Постанова

від 09.11.2016 по справі 918/370/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року Справа № 918/370/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М., суддівДанилової М.В., Корсака В.А. розглянувши матеріали касаційної скаргиЗаступника прокурора Рівненської області, м. Рівне на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 17.08.2016 року у справі господарського суду Рівненської області за позовомКерівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Вищого професійного училища № 22 міста Сарни, м. Сарни, Рівненська обл. до 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Сарни, Рівненська обл.; 2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, м. Рівне провизнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернути приміщення

за участю представників

прокуратури: Доценко Т.О.,

позивача: не з'явився,

відповідача-1: ОСОБА_4,

відповідача-2: Качуровський В.В.

В С Т А Н О В И В:

Сарненська місцева прокуратура Рівненської області в інтересах держави в особі Вищого професійного училища № 22 міста Сарни звернулась до господарського суду Рівненської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_4.) та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області (далі за текстом - РВ ФДМ України по Рівненській області) про визнання недійсним Договору оренди держаного майна № 707-2009 від 16.02.2009 року, укладеного РВ ФДМ України по Рівненській області та ФОП ОСОБА_4, яким передано в оренду частину нежитлового приміщення - прибудови до слюсарної майстерні Вищого професійного училища № 22 місто Сарни, площею 110, 6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язання ФОП ОСОБА_4 звільнити та повернути Вищому професійному училищу № 22 місто Сарни вказану частину нежитлового приміщення шляхом його звільнення та підписання акту прийому-передачі.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 14.06.2016 року позовні вимоги задоволено: визнано недійсним на майбутнє Договір оренди державного майна № 707-2009 від 16.02.2009 року, укладений РВ ФДМ України по Рівненській області та ФОП ОСОБА_4, яким передано в оренду частину нежитлового приміщення - прибудови до слюсарної майстерні Вищого професійно-технічного училища № 22 м. Сарни, площею 110, 6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язано ФОП ОСОБА_4 звільнити та повернути Вищому професійно-технічному училищу № 22 м. Сарни вказану частину нежитлового приміщення шляхом його звільнення та підписання акту прийому-передачі.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що оспорюваний правочин суперечить положенням Закону України "Про освіту", яким передбачено використання майна навчальних закладів виключно для освітніх цілей та навчально-виховного процесу, в той час як діяльність орендаря з ремонту та технічного обслуговування електричного устаткування є підприємницькою діяльністю, у зв'язку з чим на підставі положень ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 207 Господарського кодексу України позовні вимоги прокурора є законними та обґрунтованими.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.08.2016 року рішення господарського суду Рівненської області від 14.06.2016 року - скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що діючим на момент укладення спірного Договору оренди нежитлового приміщення законодавством України про освіту та оренду державного і комунального майна передбачалась можливість передачі в оренду приміщень не задіяних у навчально-виховному процесі з метою одержання додаткових джерел фінансування для забезпечення провадження освітньої діяльності; при цьому, під час укладення зазначеного Договору оренди сторонами дотримано порядку укладення договорів оренди, передбаченого Законом України "Про оренду державного та комунального майна", отримано відповідне погодження Міністерства освіти та науки України на передачу в оренду державного майна, балансоутримувача Вищого професійного училища № 22 м. Сарни, узгоджено всі істотні умови Договору та порядок приймання-передачі орендованого майна.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, заступник прокурора Рівненської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.08.2016 року і залишити в силі рішення господарського суду Рівненської області від 14.06.2016 року.

РВ ФДМ України по Рівненській області до Вищого господарського суду України було подано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач-2 проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанцій - без змін.

ФОП ОСОБА_4 відзиву на касаційну скаргу подано не було.

