Постанова

від 08.08.2016 по справі 922/644/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2016 р. Справа № 922/644/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Пелипенко Н.М. , суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Довбиш А.Ю.

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю б/н від 19.05.2015р., ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 19.04.2016 року;

відповідача - ОСОБА_3, за довіреністю б/н від 10.09.2015р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№1619Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 04.05.2016р. у справі №922/644/16,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми Електробуд", м. Суми,

до Харківського дочірнього підприємства "Промавтоматика" № 438 Закритого акціонерного товариства "Променергоавтоматика", м. Харків,

про стягнення 696125,47 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Суми Електробуд" (позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача - Харківського дочірнього підприємства "Промавтоматика" № 438 Закритого акціонерного товариства "Променергоавтоматика" 357158,40 грн. суми основного боргу, 242274,47 грн. інфляційних втрат та 17529,51 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, зокрема на те, що відповідач в порушення умов договору підряду № 25/07-12 від 25.07.2012 не сплатив позивачу виконані ним роботи за даним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість по оплаті виконаних позивачем робіт в сумі 342157,80 грн. та за порушення відповідачем грошових зобов'язань щодо оплати робіт, виконаних за даним договором підряду позивачем заявлено до стягнення 336849,67 грн. - інфляційних втрат, 17118,00 грн. - 3% річних (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог вх. №13516 від 21 квітня 2016 року).

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.05.2016р. (суддя Чистякова І.О.) позов задоволено. Стягнуто з Харківського дочірнього підприємства "Промавтоматика" №438 Закритого акціонерного товариства "Променергоавтоматика" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми Електробуд" суму основного боргу - 342157,80 грн., інфляційних втрат у розмірі - 336849,67 грн., 3% річних - 17118,00 грн. та витрат по сплаті судового збору в сумі 10441,88 грн.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 04.05.2016р. скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2016р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.06.2016р.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2016 року, у зв'язку із відпусткою судді Шепітько І.І., для розгляду справи №922/644/16 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Гетьмана Р.А., судді Медуниці О.Є., судді Хачатрян В.С.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.06.2016р., у зв'язку зі зміною складу суддів, розгляд справи було відкладено на 18.07.2016 року; зобов'язано позивача виконати вимоги ухвали Харківського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 08.06.2016р., а саме надати суду відзив на апеляційну скаргу та документи в обґрунтування своєї позиції по справі.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.07.2016 року для розгляду справи №922/644/16 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Гетьмана Р.А., судді Тихого П.В., судді Хачатрян В.С.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2016р., у зв'язку зі зміною складу суддів, розгляд справи було відкладено на 03.08.2016 року; зобов'язано позивача виконати вимоги ухвал Харківського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 08.06.2016р. та від 16.06.2016 року, а саме надати суду відзив на апеляційну скаргу та документи в обґрунтування своєї позиції по справі.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2016 року, у зв'язку із відпусткою судді-доповідача ОСОБА_4, для розгляду справи №922/644/16 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Тихого П.В., судді Пелипенко Н.М., судді Хачатрян В.С.

01.08.2016 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача (вх.№7572 та вх.№7640 від 03.08.2016 року), в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

03.08.2016 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 08.08.2016 року.

В судовому засідання Харківського апеляційного господарського суду 08.08.2016р. представник відповідача просив апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати. Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, оскаржуване рішення просив залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши пояснення уповноважених представників, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм чинного законодавства, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 липня 2012 року між Харківським дочірнім підприємством "Промавтоматика" № 438 Закритого акціонерного товариства "Променергоавтоматика" (далі - Генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Суми Електробуд" (далі - Субпідрядник) був укладений договір підряду № 25/07-12 (далі- Договір).

