Ухвала

від 23.08.2016 по справі 910/27852/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

23.08.2016Справа № 910/27852/15 За скаргою Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Проектувальник-5" на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві у справі № 910/27852/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Проектувальник-5"

про стягнення 354937 грн. 53 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники:

від скаржника (боржника): Кучук Л.П. - керівник;

від стягувача: Цой Г.М. - представник за довіреністю №91/2015/10-21-8 від 21.10.2015.

від Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві: не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2015 у справі № 910/27852/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задоволено повністю; стягнуто з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Проектувальник-5" суму основного боргу у розмірі 203030 грн. 41 коп., пеню у розмірі 22738 грн. 46 коп., 3% річних у розмірі 10162 грн. 09 коп., інфляційні втрати у розмірі 119006 грн. 57 коп. та судовий збір у розмірі 5324 грн. 06 коп.

06.01.2016 на виконання вказаного рішення видано наказ.

15.07.2016 до Господарського суду міста Києва від Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Проектувальник-5" надійшла скарга на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2016 скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Проектувальник-5" на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві у справі № 910/27852/15 повернуто скаржнику без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 та ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

21.07.2016 до Господарського суду міста Києва від Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Проектувальник-5" повторно надійшла скарга на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві у справі № 910/27852/15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2016 скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Проектувальник-5" на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві у справі № 910/27852/15 повернуто скаржнику без розгляду на підставі ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

28.07.2016 до Господарського суду міста Києва від Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Проектувальник-5" повторно надійшла скарга на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві у справі № 910/27852/15, в якій скаржник (боржник) просить суд визнати дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві щодо винесення постанови про накладення арешту на рахунки боржника неправомірними та незаконними; скасувати постанову про накладення арешту на рахунки від 15.06.2016 ВП№50984628 в частині видаткових операцій по сплаті за вивіз сміття з прибудинкової території, виплати заробітної плати, сплати податків, соціальних виплат та інших загальнообов'язкових платежів.

Обґрунтовуючи вимоги, викладені у скарзі, скаржник зазначив, що 15.06.2016 старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Салеомоном А.А. в межах виконавчого провадження №50984628 винесено постанову про арешт коштів боржника, якою, всупереч Закону України «Про виконавче провадження», накладено арешт на кошти, які містяться на рахунках боржника, з яких здійснюється виплата заробітної плати працівникам скаржника, а саме: №26000011721212, №260663010623 та №26002300627731. Також скаржник зазначає, що сплачує з указаних рахунків вартість вивозу сміття, однак, оскільки на грошові кошти, що знаходяться на цих рахунках, накладено арешт, вивіз сміття з прибудинкової території не здійснюється.

Згідно з частиною 1 та частиною 2 статті 121 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2016 відновлено Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Проектувальник-5" строк для подання скарги на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві у справі № 910/27852/15; розгляд скарги призначено на 16.08.2016.

У судовому засіданні 16.08.2016 представник Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві подав копії матеріалів виконавчого провадження та письмові пояснення по скарзі із викладеними запереченнями проти скарги з підстав того, що Державною фіскальною службою 09.06.2016 було надано відповідь на запит щодо наявності розрахункових рахунків у боржника у відповідних фінансових установах, у якій не зазначено, який із рахунків має спеціальний режим використання.

Враховуючи неявку представника стягувача у судове засідання та необхідність подання доказів, ухвалою суду від 16.08.2016 розгляд скарги відкладено на 23.08.2016 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

23.08.2016 відділом діловодства суду отримано від стягувача заперечення на скаргу, відповідно до яких стягував зазначає, що нормами чинного законодавства не передбачено, що на кошти, які перебувають на рахунку, з якого здійснюється виплата заробітної плати, забороняється накладати арешт. В той же час, з наданих скаржником доказів, зокрема, довідки банку №301.1-186/67-14058 від 20.07.2016, вбачається, що по рахунку проводиться виплата заробітної плати, але не зазначено, що рахунок відкритий саме для перерахування заробітної плати (як про це заявляє скаржник).

Представник Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві у судове засідання 23.08.2016 не з'явився, клопотань про відкладення розгляду скарги не подавав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 16.08.2016.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві в судовому засіданні 23.08.2016 до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 Господарського процесуального кодексу України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду скарги в судовому засіданні 23.08.2016 за відсутності представника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, запобігаючи безпідставному затягуванню розгляду скарги.

Представник скаржника (боржника) у судовому засіданні 23.08.2016 надав усні пояснення по суті скарги; вимоги, викладені у скарзі, підтримав у повному обсязі, подав суду банківську виписку по рахунку №26000011721212.

У судовому засіданні 23.08.2016 представник стягувача надав усні пояснення по скарзі; проти задоволення скарги заперечив.

Розглянувши скаргу на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві у справі № 910/27852/15, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення останньої з огляду на такі обставини.

