Ухвала

від 09.08.2016 по справі 757/17997/14-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/17997/14-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Литвинової І. В.,

при секретарі - Бажан О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві подання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкера Івана Анатолійовича у виконавчому провадженні № 49420175 про обмеження виїзду за межі України боржника ОСОБА_2,-

В С Т А Н О В И В :

Старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкер І. А. звернувся до суду з вказаним поданням про обмеження виїзду за межі України, без вилучення паспортного документу, ОСОБА_2 - боржнику у виконавчому провадженні № 49420175, відкритого для примусового виконання виконавчого листа Печерського районного суду м. Києва від 11.11.2015 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суми заборгованості у розмірі 25174863,39 грн. та суми судового збору у розмірі 3654,01 грн.

У судове засідання державний виконавець не з'явився, про розгляд подання повідомлявся належним чином, заяви або клопотання не подав, про причини неявки суду не повідомив. У прохальній частині подання просив заяву розглянути без участі державного виконавця.

Суд, вивчивши подання, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що у задоволенні подання державного виконавця слід відмовити.

Подання мотивується тим, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 49420175 по виконанню виконавчого листа Печерського районного суду м. Києва від 11.11.2015 № 757/17997/14-ц.

Як вбачається 19.11.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮ України Кузьменком О. С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 49420175 по примусовому виконанню зазначеного виконавчого листа з наданням боржнику строку для добровільного виконання, але у строк, встановлений для добровільного виконання, борг погашено не було. Копію вказаної постанови від 19.11.2015 отримано боржником лише 29.03.2016, як вбачається з підпису на копії супровідного листа про направлення процесуального рішення /а. с. 10, 11/.

В мотивуванні вимог державного виконавця вказано, що 19.11.2015 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно боржника в межах суми стягнення /а. с. 13/.

Державним реєстратором 25.11.2015 внесено в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запис про обтяження № 12209523 /а. с. 15-16/.

Згідно з відповіддю № 1013948691 від 23.11.2015 на запит № 15096640 від 19.11.2015 Державної фіскальної служби України про джерела отримання доходів боржників - фізичних осіб, обробкою даних інформації не надано /а. с. 18/.

За даними Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами та про останнє місце роботи, листом № 1013909126 від 19.11.2015 надано відповідь, що боржник працював у ПАТ «Миронівський хлібопродукт» /а. с. 19, 46/, але згідно з листами № 204-к від 18.12.2015 та № 052-к від 25.03.2016 за підписом Голови правління Косюка Ю. А., з 01.12.2015 звільнений за власним бажанням та доходів не отримує з підприємства /а. с. 23, 48/. Стосовно осіб-боржників, які отримують пенсії, Пенсійний фонд не має інформації /а. с. 20/.

Постановою державного виконавця від 18.12.2015 накладено арешт на рахунки в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023) /а. с. 21, 22/.

Як повідомлено листом № 8-23-7777.2-8252/20-15 від 16.12.2015 за підписом Начальника Головного управління держгеокадастру у м. Києві Цвяха О. М., відомості про реєстрацію земельної ділянки у Держгеокадастрі та рішення щодо передачі її у власність чи користування у ГУ Держгеокадастру у м. Києві за ОСОБА_2 відсутні /а. с. 24/.

За наданою інформацією Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку № 09/01/30222/нк від 28.12.2015, станом на 30.09.2015 серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів (10 відсотків і більше статутного капіталу), ОСОБА_2 відсутній /а. с. 25/.

Також, за боржником великотоннажні та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, у Головному правління Держпраці не зареєстровано /а. с. 26/. У Державній інспекції сільського господарства у м. Києві немає зареєстрованих тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів за боржником, як повідомлено Держсільгоспінспекцією у м. Києві / а. с. 27/.

Серед копій матеріалів виконавчого провадження, які додано до подання, наявні письмові виклики державного виконавця від 12.01.2016, 26.01.2016 /а. с. 28, 29/, копії постанов про примусовий привід боржника від 27.01.2016, від 12.03.2016 /а. с. 31-33, 35-37/, але докази їхнього отримання боржником не надано.

Постановою державного виконавця від 24.02.2016 накладено арешт на відкритий боржником рахунок у цінних паперах в ПАТ «АКБ «Украгазбанк» (МФО 320478) /а. с. 38/.

29.03.2016 боржник ОСОБА_2 отримав письмову вимогу державного виконавця у порядку ст. ст. 5, 11, 90 Закону України «Про виконавче провадження» від 29.03.2016, про що свідчить його підпис /а. с. 30/.

