Постанова

від 22.08.2016 по справі 918/370/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2016 р. Справа № 918/370/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Юрчук М.І. ,

судді Демянчук Ю.Г.

при секретарі Михальчук В.К.

за участю представників сторін:

прокурора: Маринич В.В.

позивача: не з'явився

відповідача 1:ОСОБА_3., ОСОБА_1

відповідача 2: Кириченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Рівненської області (суддя Торчинюк В.Г.) від 14.06.2016 р. у справі № 918/370/16

за позовом Керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області

в інтересах держави в особі: Вищого професійного училища № 22 міста Сарни

до відповідача 1: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до відповідача 2: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області

про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернути приміщення, вартістю 51 000 грн. 00 коп.

В травні 2016 року керівник Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Вищого професійного училища № 22 м.Сарни звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області про визнання недійсним договору оренди державного майна № 707-2009 від 16.02.2009 року та зобов'язання повернення приміщення, вартістю 51 000 грн. /а.с.2-8/.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 14.06.2016 року у справі № 918/370/16 задоволено позовні вимоги керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Вищого професійного училища № 22 м. Сарни до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області про визнання недійсним договору оренди державного майна № 707-2009 від 16.02.2009 року та зобов'язання повернення приміщення, вартістю 51 000 грн.

Визнано недійсними на майбутнє договір оренди державного майна від 16.02.2009 року № 707-2009 укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, яким передано в оренду частину нежитлового приміщення прибудови до слюсарної майстерні Вищого професійного-технічного училища № 22 м.Сарни, площею 110,6 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 звільнити та повернути Вищому професійно-технічному училищу № 22 м.Сарни частину нежитлового приміщення прибудови до слюсарної майстерні Вищого професійного-технічного училища № 22 м.Сарни, площею 110,6 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом його звільнення та підписання акту прийому - передачі.

Стягнуто з Регіонального відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області на користь прокуратури Рівненської області 1 378,00 грн. судового збору.

Стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь прокуратури Рівненської області 1 378,00 грн. судового збору /а.с.85-93/.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач ФОП ОСОБА_3 звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Рівненської області від 14.06.2016 року у справі № 918/370/16 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі. Окрім цього, апелянтом подано до суду апеляційної інстанції заяву про застосування строків позовної давності в порядку ст.267 ЦК України.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує наступне:

- судочинство у господарському суді Рівненської області по даній справі відбулося з порушенням принципів змагальності, рівності всіх учасників перед законом та судом, без фіксації судового процесу технічними засобами;

- дії суду щодо невідкладення розгляду справи на іншу дату є необґрунтованими та упередженими, що стали перешкодою для належного захисту законних прав та інтересів ФОП ОСОБА_3;

- суд відступив від основних засад судочинства та відповідно до вимог закону не створив сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства;

- позов прокурора в інтересах держави в особі ВТУ № 22 м.Сарни поданий після спливу строку позовної давності, а тому необхідно вирішити питання про наслідки такого спливу;

Таким чином, на думку скаржника, правові підстави для задоволення позову прокурора відсутні, рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також із порушенням норм матеріального та процесуального права, що у відповідності до ст.104 ГПК України є безумовною підставою для його скасування /а.с.109-118/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.07.2016 року у справі № 918/370/16 апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В. та призначено до розгляду на 03.08.2016 року /а.с.108/.

Автоматизованою системою документообігу суду на підставі розпорядження в.о. керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 року у справі № 918/370/16 проведено автоматичну зміну складу колегії суддів у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Коломис В.В. та визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Саврій В.А., суддя Юрчук М.І., про що складено протокол зміни складу колегії суддів від 02.08.2016 року /а.с.146-147/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 року апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі колегії суддів: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Саврій В.А., суддя Юрчук М.І. /а.с.148-149/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 року розгляд справи відкладено на 17.08.2016 року у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів /а.с.179-181/.

Автоматизованою системою документообігу суду на підставі розпорядження в.о. керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 16.08.2016 року у справі № 918/370/16 проведено автоматичну зміну складу колегії суддів у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Саврія В.А. та визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І., суддя Демянчук Ю.Г. про що складено протокол зміни складу колегії суддів від 16.08.2016 року /а.с. 186-187/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 року апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі колегії суддів: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І., суддя Демянчук Ю.Г. /а.с.188-189/.

В судовому засіданні 17.08.2016 року представник відповідача 1 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. Просить рішення господарського суду Рівненської області від 14.06.2016 року у справі № 918/370/16 скасувати, в задоволені позову керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Вищого професійного училища № 22 м.Сарни - відмовити.

Представник відповідача 2 підтримав вимоги апеляційної скарги відповідача 1 з підстав викладених у письмовому відзиві на неї.

Прокурор в судовому засіданні 17.08.2016 року заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги та зазначив, що спірне приміщення до моменту передачі в оренду ФОП ОСОБА_3 (16.02.2009) в учбовому процесі не використовувалось. Просить рішення господарського суду Рівненської області від 14.06.2016 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач Вище професійне училище № 22 м.Сарни участі уповноваженого представника в судовому засіданні 17.08.2016 року не забезпечив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с.185/.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу від 01.08.2016 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 не визнав, просив залишити рішення господарського суду Рівненської області від 14.06.2016р. без змін та провести розгляд скарги без участі його представника/а.с.173/.

Оскільки, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 року явка представників сторін в судове засідання 17.08.2016 року обов'язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника Вищого професійного училища № 22 м.Сарни.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд під час розгляду матеріалів справи та апеляційної скарги

ВСТАНОВИВ:

26.07.2007 року Міністерство освіти і науки України листом за № 1/11-5607 повідомило регіональне відділення Фонду Державного майна України по Рівненській області, що спеціальна комісія МОНУ з майнових питань прийняла рішення (протокол № 16 від 03.07.2007) щодо надання згоди на передачу в оренду частини нежитлового приміщення слюсарної лабораторії площею 110,6 кв.м., що знаходиться на балансі Сарненського вищого професійного училища АДРЕСА_1 /а.с. 77/.

16.02.2009 року між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України (надалі - орендодавець, відповідач 2) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (надалі - орендар, відповідач 1, апелянт) укладено договір оренди державного майна № 707 - 2009 (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (надалі - майно): частину нежитлового приміщення прибудови до слюсарної майстерні ВПУ № 22 площею 110,6 кв.м. розташоване по АДРЕСА_1, що перебуває на балансі Сарненського вищого професійного училища № 22. Вартість об'єкту оренди визначена відповідно до звіту про незалежну оцінку і становить 45 780 грн. 00 коп.

Майно передається в оренду для розміщення майстерні по ремонту електротехнічного обладнання (пункт 1.2 Договору).

Згідно п.2.1 Договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не пізніше дати підписання сторонами цього договору та Акта приймання - передачі вказаного майна.

Орендна плата визначається на підставі «Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна», затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 року № 786 (надалі - Методика розрахунку) та за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - грудень 2008 року - 632 грн. 57 коп. (пункт 3.1 Договору).

Пунктом 5.2 Договору сторони погодили, що орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендар зобов'язується щомісяця до 12 числа надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговувального банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України). На вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння (пункт 5.8 Договору).

Відповідно до п.7.1 Договору, орендодавець зобов'язується передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з цим договором.

Цей договір укладено строком на одинадцять місяців з 16.02.2009 року до 16.01.2010 року включно (п.10.1 Договору).

Вказаний Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками /а.с.14-16/.

16.02.2009 року майно - частина нежитлового приміщення прибудови до слюсарної майстерні ВПУ № 22 передано в користування ФОП ОСОБА_3 за актом прийому-передачі нерухомого майна /а.с.17/.

10.03.2009 року між Регіональним відділенням ФДМ України та ФОП ОСОБА_3 укладено додаткову угоду до договору, якою внесено зміни в пункт 3.1 щодо визначення орендної плати на підставі «Методики розрахунку орендної плати». Розмір орендної плати за лютий 2009 року становить 247 грн. 75 коп. /а.с.19/.

19.02.2010 року між Регіональним відділенням ФДМ України та ФОП ОСОБА_3 укладено додатковий договір до договору оренди державного майна від 16.02.2009 року № 707-2009, яким продовжено дію договору № 707-2009 від 16.02.2009 року на строк до 16.10.2012 року /а.с.21/.

20.11.2012 року між Регіональним відділенням ФДМ України та ФОП ОСОБА_3 укладено договір про внесення змін до договору оренди державного майна від 16.02. 2009 року № 707-2009 (надалі - Договір-2), відповідно до пункт 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно: частину нежитлового приміщення прибудови до слюсарної майстерні ВПУ № 22 площею 110,6 кв.м., розташоване по АДРЕСА_1, що перебуває на балансі Сарненського вищого професійного училища № 22. Вартість об'єкту визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку і станом на 30.09.2012 року складає 51 000,00 грн. /а.с. 22/.

