Постанова

від 04.10.2016 по справі 11/109-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2016 р. Справа № 11/109-08

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Гетьман Р.А.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

першого відповідача - не з'явився,

другого відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу боржника ПВП "Квадро" (вх. 2520 Х/1-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 05.09.2016 року у справі

за позовом ПАТ АБ "Укргазбанк" в особі Харківської філії ПАТ АБ "Укргазбанк", м. Харків,

до

1) ТОВ "ОСОБА_1 Комунікацій" м. Харків

2) ПВП "Квадро", м. Харків

про стягнення 4345566,42 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.07.10 р. у справі №11/109-08 позов задоволено. Присуджено до стягнення з ТОВ "ОСОБА_1 Комунікацій" та ПВП "Квадро" 3564212,13 грн. суми непогашеного овердрафтного кредиту, 962954,69 грн. заборгованості по простроченим процентам, 1321,15 грн. несплаченої комісії за червень 2008 р. 356421,21 грн. штрафу 10% від суми простроченої заборгованості по кредиту, 11150,72 грн. штрафу в розмірі 0,4% від ліміту овердрафту, що діяв на момент порушення позичальником зобов'язань, 1155918,42 грн. пені по простроченим відсоткам у сумі 132445,00 грн., 376,29 грн. пені по простроченій комісії, 25500,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

10.08.2010 року на виконання вказаного рішення, було видано відповідний наказ, який того ж дня було направлено на адресу стягувача.

25.08.2016 року ПВП "Квадро" звернулось до господарського суду Харківської області із заявою про розстрочку виконання рішення по даній справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.09.2016 року (суддя Інте Т.В.) в задоволенні заяви ПВП "Квадро" про розстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 26.07.2010 року у справі 11/109-08 відмовлено.

Під час розгляду заяви, місцевий господарський суд зазначив про те, що доводи боржника та наявні у матеріалах справи докази не підтверджують наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у встановлений строк, у зв’язку з чим заява про розстрочку виконання рішення задоволенню не підлягає.

Боржник ПВП "Квадро" із вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищезазначену ухвалу господарського суду першої інстанції скасувати та задовольнити заяву про розстрочення виконання рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ПВП "Квадро".

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень та повернутим відправленням суду із приміткою підприємства зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Від представника ПВП "Квадро" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. В обґрунтування заявленого клопотання представник ПВП "Квадро" вказує про своє відрядження до іншого міста з метою отримання документів фінансової звітності ПВП "Квадро".

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Так, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від19.09.2016 року апеляційна скарга ПВП "Квадро" на ухвалу господарського суду Харківської області від 05.09.2016 року у цій справі прийнята до провадження, розгляд скарги призначено на 04.10.2016 року.

Відповідно до положень частини 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що у даному випадку відкладення розгляду справи порушить зазначені вище вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду.

Крім того, заявником на підтвердження обставин, наведених у клопотанні, не надано жодних доказів. Такими доказами могли б стати копія наказу про відрядження, копія оплачених проїзних документів та ін.

Таким чином, колегія суддів зазначає про відмову у задоволенні клопотання ПВП "Квадро" про відкладення розгляду справи.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.07.10 р. у справі №11/109-08 позов задоволено. Присуджено до стягнення з ТОВ "ОСОБА_1 Комунікацій" та ПВП "Квадро" 3564212,13 грн. суми непогашеного овердрафтного кредиту, 962954,69 грн. заборгованості по простроченим процентам, 1321,15 грн. несплаченої комісії за червень 2008 р. 356421,21 грн. штрафу 10% від суми простроченої заборгованості по кредиту, 11150,72 грн. штрафу в розмірі 0,4% від ліміту овердрафту, що діяв на момент порушення позичальником зобов'язань, 1155918,42 грн. пені по простроченим відсоткам у сумі 132445,00 грн., 376,29 грн. пені по простроченій комісії, 25500,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

