Вирок

від 22.12.2008 по справі 1-417/2008

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-417/2008

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Луцьк 22 грудня 2008 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області

під головуванням Судді Клока О.М. ,

за участю секретаря Марчука А.В.,

прокурора Калаура О.Л.,

адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Красноярську, Росія, проживає в АДРЕСА_1, громадянин України, з вищою освітою, не працює, несудимий,

у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 364 ч.3, 366 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ

Підсудний ОСОБА_2, обіймаючи посаду інспектора сектора митного оформлення №2 відділу митного оформлення №2 Волинської митниці (митний пост «Луцьк») і будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, 13 жовтня 2006 року на митному посту «Луцьк», що по вул. Ковельській в с. Зміїнець, в силу ст. ст. 40, 41, 55 Митного Кодексу України, п.п.25 п.3 Порядку здійснення митного контролю і митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації (затверджений наказом Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005 року) зобов'язаний здійснювати митний контроль та митне оформлення транспортних засобів, які переміщуються через кордон, проводити їх митний огляд з метою встановлення відповідності пред'явлених для огляду товарів та транспортних засобів даним, внесеним у вантажно-митну декларацію, контроль за достовірністю класифікації товарів згідно з УКТЗЕД, під час здійснення митного контролю і митного оформлення придбаного ОСОБА_3 у СІЛА автомобіля «CHRYSLER VOYAGER», 2003 року випуску, кузов номер НОМЕР_1, згідно вантажно-митної декларації (надалі ВМД) №201000002/6/009288, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах третіх осіб, а саме приватного підприємця ОСОБА_3, використав своє службове становище всупереч інтересам служби, вніс в офіційний документ - акт про проведення митного огляду товарів, що переміщуються за ВМД № 201000002/6/009288 від 13.10.2006 року, завідомо неправдиві відомості про те, що автомобіль «CHRYSLER VOYAGER», 2003 року випуску, кузов номер НОМЕР_1 є вантажним тип кузова фургон, і тим самим, підтвердив невірний тип транспортного засобу, як малотонажного вантажного автомобіля з суцільнометалевим кузовом у товарній позиції НОМЕР_2, хоча автомобіль був і є легковим і повинен був бути віднесений до товарної позиції НОМЕР_3 (малотонажний автомобіль з суцільнометалевим кузовом та подвійного призначення, сконструйованого на базі легкового автомобіля), що призвело до недонарахування і ненадходження до державного бюджету передбачених законом платежів у розмірі 39688 грн. 32коп., і тим самим, спричинена істотна шкода державним інтересам.

Допитаний з приводу пред'явленого обвинувачення ОСОБА_2 вину не визнав та показав, що дійсно він здійснював митне оформлення автомобіля «CHRYSLER VOYAGER», 2003 року випуску, кузов номер НОМЕР_1, згідно ВМД № 201000002/6/009288.

2

Ним був проведений митний огляд, фотографування автомобіля, про що складений відповідний акт. Оскільки в задніх бокових дверях, в задніх бокових панелях автомобіля не було скла, була наявна перегородка між сидінням водія та багажним відділенням, в багажному відділенні не було пасажирських сидінь, а також враховуючи наявну інформацію в попередньому повідомленні, дані в товаросупровідних документах та ВМД, а також довідку експерта про те, що автомобіль є вантажним, він здійснив митне оформлення автомобіля, як вантажного у товарній позиції НОМЕР_2. Будь-яких сумнівів у нього щодо правильності визначення товарного коду автомобіля НОМЕР_2 у нього не виникало і не виникає на даний час. Вважає, що митне оформлення провів у відповідності до вимог закону та підзаконних нормативних актів. З ОСОБА_3 він особисто не знайомий.

Зважаючи на невизнання своєї вини, винуватість підсудного у вчиненні інкримінованих йому злочинів доводиться дослідженими в суді доказами.

Перш за все, згідно висновку службової перевірки встановлено , що під час митного оформлення автомобілів, в тому числі, і згідно ВМД №201000002/6/009288, підтверджено невірну класифікацію згідно коду УКТЗЕД, що призвело до недоборів митних платежів(а.с. 19-24).