У своєму поданні до суду, державний виконавець вказав, що, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 19.01.2016 відчужив, при наявності постанови про накладення арешту на все майно боржника від 19.11.2015, земельні ділянки, які належали боржнику на праві власності за кадастровими номерами: НОМЕР_1 (АДРЕСА_1), № НОМЕР_2 (АДРЕСА_1), № НОМЕР_3 (АДРЕСА_1).

Проте, державним виконавцем не надано підтверджень того, що боржник отримував постанову про накладення арешту на його майно, до складу якого входили і земельні ділянки, відтак твердження, що ОСОБА_2 було відомо станом на 19.01.2016 про заборону відчуження його власності шляхом накладення арешту, передчасне.

Разом з тим, випадки протиправного відчуження майна мають наслідком реагування у порядку Кримінального процесуального кодексу.

Також вказано, що державним виконавцем проведено 25.03.2016 опис майна, що належить боржнику - ОСОБА_2, що підтверджується актом опису й арешту майна № 145/9 від 25.03.2016. Згідно із зазначеним Актом опис та арешт були проведені відносно виявленого у боржника майна, а саме: інвестиційні сертифікати, іменні, бездокументарні, емітента ТОВ «КУА «Менеджмент сервіс» (ПЗНВІФ «Вега»), код ЄДРПОУ 32710384; кількістю 133 штуки; акції іменні, прості, емітента ПАТ Трест «Київміськбуд-1» Перший Київміськбуд, код ЄДРПОУ 04012655, кількістю 5 штук; акції іменні, привілейовані, емітента АБ «Укргазбанк», код ЄДРПОУ 23697280, кількістю 6 601 штук; акції іменні, привілейовані, емітента АБ «Укргазбанк», код ЄДРПОУ 23697280, кількістю 20 296 штук /а. с. 42/.

Постановою державного виконавця від 28.03.2016 призначено суб'єкта оціночної діяльності для проведення оцінки майна з питань вартості цінних паперів, належних на праві власності ОСОБА_2 У відповідності до Звіту суб'єкта оціночної діяльності - Товарної біржі «Універсальна», яка має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, виданий 07.11.2013 за № 15550/13 Фондом державного майна України ринкова вартість майна (інвестиційні сертифікати, акції) станом на 31.03.2016 склала 26 897,63 грн. /а. с. 43-45/.

Державним виконавцем акцентовано на тому, що вирішується питання щодо притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за невиконання судового рішення, у тому числі за незаконне відчуження земельних ділянок, що не має підтвердження письмовими доказами.

У поданні державний виконавець вказує, що боржник систематично здійснює виїзди за кордон, що може унеможливити виконання рішення суду, та замість того, щоб перерахувати кошти у якості погашення заборгованості, витрачає їх на задоволення власних потреб, тому, у поданні державним виконавцем зроблено висновок, що дії ОСОБА_2, спрямовані на ухилення від виконання судового рішення, носять свідомий та систематичний характер, з ознаками відсутності будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення судів.

Також державний виконавець зазначив у поданні, що до боржника доведено інформацію про наявність рішень судів, які підлягають виконанню, та попереджено про необхідність їх самостійного виконання. Разом з тим, з долучених до подання копій матеріалів виконавчого провадження, вбачається, що боржник отримав лише копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 49420175 та копію письмової вимоги № 23746-0-33-15/20-1/9 від 29.03.2016 /а. с. 10, 30/.

Державний виконавець стверджує, що дії боржника можливо розцінювати не інакше як ухилення від виконання зобов'язань, передбачених вимогами чинного законодавства під час виконання судового рішення.

Положенням цивільного процесуального закону, а саме ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України визначено, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

При цьому частиною 2 вказаної статті передбачено імперативну норму, якою встановлено, що суд розглядає таке подання без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Згідно з п. 18 ч. 3 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Таким чином, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань. Доказування не може базуватися на припущеннях.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

В силу ст. 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Закон України від 21.01.1994 «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Вирішуючи питання про задоволення подання, судом має перевірити вчинення державним виконавцем при примусовому виконанні судового рішення всіх можливих виконавчих дій, та з'ясувати наявність доказів, які б свідчили, що боржник умисно ухиляється від виконання рішення суду.

Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.

Відтак, вбачається, що державним виконавцем залишився недоведеним факт ухилення боржника від виконання визначеного зобов'язання, викладені у поданні обставини не підтверджено письмовими доказами.

Державним виконавцем не надано доказів ухилення боржника від виконання рішення суду та вимог державного виконавця, того, що останнім вчинено всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», спрямовані на погашення боржником суми боргу, а тому висновок про умисні дії боржника щодо уникнення виконання судового рішення є передчасним, з огляду на надані суду письмові докази.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 377-1 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Подання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкера Івана Анатолійовича у виконавчому провадженні № 49420175 про обмеження виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя І. В. Литвинова