Відповідно до частини 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Судом встановлено, що 29.04.2016 старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Салеомоном А.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №50984628 з виконання наказу №910/27852/15, виданого 06.01.2016 Господарським судом міста Києва про стягнення суми основного боргу у розмірі 203030 грн. 41 коп., пені у розмірі 22738 грн. 46 коп., 3% річних у розмірі 10162 грн. 09 коп., інфляційних втрат у розмірі 119006 грн. 57 коп. та судового збору у розмірі 5324 грн. 06 коп., всього 360261,59 грн.; боржник - Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Проектувальник-5"; стягувач - Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (копія постанови про відкриття виконавчого провадження подана представником Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві 16.08.2016).

Відповідно до статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Судом встановлено, що 15.06.2016 старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Салеомоном А.А. в межах виконавчого провадження №50984628 винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти, які містяться на рахунках боржника, а саме: №26000011721212 (ПАТ «Укрсоцбанк»), №260663010623 (АТ «Ощадбанк») та №26002300627731 (АТ «Ощадбанк») (копія постанови про арешт коштів боржника подана представником Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві 16.08.2016).

Судом встановлено, що 21.10.2015 між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив Проектувальник-5» укладено договір банківського рахунку №26000011721212 (належним чином засвідчена копія долучена до скарги), відповідно до умов якого банк зобов'язується відкрити клієнту рахунок №26000011721212 в українських гривнях та надавати послуги з розрахунково-касового обслуговування відповідно до умов цього договору, Правил обслуговування банківських поточних (крім карткових) рахунків клієнтів роздрібного (мікро та малого) бізнесу, відкритих в Публічному акційному товаристві «Укрсоцбанк», які є невід'ємною частиною цього договору, а також розміщені на інформаційних стендах, що знаходяться у приміщенні банку та на сайті www.unicredit.com.ua , та вимог чинного законодавства України.

Судом встановлено, що 05.06.2012 між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив Проектувальник-5» укладено генеральну угоду про надання послуг по зарахуванню коштів на банківські (карткові) рахунки №301.5-002/389, відповідно до якого банк надає клієнту послуги по зарахуванню на рахунки у безготівковому порядку заробітної плати, авансів на відрядження/стипендій та інших виплат держателям у відповідності до умов цієї угоди (копія угоди долучена до скарги).

При цьому, за змістом термінів генеральної угоди про надання послуг по зарахуванню коштів на банківські (карткові) рахунки №301.5-002/389, держателі - працівники/студенти клієнта, з якими банк на виконання умов цієї угоди уклав договори про відкриття банківського (карткового) рахунку та обслуговування платіжної картки; рахунок - картковий (поточний) рахунок, відкритий на ім'я держателя, розпорядження яким може здійснюватись за допомогою картки на умовах та в порядку, визначених цією угодою та договором про відкриття банківського (карткового) рахунку та обслуговування платіжної картки, що укладається на виконання умов цієї угоди між банком та кожним держателем. На рахунок держателя клієнт зараховує заробітну плату, аванси на відрядження/стипендію та інші виплати.

Як вбачається із довідки Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" вих. №301.1-186/67-14058 від 20.07.2016 (належним чином засвідчена копія якої долучена до скарги), останнє зарахування заробітної плати з рахунку №26000011721212 було 15.06.2016 на суму 2620,00 грн., призначення платежу: перерахування грошових коштів на СКР для виплати з/п за І пол. червня 2016 згідно з договором №301.5-002/389 від 05.06.2012; з 16.06.2016 по 19.07.2016 платежів з призначенням: перерахування грошових коштів на СКР для виплати заробітної плати по рахунку №26000011721212 через ПАТ «Укрсоцбанк» не було.

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" встановлені гарантії прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні, а саме: державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Конституцією України гарантовано право на своєчасне одержання винагороди за працю (стаття 43); право на соціальний захист, що включає право на забезпечення громадян у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (стаття 46).

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці", страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.

Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

За таких обставин, наведені норми законодавства встановлюють додаткові гарантії захисту інтересів третіх осіб щодо отримання винагороди за працю та соціального захисту.

За таких обставин, позивач, який оскаржує постанову старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Салеомона А.А. про арешт коштів боржника, винесену в межах виконавчого провадження №50984628, з огляду на заявлені підстави скарги, повинен довести, що рахунки боржника №26000011721212 (ПАТ «Укрсоцбанк»), №260663010623 (АТ «Ощадбанк») та №26002300627731 (АТ «Ощадбанк»), на кошти яких вказаною постановою накладено арешт, є рахунками зі спеціальним режимом використання, а кошти, зараховані на них, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Щодо рахунків боржника №260663010623 (АТ «Ощадбанк») та №26002300627731 (АТ «Ощадбанк»), на кошти яких постановою старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Салеомона А.А. про арешт коштів боржника від 15.06.2016, винесеною в межах виконавчого провадження №50984628, накладено арешт, суд зазначає, що скаржником не надано суду будь-яких доказів у підтвердження наявності спеціального режиму використання цих рахунків та неможливості спрямування коштів, що знаходяться на таких рахунках, на задоволення вимог кредиторів, стягнення на підставі виконавчих документів тощо.