23.02.2015 року між Регіональним відділенням ФДМ України та ФОП ОСОБА_3 укладено договір про внесення змін до договору оренди державного майна від 16.02.2009 року № 707-2009 від 23.02.2015 року, яким термін дії договору продовжено до 16.10.2016 року /а.с. 24/.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 25.03.2016 року № 55987747, свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.09.2015 року № 43103468 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.09.2015 року № 43103765, орендоване приміщення, яке розміщене за адресою: АДРЕСА_1, зокрема слюсарна майстерня, загальною площею 306,9 м.кв., перебуває у державній власності, правовий режим майна: право оперативного управління закріплене за Вищим професійним училищем № 22, м.Сарни /а.с.34-43, 47-48/.

Таким чином, на думку керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області, договір оренди державного майна (нежитлового приміщення) № 707-2009 від 16.02.2009 року укладено з порушенням законодавства про освіту, у зв'язку із чим відповідно до ст.ст. 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 207 Господарського кодексу України, а тому підлягає визнанню недійсним. При цьому невикористання навчальним закладом спірного приміщення для навчального процесу не є підставою для визнання правомірним такого договору, оскільки чинним законодавством встановлена заборона використання приміщень закладів освіти з іншою метою, ніж для освітніх потреб.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, виходячи з наступного.

Згідно статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності; державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про освіту», місцеві органи державної влади та місцевого самоврядування забезпечують розвиток мережі навчальних закладів та установ, організацій системи освіти, зміцнення їх матеріально-технічної бази та господарське обслуговування.

Частинами 1, 4 статті 61 Закону України «Про освіту» передбачено, що фінансування державних закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування є: кошти, одержані за навчання, підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів відповідно до укладених договорів; плата за надання додаткових освітніх послуг; кошти, одержані за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані закладом освіти на замовлення підприємств, установ, організацій та громадян; доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання; дотації з місцевих бюджетів; кредити і позички банків, дивіденди від цінних паперів та доходи від розміщення на депозитних вкладах тимчасово вільних позабюджетних коштів; валютні надходження; добровільні грошові внески, матеріальні цінності, одержані від підприємств, установ, організацій, окремих громадян; інші кошти.

Тобто в якості додаткових джерел фінансування навчальних закладів абзацом 5 част.4 ст.61 Закону України «Про освіту» передбачена можливість залучати у тому числі доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

Відповідно до част.1, 2 ст.65 Закону України "Про вищу освіту", в редакції чинній станом на дату укладення договору, вищий навчальний заклад відповідно до свого статуту може надавати фізичним та юридичним особам платні послуги у галузі вищої освіти та пов'язаних з нею інших галузях діяльності за умови забезпечення провадження освітньої діяльності. Перелік видів платних послуг у галузі вищої освіти та пов'язаних з нею інших галузях діяльності, що можуть надаватися вищими навчальними закладами державної або комунальної форми власності, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно ч.5 ст. 63 України «Про освіту», об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Отже, з метою отримання додаткових джерел фінансування, в оренду можуть бути надані приміщення навчального закладу, що технологічно не пов'язані з навчальним та науковим процесом.

У частині 2 п.8 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності» від 27.08.201р. № 796 зазначено, що навчальні заклади мають право надавати інші послуги, зокрема, надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі .

Згідно пункту 7.9 Статуту Вищого професійного училища № 22, м.Сарни, затвердженого Міністерством освіти і науки України наказом від 14 березня 2013 року № 341, об'єкти права власності: навчально-виробничі, побутові, культурно-освітні, оздоровчі, спортивні будівлі та споруди, житло, комунікації, обладнання, засоби навчання, транспортні засоби та інше майно вищого професійного училища є державною власністю, що закріплене Міністерством освіти і науки за вищим професійним училищем, і перебуває у оперативному управлінні вищого професійного училища. Функції управління майном, закріплені за вищим професійним училищем, контроль за ефективністю його використання і збереження здійснюється Міністерством освіти і науки.

Відповідно до п.7.3 Статуту, додаткові джерела фінансування вищого професійного училища визначаються Законами України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», іншими нормативно правовими актами.

Додатковими джерелами фінансування серед іншого є доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання в установленому законодавством порядку (п.7.4 Статуту).

Судом встановлено, що об'єктом оренди за договором оренди державного майна № 707-2009 від 16.02.2009 року з урахуванням змін до договору, є частина нежитлового приміщення прибудови до слюсарної майстерні ВПУ № 22 площею 110,6 кв.м., розташована по АДРЕСА_1, яка перебуває на балансі Сарненського вищого професійного училища № 22.

