Ухвала

від 10.08.2016 по справі 826/23229/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" серпня 2016 р. м. Київ К/800/17456/16

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

при секретарі Бовкуні В.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Красулі І.О., Малікової І.Ю.,

відповідача - Михалюк-Філімовнової Є.В.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімагроком" (далі - Товариство)

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.01.2016

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016

у справі № 826/23229/15

за позовом Товариства

до державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Інспекція)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про скасування:

податкового повідомлення-рішення від 24.06.2015 № 0000322204, за яким платникові збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 35 336 грн. за основним платежем та 8834 грн. за штрафними санкціями;

податкового повідомлення-рішення від 24.06.2015 № 0000312204 про збільшення Товариству грошового зобов'язання за платежем «пеня за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності» у сумі 26863,67 грн.;

податкового повідомлення-рішення від 24.06.2015 № 00003272202, відповідно до якого позивачу визначено суму завищення бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 1 394 599 грн. із застосуванням 348 650 грн. штрафних санкцій;

податкового повідомлення-рішення від 24.06.2015 № 0003282202, згідно з яким позивачеві визначено суму завищення від'ємного значення ПДВ за грудень 2014 року в розмірі 381 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.01.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016, позов задоволено частково; визнано протиправним і скасовано податкові повідомлення-рішення від 24.06.2015 № 0000322204 та № 0000312204; в решті позову відмовлено.

Судові акти зі спору мотивовані тим, що позивач не подав належних і необхідних доказів на підтвердження реальності виконання господарських операцій з придбання підрядних робіт та обладнання у рамках господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «ПБК «Пілон», товариством з обмеженою відповідальністю «Укртехбуд», товариством з обмеженою відповідальністю «Будцентр Витязь» та з приватним підприємством «Технотест» з огляду на установлений договорами порядок оформлення та виконання цих операцій. Водночас суди дійшли висновку про безпідставність нарахування позивачеві пені за порушення строків проведення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 30.07.2012 № С2138 з огляду на оплату Товариством придбаного товару після його одержання; також, за висновком судів, в силу частини першої статті 8 Угоди між Урядом України і Урядом Турецької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків та доход і майно (дата підписання: 27.11.1996; дата ратифікації Україною: 16.01.1998; дата набрання чинності для України: 29.04.1998) прибуток, одержаний нерезидентом за надання транспортно-експедиторських послуг оподатковуються у країні резидентства, що виключає наявність у позивача обов'язку з утримання та перерахування до бюджету податку на прибуток іноземних юридичних осіб за операціями з фірмою ALP OZELER ULUS LARARASI NAK. TAAHUT TIC.LTD.SIT (Туреччина).

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Товариство просить скасувати ухвалені у справі судові акти в частині відмови у задоволенні позовних вимог та повністю задовольнити даний позов.

На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що судами не надано належної правової оцінки первинним документам, складенням яких опосередковувалося виконання господарських операцій зі спірними контрагентами та які засвідчують дійсний рух активів між учасниками спірних операцій, а також факту належності постачальників позивача до суб'єктів реального сектору економіки.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за той самий період, оформлену актом від 29.05.2015 № 2935/26-58-22-02-18/35115405.

Перевіркою не визнано право платника на податковий кредит за операціями з придбання будівельно-монтажних робіт за договорами підряду, укладеними з товариством з обмеженою відповідальністю «ПБК «Пілон», товариством з обмеженою відповідальністю «Укртехбуд», товариством з обмеженою відповідальністю «Будцентр Витязь».

Мотивуючи цей висновок, Інспекція зазначає про недостатність у названих контрагентів власних трудових та матеріально-технічних ресурсів для поставки позивачеві підрядних робіт у задекларованих обсягах, тоді як залучені цими контрагентами субпідрядники є технічними суб'єктами господарювання (не перебувають на місцезнаходженням, не мають фізичних, технічних, технологічних можливостей для провадження фактичної господарської діяльності у сфері будівництва, задекларована ними номенклатура придбаних товарів і послуг не відповідає змісту операцій з подальшої поставки позивачеві будівельних робіт, перебувають у процедурі банкрутства, зареєстровані на підставних осіб, мають ознаки вигодоформуючих суб'єктів).

З аналогічних мотивів Інспекція кваліфікувала як безтоварні операції позивача з придбання обладнання за договором поставки від 10.01.2014 № 8, укладеним з приватним підприємством «Технотест», встановивши факт перебування цього постачальника у правовідносинах з фіктивними суб'єктами господарювання у періоді, охопленому перевіркою.

