Постанова

від 15.07.2009 по справі 51/291

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2009 р. № 51/291

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губенко Н.М.,

суддів: Барицької Т.Л.,

Мирошниченка С.В.

розглянувши касаційну ска ргу

Фізичної особи - підпри ємця ОСОБА_1

на постанову Київського апеляційного г осподарського суду

від 17.03.2009

у справі № 51/291

за позовом Фізичної особи - підпри ємця ОСОБА_1

до Відкритого акціонерного товариства "Страхова компан ія "ПЗУ України"

про стягнення 133525,00 грн.

в судовому засіданні взял и участь представники:

- позивача ОСОБА_2. (дов. від 13.06.2008 №1905);

- відповідача Зозовськ ий Д.В. (дов. від 21.04.2009 №0607);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарськог о суду міста Києва від 16.01.2009 (суд дя Пригунова А.Б.) Фізичній осо бі - підприємцю ОСОБА_1 (н адалі позивач/ скаржник) відм овлено у задоволенні позову до Відкритого акціонерного т овариства "Страхова компанія "ПЗУ України" (надалі відповід ач).

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 17.03.2009 (судді: Смірнова Л.Г., Алданова С.О., Шапран В.В.) вказа не рішення суду першої інста нції залишено без змін.

До Вищого господарського с уду України із касаційною ск аргою звернувся позивач, в як ій просить прийняті у даній с праві судові рішення скасува ти та прийняти нове рішення, я ким позовні вимоги задовольн ити. Підстави касаційної ска рги обґрунтовуються порушен ням судами норм матеріальног о та процесуального права, а с аме: ст.ст. 188,193, ч. 3 ст. 291 ГК України , п. 2 ст. 214, п. 2 ст. 651, ст. 784 ЦК України, п. 12 роз'яснень Вищого арбітра жного суду України від 04.03.21998 №02-5 /78 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Госп одарського процесуального к одексу України", абз. 3 п. 11 Інфор маційного листа Вищого госпо дарського суду України від 14.1 2.2007 №01-8/973 "Про деякі питання прак тики застосування у вирішенн і спорів окремих норм процес уального права", а також п.п. 3.2., 8 .5. договору оренди офісного пр иміщення.

Відзив від відповідача на касаційну скаргу позивача н е надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанц ії переглянути оскаржувані с удові акти.

Колегія суддів, беручи д о уваги межі перегляду справ и у касаційній інстанції, обг оворивши доводи касаційної с карги, проаналізувавши на пі дставі фактичних обставин сп рави застосування судами нор м процесуального та матеріал ьного права при прийнятті ос каржуваного рішення, приходи ть до висновку, що касаційна с карга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із статтею 108 Госпо дарського процесуального ко дексу України Вищий господар ський суд України переглядає за касаційною скаргою (подан ням) рішення місцевого госпо дарського суду та постанови апеляційного господарськог о суду.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуаль ного кодексу України перегля даючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна ін станція на підставі встановл ених фактичних обставин спра ви перевіряє застосування су дом першої чи апеляційної ін станції норм матеріального і процесуального права; касац ійна інстанція не має права в становлювати або вважати дов еденими обставини, що не були встановлені у рішенні або по станові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність т ого чи іншого доказу, про пере вагу одних доказів над іншим и, збирати нові докази або дод атково перевіряти докази.

Суд першої інстанції, відмо вляючи у задоволенні позовни х вимог позивача, із яким пого дився суд апеляційної інстан ції, встановив такі обставин и та виходив із наступного:

- 17.07.2006 між позивачем та відпов ідачем був укладений договір оренди нежилого приміщення, за умовами якого позивач пер едав, а відповідач прийняв в с трокове платне користування на умовах оренди нежиле прим іщення - комплекс загальною площею 171,7 кв.м., розташований з а адресою: м. Кіровоград, вул. У рожайна, 19., факт передачі майн а підтверджується актом прий мання-передачі нежилого прим іщення від 17.07.2006;

- п. 6.2.2. договору сторони погод или, що відповідач зобов'язує ться сплачувати за користува ння орендованим майном щоміс ячно орендну плату та інші пл атежі, відповідно до п.п. 4.2. та 4.3 . договору;

- п. 3.1. договору встановлений строк оренди, який почав обчи слюватися з дати підписання акту приймання-передачі об'є кта оренди та до 17.07.2009;

- відповідно до п. 3.2. договору сторони встановили, що строк оренди може бути скорочено а бо подовжено за згодою сторі н, за винятком випадків достр окового припинення договору , передбачених цим договором та чинним законодавством Ук раїни;

- у випадку односторонньої в ідмови позивача або відповід ача від договору, сторона, вис тупаюча ініціатором розірва ння договору повинна повідом ити в письмовій формі іншу ст орону за 3 місяці;

- 14.02.2008 відповідач направив на адресу позивача лист від 14.02.2008 №412, в якому повідомив останнь ого про дострокове розірванн я укладеного між ними догово ру оренди у зв'язку зі зміною о рганізаційної структури від повідача;