За даними вищого професійного училища № 22 м.Сарни, частина приміщення, яка надана в оренду ФОП ОСОБА_3, що знаходиться за адресою в АДРЕСА_1, до моменту передачі (16.02.2009 року) знаходилась в непридатному, аварійному стані та готувалось до зносу. До 1979 року дане приміщення використовувалось навчальним закладом як клуб-столова /а.с.192/.

Згідно копії витягу технічної документації з переліком споруд в Сарненському СПТУ-2 від 02.04.1978 року № 98, приміщення клуб-столова було збудоване у 1936 році та підлягало зносу у другу чергу /а.с.193-194/ .

Отже, зазначене приміщення навчального закладу технологічно не пов'язано з навчальним та науковим процесом, а тому з метою отримання додаткових джерел фінансування може надаватись в оренду іншим суб'єктам господарювання (аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду від 27.04.2016 року у справах № 922/5058/15 та № 916/2451/15).

Предметом оренди за Договором оренди від 16.02.2009р. № 707-2009 є нежитлові приміщення прибудови до слюсарної майстерні, тобто є нерухомим майном, що відповідає ч.1 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Част.2 ст.4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що не можуть бути об'єктами оренди, зокрема, об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини 2 ст.5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (крім пам'яток культурної спадщини, нерухомих об'єктів, які знаходяться на території історико-культурних заповідників.

Відповідно до абз.20 част.2 ст.4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", окреме індивідуально визначене майно із складу цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, забороненого до оренди, може бути об'єктом оренди (без права приватизації та суборенди), якщо воно не заборонене до оренди законами України, не задіяне у процесі основного виробництва та за висновком органу, уповноваженого управляти цим майном, його оренда не порушить цілісності майнового комплексу.

Натомість у зазначеному вище листі Міністерства освіти та науки України № 1/11-5607 від 26.07.2007р. вказано, що дане майно не підпадає під критерій заборони до приватизації.

Згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 Цивільного кодексу України, ними зокрема є наступні: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Пунктом 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 № 11 передбачено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст.761 ЦК України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Фонд державного майна України, його регіональні відділення є орендодавцями щодо цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю.

Відповідно до част.1 ст.638 ЦК України та част.2 ст.180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Судом встановлено, що під час укладення Договору оренди державного майна № 707-2009 від 16.02.2009р. регіональним відділенням ФДМ України дотримано порядку укладання договорів оренди, передбаченому ст.9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", отримали погодження Міністерства освіти та науки України № 1/11-5607 від 26.07.2007р. на передачу в оренду державного майна, узгодили всі істотні умови договору та порядок приймання-передачі орендованого майна.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що наявними у матеріалах справи доказами не підтверджується недійсність оспорюваного договору оренди державного майна №707-2009 від 16.02.2009 року, як то: укладення вказаного договору має наслідком порушення цілісності майнового комплексу або погіршення соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі; майно, яке є предметом договору, використовується у навчальному процесі (у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності); спірне майно використовується не за призначенням, що свідчить про недоведеність висновку прокурора про використання майна не за призначенням. А тому у позові про визнання недійсним договору оренди державного майна № 707-2009 від 16.02.2009 року слід відмовити.

Стосовно заявленого відповідачем 1 клопотання про застосування строків позовної давності судова колегія зазначає, що правила про позовну давність мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права. У випадку відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а у зв'язку з необґрунтованістю самої вимоги.

Так, відповідно до п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" № 10 від 29.05.2013 р., за змістом ч.1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Враховуючи, що в позові керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Вищого професійного училища № 22 м.Сарни відмовлено з підстав його необґрунтованості, тому правила про позовну давність судом апеляційної інстанції не застосовується.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона належними і допустимими доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п.2 ст.103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право, скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Згідно п.п.1,4 ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на встановлені Рівненським апеляційним господарським судом в сукупності обставини, апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 підлягає задоволенню, рішення господарського суду Рівненської області від 14.06.2016 року у справі № 918/370/16 слід скасувати у зв'язку із невідповідністю висновків обставинам справи, порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову - відмовити.

На підставі ст.49 ГПК України на прокурора та позивача покладається судовий збір за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Рівненської області від 14.06.2016 р. у справі № 918/370/16 задоволити.

Рішення господарського суду Рівненської області від 14.06.2016 р. у справі № 918/370/16 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 918/370/16 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Демянчук Ю.Г.