За цим Договором Субпідрядник в межах твердої договірної ціни зобов'язується на свій ризик власними та/або залученими силами та засобами виконати комплекс робіт передбачений Додатками до цього договору, які є його невід'ємними частинами, а Генпідрядник зобов'язується надати Субпідряднику будівельний майданчик, прийняти та оплатити вартість належно виконаних робіт в порядку та строки, передбачені умовами даного Договору (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.1.4. Договору обсяг, склад, вартість, порядок оплати, строки та порядок виконання Робіт визначатимуться ОСОБА_5 у Додаткових угодах до цього Договору, які являтимуться невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно з п. 2.1. Договору загальна вартість Робіт, що виконуються за даним Договором, складає Договірна ціна, що визначається, як плата Субпідряднику за виконання Робіт за даним Договором з урахуванням виконання Субпідрядником всіх обов'язків, що покладаються на нього даним Договором.

Відповідно до п. 2.2., п. 2.3. Договору договірна ціна робіт, що доручаються Субпідряднику за умовами даного Договору, узгоджується ОСОБА_5 у Додатках до Договору. Договірна ціна робіт є твердою і може змінюватися лише за згодою Сторін шляхом укладення Додаткової угоди до даного Договору. Таке корегування може бути вчинено лише щодо вартості робіт, які не виконані та не оплачені на дату проведення корегування.

Відповідно до п.4.2.5. Договору Генпідрядник зобов'язується оплачувати вартість робіт у строки та розмірах, визначені умовами даного Договору.

Проте, як повідомили сторони в судовому засіданні між ними не укладалися будь-які Додаткові угоди до цього Договору. Також, представники повідомили, що обсяг, склад та вартість робіт визначалася в актах приймання виконаних будівельних робіт та довідках про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3.

Згідно з п. 3.2. Договору роботи по Договору вважаються належним чином виконаними Субпідрядником та прийнятими Генпідрядником в разі підписання ОСОБА_5 приймання-передачі виконаних робіт в порядку, передбаченому розділом 9 Договору.

Згідно з п. 6.1. Договору Субпідрядник зобов'язаний виконувати роботи відповідно до вимог Договору, проектної документації, будівельних норм та правил, вимог законодавства України.

У п.9.1. Договору сторони визначили, що виконання робіт оформлюється шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт, в якому зазначаються обсяги виконаних робіт та їх вартість, підтверджені Генпідрядником і Субпідрядником.

Також, відповідно до п. 9.7. Договору підписання ОСОБА_5 приймання-передачі виконаних робіт є підставою для проведення остаточних розрахунків між ОСОБА_5.

Договір набирає сили з дати його підписання ОСОБА_5 і діє до повного виконання ОСОБА_5 взятих на себе договірних зобов'язань (п. 16.1. Договору).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до довідок про вартість виконаних будівельних робіт (і витратах) за формою КБ-3 та актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2 позивач виконав роботи загальною вартістю 1069148,40 грн., що підтверджується відповідними актами та довідками від 29.12.2012 на суму 130588,80 грн., від 31.01.2013 на суму 47331,60 грн., від 31.01.2013 на суму 48811,20 грн., від 31.01.2013 на суму 20058 грн., від 28.02.2013 на суму 45627,60 грн., від 28.02.2013 на суму 55083,60 грн., від 28.02.2013 на суму 49299,60 грн., від 28.02.2013 на суму 52450,80 грн., від 28.02.2013 на суму 54144 грн., від 31.05.2013 на суму 45076,80 грн., від 30.06.2013 від 57337,20 грн., від 30.06.2013 від 57922,80 грн., від 30.06.2013 на суму 57957,60 грн., від 30.06.2013 на суму 58134 грн., від 30.06.2013 на суму 58168,80 грн., від 30.11.2013 на суму 57328,80 грн., від 30.11.2013 на суму 58920 грн., від 30.11.2013 на суму 43086 грн., від 30.11.2013 на суму 47576,40 грн., від 30.11.2013 на суму 24244,80 грн.

Вищезазначені акти та довідки підписані сторонами без зауважень, отже, позивач виконав роботи загальною вартістю 1069148,40 грн., а замовник прийняв роботи за Договором.