При оцінці податкових наслідків названих господарських операцій, суди попередніх інстанцій, керуючись положеннями пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, сформували цілком об'єктивну правову позицію відносно того, що податкові наслідки у вигляді формування податкового кредиту з ПДВ є правомірними лише у випадку реального виконання господарської операції та її підтвердження належними первинними документами, що відповідають критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт. Податкова вигода не може бути визнана обґрунтованою, якщо отримана не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності. Формально складений пакет первинних документів не може бути підставою для формування даних податкового обліку.

Втім застосовуючи наведену правову позицію до обставин даної справи, суди передчасно визнали витрати Товариства зі сплати ПДВ за спірними операціями такими, що не відповідають критерію документальної підтвердженості. При цьому суди послалися на недостатність для підтвердження реальності виконання спірних операцій наданих Товариством актів приймання виконаних будівельних робіт, податкових накладних з огляду на неподання платником проектної документації, технічних завдань, даних геодезичних досліджень та інших документів, наявність та передача яких передбачена умовами договорів підряду.

Втім вказані документи не є первинними документами, які відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» фіксують факти здійснення господарських операцій; а відтак відсутність цих документів не має вирішального значення для встановлення реальності виконання операцій з поставки підрядних робіт. До того ж, платником подано креслення, технічні схеми та звіти, які не одержали правової оцінки в судах попередніх інстанцій.

Інспекція, в свою чергу, заперечуючи реальність розглядуваних операцій, послалася виключно на сумнівний характер діяльності субпідрядників, залучених спірними контрагентами. При цьому не одержали будь-якої юридичної оцінки ані з боку контролюючого органу, ані у судах попередніх інстанцій подані платником акти за закриття прихованих робіт, акти приймання свайного фундаменту та інші документи, складені між спірними підрядниками та залученими ними субпідрядниками у процесі виконання розглядуваних операцій.

З огляду на правила оцінки доказів, наведені у статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), докази необґрунтованого виникнення у платника податкової вигоди повинні розглядатися у сукупності та взаємозв'язку, при цьому оцінці підлягає й діяльність усіх учасників господарських операцій.

А відтак у даному разі для оцінки реальності виконання спірних операцій судам слід були встановити, якими силами та засобами виконувалися спірні роботи, хто виступав їх конкретним виконавцем (із встановленням зв'язку цих осіб з відповідними підприємствами-підрядниками або субпідрядниками), яким чином забезпечувався доступ цих виконавців до об'єктів будівництва, яким чином позивач здійснював контроль за станом виконання цих робіт, чи були оплачені Товариством придбані роботи; за необхідності судам слід було викликати у судове засідання і допитати як свідків осіб, безпосередньо задіяних у виконанні спірних операцій.

Лише за наслідками дослідження та оцінки цих обставин суди могли дійти об'єктивного висновку про реальність (або нереальність) виконання взаємних зобов'язань учасниками розглядуваних операцій та перевірити факт відображення цих операцій у податковому обліку платника відповідно до дійсного економічного змісту.

Висновок судів про неподання платником податкових накладних, за операціями з придбання обладнання у приватного підприємства «Технотест» не відповідає наявним у справі доказам. Так, у матеріалах справи міститься податкова накладна (а.с. 42, т.2), складена під час виконання цієї операції; у той же час суди не дослідили порядок переміщення активів у процесі виконання розглядуваної операції, натомість констатувавши її безтоварність.

На підставі викладеного, касаційна колегія вважає, що проаналізовані висновки судів попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях щодо необґрунтованості податкової вигоди платника за операціями з переліченими контрагентами зроблені за неповного дослідження обставин, що входять до предмета доказування у справі; наведене позбавляє суд касаційної інстанцій можливості прийняти новий судовий акт по суті спору. Допущені порушення можуть бути усунуті лише при повторному розгляді справи у суді першої інстанції.

Під час нового розгляду суду слід врахувати вказівки та висновки касаційного суду, викладені в цій ухвалі, надати правову оцінку доводам сторін, встановити обставини, що входять до предмета доказування у справі, та прийняти рішення у відповідності зі статтею 159 КАС.

В частині задоволення позовних вимог судові рішення зі спору учасниками провадження не оскаржуються, а тому у касаційного суду відсутні процесуальні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 227, 230, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімагроком" задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.01.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016 у справі № 826/23229/15 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 24.06.2015 № 00003272202 та від 24.06.2015 № 0003282202.

3. У цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

4. В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.01.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016 у справі № 826/23229/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько