Вирок

від 23.02.2012 по справі 1-20/12

ХМІЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-20/12

Провадження №1/227/88/12

Номер рядка звіту 46

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

23.02.2012 Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого (ї) судді Войнаревич М. Г.

при секретарі Сіваченко Л. В.,

за участю прокурора Новаківського О.Г. ,

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільник справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3 РФ, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого 10.07.2010 року Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області за ст. 317 ч.1 КК України до 3-х років позбавлення волі, в силу ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік, звільненого від відбуття покарання, відповідно до постанови Хмільницького міськрайонного суду від 21.07.2011 року на підставі ст. 78 КК України,

в скоєнні злочину передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

1 липня 2011 року біля 22.00 години, в с. Жданівка, Хмільницького району, Вінницької області, ОСОБА_2 спільно із ОСОБА_3, проїжджаючи автомобілем біля місцевого ставу та помітивши там невідомих на той час осіб, а саме ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, безпричинно, з хуліганських спонукань вирішили спричинити їм тілесні ушкодження. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3, з метою неправомірного використання, взявши заздалегідь приготований для застосування засіб для самозахисту сльозоточивої та дратівливої миттєвої дії В«Терен 4В» , і грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, демонструючи зневагу до загальноприйнятих норм моралі, що регламентують правила співжиття та співвідносин між людьми, цінність та невід'ємність права кожної людини на здоров'я, здійснив розпилювання засобу В«Терен 4В» в обличчя ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Розуміючи та усвідомлюючи, що останні внаслідок застосованого відносно них засобу сльозоточивої та дратівливої миттєвої дії "Терен 4" отримали тілесні ушкодження та не зможуть чинити гідний фізичний опір, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проявляючи особливу зухвалість стали наносити вказаним особам удари руками та ногами в область голови та тулуба, спричинивши ОСОБА_4 відповідно до висновку експерта № 310 від 05.09.2011 року легкі тілесні ушкодження, ОСОБА_5 відповідно до висновку експерта №311 від 05.09.2011 року легкі тілесні ушкодження та ОСОБА_6 відповідно до висновку експерта №312 від 05.09.2011 року легкі тілесні ушкодження.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 показав, що 01.07.2011 року він знаходився на роботі на ПМК - 208. Близько 21:00 год. за ним приїхав ОСОБА_3, який сказав поїхати з ним до його діда в с. Жданівка, тому що йому потрібно вияснити стосунки з одним чоловіком, бо останній поламав дідові вудки. Коли вони їхали, то побачили біля ставка чоловіків і ОСОБА_3 вирішив підійти до них та поговорити з ними. Він запитав чи потрібно йому йти з ним, але ОСОБА_3 сказав, що не потрібно і сказав щоб він сидів в автомобілі. Він залишився в автомобілі та став слухати музику. Через деякий час він на мить підняв голову та почув, що на вулиці біля столику зчинився незрозумілий крик. Чув як перекрикувались люди з різних сторін, тобто через ставок. Він вийшов з автомобіля та підбіг до ОСОБА_3, запитав що трапилось, на що той нічого йому не відповів. Він сказав ОСОБА_3, щоб той йшов в автомобіль, тому що зараз збіжиться все село. Після цього зі сторони ставка вибіг якийсь чоловік та почав на нього бігти. Зблизившись з ним, хотів йому нанести удар скляною пляшкою, яку взяв зі столу, але він ухилився від удару. В процесі бійки він наніс комусь декілька ударів, кому саме він не бачив, бо було темно. Після цього вони пішли в автомобіль та швидко поїхали в сторону м. Хмільника. Де, та скільки ще було чоловіків він те знає та не бачив їх місця знаходження. Коли вони їхали, то ОСОБА_3 говорив, що між ним та чоловіками, які сиділи за столиком, виникла бійка, але яка підстава, він не говорив. Про те, що тоді ОСОБА_3 застосовував газовий балончик „Терен - 4" він не знав та ОСОБА_3 йому про це нічого не говорив.

Потерпілі: ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9 в судовому засіданні заявили, що завдана їм, внаслідок хуліганських дій, шкода повністю відшкодована, будь яких претензій до підсудного не мають та просять призначити йому мВ»яке покарання, не повВ»язане з реальним позбавленням волі.

Крім повного визнання вини підсудним ОСОБА_2 під час досудового та судового слідства, його вина у вчиненні злочину доведена доказами, добутими в установленому законом порядку в ході досудового слідства, які за заявою підсудного, крім показів самого підсудного, характеризуючих матеріалів справи, в судовому засіданні не досліджувались, так як ОСОБА_2 повністю визнав свою вину і просить застосувати спрощений порядок дослідження доказів, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

Суд з'ясувавши, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, роз'яснює положення Закону про те, що у випадку розгляду справи у відповідності до ст. 299 КПК України вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Дії підсудного ОСОБА_2 слід кваліфікувати по ст. 296 ч. 2 КК України -хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, кваліфікуючою ознакою якого є вчинене групою осіб.

При обранні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_2 суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, який у відповідності до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, особу підсудного, те, що він з десятирічного віку виховувався без батьків, його позитивну характеристику за місцем проживання, те, що він в силу ст. 89 КК України не судимий, має добрий стан здоров'я, щиро розкаявся у вчиненому, потерпілі не наполягають на суворій мірі покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання суд визнає його щире каяття у вчиненому та добровільне, повне відшкодування заподіяної шкоди. Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено, тому вважає можливим призначити йому покарання в межах санкції частини статті кримінального закону, без ізоляції від суспільства, при цьому саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання підсудного і попередження нових злочинів.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

В силу ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку терміном один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов'язки :

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи;

- періодично зВ»являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Вінницької області.

Суддя Войнаревич М. Г.