Відповідачем з 25.07.2012 року по 30.03.2016 року частково було сплачено вартість виконаних робіт, а саме у розмірі 645420,00 грн., що визнається позивачем та підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи, а саме: №№ 157 від 25.07.2012 на суму 15000 грн., 184 від 26.07.2012 на суму 60000 грн., 485 від 01.11.2012 на суму 20000 грн., 688 від 31.01.2013 на суму 18000 грн., 744 від 20.02.2013 на суму 18000 грн., 755 від 21.02.2013 на суму 12000 грн., 784 від 28.02.2013 на суму 13000 грн., 887 від 18.04.2013 на суму 6000 грн., 904 від 30.04.2013 на суму 3000 грн., 974 від 14.06.2013 на суму 6000 грн., 1004 від 25.06.2013 на суму 15000 грн., № 1029 від 27.09.2013 на суму 4200 грн., 1049 від 12.07.2013 на суму 4200 грн., 1079 від 26.07.2013 на суму 6000 грн., 1082 від 30.07.2013 на суму 90000 грн., 1156 від 02.09.2013 на суму 1500 грн., 1159 від 04.09.2013 на суму 12000 грн., 1162 від 04.09.2013 на суму 6000 грн., 1227 від 30.09.2013 на суму 24000 грн., 1253 від 22.10.2013 на суму 2400 грн., 1302 від 18.11.2013 на суму 75000 грн., 1309 від 19.11.2013 на суму 66000 грн., 1371 від 30.12.2013 на суму 6000 грн., 488 від 19.09.2014 на суму 7200 грн., 397 від 06.04.2015 на суму 9000 грн., 446 від 23.04.2015 на суму 18000 грн., 713 від 04.08.2015 на суму 42000 грн., 847 від 16.09.2015 на суму 20000 грн., 895 від 06.10.2015 на суму 3000 грн., 968 від 02.11.2015 на суму 7200 грн., 1030 від 23.11.2015 на суму 7200 грн., 1052 від 30.11.2015 на суму 9000 грн., 1131 від 28.12.2015 на суму 10000 грн., 1 від 13.01.2016 на суму 8520 грн., 40 від 08.02.2016 на суму 6000 грн., 127 від 30.03.2016 на суму 15000 грн.

Отже, відповідачем не сплачено вартість виконаних позивачем робіт за вказаним договором підряду в сумі 423728,40 грн.

Як зазначили в судовому засіданні представники сторін, у зв'язку з проведенням взаємозаліку заборгованостей між сторонами, сума основного боргу по договору підряду № 25/07-12 від 25.07.2012 року становить 342157,80 грн. Наявність вказаної заборгованості відповідачем не заперечується, проте він вважає, що строк оплати ще не настав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що відповідач не надав суду доказів на спростування наявної перед позивачем заборгованості по договору підряду № 25/07-12 від 25.07.2012 року, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення заборгованості в сумі 342157,80 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню повністю. Крім того, місцевий суд зазначив про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 17118,00 грн., а також інфляційних втрат в сумі 336849,67 грн.,

Проте колегія суддів не може погодитись повністю з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статі 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, за правовою природою договір підряду № 25/07-12 від 25.07.2012 року є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання норм статей 875-886 Цивільного кодексу України та статей 317-324 Господарського кодексу України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Так, в силу ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Таким чином, з огляду на положення наведених норм матеріального права, погодження сторонами проектно-кошторисної документації є істотною умовою договору будівельного підряду.

Колегія суддів, проаналізувавши умови договору договір підряду № 25/07-12 від 25.07.2012 року, укладеного між позивачем та відповідачем, дійшла висновку, що його сторонами не погоджено істотну умову, передбачену ч. 2 ст. 877 ЦК України, оскільки не визначено склад та зміст проектно-кошторисної документації, а також строк її передання, договір не відповідає ч. 2 ст. 877 ЦК України, тому є неукладеним.

Отже, договір підряду № 25/07-12 від 25.07.2012 року є неукладеним.

