.2018 по справі № 908/324/17 та набрання вказаним рішенням суду законної сили.

Відповідно до бази даних «Діловодство спеціалізованого суду» господарського суду Запорізької області 17.12.2018 матеріали справи 908/324/17 повернулись з Центрального апеляційного господарського суду. Відповідно до постанови Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2018 у справі №908/324/17 апеляційну скаргу ПП "Юлія+А" залишено без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 13.08.2018 у справі №908/324/17 залишено без змін. Станом на 21.01.2019 касаційної скарги на рішення господарського суду Запорізької області від 13.08.2008 у справі №908/324/17 від сторін до суду не надходило.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.01.2019 № 7/5009/2158/11, враховуючи вищевикладене та у зв'язку з усуненням обставин, що стали підставою для зупинення провадження у цій справі, провадження у справі поновлено з 07.02.2019, судове засідання призначено на 07.02.2019 об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) стягувача, боржника та Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 07.02.2019 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК «Оберіг» .

У судовому засіданні 07.02.2019 представник стягувача (заявника) надав суду письмове клопотання від 07.02.2019 (вх. № 08-08/2678/19 від 07.02.2019) про долучення до матеріалів справи № 7/5009/2158/11 копію платіжного доручення № 91526214 від 19.01.2017 про сплату АТ ТАСкомбанк на користь ДП СЕТАМ 317 904,44 грн. з призначенням платежу: гарантійний внесок за участь у торгах лот № 193257. Вказане клопотання судом задоволено.

Представник ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області заявив усне клопотання про зупинення провадження щодо розгляду скарги ПАТ ТАСкомбанк до перегляду Верховним Судом України в складі суддів Касаційного господарського суду касаційної скарги ПП Юлія+А на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2018 та рішення Господарського суду Запорізької області від 13.08.2018 у справі № 908/324/17.

Представник ПАТ ТАСкомбанк заперечив проти задоволення клопотання ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області про зупинення провадження щодо розгляду скарги ПАТ ТАСкомбанк .

Відповідно до ч. 2 ст. 241 ГПК України, у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2018 по справі № 908/324/17 апеляційну скаргу Приватного підприємства Юлія+А на рішення господарського суду Запорізької області від 13.08.2018 по справі № 908/324/17 залишено без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 13.08.2018 у справі № 908/324/17 залишено без змін.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 241 ГПК України та набрання рішенням господарського суду Запорізької області по справі № 908/324/17 законної сили 05.12.2018, суд не вбачає підстав для зупинення провадження щодо розгляду скарги ПАТ ТАСкомбанк до перегляду Верховним Судом України в складі суддів Касаційного господарського суду касаційної скарги ПП Юлія+А на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2018 та рішення Господарського суду Запорізької області від 13.08.2018 у справі № 908/324/17.

Представник ПАТ «ТАСкомбанк» підтримав скаргу в повному обсязі з підстав викладених у скарзі. Публічне акціонерне товариство «ТАСкомбанк» просить суд:

- визнати незаконними дії начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Запорізькій області ОСОБА_4 щодо скасування акту про реалізацію предмета іпотеки від 17.02.2017;

- скасувати постанову начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Запорізькій області ОСОБА_4 про перевірку виконавчого провадження № 49656494 від 06.03.2017.

Представник Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги ПАТ «ТАСкомбанк» .

Представник боржника у судове засідання 07.02.2019 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином. Своїм правом бути присутнім у судовому засіданні не скористався.

Відповідно до ст. 340 ГПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши матеріали справи № 7/5009/2158/11, матеріали скарги Публічного акціонерного товариства «ТАСкомбанк» № б/н від 14.03.2017 (вх. № 08-06/7340 від 14.03.2017) та додані до неї документи, заслухавши представників стягувача та ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області, суд вважає її такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно приписів ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до абз. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

За приписами ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню

У відповідності до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з п. «а» ч. 1 ст. 341 ГПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 342 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.06.2013 у справі №7/5009/2158/11 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ТАСкомбанк» до Приватного підприємства «Юлія+А» , звернуто стягнення на предмет іпотеки: об'єкт нерухомості, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, буд. 3 (три), загальною площею 2573,5 кв.м. і належить на праві власності ПП «Юлія+А» , за початковою ціною, встановленою висновком судової експертизи № 2982-12 від 15.05.2013 в розмірі 9082984 грн. в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту № КР 69-2007 від 05.10.2007, на суму 6421361 грн. 61 коп., яка складається з 5000000 грн. 00 коп. боргу по тілу кредиту, 768617грн. 09 коп. боргу по відсотках за кредит, 652744 грн. 52 коп. пені на користь Публічного акціонерного товариства «ТАСкомбанк» .

