Ухвала

від 17.08.2016 по справі 2а-13338/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-13338/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

17 серпня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Шелест С.Б., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай-Тодор» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2012 у справі, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013 у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Ай-Тодор» відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.12.2015 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013 в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 14.09.2012 № 0004272250, а справу в цій частині позовних вимог направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013 залишено без змін.

В судовому засіданні суду першої інстанції 23.02.2016 протокольною ухвалою замінено Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби на Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2016 року позов в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 14.09.2012 № 0004272250 задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, співробітниками Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Ай-Тодор» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2012 валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2012.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт №287/1-22-30-30858159 від 03.09.2012 (далі - акт перевірки).

Як вбачається з вказаного акту, відповідачем, серед іншого, встановлено порушення ТОВ «Ай-Тодор» п. 160.2 ст. 160 Податкового кодексу України (далі - ПК) та неутримання і несплата податку за ставкою 15% на дохід (проценти за користування позикою) компанії «Highton Construction Ltd» (Кіпр), що призвело до його заниження на загальну суму 560 805, 00 грн за II- IV квартали 2011 року.

За результатами адміністративного оскарження висновків акту перевірки, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби листом від 13.09.2012 повідомлено ТОВ «Ай-Тодор» про залишення висновків акту перевірки №287/1-22-30-30858159 від 03.09.2012 без змін, а заперечення до нього без задоволення.

На підставі вказаного порушення, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004272250 від 14.09.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за основним платежем у розмірі 560 805, 00 грн.

Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що саме з 03.01.2012 позикодавцем за договором позики 10.04.2009 №Н1004/09-2 визначено компанію «R» DAM Holdings LTD», а відтак, на думку суду, лише з 03.01.2012 у позивача припинилось зобов'язання за договором позики перед компанією «Highton Construction Ltd» (Кіпр).

Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до п. 160.2 ст. 160 ПК встановлено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.6 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до п. 103.1 ст. 103 ПК застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Поряд із цим, міжнародним договором, яким встановлено інше правове регулювання, є Угода між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Урядом Республіки Кіпр про уникнення, ратифікована згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР від 04.06.1983 № 9588-X. Ця Угода була чинна для України до дня початку застосування Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 08.11.2012, ратифікованої Верховною Радою України 04.07.2013 та набрала чинності для України з 08.07.2013. Тобто зазначений міжнародний договір був чинним у момент виникнення спірних правовідносин (кінець 2011 року - початок 2012 року).

Відповідно до положень частини 1 ст. 8 цієї Угоди проценти, які отримуються з джерел в одній із Держав, між урядами яких підписана Угода, особою з постійним місцезнаходженням в іншій Державі, не оподатковуються в першій Державі. Термін «проценти» в цій статті означає доходи від позик, банківських вкладів, державних позик, боргових зобов'язань, а також будь-які інші доходи, які для цілей оподаткування підлягають такому ж режиму, як проценти відповідно до законодавства тієї Держави, в якій особа, яка виплачує такі доходи, має постійне місцезнаходження (частина 2 цієї статті).

Пунктом п. 103.3 ст. 103 ПК також передбачено, що бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

Так, між позивачем та нерезидентом компанією «Highton Construction Ltd» (Кіпр) укладено договір позики від 10.04.2009 №Н1004/09-2 на загальну суму 3 850 000 дол. США (т. 1 а.с. 104). Відповідно до пункту 1.4 договору процентна ставка за користування грошовими коштами складає 1% річних, у подальшому ставка змінювалась на 8,85% (додаткова угода № 2, т. 1 а.с. 107-108) та 0,5% (додаткова угода № 3, 109-111).

Зазначений договір було зареєстровано Головним управлінням Національного банку України по м. Києву і Київській області про що видано реєстраційне свідоцтво № 11006 від 22.04.2009 (т. 1 а.с. 115-116).

Як зазначено в акті перевірки (т.1, а.с 59) на підставі договору цесії від 07.12.2011 компанія «Highton Construction Ltd» (Кіпр, Цедент) уступлено компанії «R» DAM Holdings LTD» (Кіпр, Цесіонарій) право вимоги позики в сумі 3 826 050 доларів США за договором позики від 10.04.2009 №Н1004/09-2, укладеному між Цедентом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ай-Тодор» (боржник) в об'ємах та на умовах встановлених договором позики між Цедентом та Боржником. Згідно п. 4.1 вказаного договору останній вступає в силу з моменту його підписання, тобто з 07.12.2011 і діє до повного його виконання.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що вказаний договір в матеріалах справи відсутній, при тому, що судом першої інстанції вживалися дії щодо його витребування.