- листом від 27.05.2008 позивач пові домив відповідача, що такими діями (дострокове розірванн я договору оренди в одностор онньому порядку) порушуються вимоги чинного законодавств а України; до того ж, зазначив, що у разі дострокового розір вання договору оренди, відпо відач має компенсувати позив ачу понесені останнім витрат и по виконанню ремонтно-буді вельних робіт;

- 17.12.2008 позивач в порядку ст. 22 ГП К України надав доповнення д о позовної заяви, в яких уточн ив позовні вимоги та просив с тягнути з відповідача 133 525,00 грн . заборгованості зі сплати ор ендної плати, оскільки, на дум ку позивача, відповідач має з аборгованість перед позивач ем зі сплати орендної плати з а період з 29.05.2008 по 01.12.2008 за договор ом оренди, який був чинним у вк азаний період;

- суди встановили, що відпов ідач, звертаючись до позивач а з нотаріально засвідченою заявою за №3420, реалізував своє право на односторонню відмо ву від договору з дотримання м порядку та строків, погодже них сторонами в договорі;

- надані відповідачем доказ и - акт обстеження об'єкту ор енди та додатки до нього підт верджують той факт, що будівл я в м. Кіровограді по вул. Урож айній, 19 використовується як о фіс іншою особою;

- керуючись приписами ст.ст. 188, 291 ГК України, ст.ст. 651, 653 ЦК Укра їни, та п. 8.4. договору, яким, як, в становив суд, сторони передб ачили право на односторонню відмову від договору оренди, суд прийшов до висновку, що ук ладений між сторонами догові р оренди є розірваним з 02.06.2008, а т ому вимоги позивача про стяг нення орендної плати після р озірвання договору оренди є безпідставними, оскільки від повідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зо бов'язання сторін припиняють ся.

Суд апеляційної інстанції , переглядаючи в апеляційном у порядку рішення суду першо ї інстанції та залишаючи йог о без змін, на підставі ст. 44,49 ГП К України, стягнув з позивача 35 000,00 грн. витрат на оплату адво катських послуг за розгляд с прави у Київському апеляційн ому господарському суді.

Вищий господарський суд Ук раїни вважає, що оскаржувані судові рішення підлягають с касуванню, з огляду на наступ не.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судам и попередніх судових інстанц ій, підставами спору, що виник між сторонами, є вимога позив ача про стягнення з відповід ача заборгованості з орендно ї плати за договором оренди н ежитлових приміщень від 17.07.2006 № 2794, який на думку позивача є чин ним та таким, що не був розірва ний в односторонньому порядк у відповідачем, оскільки поз ивач на це не погодився, а умов и договору не дають права поз ивачу на односторонню відмов у від договору оренди.

Отже, розглядаючи даний спі р, перш за все судам необхідно було встановити чи був чинни м у період з 29.05.2008 по 01.12.2008 укладени й між сторонами договір орен ди, адже вирішення питання що до стягнення з відповідача з аборгованості за спірним дог овором за певний період, факт ично є похідним від вирішенн я питання чи був чинним догов ір оренди в цей період, оскіль ки відповідно до приписів ст . 286 ГК України та ст. 762 ЦК Україн и орендна плата сплачується на підставі договору оренди за користування об'єктом оре нди.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК Ук раїни зобов'язання має викон уватися належним чином відпо відно до умов договору та вим ог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших в имог, що звичайно ставляться . Одностороння відмова від зобов'язання або односторон ня зміна його умов не допуска ється, якщо інше не встановле но договором або законом.

Відповідно до п. 6 ст. 283 Госпо дарського кодексу України до відносин оренди застосовуют ься відповідні положення Цив ільного кодексу України з ур ахуванням особливостей, пере дбачених цим Кодексом.

У ст. 651 ЦК України передбачен о, що зміна або розірвання дог овору допускається лише за з годою сторін, якщо інше не вст ановлено договором; договір може бути змінено або розірв ано за рішенням суду на вимог у однієї із сторін у разі істо тного порушення договору дру гою стороною та в інших випад ках, встановлених договором або законом; істотним є таке п орушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при ук ладенні договору; у разі од носторонньої відмови від дог овору у повному обсязі або ча стково, якщо право на таку від мову встановлено договором а бо законом, договір є розірва ним або зміненим.

Згідно зі ст. 782 ЦК Україн и наймодавець має право в ідмовитися від договору найм у і вимагати повернення речі , якщо наймач не вносить плату за користування річчю протя гом трьох місяців підряд. У ра зі відмови наймодавця від до говору найму договір є розір ваним з моменту одержання на ймачем повідомлення наймода вця про відмову від договору .

Частиною 1 ст. 188 ГК України пе редбачено, що зміна та розірв ання господарських договорі в в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або д оговором.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 291 Господар ського кодексу України од ностороння відмова від догов ору оренди не допускається. Д оговір оренди може бути розі рваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін д оговір оренди може бути дост роково розірваний з підстав, передбачених Цивільним коде ксом України для розірвання договору найму, в порядку, вст ановленому статтею 188 цього Ко дексу.

Отже, підсумовуючи наведен і норми можна зробити виснов ок, що дострокове розірван ня договору оренди в односто ронньому порядку можли ве у разі, якщо це передбачено умовами договору або відпов ідним законом; порядок дострокового розірвання дог овору встановлений ст. 188 ГК Ук раїни; підстави для дос трокового розірвання догово ру передбачені Цивільним код ексом України.