10.08.10 р. у встановленому законом порядку, на виконання рішення господарського суду Харківської області від 26.07.10 р. у справі №11/109-08, було видано наказ про солідарне стягнення з TOB "ОСОБА_1 банк комунікацій" та з Приватного виробничого підприємства "КВАДРО" на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Харківської філії 3564212,13 грн. суми непогашеного овердрафтного кредиту, 962954,69 грн. заборгованості по простроченим процентам, 1321,15 грн. несплаченої комісії за червень 2008 р. 356421,21 грн. штрафу 10% від суми простроченої заборгованості по кредиту, 11150,72 грн. штрафу в розмірі 0,4% від ліміту овердрафту, що діяв на момент порушення позичальником зобов'язань, 1155918,42 грн. пені по простроченим відсоткам у сумі 132445,00 грн., 376,29 грн. пені по простроченій комісії, 25500,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

25.08.16 р. ПВП "Квадро" звернулось до суду з заявою про розстрочку виконання рішення по даній справі, в якій просить розстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 26.07.10 р. у справі №11/109-08 шляхом сплати ПВП "КВАДРО" заборгованості щомісяця, відповідно до наступного графіку: до 20.09.2016 р. - 170 001,64грн.; до 20.10.2016р. - 170 001,64грн.; до 20.11.2016р. - 170 001,64 грн.; до 20.12.2016р. - 170 001,64грн.; до 20.01.2017р. - 170 001,64грн.; до 20.02.2017р. - 170 001,64грн.; до 20.03.2017р. - 170 001,64грн.; до 20.04.2017р. - 170 001,64грн.; до 20.05.2017р. - 170 001,64грн.; до 20.06.2017р. - 170 001,64грн.; до 20.07.2017р. - 170 001,64грн.; до 20.08.2017р. - 170 001,64грн.; до 20.09.2017р. - 170 001,64грн.; до 20.10.2017р. - 170 001,64грн.; до 20.11.2017р. - 170 001,64грн.; до 20.12.2017р. - 170 001,64грн.; до 20.01.2018р. - 170 001,64грн.; до 20.02.2018р. - 170 001,64грн.; до 20.03.2018р. - 170 001,64грн.; до 20.04.2018р. - 170 001,64грн.; до 20.05.2018р. - 170 001,64грн.; до 20.06.2018р. - 170 001,64грн.; до 20.07.2018р. - 170 001,64грн.; до 20.08.2018р. - 170 001,64грн.; до 20.09.2018р. - 170 001,64грн.; до 20.10.2018р. - 170 001,64грн.; до 20.11.2018р. - 170 001,64грн.; до 20.12.2018р. - 170 001,64грн.; до 20.01.2019р. - 170 001,64грн.; до 20.02.2019р. - 170 001,64грн.; до 20.03.2019р. - 170 001,64грн.; до 20.04.2019р. - 170 001,64грн.; до 20.05.2019р. - 170 001,64грн.; до 20.06.2019р. - 170 001,64грн. до 20.07.2019р. - 170 001,64грн.; до 20.08.2019р. - 170 001,64грн.

В обґрунтування своєї заяви боржник посилається на те, що з метою виконання рішення суду між Товариством з обмеженою відповідальністю "Маковій" та Приватного виробничого підприємства "КВАДРО" було укладено договір, відповідно до якого, Товариство з обмеженою відповідальністю "Маковій" зобов'язується в разі необхідності та погодження розстрочки виконання рішення господарського суду Харківської області по справі №11/109-08 від 26 липня 2010 р., на підставі заявки, надавати в готівковій та (або) безготівковій формі грошові кошти у розмірі 6120059,18 гривень для виконання ухвали суду щодо розстрочки. Боржник також зауважив, що ПВП "КВАДРО" являється належним суб'єктом здійснення господарської діяльності, мета якої - отримання економічного ефекту у вигляді прибутку, добросовісно та своєчасно сплачує всі податки, надає та створює нові робочі місця і сплачує працівникам достойну заробітну плату. Визначена сума коштів є непід'ємною для сплати підприємством. Враховуючи, що на даний час в зв'язку з складаною економічною ситуацією в Україні підприємство переживає досить скрутні части, стягнення визначених коштів призведе до банкрутства підприємства.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Слід зазначити, що процесуальний закон не надає визначення виняткового випадку, а тому це поняття є оціночним.