08.07.2013 на виконання рішення господарського суду Запорізької області видано відповідні накази № 7/5009/2158/11 .

21.12.2015 постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області відкрито виконавче провадження № 49656494 з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області № 7/5009/2158/11 від 08.07.2013 року про звернення стягнення на предмет іпотеки.

29.12.2015 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 28.01.2016 складено акт опису та арешту майна, направлено Державному підприємству «Сетам» заявку від 27.09.2016 за вих. № 17812-6-303.4 на реалізацію арештованого майна (предмета іпотеки) за виконавчим провадженням ВП № 49656494 на електронних торгах.

30.09.2016 на сайті ДП «Сетам» опубліковано інформацію про проведення аукціону зі стартовою ціною реалізації предмета іпотеки 9 082 984,00 грн. Дані торги не відбулися у зв'язку з відсутністю покупців. 18.11.2016 на сайті повідомлено про проведення торгів з реалізації предмету іпотеки зі стартовою ціною 7 720 536,40 грн. Другі торги також не відбулися в зв'язку з відсутністю покупців. 06.01.2017 на сайті ДП «Сетам» опубліковано інформацію про дату проведення аукціону 06.02.2017, дата закінчення торгів 08.02.2017, стартова ціна - 6 358 088,80 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, платіжним дорученням № 91526214 від 19.01.2017 ПАТ "ТАСкомбанк" сплачено на користь ДП Сетам гарантійний внесок у розмірі 317 904,44 грн. за участь у торгах лот № 193257.

08.02.2017 предмет іпотеки був реалізований шляхом продажу на електронних торгах єдиному учаснику торгів - ПАТ "ТАСкомбанк" за ціною 6 358 088,80 грн., що оформлено протоколом проведення електронних торгів за № 234353.

Як зазначено у вищевказаному протоколі проведення електронних торгів, гарантійний номер лота: 193257, найменування майна: предмет іпотеки. Нежиле приміщення, літ. А-9, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, буд. 3, приміщення 130; місцезнаходження майна: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, буд. 3, приміщення 130, стартова ціна: 6 358 088,80 грн.; ціна продажу: 6 358 088,80 грн.; сума сплаченого гарантійного внеску: 317 904,44 грн.,

17.02.2017, на підставі протоколу ДП Сетам та ст. 47 Закону України Про іпотеку , державним виконавцем Зюбрицьким А.В. оформлено та видано акт про реалізацію предмета іпотеки. Зазначений акт 17.02.2017 затверджено в.о. начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Запорізькій області - ОСОБА_5

Як зазначено у вищевказаному акті, майно боржника було придбано Публічним акціонерним товариством ТАСКОМБАНК за ціною 6 358 088,80 грн. (ціна продажу).

06.03.2017 начальником відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_4 винесено постанову про перевірку виконавчого провадження № 49656494 та скасовано акт про реалізацію предмета іпотеки від 17.02.2017 з тих підстав, що вказаний акт не відповідає вимогам закону, а саме: не зазначено суми коштів, перерахованих за придбаний предмет іпотеки, включаючи гарантійний платіж, та дати їх перерахування.

ПАТ ТАСкомбанк у скарзі зазначає, що акт про реалізацію предмету іпотеки не є постановою або іншим процесуальним документом, не передбаченим Законом України Про виконавче провадження , а є правочином та не може бути скасований начальником відділу ДВС, а може бути тільки визнаний недійсним в рамках позовного провадження; начальник відділу може скасувати лише документ виданий підпорядкованим виконавцем, однак акт про реалізацію майна не оформлюється державним виконавцем одноособово та окрім цього затверджується начальником відділу ДВС, що унеможливлює скасування його знову ж так начальником відділу ДВС. Також, акт, виданий державним виконавцем від 17.02.2017 про реалізацію предмета іпотеки повністю відповідає вимогам Закону України Про іпотеку та містить всі необхідні дані, в тому числі щодо порядку сплати основної суми та гарантійного внеску, а відтак постанова начальника Відділу від 06.03.2017 є незаконною та підлягає скасуванню.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні господарського суду Запорізької області перебувала справа № 908/324/17 за позовом Приватного підприємства «Юлія+А» до: Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Державного підприємства «Сетам» , Публічного акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» про визнання недійсними електронних торгів з реалізації предмета іпотеки - нежилого приміщення, літ. А-9, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бочарова, буд. 3, приміщення 130 та належить на праві власності Приватному підприємству «Юлія+А» ; скасування протоколу №234353, який оформлено за результатами електронних торгів з реалізації зазначеного предмета іпотеки.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.08.2018 по справі № 908/324/17 в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Юлія+А» відмовлено. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2018 апеляційну скаргу ПП «Юлія+А» на рішення господарського суду Запорізької області від 13.08.2018 по справі № 908/324/17 залишено без задоволення, рішення суду від 13.08.2017 по справі № 908/324/17 залишено без змін. Отже, станом на 07.02.2019 рішення господарського суду Запорізької області від 13.08.2018 по справі № 908/324/17 набрало законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, рішенням господарського суду Запорізької області від 13.08.2018 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2018 по справі № 908/324/17 встановлено, що державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій було направлено до Запорізької філії Державного підприємства «Сетам» заявку на реалізацію арештованого майна (предмета іпотеки) від 27.09.2016 №17812-6-303.4. В заявці вказано вартість майна, що передається на реалізацію, в розмірі визначеному виконавчим документом на підставі якого відкрито виконавче провадження, що склала 9 082 984,00 грн.

ДП Сетам згідно отриманої заявки вчинено дії щодо організації проведення електронних торгів, розміщено інформаційне повідомлення про електронні торги на веб-сайті реалізації майна, який функціонує у цілодобовому режимі та є доступним усім користувачам мережі Інтернет, вказано розмір гарантійного внеску, необхідного для у часті в аукціоні. Перші (дата проведення аукціону 31.10.2016, закінчення торгів 02.11.2016) й другі (дата проведення 19.12.2016, закінчення 21.12.2016) торги не відбулися за відсутності допущених учасників. На третіх електронних торгах (дата проведення 06.02.2017, закінчення 08.02.2017) предмет іпотеки був реалізований шляхом його продажу іпотекодержателю - ПАТ «ТАСКОМБАНК» (відповідач-3) за 6 358 088,80 грн., що оформлено протоколом №234353 проведення електронних торгів. Стартова ціна предмета іпотеки на перших торгах в розмірі з 9 082 984,00 грн. встановлена з урахуванням початкової ціни, визначеної судовим рішенням у справі № 7/5009/2158/11, на других торгах початкова ціна реалізації була зменшена до 7 720 536,40 грн., на третіх стартова ціна продажу була зменшена до 6 358 088,80 грн., що становить 70% початкової вартості майна (9 082 984,00 грн.).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що оскаржувані позивачем електронні торги з реалізації предмета іпотеки відбулись із дотриманням законодавства, діючого на час їх проведення, яке підлягає застосуванню в даному випадку.

Судом не встановлено порушень вимог ст. 49 Закону України «Про іпотеку» та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016, при зменшенні ціни предмета іпотеки, та правил, обов'язкових для учасників відповідних правовідносин, які могли вплинули на результати торгів, та порушення у зв'язку із цим прав та законних інтересів позивача. Позивачем також не доведено відмови від участі в електронних торгах потенційних покупців, як-то слідує з позову.

Таким чином, реалізація предмету іпотеки на третіх торгах відбулась за стартовою ціною продажу, яка дорівнювала 70% початкової вартості майна, що відповідає вимогам ст. 49 Закону України «Про іпотеку» в редакції на час проведення спірних торгів .

З урахуванням правової процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та особливостей, передбачених законодавством щодо проведення акта про проведення прилюдних торгів, слід мати на увазі, що складання такого акта є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а відтак є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження , начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 47 Закону України Про іпотеку , державний виконавець, приватний виконавець не може відмовити у видачі акта про реалізацію предмета іпотеки, якщо така реалізація здійснювалася відповідно до вимог цього Закону. У разі відмови видати акт про реалізацію предмета іпотеки державний виконавець, приватний виконавець повинен протягом п'яти робочих днів з дня закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, повідомити про це організатора прилюдних торгів, іпотекодержателя, іпотекодавця та покупця. Повідомлення, що містить підстави для відмови у видачі акта про реалізацію предмета іпотеки, підписується державним виконавцем і начальником відповідного органу державної виконавчої служби та скріплюється печаткою цього органу або підписується приватним виконавцем та скріплюється його печаткою. Відмова державного виконавця, приватного виконавця видати акт про реалізацію предмета іпотеки може бути оскаржена відповідно до законодавства.