Таким чином, для того щоб пр ийти до висновку про наявніс ть чи відсутність підстав дл я визнання спірного договору достроково розірваним в одн осторонньому порядку, суди б ули зобов'язані дослідити, чи передбачено умовами дого вору оренди або законом прав о наймача на дострокове розі рвання договору оренди в одн осторонньому порядку, та чи в ідповідають підстави, з яких відповідач вважає розірвани м договір в односторонньому порядку, підставам, встановл еним Цивільним кодексом Укра їни або договором оренди для розірвання договору оренди в односторонньому порядку.

При вирішенні даного спор у, суди попередніх інстанцій , пославшись на ст.ст. 188, 291 ГК Укр аїни та ст. 651 ЦК України, дійшли висновку про наявність підс тав для визнання спірного до говору розірваним з 02.06.2008, оскіл ьки відповідач скористався с воїм правом на дострокове ро зірвання договору, попередив про це іншу сторону в строки, передбачені п. 8.4. договору.

Проте, з таким висновком суд ів погодитися не можна, оскіл ьки він є поспішним, та таким, що зроблений без належного д ослідження умов договору оре нди та норм цивільного закон одавства, що регулюють відпо відні відносини.

Так, із судових рішень не вб ачається, що предметом судов ого дослідження було питання щодо існування чи відсутнос ті підстав, з наявністю яких ц ивільне законодавство та дог овір пов'язують право оренда ря (наймача) на дост рокове розірвання договору в односторонньому порядку; ви значення судами повідомленн я відповідачем позивача в 3-мі сячний строк про розірвання договору оренди як реалізаці ю відповідачем права на дост рокове розірвання договору в односторонньому порядку є н еобґрунтованим, адже вчасне (як передбачено договором) по відомлення про дострокове ро зірвання договору оренди, за відсутності встановлених судом обставин, з якими закон пов'язує дострокове розірва ння договору в односторонньо му порядку за вимогою наймач а, не може свідчити про достро кове розірвання в однос торонньому порядку спірного договору оренди.

Відповідно до роз'яснень, в икладених у пунктах 1, 6 постан ови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним т оді, коли суд, виконавши всі ви моги процесуального законод авства і всебічно перевіривш и обставини, вирішив справу у відповідності з нормами мат еріального права, що підляга ють застосуванню до даних пр авовідносин, а за їх відсутно сті - на підставі закону, що ре гулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства Укра їни.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відобр ажені обставини, що мають зна чення для даної справи, висно вки суду про встановлені обс тавини і правові наслідки є в ичерпними, відповідають дійс ності і підтверджуються дост овірними доказами, досліджен ими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина ріше ння повинна містити встановл ені судом обставини, які мают ь значення для справи, їх юрид ичну оцінку, а також оцінку вс іх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових в имог. Визнаючи одні і відхиля ючи інші докази, суд має це обґ рунтувати.

В силу ст.ст.42, 43, 47 ГПК України п равосуддя у господарських су дах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судо вого процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, об ґрунтовують свої вимоги і за перечення поданими суду дока зами; судове рішення ухвалює ться суддею за результатами обговорення усіх обставин сп рави.

Враховуючи викладене, коле гія суддів Вищого господарсь кого суду України визнає, що с пір розглянуто місцевим та а пеляційним судами без дослід ження в повному обсязі обста вин справи, що є порушенням пр инципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх о бставин справи в їх сукупнос ті та призвело до прийняття р ішень з помилковим застосува нням норм права, в зв' язку з ч им справа підлягає направлен ню на новий розгляд, під час як ого господарським судам необ хідно врахувати викладене, в себічно і повно з'ясувати та п еревірити всі фактичні обста вини справи, об'єктивно оціни ти докази, що мають юридичне з начення для її розгляду і вир ішення спору по суті, встанов ити дійсні права і обов'язки с торін, і в залежності від вста новленого правильно застосу вати норми матеріального пра ва, що регулюють спірні право відносини, та ухвалити закон не і обґрунтоване рішення.

Крім того, суд касаційної ін станції зауважує, що вирішую чи питання про розподіл витр ат, передбачених ст.ст. 44, 49 ГПК У країни, господарські суди ма ють враховувати, що розмір ві дшкодування названих витрат , крім державного мита, не пови нен бути неспіврозмірним, то бто явно завищеним (роз'яснен ня Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 №02-5/78 "Про деякі питання практики застосуван ня розділу VІ Господарського процесуального кодексу Укра їни").

Керуючись ст. ст. 1117, 1119 - 11112 Госп одарського процесуального к одексу України, Вищий господ арський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізично ї особи - підприємця ОСОБА _1 задовольнити частково.

Постанову Київського апел яційного господарського суд у від 17.03.2009 та рішення господарс ького суду міста Києва від 16.01.2 009 у справі №51/291 скасувати, справ у передати на новий розгляд д о господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Головуючий суддя Н.М . ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬ КА

С.В. МИРО ШНИЧЕНКО