Згідно висновків Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням акціонерної компанії "Харківобленерго" щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" № 5-рп/2013 від 26.06.2013 року, Конституційний Суд України зазначив, що підставою для застосування статті 36 Закону є наявність об’єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку примусового виконання рішень. За судовою практикою до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для відстрочки його виконання, належать хвороба боржника або членів його сім’ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до п. 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012, №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Як вказано у п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012, №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Виходячи з вищевикладеного, умовою надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення є наявність виключно виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Тобто, підставою надання розстрочки є не тільки підтвердження належним чином доказами щодо ускладнення чи об'єктивної неможливості виконання рішення суду, а і винятковість таких обставин, а також реальна можливість виконання такого рішення в подальшому. Причому обов'язок доказування обставин щодо ускладнення чи неможливості виконання рішення покладається на особу, яка звертається із заявою про надання відстрочки чи розстрочки рішення.

Отже, в основу судового рішення про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.

Колегія суддів погоджується із твердженням місцевого господарського суду про те, що обставини викладені заявником не є винятковими обставинами в розумінні ст. 121 ГПК України, які викликають необхідність надання розстрочки, виходячи з наступного.

Ризик погіршення умов господарювання є нормальним явищем. Ризик є однією із ознак підприємництва (згідно ст.42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку). Більш того принцип комерційного розрахунку та власного комерційного ризику є одним із принципів господарської діяльності (ст. 44 ГК України). Отже складнощі, які виникли у боржника із виконанням рішення суду охоплюються його підприємницьким ризиком. Тому у суду немає правових підстав перекладати комерційний ризик на стягувача шляхом надання розстрочки виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, посилання боржника на те, що сума коштів, яка стягнута за рішенням по даній справі, є непід'ємною для сплати боржником судом не враховуються, оскільки це не є винятковою обставиною, яка викликає необхідність надання розстрочки.

Твердження боржника про те, що він переживає досить скрутні части, а стягнення визначених коштів призведе до банкрутства підприємства, колегією суддів також не враховуються, оскільки жодного доказу в підтвердження вищевикладеним обставинам ПВП "Квадро" подано не було.

Щодо наданого боржником договору про надання грошових коштів (а.с. 253, 6-й том), суд зазначає наступне.

Так, відповідно до умов зазначеного договору (п. 1.2), Товариство з обмеженою відповідальністю "Маковій" зобов'язується в разі необхідності та погодження розстрочки виконання рішення господарського суду Харківської області по справі №11/109-08 від 26 липня 2010 р., на підставі заявки, надавати в готівковій та (або) безготівковій формі грошові кошти у розмірі 6120059,18 гривень для виконання ухвали суду щодо розстрочки.

Отже, надання грошових коштів у розмірі 6120059,18 гривень Товариством з обмеженою відповідальністю "Маковій" боржнику пов'язується з наданням розстрочки виконання рішення господарського суду Харківської області по справі №11/109-08 від 26 липня 2010 р., що в свою чергу є неприпустимим та суперечить засадам цивільно-договірних відносин.

При цьому, жодного доказу фактичної наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Маковій" грошових коштів у розмірі 6120059,18 гривень не надано.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що наданий боржником договір про надання грошових коштів не є належним доказом реальної можливості виконання рішення по даній справі в подальшому.

Суд наголошує, що рішення про розстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів кредитора та боржника. В силу цього розстрочка не може надаватися виключно в інтересах боржника із посиланням на необхідність поліпшення фінансового стану боржника. Така розстрочка, надана за відсутності виняткових обставин, негативно впливає на охоронюваний законом інтерес кредитора.

Таким чином, оцінюючи встановлені по справи обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для надання розстрочки.

Крім того, згідно з ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі В«Горнсбі проти ГреціїВ» (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі В«Іммобільяре СаффіВ» проти ІталіїВ» (Immobiliare Saffi v. Italy), [GC], N 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

При прийнятті рішення, судом також враховуються негативні наслідки для стягувача в його господарській діяльності після надання розстрочки виконання рішення, яке не виконується боржником вже на протязі майже шести років.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що доводи боржника та наявні у матеріалах справи докази не підтверджують наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у встановлений строк, у зв’язку з чим заява про розстрочку виконання рішення задоволенню не підлягає.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, винесена ухвала відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається, тому - апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 05.09.2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 10.10.2016 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Гетьман Р.А.