Водночас, додатковою угодою від 07.12.2011 №4 до договору позики від 10.04.2009 №Н1004/09-2 внесені зміни, згідно з якими позикодавця замінено на компанію «R» DAM Holdings LTD» (т. 1 а.с. 112-114, т. 2 а.с. 79-82).

Згідно п. 3 вказаної додаткової угоди позикодавець компанія «Highton Construction Ltd», Кіпр передала всі свої права і обов'язки позикодавцю - 2 компанії «R» DAM Holdings LTD».

Пунктом 7 додаткової угоди від 07.12.2011 встановлено, що остання вступає в силу з моменту її реєстрації Національним банком України.

Указом Президента України «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» від 27.06.1999 №734/99 установлено, що договори, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за запозиченими у них кредитами, позиками в іноземній валюті, підлягають реєстрації Національним банком України.

Згідно ч. 1 ст. 210 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частиною 2 ст. 513 ЦК передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, договори, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за запозиченими у них кредитами, позиками в іноземній валюті підлягають реєстрації Національним банком України, що в свою чергу в контексті ч. 2 ст. 513 ЦК встановлює обов'язок державної реєстрації правочину щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Так, відповідно до додатку до реєстраційного свідоцтва від 03.01.2012 №3, який виданий Національним банком України Товариству з обмеженою відповідальністю «Ай-Тодор» зазначено, що він є не від'ємною частиною реєстраційного свідоцтва від 22.04.2009 №11006 до договору про надання позики від 10.04.2009 №Н1004/09-2 зі змінами, внесеними додатковими угодами від 08.12.2009 №1, від 16.08.2010 №2, від 22.11.2011 №3 та від 07.12.2011 №4 (т. 1 а.с. 119, т. 2 а.с. 83).

Таким чином, додаткову угоду від 07.12.2011 №4 до договору позики від 10.04.2009 №Н1004/09-2, згідно якої позикодавця замінено на компанію «R» DAM Holdings LTD» зареєстровано 03.01.2012, а тому саме з цієї дати вона вступила в силу.

27.12.2011 позивач сплатив на користь компанії «Highton Construction Ltd» (Кіпр) проценти за користування позикою в сумі 467 963,12 дол. США (т. 1 а.с. 126-127), тобто до 03.01.2012.

Даний спір виник у зв'язку із тим, що, на думку контролюючого органу, так як нарахування та сплата 27.12.2011 компанії «Highton Construction Ltd» (Кіпр) відсотків за користування позикою згідно договору позики була здійснена вже після уступки 07.12.2011 компанії «R» DAM Holdings LTD, то компанія «Highton Construction Ltd» (Кіпр) станом на 27.12.2011 вже не виступала бенефіціарним отримувачем процентів згідно п. 103.3 ст. 103 ПК, а дохід (проценти за користування позикою) сплачений позивачем компанії «Highton Construction Ltd» (Кіпр) не підлягає звільненню від оподаткування згідно угоди між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна та повинен оподатковуватися за ставкою 15% згідно п. 160.2 ст. 160 ПК.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Частиною 2 ст. 71 КАС передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 6 ст. 71 КАС якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Оцінюючи викладені вище обставини, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що договір цесії від 07.12.2011 б/н, на який посилається відповідач, в матеріалах справи відсутній, судом першої інстанції було вжито дії щодо його витребування (т. 2 а.с. 74), однак, позивач повідомив, що цього договору у його віданні немає (т. 2 а.с. 79).

З урахуванням викладеного, на підставі ч. 6 ст. 71 КАС, колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції про доцільність розгляду справи на основі наявних доказів. При цьому, наведені вище посилання відповідача на договір від 07.12.2011 б/н відхиляються, так як в матеріалах справи він відсутній, а тому в суду відсутня можливість для його дослідження на надання правової оцінки.

Поряд із цим, так як додаткова угода від 07.12.2011 №4 до договору позики від 10.04.2009 №Н1004/09-2 в ступила в силу лише 03.01.2012, то здійснюючи 27.12.2011 розрахунки з компанією «Highton Construction Ltd» (Кіпр) позивач правомірно застосував положення чинного та той час законодавства, що стосувалися звільнення таких операцій від оподаткування в Україні.

Апеляційний суд також бере до уваги положення п. 56.21 ст. 56 ПК, відповідно до якого у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 14.09.2012 № 0004272250.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2016 року - без змін.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя С.Б. Шелест

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Шелест С.Б.