Допитана в судовому засіданні в якості свідка старший інспектор відділу митної вартості та номенклатури ОСОБА_4, яка брала участь в складі комісії по службовому розслідуванню (а.с. 17-18), підтвердила свою службову записку (а.с. 46) та показала, що перевіривши фотографії (а.с. 123-124), вона прийшла до висновку що автомобіль згідно ВМД № 201000002/6/009288 від 13.10.2006 року повинен був класифікуватись в товарній позиції НОМЕР_3.

Інші члени комісії, зокрема ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, допитані в суді в якості свідків, констатували, що в результаті проведення службового розслідування вони виявили, що ОСОБА_2 під час митного оформлення автомобіля, який декларувався за кодом товарної позиції НОМЕР_2 за УКТЗЕД не звернувся в обов'язковому порядку за рішенням про визначення коду товару до відповідного підрозділу митниці (відділу контролю митної вартості та номенклатури).

У відповідності до повідомлення ВАТ «Волинь-Авто», яке є офіційним дилером

«CHRYSLER» в Україні, автомобіль «CHRYSLER VOYAGER», кузов номер

НОМЕР_1, був виготовлений заводом виробником в США 20.04.2003 року як легковий.

У відповідності до висновку експерта №4993 від 19.12.2008 року переобладнання кузова автомобіля «CHRYSLER VOYAGER», 2003 року випуску, кузов номер НОМЕР_1, не проводилось, автомобіль є легковим.

В описовій частині висновку наведена сукупність обставин, яка дала експерту можливість прийти до висновку, що автомобіль є легковим, а переобладнання кузова не проводилось.

Як вбачається з ВМД (а.с. 107) під час митного оформлення автомобіля за кодом НОМЕР_2 було сплачено 19865 грн. 69 коп.

Згідно повідомлення Волинської митниці (а.с. 81) у разі митного оформлення автомобіля «CHRYSLER VOYAGER», 2003 року випуску, кузов номер НОМЕР_1 за кодом НОМЕР_3 були б нараховані митні платежі на загальну суму 59554 грн. 01 коп.

Органами досудового слідства у вину ОСОБА_2 інкримінувалось заподіяння тяжких наслідків.

Однак, з огляду на те, що у відповідності до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» для кваліфікації злочинів сума неоподатковуваного мінімуму доходів громадян встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, і з урахуванням положень ст. 82 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», якою визначено мінімальну заробітну плату на 1 січня 2006 року в розмірі 350 грн. (350/2=175), заподіяні діяннями ОСОБА_2 збитки в розмірі 39688 грн. 32коп. становитимуть у відповідності

3

до Примітки ст. 364 КК України істотну шкоду, а не тяжкі наслідки, як інкримінувалось підсудному органами досудового слідства.

Згідно наказу № 65-к від 21.03.2006 року ОСОБА_2 обійняв посаду інспектора сектора митного оформлення №2 відділу митного оформлення №2 Волинської митниці, тобто був службовою особою митних органів України (а.с. 153), ознайомлений з посадовою інструкцією (а.с. 52-56). В обов'язки ОСОБА_2 входить «забезпечення справляння в повному обсязі митних платежів, податків та зборів» (п.2.3).

Таким чином, ОСОБА_2, в силу ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», на час інкримінованих йому діянь, був працівником правоохоронного органу.

Аналізуючи наведені докази в їх сукупності, зокрема показання свідка ОСОБА_4 про те, що автомобіль повинен був класифікуватись в товарній позиції НОМЕР_3, дані про те, що даний автомобіль був виготовлений заводом виробником як легковий, категоричний висновок експертизи про те, що автомобіль не переобладнувався, суд приходить до висновку що автомобіль «CHRYSLER VOYAGER», 2003 року випуску, кузов номер НОМЕР_1 слід було під час митного оформлення класифікувати у товарній позиції НОМЕР_3 за УКТЗЕД.

Однак у акті про проведення митного оформлення товарів (а.с. 122-123) ОСОБА_2 зазначив, що автомобіль вантажний.