Щодо рахунку боржника №26000011721212 в ПАТ «Укрсоцбанк», на кошти якого постановою старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Салеомона А.А. про арешт коштів боржника від 15.06.2016, винесеною в межах виконавчого провадження №50984628, накладено арешт, суд зазначає, що скаржником також не надано належних та допустимих доказів у підтвердження наявності спеціального режиму використання цього рахунку та неможливості спрямування коштів, що знаходяться на такому рахунку, на задоволення вимог кредиторів, стягнення на підставі виконавчих документів тощо.

Так, умови поданого скаржником договору банківського рахунку №26000011721212 від 21.10.2015, укладеного між скаржником та Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк", жодним чином не вказують на наявність у відкритого скаржнику рахунку №26000011721212 спеціального режиму використання, зокрема, виключно для матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, оскільки зміст даного договору, умови якого встановлюють обов'язок банку надавати послуги з розрахунково-касового обслуговування, не встановлює жодних обмежень щодо цільового використання зарахованих на такий рахунок коштів.

Так само не приймається судом в якості належного та допустимого доказу у підтвердження викладених у скарзі обставин подана скаржником генеральна угода про надання послуг по зарахуванню коштів на банківські (карткові) рахунки №301.5-002/389, укладена 05.06.2012, укладена між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив Проектувальник-5», оскільки остання не містить посилань саме на рахунок скаржника №26000011721212, який, за його твердженням, є рахунком зі спеціальним режимом використання, а фактично встановлює загальні умови щодо надання послуг із зарахування коштів на рахунки працівників/студентів скаржника.

Крім того, надана скаржником довідка Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" вих. №301.1-186/67-14058 від 20.07.2016 підтверджує лише обставини перерахування 15.06.2016 заробітної плати з рахунку №26000011721212 на суму 2620,00 грн. з призначенням платежу: перерахування грошових коштів на СКР для виплати з/п за І пол. червня 2016 згідно з договором №301.5-002/389 від 05.06.2012, однак не може свідчити про виключне призначення такого рахунку (спеціальний режим використання).

Більше того, суд наголошує, що з поданої скаржником у судовому засіданні 23.08.2016 банківської виписки по рахунку №26000011721212 вбачається, що вказаний рахунок використовується скаржником, в тому числі, для оплати силової енергії; електричної енергії; ліфтів; додаткових витрат тощо, що також спростовує твердження скаржника щодо наявності у вказаного рахунку спеціального режиму використання та неможливості спрямування коштів, що знаходяться на таких рахунках, на задоволення вимог кредиторів, стягнення на підставі виконавчих документів тощо.

З огляду на наведені обставини, за відсутності належних та допустимих в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, у суду відсутні підстави вважати, що рахунки боржника (скаржника) №26000011721212 (ПАТ «Укрсоцбанк»), №260663010623 (АТ «Ощадбанк») та №26002300627731 (АТ «Ощадбанк») є рахунками зі спеціальним режимом використання.

Як вбачається з прохальної частини скарги, скаржник (боржник) просить суд визнати дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві щодо винесення постанови про накладення арешту на рахунки боржника неправомірними та незаконними; скасувати постанову про накладення арешту на рахунки від 15.06.2016 ВП №509846287 в частині видаткових операцій по сплаті за вивіз сміття з прибудинкової території, виплати заробітної плати, сплати податків, соціальних виплат та інших загальнообов'язкових платежів.

У відповідності з п. 9.1, 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, тому відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій , або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Як зазначено в п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.06.2010 р. N 01-08/369 „Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України", вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним.

Суд зазначає, що дії державного виконавця мають конкретну процесуальну форму, а саме форму постанови про арешт коштів боржника від 15.06.2016 ВП №50984628, у зв'язку з чим належним способом захисту у даному випадку є визнання оскаржуваної постанови недійсною (незаконною), а не визнання дій державного виконавця при її винесенні незаконними.

Разом з тим, з огляду на недоведеність викладених у скарзі обставин існування у рахунків боржника (скаржника) №26000011721212 (ПАТ «Укрсоцбанк»), №260663010623 (АТ «Ощадбанк») та №26002300627731 (АТ «Ощадбанк») спеціального режиму використання, який унеможливлює спрямування коштів, що знаходяться на таких рахунках, на задоволення вимог кредиторів, стягнення на підставі виконавчих документів тощо, у суду відсутні підстави для скасування (визнання недійсною) постанови старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції від 15.06.2016 про арешт коштів боржника, винесену в межах виконавчого провадження №50984628.

Окрім того, суд зазначає, що неможливість сплати податків та вартості вивозу сміття з прибудинкової території через накладення в межах виконавчого провадження арешту на кошти, що знаходяться на рахунках, з яких здійснюється така сплата, в будь-якому разі не може бути підставою для визнання недійсною постанови про накладення арешту.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Проектувальник-5" на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві у справі № 910/27852/15 відмовити.

Суддя І.М. Отрош