Ухвала

від 05.09.2016 по справі 11/109-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"05" вересня 2016 р. Справа № 11/109-08

Вх. номер 7502/4-11

Суддя господарського суду Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

за участю представників сторін:

заявника (боржника) - Казьонний Р.В., дов. б/н від 26.05.16 р.;

стягувача - не з'явився;

ТОВ "Міжнародний Банк Комунікацій" не з'явився,

розглянувши заяву ПВП "Квадро" про розстрочку виконання рішення по справі за позовом: ПАТ АБ "Укргазбанк" в особі Харківської філії, м. Харків

до 1. ТОВ "Міжнародний Банк Комунікацій", м. Харків ,

2. ПВП "Квадро", м. Харків

про стягнення 4345566,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.07.10 р. у справі №11/109-08 позов задоволено. Присуджено до стягнення з ТОВ "Міжнародний Банк Комунікацій" та ПВП "Квадро" 3564212,13 грн. суми непогашеного овердрафтного кредиту, 962954,69 грн. заборгованості по простроченим процентам, 1321,15 грн. несплаченої комісії за червень 2008 р. 356421,21 грн. штрафу 10% від суми простроченої заборгованості по кредиту, 11150,72 грн. штрафу в розмірі 0,4% від ліміту овердрафту, що діяв на момент порушення позичальником зобов'язань, 1155918,42 грн. пені по простроченим відсоткам у сумі 132445,00 грн., 376,29 грн. пені по простроченій комісії, 25500,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

10.08.10 р. у встановленому законом порядку, на виконання вказаного рішення, було видано відповідний наказ, який того ж дня було направлено на адресу стягувача.

25.08.16 р. ПВП "Квадро" звернулось до суду з заявою про розстрочку виконання рішення по даній справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.07.15 р., зазначена заява була призначена до розгляду в судовому засіданні на 04.08.15 р.

Заявник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник стягувача в судовому засіданні проти задоволення заяви та розстрочки виконання рішення заперечував, надав письмовий відзив, в якому зазначив, що обставини викладені боржником не є винятковими в розумінні ст. 121 ГПК України, крім того, ці обставини не підтверджуються жодним доказом.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника стягувача, суд встановив наступне.

Як вже було зазначено, 10.08.10 р. у встановленому законом порядку, на виконання рішення господарського суду Харківської області від 26.07.10 р. у справі №11/109-08, було видано наказ про солідарне стягнення з TOB "Міжнародний банк комунікацій" та з Приватного виробничого підприємства "КВАДРО" на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Харківської філії 3564212,13 грн. суми непогашеного овердрафтного кредиту, 962954,69 грн. заборгованості по простроченим процентам, 1321,15 грн. несплаченої комісії за червень 2008 р. 356421,21 грн. штрафу 10% від суми простроченої заборгованості по кредиту, 11150,72 грн. штрафу в розмірі 0,4% від ліміту овердрафту, що діяв на момент порушення позичальником зобов'язань, 1155918,42 грн. пені по простроченим відсоткам у сумі 132445,00 грн., 376,29 грн. пені по простроченій комісії, 25500,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

25.08.16 р. ПВП "Квадро" звернулось до суду з заявою про розстрочку виконання рішення по даній справі, в якій просить розстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 26.07.10 р. у справі №11/109-08 шляхом сплати ПВП "КВАДРО" заборгованості щомісяця, відповідно до наступного графіку: до 20.09.2016 р. - 170 001,64грн.; до 20.10.2016р. - 170 001,64грн.; до 20.11.2016р. - 170 001,64 грн.; до 20.12.2016р. - 170 001,64грн.; до 20.01.2017р. - 170 001,64грн.; до 20.02.2017р. - 170 001,64грн.; до 20.03.2017р. - 170 001,64грн.; до 20.04.2017р. - 170 001,64грн.; до 20.05.2017р. - 170 001,64грн.; до 20.06.2017р. - 170 001,64грн.; до 20.07.2017р. - 170 001,64грн.; до 20.08.2017р. - 170 001,64грн.; до 20.09.2017р. - 170 001,64грн.; до 20.10.2017р. - 170 001,64грн.; до 20.11.2017р. - 170 001,64грн.; до 20.12.2017р. - 170 001,64грн.; до 20.01.2018р. - 170 001,64грн.; до 20.02.2018р. - 170 001,64грн.; до 20.03.2018р. - 170 001,64грн.; до 20.04.2018р. - 170 001,64грн.; до 20.05.2018р. - 170 001,64грн.; до 20.06.2018р. - 170 001,64грн.; до 20.07.2018р. - 170 001,64грн.; до 20.08.2018р. - 170 001,64грн.; до 20.09.2018р. - 170 001,64грн.; до 20.10.2018р. - 170 001,64грн.; до 20.11.2018р. - 170 001,64грн.; до 20.12.2018р. - 170 001,64грн.; до 20.01.2019р. - 170 001,64грн.; до 20.02.2019р. - 170 001,64грн.; до 20.03.2019р. - 170 001,64грн.; до 20.04.2019р. - 170 001,64грн.; до 20.05.2019р. - 170 001,64грн.; до 20.06.2019р. - 170 001,64грн. до 20.07.2019р. - 170 001,64грн.; до 20.08.2019р. - 170 001,64грн.