Суд також знаходить даний документ офіційним, оскільки він складений службовою особою митних органів, скріплений її печаткою, встановив тип автомобіля, і потягнув юридичні наслідки.

Тому суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_2 у внесенні службовою особою до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, і кваліфікує дії підсудного за ст. 366 ч.1 КК України

Знову ж таки, враховуючи категоричний висновок експертизи про те, що автомобіль не переобладнувався, а також ту обставину, що ОСОБА_2 проігнорував вимоги щодо обов'язкового погодження коду товару з відділом контролю митної вартості та номенклатури, що саме в обов'язки підсудного входить встановлення відповідності пред'явлених для огляду товарів та транспортних засобів даним, внесеним у вантажно-митну декларацію, контроль за достовірністю класифікації товарів згідно з УКТЗЕД , інші докази по справі, суд приходить до висновку про умисний характер дій підсудного, тому знаходить винуватість ОСОБА_2 у використанні свого службового становища в інтересах третіх осіб всупереч інтересам служби, що спричинило істотну шкоду державним інтересам, вчиненому працівником правоохоронного органу, доведеною, і кваліфікує дії підсудного за ст. 364 ч.3 КК України.

В судовому засіданні встановлено, що фактично автомобіль був віднесений і розмитнений у відповдності до товарної позиції НОМЕР_2, хоча органами досудового слідства підсудний обвинувачується у погодженні автомобіля відповідно до товарної позиції НОМЕР_4. Вказана обставина не тягне за собою істотної зміни обвинувачення і уточнюється вироком суду.

Суд не бере до уваги сертифікат відповідності (а.с. 113), довідку (а.с. 112) та показання ОСОБА_8, оскільки та обставина, що автомобіль на час митного оформлення був легковим встановлена сукупністю наведених вище доказів.

Не бере до уваги суд і дозвіл на переобладнання та показання свідка ОСОБА_3 про те, що автомобіль він переобладнував, оскільки останній не зміг суду навіть вказати де, і що саме ним переобладнувалось.

Свідок ОСОБА_9, яка готувала попереднє повідомлення зі слів ОСОБА_3, та пізніше ВМД, не здійснює митний контроль, митне оформлення транспортних засобів, не контролює достовірність класифікації товарів згідно з УКТЗЕД, тому і її показання суд також не бере до уваги.

4

Призначаючи покарання, суд враховує тяжкість вчинених ОСОБА_2 злочинів, які відносяться до категорії тяжких та невеликої тяжкості, особу підсудного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що обтяжують чи пом'якшують покарання підсудного, суд не вбачає.

ОСОБА_2 вперше притягається до кримінальної відповідальності, виключно позитивно характеризується, має ряд захворювань.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що виправлення і перевиховання ОСОБА_2 можливе і без відбування покарання, тому звільняє підсудного від відбування основного покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, встановлює при цьому, з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, максимальний іспитовий строк, передбачений ч.3 ст. 75 КК України.

Оскільки ОСОБА_2 звільняється від призначеного покарання з випробуванням, додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке передбачене ст. 364 ч.3 КК України, суд не призначає в силу ст. 77 КК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ

Визнати винним ОСОБА_2 винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 364 ч.3, 366 ч.1 КК України, і призначити йому покарання:

за ст. 366 ч.1 КК України у виді обмеження волі строком на 1(один) рік з позбавлення права обіймати посади, пов'язані з проходженням державної служби, строком на 1 (один) рік;

за ст. 364 ч.3 КК України у виді позбавлення волі строком на 5(п'ять) років з позбавлення права обіймати посади, пов'язані з проходженням державної служби, строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття ОСОБА_2 визначити 5(п'ять) років позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади, пов'язані з проходженням державної служби, строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. ст. 75, 76 ч. 1 п. 2, 3, 4 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме:

не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця свого проживання;

періодично з'являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.

Речовий доказ - автомобіль «CHRYSLER VOYAGER», 2003 року випуску, кузов номер НОМЕР_1, залишити за належністю ОСОБА_11

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку у законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Луцький міськрайонний суд.