ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" серпня 2016 р. Справа № 11/109-08
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Івакіна В.О. , суддя Ільїн О.В.
при секретарі Євтушенку Є.В.
за участю представників:
стягувача - не з'явився;
першого боржника - не з'явився;
другого боржника - ОСОБА_1, за довіреністю б\н від 22 квітня 2015 року;
відділу примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу боржника (вх. 2058 Х/1-6) на ухвалу господарського суду Харківської області від "30" червня 2016 р. у справі № 11/109-08
за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", м. Харків
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Комунікацій" м. Харків
2. Приватного виробничого підприємства "Квадро", м. Харків
про стягнення 4345566,42 грн.
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.06.2016 року у справі № 11/109-08 (суддя Суслова В.В.) в задоволенні заяви Приватного виробничого підприємства "Квадро" про розстрочку виконання рішення Господарського суду Харківської області від 26.07.2010 року у справі № 11/109-08 відмовлено.
Боржник - Приватне виробниче підприємство "Квадро", не погоджуючись з оскаржуваної ухвалою, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.06.2016 року у цій справі скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Приватного виробничого підприємства "Квадро" про розстрочку виконання рішення Господарського суду Харківської області від 26.07.2010 року у справі № 11/109-08 шляхом сплати боржником заборгованості щомісячно, відповідно до графіку:
до 20.07.2016 р. - 170 001,64 грн.; до 20.08.2016 р. - 170 001,64 грн.; до 20.09.2016 р. - 170 001,64 грн.; до 20.10.2016 р. - 170 001,64 грн.; до 20.11.2016 р. -170 001,64 грн.; до 20.12.2016 р. - 170 001,64 грн.; до 20.01.2017 р. - 170 001,64 грн.; до 20.02.2017 р. - 170 001,64 грн.; до 20.03.2017 р. - 170 001,64 грн.; до 20.04.2017 р. -170 001,64 грн.; до 20.05.2017 р. - 170 001,64 грн.; до 20.06.2017 р. - 170 001,64 грн.; до 20.07.2017 р. - 170 001,64 грн.; до 20.08.2017 р. - 170 001,64 грн.; до 20.09.2017 р. -170 001.64 грн.: до 20.10.2017 р. - 170 001,64 грн.; до 20.11.2017 р. - 170 001,64 грн.; до 20.12.2017 р. - 170 001,64 грн.; до 20.01.2018 р. - 170 001,64 грн.; до 20.02.2018 р. -170 001.64 грн.; до 20.03.2018 р. - 170 001,64 грн.; до 20.04.2018 р. - 170 001,64 грн.; до 20.05.2018 р. - 170 001,64 грн.; до 20.06.2018 р. - 170 001,64 грн.; до 20.07.2018 р. -170 001,64 грн.; до 20.08.2018 р. - 170 001,64 грн.; до 20.09.2018 р. - 170 001,64 грн.; до 20.10.2018 р. - 170 001,64 грн.; до 20.11.2018 р. - 170 001,64 грн.; до 20.12.2018 р. -170 001, 64 грн.; до 20.01.2019 р. - 170 001,64 грн.; до 20.02.2019 р. - 170 001,64 грн.; до 20.03.2019 р. - 170 001,64 грн.; до 20.04.2019 р. - 170 001,64 грн.; до 20.05.2019 р. -170 001,64 грн.; до 20.06.2019 р. - 170 001,64 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги, зокрема, зазначає те, що місцевий господарський суд, при вирішенні питання про відстрочку виконання рішення, не врахував надані боржником докази про скрутний фінансовий стан підприємства, який відображений в Інформації про виконавче провадження.
У призначене судове засідання представники стягувача та відділу примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи зворотні повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 6 а.с. 219-220).
Про належне повідомлення першого боржника - ТОВ "ОСОБА_2 Комунікацій" свідчить штамп на зворотній сторінці ухвали суду від 29.07.2016 року про відправлення її копій сторонам (т. 6 а.с. 202), що є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до пунктів 3.5.2., 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України та відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
До того ж судова кореспонденція направлялась першому боржнику рекомендованим листом на належну адресу, проте конверт повернувся з поштової устави з позначкою: «За закінченням терміну зберігання».
Згідно пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
Зокрема, відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У заяві від 15.08.2016 року (вх. № 8089) стягувач - ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Харківської філії ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" проти розстрочки виконання рішення Господарського суду Харківської області від 26.07.2010 року у справі № 11/109-08 заперечує, оскільки боржником не надано жодного доказу наявності конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Також просить розгляд справи відкласти, у зв'язку із неможливістю бути присутнім представника ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Харківської філії ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" в даному судовому засіданні.
Колегія суддів відхиляє дане клопотання виходячи з того, що стягувач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, як з числа своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України).
Крім цього, за приписами статті 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи достатність у матеріалах справи документів для розгляду цієї апеляційної скарги, приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, апеляційний суд не оцінює вказану обставину як підставу для відкладення розгляду справи.
Таким чином, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи встановлений процесуальним законом строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, судова колегія дійшла висновку, що сторонам створені належні умови для реалізації їх процесуальних прав та вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника стягувача.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга боржника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 26.07.2010 року у справі №11/109-08 позов задоволено (т. 4 а.с. 133-137). Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Комунікацій" та з Приватного виробничого підприємства "Квадро" 3564212,13 грн. суми непогашеного овердрафтного кредиту, 962954,69 грн. заборгованості по простроченим процентам, 1321,15 грн. несплаченої комісії за червень 2008 р. 356421,21 грн. штрафу 10% від суми простроченої заборгованості по кредиту, 11150,72 грн. штрафу в розмірі 0,4% від ліміту овердрафту, що діяв на момент порушення позичальником зобов'язань, 1155918,42 грн. пені по простроченим відсоткам у сумі 132445,00 грн., 376,29 грн. пені по простроченій комісії, 25 500,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
10.08.2010 року Господарським судом Харківської області виданий відповідний наказ (т. 4 а.с. 141).
21.06.2016 року Приватне виробниче підприємство В«КВАДРОВ» звернулось до Господарського суду Харківської області із заявою про надання розстрочки виконання рішення Господарського суду Харківської області від 26.07.2010 року у справі №11/109-08, в якій просить: розстрочити стягнення суми у розмірі 6120059,18 грн., яка залишилась після часткового погашення боргу, шляхом сплати Приватним виробничим підприємством В«КВАДРОВ» заборгованості щомісячно по 170 001,64 грн. , починаючи з дня надання судом розстрочки (т. 6 а.с. 146-154).
Ухвалою місцевого господарського суду від 30.06.2016 року у цій справі відмовлено в задоволенні заяви боржника про розстрочку виконання рішення суду (т. 6 а.с. 184-186).
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що на підтвердження необхідності надання розстрочки виконання судового рішення, боржником не було надано документів, які б підтверджували відсутність коштів на рахунках боржника або інших документів, які б свідчили про скрутне матеріальне становище на підприємстві та у зв'язку із відсутністю доказів наявності конкретних обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.
Колегія суддів погоджується з ухвалою суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця норма закону не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
В основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення суди повинні врахувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи; законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Слід зазначити, що господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.
В обґрунтування заяви про надання розстрочки, боржник посилається на відсутність на підприємстві для виконання рішення коштів та майна; в інформаційному листі по виконавчому провадженню, на думку боржника, містяться докази того, що Приватне виробниче підприємство "Квадро" перебуває на межі банкрутства (т. 6 а.с.164-170) .
Як зазначає заявник, не зважаючи на важкі фінансові процеси в Україні, підприємство відповідача всіма способами прагне виконати судове рішення від 26.07.2010 року у справі № 11/109-08. Так, зокрема, 30.05.2016 року між боржником та ТОВ «Компанія «Флора України» був укладений договір, відповідно до умов якого ТОВ «Компанія «Флора України» зобов'язується у разі необхідності та погодження розстрочення виконання рішення суду на підставі заяви надавати в готівковій формі або безготівковій формі грошові кошти у розмірі 6 120 059,18 грн. (а.с. 178-180).
Також для отримання доходу для виконання судового рішення, боржником надано до матеріалів справи договір поставки, укладений між ТОВ «ЛВН Лімітед» та ПВП «КВАДРО» від 15.05.2015 року № 15/05-15 (а.с. 172-177).
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка, розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Як вже було зазначено вище, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Статтею 42 Господарського кодексу України передбачено, що господарська діяльність це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.
Окрім того, частина 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 р. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" передбачено, що при вирішенні заяв сторони про розстрочку виконання рішення, потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання судового рішення та не допускати їх настання.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
У даному випадку заявником є юридична особа - суб'єкт господарювання, який здійснює господарську (підприємницьку) діяльність на власний ризик з метою одержання прибутку.
Колегія суддів зазначає, що важке фінансове становище другого відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від відповідача обставин, у зв'язку з чим сама по собі обставина перебування такого суб'єкта господарювання у скрутному фінансовому стані є виключно наслідком його господарської діяльності та його власним комерційним ризиком, тому не може вважатися достатньою підставою для розстрочення.
Виконання\невиконання контрагентами боржника інших договорів, зокрема, договору фінансової допомоги та договору поставки не є доказом того, що боржник буде сплачувати грошові кошти на виконання рішення суду у належному розмірі у встановлені строки.
Виходячи зі змісту приписів Постанови Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» № 9 від 17.10.2012р., збитковість підприємства не є тою виключною обставиною у спірних правовідносинах, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим.
Крім того, із заяви боржника вбачається, що він просить розстрочити виконання рішення суду шляхом сплати заборгованості щомісячно наступним чином: до 20.07.2016 р. - 170 001,64 грн.; до 20.08.2016 р. - 170 001,64 грн.; до 20.09.2016 р. - 170 001,64 грн.; до 20.10.2016 р. - 170 001,64 грн.; до 20.11.2016 р. -170 001,64 грн.; до 20.12.2016 р. - 170 001,64 грн.; до 20.01.2017 р. - 170 001,64 грн.; до 20.02.2017 р. - 170 001,64 грн.; до 20.03.2017 р. - 170 001,64 грн.; до 20.04.2017 р. -170 001,64 грн.; до 20.05.2017 р. - 170 001,64 грн.; до 20.06.2017 р. - 170 001,64 грн.; до 20.07.2017 р. - 170 001,64 грн.; до 20.08.2017 р. - 170 001,64 грн.; до 20.09.2017 р. -170 001.64 грн.: до 20.10.2017 р. - 170 001,64 грн.; до 20.11.2017 р. - 170 001,64 грн.; до 20.12.2017 р. - 170 001,64 грн.; до 20.01.2018 р. - 170 001,64 грн.; до 20.02.2018 р. -170 001.64 грн.; до 20.03.2018 р. - 170 001,64 грн.; до 20.04.2018 р. - 170 001,64 грн.; до 20.05.2018 р. - 170 001,64 грн.; до 20.06.2018 р. - 170 001,64 грн.; до 20.07.2018 р. -170 001,64 грн.; до 20.08.2018 р. - 170 001,64 грн.; до 20.09.2018 р. - 170 001,64 грн.; до 20.10.2018 р. - 170 001,64 грн.; до 20.11.2018 р. - 170 001,64 грн.; до 20.12.2018 р. -170 001, 64 грн.; до 20.01.2019 р. - 170 001,64 грн.; до 20.02.2019 р. - 170 001,64 грн.; до 20.03.2019 р. - 170 001,64 грн.; до 20.04.2019 р. - 170 001,64 грн.; до 20.05.2019 р. -170 001,64 грн.; до 20.06.2019 р. - 170 001,64 грн.
Наразі, матеріали справи не містять доказів навіть часткового виконання судового рішення у цій справі за зазначеним графіком.
Враховуючи наведене вище, боржником не наведено переконливих доводів щодо наявності виняткових обставин у розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України, які б тягли за собою необхідність розстрочки виконання рішення суду.
Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи апеляційної скарги боржника не спростовують висновків Господарського суду Харківської області, викладених в ухвалі від 30 червня 2016 року у цій справі.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми процесуального права, а тому підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Приватного виробничого підприємства "Квадро", м. Харків залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Сумської області від 30 червня 2016 року у справі № 11/109-08 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.
Повна постанова складена 18.08.2016р.
Головуючий суддя Камишева Л.М.
Суддя Івакіна В.О.
Суддя Ільїн О.В.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 16.08.2016 |
Оприлюднено | 23.08.2016 |
Номер документу | 59787598 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Камишева Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні