Постанова

від 03.08.2016 по справі 816/830/16

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/830/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Носенко М.В.,

представника позивача - Сергієнко Т.Г.,

представника відповідача - Прудкої І.О.,

представника третьої особи - ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

представника третьої особи - Плосківська сільська рада - Галушко В.І.,

представника третьої особи - Решетилівська РДА Полтавської області - Убийвовк С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Імені Калашника" до Головного управління Держгеокадастру України у Полтавській області, треті особи: Решетилівська районна державна адміністрація Полтавської області, Плосківська сільська рада Решетилівського району Полтавської області, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Імені Калашника" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру України у Полтавській області, треті особи: Решетилівська районна державна адміністрація Полтавської області, Плосківська сільська рада Решетилівського району Полтавської області, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування наказу від 23 березня 2016 року № 2016-сг "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що частина земельної ділянки на яку відповідачем надано дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою (27.10 га) орендується позивачем.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях просив в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що спірний наказ було видано відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням положень статті 122 Земельного кодексу України, а твердження позивача стосовно того, що він є орендарем земельної ділянки площею 259,89 га є безпідставними, оскільки договір оренди не був зареєстрований у встановленому законом порядку, а тому спірна земельна ділянка є вільною.

Представники третіх осіб Плосківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області та Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Представник третьої особи ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру України у Полтавській області від 23.03.2016 № 2016-сг "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою" громадянці ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 63,5349 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої на території Плосківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населеного пункту.

Позивач не погоджуючись з вказаним наказом звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 123 Земельного кодексу України визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

З матеріалів справи слідує, що 02.03.2016 ОСОБА_3 звернулася до Головного управління Держземагентства у Полтавській області із клопотаннями про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 63,5349 га для ведення фермерського господарства в оренду, за межами населеного пункту на території Плосківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області.

Вказана заява була досліджена в ході судового розгляду справи та встановлено, що вона містить інформацію про цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовний розмір.

До заяви ОСОБА_3 долучено копії паспорта, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера та графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельних ділянок, документи, що підтверджують наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі та обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

Згідно з частиною третьою статті 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів , прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

В судовому засіданні було досліджено пакет документів поданий ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру України у Полтавській області та встановлено його відповідність вимогам статті 122 Земельного кодексу України та відсутність підстав передбачених статтею 123 Земельного кодексу України для відмови у наданні дозволу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача підстав для відмови ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Разом з тим, в ході розгляду справи судом встановлено, 28.12.2007 між Решетилівської РДА Полтавської області та СГ ТОВ "Імені Калашника" було укладено що в договір оренди землі, за умов якого позивачу в оренду передано земельну ділянку загальною площею 2549,89 га. Договір укладений на 10 років до 31.12.2017. Останній аркуш вказаного договору має відмітку про його реєстрацію в книзі обліку договорів оренди землі управління агропромислового розвитку Решетилівської районної державної адміністрації 31.12.2-008 за № 67.

З листа Плосківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області від 08.04.2016 № 02-33/120, копія якого наявна в матеріалах справи, судом встановлено, що договір оренди земельної ділянки розташованої за межами населеного пункту розміром 27,10 га укладений з ПП "Імені Калашника" не зареєстрований. Разом з тим, орендна плата за землю ПП "Імені Калашника" сплачується у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що згідно відомостей Державного земельного кадастру земельна ділянка - кадастровий номер НОМЕР_1 сформована та має площу 63,5349 га, інформація про зареєстроване право відсутня, однак не заперечував обізнаності про наявність договору оренди укладеного між Решетилівської РДА Полтавської області та СГ ТОВ "Імені Калашника".

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Однак, наявність у орендаря переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк не є гарантією поновлення договору оренди землі, а тому перебування земельної ділянки в оренді, як і наявність у орендаря переважного права на укладання договору оренди не може бути підставою для позбавлення інших осіб гарантованого законом права на виготовлення технічної документації, з метою отримання земельної ділянки в оренду у разі відмови орендарю у продовження дії договору оренди.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, суд акцентує увагу на положеннях частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

А відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність наказу від 23.03.2016 № 2016-сг "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою".

Разом з цим, позивач, стверджуючи про протиправність наказу Головного управління Держгеокадастру України у Полтавській області від 23 березня 2016 року № 2016-сг "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", не надав суду належних доказів, що свідчили б про обґрунтованість його доводів.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржений наказ Головне управління Держгеокадастру України у Полтавській області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. А позовні вимоги ПП "Імені Калашника" не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та повністю спростовані в ході розгляду справи судом.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову ПП "Імені Калашника" повністю.

Зважаючи на приписи статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати, понесені позивачем, необхідно залишити в Державному бюджеті України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 08 серпня 2016 року.

Суддя С.С. Бойко