Як зазначалось раніше, відповідачем не заперечується факт наявності заборгованості в сумі 342157,80 грн., яка підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт, з урахуванням часткової оплати за наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Проте, відповідач в своїх апеляційній скарзі зазначає, що станом на момент вирішення спору строк виконання зобов'язання Харківського дочірнього підприємства «Промавтоматика» №438 ЗАТ «Променергоавтоматика» по оплаті здійснених позивачем робіт не настав з причин неоформлення останнім та неотримання відповідачем відповідних актів про здачу усього комплексу робіт, що, в свою чергу, вказує на відсутність у позивача правових підстав вимагати здійснення остаточного розрахунку за виконані роботи.

Відтак, за умов відсутності підписання відповідних кінцевих актів приймання-передачі виконаних підрядних робіт, передчасним вважається висновок суду першої інстанції про виникнення у Харківського дочірнього підприємства «Промавтоматика» №438 ЗАТ «Променергоавтоматика» заборгованості за договорами підряду. Адже, такий висновок суду обумовлений виключно фактами підписання проміжних актів приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3), з якими не пов'язується настання строку оплати виконаних позивачем робіт.

З огляду на те, апелянт вважає, що на момент пред'явлення позову строк виконання відповідачем, як основним боржником, зобов'язань по оплаті виконаних робіт не настав, тобто порушення боржником договірних зобов'язань не має місця, то відсутні і підстави для задоволення позовних вимог.

Проте, з огляду на висновку колегії суддів стосовно того, що договір підряду №25/07-12 від 25.07.2012 року є неукладеним, доводи апелянта є безпідставними.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем було виконано будівельні роботи, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2, які підписані сторонами без зауважень.

Колегією суддів встановлено, що у зв'язку з лише частковою оплатою та після взаємозаліку заборгованостей між сторонами, у відповідача перед позивачем існує заборгованість за вищезгаданими актами в сумі 342157,80 грн. Доказів оплати даної заборгованості відповідач суду не надав.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки термін оплати за виконані будівельні роботи сторонами встановлено не було, позивачем відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України 15.01.2016 року було направлено відповідачу претензію, що підтверджується описом вкладення у цінний лист. (т.2 а.с.6-8).

Таким чином, граничним семиденним строком оплати з дня пред'явлення вимоги є 22.01.2016 року.

Статтею 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Тобто з 23.01.2016 року відповідач вважається таким, що прострочив зобов'язання щодо оплати.

За таких обставин, колегія суддів вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 342157,80 грн. правомірними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок суми 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів дійшла висновку що наданий позивачем розрахунок суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки нарахований невірно, тому, виходячи з вищевикладеного, задоволенню підлягає сума інфляційних втрат в розмірі 157491,82 грн., в частині стягнення 179357,85 грн. слід відмовити та скасувати в цій частині рішення суду першої інстанції, у зв'язку з невірним нарахуванням.

Також підлягає задоволенню сума 3% річних в розмірі 12795,76 грн., а в частині стягнення 4322,24 грн. слід відмовити та скасувати в цій частині рішення суду першої інстанції, у зв'язку з невірним нарахуванням.

Відповідно до вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

У відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи, тому колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що вказане рішення підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового судового рішення, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 105 Господарського процесуального кодексу України, у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення. У зв'язку з чим, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині надмірно стягнутого судового збору в сумі 2755,62 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати по розгляду апеляційної скарги покладаються на позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2, 3 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 04.05.2016р. у справі №922/644/16 скасувати в частині стягнення 3% річних в сумі 4322,24 грн., втрат від інфляції в сумі 179357,85 грн. та судового збору в сумі 2755,62 грн.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми Електробуд" (40007, м. Суми, вул. Миргородська, 6, код ЄДРПОУ 33699016) на користь Харківського дочірнього підприємства "Промавтоматика" № 438 Закритого акціонерного товариства "Променергоавтоматика" (61001, м. Харків, вул. Єнакієвська, 16, код ЄДРПОУ 01417268) 3031,17 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 10.08.2016 року.

Головуючий суддя Тихий П.В.

Суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Хачатрян В.С.