В обґрунтування своєї заяви боржник посилається на те, що з метою виконання рішення суду між Товариством з обмеженою відповідальністю "Маковій" та Приватного виробничого підприємства "КВАДРО" було укладено договір, відповідно до якого, Товариство з обмеженою відповідальністю "Маковій" зобов'язується в разі необхідності та погодження розстрочки виконання рішення господарського суду Харківської області по справі №11/109-08 від 26 липня 2010 р., на підставі заявки, надавати в готівковій та (або) безготівковій формі грошові кошти у розмірі 6120059,18 гривень для виконання ухвали суду щодо розстрочки. Боржник також зауважив, що ПВП "КВАДРО" являється належним суб'єктом здійснення господарської діяльності, мета якої - отримання економічного ефекту у вигляді прибутку, добросовісно та своєчасно сплачує всі податки, надає та створює нові робочі місця і сплачує працівникам достойну заробітну плату. Визначена сума коштів є непід'ємною для сплати підприємством. Враховуючи, що на даний час в зв'язку з складаною економічною ситуацією в Україні підприємство переживає досить скрутні части, стягнення визначених коштів призведе до банкрутства підприємства.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

В свою чергу суд зазначає, що процесуальний закон не надає визначення виняткового випадку, а тому це поняття е оціночним. Згідно висновків Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням акціонерної компанії "Харківобленерго" щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" № 5-рп/2013 від 26.06.2013 року, Конституційний Суд України зазначив, що підставою для застосування статті 36 Закону є наявність об'єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку примусового виконання рішень. За судовою практикою до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для відстрочки його виконання, належать хвороба боржника або членів його сім'ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до п. 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012, №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Як вказано у п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012, №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Виходячи з вищевикладеного, умовою надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення є наявність виключно виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Тобто, підставою надання розстрочки є не тільки підтвердження належним чином доказами щодо ускладнення чи об'єктивної неможливості виконання рішення суду, а і винятковість таких обставин, а також реальна можливість виконання такого рішення в подальшому. Причому обов'язок доказування обставин щодо ускладнення чи неможливості виконання рішення покладається на особу, яка звертається із заявою про надання відстрочки чи розстрочки рішення.

Отже, в основу судового рішення про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.

Суд зазначає, що обставини викладені заявником не є винятковими обставинами в розумінні ст. 121 ГПК України, які викликають необхідність надання розстрочки, виходячи з наступного.

Ризик погіршення умов господарювання є нормальним явищем. Ризик є однією із ознак підприємництва (згідно ст.42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку). Більш того принцип комерційного розрахунку та власного комерційного ризику є одним із принципів господарської діяльності (ст. 44 ГК України). Отже складнощі, які виникли у боржника із виконанням рішення суду охоплюються його підприємницьким ризиком. Тому у суду немає правових підстав перекладати комерційний ризик на стягувача шляхом надання розстрочки виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, посилання боржника на те, що сума коштів, яка стягнута за рішенням по даній справі, є непід'ємною для сплати боржником судом не враховуються, оскільки це не є винятковою обставиною, яка викликає необхідність надання розстрочки.

Твердження боржника про те, що він переживає досить скрутні части, а стягнення визначених коштів призведе до банкрутства підприємства, судом також не враховуються, оскільки жодного доказу в підтвердження вищевикладеним обставинам ПВП "Квадро" подано не було.

Щодо наданого боржником договору про надання грошових коштів (а.с. 253, 6-й том), суд зазначає наступне.

Так, відповідно до умов зазначеного договору (п. 1.2), Товариство з обмеженою відповідальністю "Маковій" зобов'язується в разі необхідності та погодження розстрочки виконання рішення господарського суду Харківської області по справі №11/109-08 від 26 липня 2010 р., на підставі заявки, надавати в готівковій та (або) безготівковій формі грошові кошти у розмірі 6120059,18 гривень для виконання ухвали суду щодо розстрочки.

Отже, надання грошових коштів у розмірі 6120059,18 гривень Товариством з обмеженою відповідальністю "Маковій" боржнику пов'язується з наданням розстрочки виконання рішення господарського суду Харківської області по справі №11/109-08 від 26 липня 2010 р., що в свою чергу є неприпустимим та суперечить засадам цивільно-договірних відносин.

При цьому, жодного доказу фактичної наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Маковій" грошових коштів у розмірі 6120059,18 гривень не надано. Зазначене стосується також оригіналу вищевказаного договору, який не був наданий боржником в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що наданий боржником договір про надання грошових коштів не є належним доказом реальної можливості виконання рішення по даній справі в подальшому.

Суд наголошує, що рішення про розстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів кредитора та боржника. В силу цього розстрочка не може надаватися виключно в інтересах боржника із посиланням на необхідність поліпшення фінансового стану боржника. Така розстрочка, надана за відсутності виняткових обставин, негативно впливає на охоронюваний законом інтерес кредитора.

Таким чином, оцінюючи встановлені по справи обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для надання розстрочки.

Крім того, згідно з ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (Immobiliare Saffi v. Italy), [GC], N 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

При прийнятті рішення, судом також враховуються негативні наслідки для стягувача в його господарській діяльності після надання розстрочки виконання рішення, яке не виконується боржником вже на протязі майже шести років.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що доводи боржника та наявні у матеріалах справи докази не підтверджують наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у встановлений строк, у зв'язку з чим заява про розстрочку виконання рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 124 Конституції, п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", ст. 625 ЦК України ст.ст. 1, 22, 32, 33, 36, 43, 86, 121 господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Приватного виробничого підприємства "Квадро" про розстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 26.07.10 р. у справі №11/109-08 - відмовити.

Суддя Інте Т.В.