В судовому засіданні прокурор просив касаційну скаргу задовольнити, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.08.2016 року - скасувати і залишити в силі рішення господарського суду Рівненської області від 14.06.2016 року, а відповідачі проти доводів касаційної скарги заперечували та просили залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Позивача згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак він не скористався передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення прокурора та відповідачів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги прокурора про визнання недійсним Договору оренди державного майна № 707-2009 від 16.02.2009 року обгрунтовано невідповідністю укладеного Договору вимогам законодавства про освіту, оскільки законом, на думку прокурора, встановлено заборону на використання приміщень закладів освіти з іншою метою, ніж для освітніх потреб; при цьому, невикористання навчальним закладом спірного приміщення для навчального процесу не є підставою для визнання правомірним такого договору, що відповідно до положень ст. ст. 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 207 Господарського кодексу України є підставою для визнання його недійсним.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що Міністерство освіти і науки України листом від 26.07.2007 року за № 1/11-5607 повідомило РВ ФДМ по Рівненській області, що спеціальна комісія МОНУ з майнових питань прийняла рішення (протокол № 16 від 03.07.2007 року) щодо надання згоди на передачу в оренду частини нежитлового приміщення - слюсарної лабораторії площею 110, 6 кв. м, що знаходиться на балансі Сарненського вищого професійного училища № 22 в АДРЕСА_1.

16.02.2009 року РВ ФДМ України (орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (орендар) укладено Договір оренди державного майна № 707-2009 (далі за текстом - Договір), відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (надалі - майно): частину нежитлового приміщення прибудови до слюсарної майстерні ВПУ № 22, площею 110, 6 кв. м, розташоване по АДРЕСА_1 у м. Сарни, що перебуває на балансі Сарненського вищого професійного училища № 22. Вартість об'єкту оренди визначена відповідно до звіту про незалежну оцінку і становить 45 780 грн. Майно передається в оренду для розміщення майстерні по ремонту електротехнічного обладнання.

Згідно з п. 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі "Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 та за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - грудень 2008 року 632, 57 грн.

В п. 7.1 Договору сторони погодили, що орендодавець зобов'язується передати орендарю в оренду майно згідно з цим Договором за актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з цим Договором.

Згідно з п. 10.1 Договору його укладено строком на одинадцять місяців з 16.02.2009 року до 16.01.2010 року включно.

На підставі Акту прийому-передачі нерухомого майна від 16.02.2009 року майно - частину нежитлового приміщення прибудови до слюсарної майстерні ВПУ № 22 передано в користування ФОП ОСОБА_4

10.03.2009 року РВ ФДМ України по Рівненській області та ФОП ОСОБА_4 укладено Додаткову угоду до Договору, якою внесено зміни в п. 3.1 щодо визначення орендної плати на підставі "Методики розрахунку орендної плати". Розмір орендної плати за лютий 2009 року становить 247, 75 грн.

19.02.2010 року РВ ФДМ України по Рівненській області та ФОП ОСОБА_4 укладено Додатковий договір до Договору оренди державного майна від 16.02.2009 року № 707-2009, яким продовжено дію Договору № 707-2009 від 16.02.2009 року на строк до 16.10.2012 року.

20.11.2012 року РВ ФДМ України по Рівненській області та ФОП ОСОБА_4 укладено Договір про внесення змін до Договору оренди державного майна № 707-2009 від 16.02.2009 року (надалі - Договір-2), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно: частину нежитлового приміщення - прибудови до слюсарної майстерні ВПУ № 22 площею 110, 6 кв. м, розташоване по АДРЕСА_1 у м. Сарни, що перебуває на балансі Сарненського вищого професійного училища № 22. Вартість об'єкту визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку і станом на 30.09.2012 року складає 51 000 грн.

23.02.2015 року РВ ФДМ України по Рівненській області та ФОП ОСОБА_4 укладено Договір про внесення змін до Договору оренди державного майна № 707-2009 від 16.02.2009 року, яким термін дії Договору продовжено до 16.10.2016 року.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 25.03.2016 року № 55987747, свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.09.2015 року № 43103468 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.09.2015 року № 43103765 орендоване приміщення, яке розміщене за адресою: Рівненська область, Сарненський район, АДРЕСА_1, зокрема, слюсарна майстерня, загальною площею 306,9 кв.м перебуває у державній власності, правовий режим майна: право оперативного управління закріплене за Вищим професійним училищем № 22, м. Сарни.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що оспорюваний правочин суперечить ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту", якою передбачено, що об'єкти освіти і науки, що фінансується з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та з науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням, оскільки орендоване майно передане в оренду для здійснення діяльності не пов'язаної з навчально-виховним процесом (для здійснення ремонту та технічного обслуговування електричного устаткування) і ця діяльність не може розцінюватися як навчально-виховний процес, а тому зазначений правочин суперечить вимогам чинного законодавства і на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 207 Господарського кодексу України підлягає визнанню недійсним на майбутнє із застосуванням наслідків недійсного правочину шляхом звільнення та повернення відповідачем-1 орендованого приміщення по акту прийому-передачі.

Скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний господарський суд вказав на невірну юридичну оцінку обставин справи та спірного Договору щодо його невідповідності вимогам ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту", оскільки судом першої інстанції не враховано, що за оспорюваним Договором передано в оренду частину нежитлового приміщення -прибудови до слюсарної майстерні ВПУ № 22, площею 110, 6 кв. м, розташоване по АДРЕСА_1 у м. Сарни, яке згідно копії витягу з технічної документації з переліком споруд в Сарненському СПТУ-2 від 02.04.1978 року № 98 зазначено як приміщення клуб-столова, збудоване у 1936 році, що використовувалось навчальним закладом до 1979 року та підлягало зносу у другу чергу, тобто, частина приміщення, яка надана в оренду ФОП ОСОБА_4, до моменту передачі її в оренду знаходилась в непридатному, аварійному стані та готувалось до зносу та не використовувалось в учбовому процесі навчального закладу.

Відтак, предметом оренди за Договором є нежитлові приміщення прибудови до слюсарної майстерні, тобто є нерухоме майно, що відповідає ч. 1 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

В силу приписів ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності; державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

В ст. 14 Закону України "Про освіту" визначено, що місцеві органи державної влади та місцевого самоврядування забезпечують розвиток мережі навчальних закладів та установ, організацій системи освіти, зміцнення їх матеріально-технічної бази та господарське обслуговування.

Згідно з ч. ч. 1 та 4 ст. 61 Закону України "Про освіту" фінансування державних закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

Отже, виходячи зі змісту вищенаведених правових положень, в якості додаткових джерел фінансування навчальних закладів законом передбачалась можливість залучати у тому числі доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

При цьому, в ч. ч. 1, 2 ст. 65 Закону України "Про вищу освіту" (в редакції, чинній станом на дату укладення договору) вищий навчальний заклад відповідно до свого статуту може надавати фізичним та юридичним особам платні послуги у галузі вищої освіти та пов'язаних з нею інших галузях діяльності за умови забезпечення провадження освітньої діяльності. Перелік видів платних послуг у галузі вищої освіти та пов'язаних з нею інших галузях діяльності, що можуть надаватися вищими навчальними закладами державної або комунальної форми власності, визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, в пп. 2 п. 8 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" від 27.08.2010 року № 796 вказано, що навчальні заклади мають право надавати інші послуги, зокрема, надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Враховуючи вищенаведені правові приписи та обставини справи суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про те, що з метою отримання додаткових джерел фінансування законом не заборонялось передавати в оренду приміщення навчального закладу, що технологічно не пов'язані з навчальним та науковим процесом.

Відтак, судом апеляційної інстанції вірно враховано, що передане навчальним закладом в оренду приміщення не використовувалось у навчальному процесі та не було пов'язане з освітньою діяльністю, що підтверджується листом Міністерства освіти і науки України від 26.07.2007 року за № 1/11-5607, в якому останнім як органом, що відповідно до закону здійснював функцію управління державним майном, вказано, що дане майно не підпадає під критерії заборони до приватизації.

При цьому, чинне на той час законодавство передбачало наявність у навчальних закладів будівель, споруд, обладнання із цільовим призначенням, яке безпосередньо не пов'язане з освітньою діяльністю, та надавало право передавати такі об'єкти в оренду для додаткових джерел фінансування.

Крім того, укладення такого Договору не погіршило соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарського суду апеляційної інстанції про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що Договір оренди сторонами укладено з дотриманням порядку укладення договорів оренди та вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна", узгоджено всі істотні умови Договору і на момент укладення правочину прямої законодавчої заборони передавати в оренду приміщення, які не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, не існувало, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для визнання такого Договору оренди держаного майна недійсним.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, при цьому висновки апеляційного господарського суду відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що доводи прокуратури Рівненської області, викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм та не спростовують законних і обґрунтованих висновків суду апеляційної інстанції.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового акту не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.08.2016 року у справі № 918/370/16 - залишити без змін.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіМ.В. Данилова В.А. Корсак