Враховуючи вищевикладене, начальник відділу ДВС може скасувати лише документ виданий підпорядкованим виконавцем. Однак, акт про реалізацію майна також затверджено начальником відділу ДВС - ОСОБА_5

Відсутність в акті державного виконавця на перерахування коштів за придбаний в результаті торгів об'єкт не є порушенням вимог закону, оскільки фактично перерахування коштів не проводилось, а оплата здійснювалась шляхом зарахування наявної заборгованості ПП Юлія+А перед ПАТ ТАСкомбанк в сумі 6 421 361,61 грн., на погашення якої і проводився продаж об'єкта нерухомості, який перебував в іпотеці у ПАТ ТАСкомбанк ґрунтується та відповідає протоколу проведення електронних торгів № 234353 від 08.02.2017.

Так, в акті про реалізацію предмета іпотеки від 17.02.2017 вірно зазначено, що гарантійний внесок у розмірі 317 904,44 грн., перерахований покупцем на розрахунковий рахунок Державного підприємства СЕТАМ . У зв'язку з тим, що покупцем є іпотекодержатель, а розмір заборгованості боржника не перевищує ціни продажу майна, керуючись ст. 45 Закону України про іпотеку покупцем додаткові кошти, окрім гарантійного внеску, на рахунок з обліку депозитних сум відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Запорізькій області не вносились (абз. 1 арк. 2 зазначеного акту).

Відсутність в акті про реалізацію майна дати фактичного перерахування гарантійного внеску жодним чином не впливає на правомірність винесеного акту, оскільки гарантійний внесок перерахований на рахунок організатора торгів зазначений в протоколі, та без перерахування внеску зазначені торги не відбулись би. Спори між ДП Сетам та ПАТ ТАСкомбанк з приводу неперерахування гарантійного внеску матеріали справи № 7/5009/2158/11 не містять.

Крім цього, у судовому засіданні 07.02.2019 представник ПАТ ТАСкомбанк надав суду належним чином засвідчену копію платіжного доручення № 91526214 від 19.01.2017 про сплату АТ ТАСкомбанк на користь ДП СЕТАМ грошових коштів у розмірі 317 904,44 грн. з призначенням платежу: гарантійний внесок за участь у торгах лот № 193257.

Таким чином суд приходить до висновку, що акт державного виконавця Зюбрицького А.В. про реалізацію предмета іпотеки від 17.02.2017 був скасований з формальних підстав, не у зв'язку з порушенням державним виконавцем вимог Закону, а з причин недостатності визначеної Законом інформації, яку можливо було б усунути в інший спосіб, визначений ст. 74 Закону України Про виконавче провадження .

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочки виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, у системному розумінні якої, а також національному закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до ст. 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Скасувавши акт про реалізацію предмета іпотеки від 17.02.2017 з формальних підстав, начальник Відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_4 фактично порушив права стягувача на отримання належного йому на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання, на що останній обґрунтовано сподівався.

Вказане означає, що в.о. начальника Відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_5 17.02.2017 здійснив перевірку вищезазначеного процесуального документу під час його затвердження, а вказана ст. 74 ЗУ Про виконавче провадження не містить вказівок на те, що затверджений начальником відділу акт державного виконавця може бути в подальшому ним скасований.

Крім цього, акт, виданий державним виконавцем від 17.02.2017 про реалізацію предмета іпотеки повністю ґрунтується та відповідає протоколу № 234353 проведення електронних торгів від 08.02.2017, вимогам Закону України Про іпотеку і містить всі необхідні дані, в тому числі щодо порядку сплати основної суми та гарантійного внеску.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ч. 1 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З огляду на викладене, суд вважає доводи скарги обґрунтованими, а постанову начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4 про перевірку виконавчого провадження № 49656494 від 06.03.2017 такою, що підлягає скасуванню.

Керуючись ст., ст. 233, 234, 235, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства «ТАСкомбанк» № б/н від 14.03.2017 (вх. № 08-06/7340 від 14.03.2017) задовольнити.

2. Визнати протиправними дії начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4 щодо скасування акту про реалізацію предмета іпотеки від 17.02.2017.

3. Скасувати постанову начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4 про перевірку виконавчого провадження ВП № 49656494 від 06.03.2017.

4. Копію даної ухвали направити сторонам у справі та на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 6; код ЄДРПОУ 02891463).

Відповідно до ст.235, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України ухвала суду набрала законної сили 20.09.2018 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено: 12.02.2019 .

Суддя К.В. Проскуряков