Постанова

від 25.08.2016 по справі 816/1233/16

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/1233/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Носенка М.В.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

05 серпня 2016 року фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (надалі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_4) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Полтаві), в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення, прийняті ДПІ у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, а саме:

- податкове повідомлення - рішення від 04.04.2016 № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 27 238,12 грн, в тому числі в сумі 21 790,49 грн за податковими зобов'язаннями та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5 447,63 грн.

- рішення від 04.04.2016 № НОМЕР_2 про застосування фінансових санкцій за донарахування фіскальним органом своєчасного не нарахованого єдиного внеску в сумі 4 899,77 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на незгоду із висновками документальної планової перевірки, що набрала форму акту від 04.03.2016 № 647/16-01-13-05-10/НОМЕР_3 про заниження податкового зобов'язання з податку на доходу фізичних осіб за 2015 рік на суму 21 790,49 грн, донараховано суму єдиного внеску за 2014 рік у розмірі 48 997,67 грн.

Вказував на протиправність прийнятих на підставі зазначеного акту рішень, оскільки при складанні акту перевірки контролюючим органом використано необґрунтовані дані (мало місце об'єднання різних методів обліку та оподаткування господарської діяльності позивача), та суб'єктивні припущення, також зазначав, що всі первинні документи було надано перевіряючим інспекторам. Зазначав, що в акті перевірки зазначені прізвища контрагентів позивача, які в редакції податкового органу не мають статусу фізичних осіб - підприємців, інших ідентифікуючих ознак та окрім того зазначені з помилками.

Не погодившись із вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 04.03.2016 року зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 48 997,67 грн, позивач подав скаргу в порядку адміністративного оскарження до Головного управління ДФС у Полтавській області, однак на момент звернення до суду рішення з приводу скарги не отримано, рішень про продовження строку її розгляду на адресу позивача не надходило, а тому на думку позивача згідно податкового законодавства скарга є задоволеною. А отже всі прийняті нові вимоги та рішення є незаконними.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на правомірність висновків акту перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_3) зареєстрований як фізична особа-підприємець 25.01.2010 /а.с. 12/.

За змістом витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ФОП ОСОБА_4 за КВЕД є: 47.61 роздрібна торгівля книгами в спеціалізованих магазинах /а.с. 14/.

У період з 12.02.2016 по 03.03.2016 на підставі наказу від 29.01.2016 № 106, термін проведення перевірки було продовжено на 5 робочих днів з 26.02.2016 по 03.03.2016 працівниками ДПІ у м. Полтаві проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 по питанню повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб з 01.01.2014 по 31.12.2015, законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2015.

За результатами перевірки складено акт від 04.04.2016 № 226/16-03-13-05-07/2695503659 /том 1, а.с. 27 - 48/, яким зафіксовано, зокрема, порушення позивачем вимог:

- п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України в результаті чого за 2015 рік занижено податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб суму 35283,52 грн;

- п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 11 ст. 8, п. 2 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого донараховано суми єдиного внеску за 2015 рік у розмірі 73 896,30 грн.

За висновками перевіряючих, згідно наданих на перевірку документів встановлені наступні порушення:

-п. 138.1, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.3 п. 139.1 ст. 139, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України ( надалі по тексту - ПКУ), у результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 21 790,49, у т.ч. по періодам: за 2014 рік у сумі 19 733,70 грн та за 2015 рік у сумі 2056,79 грн;

-п. 2 ч. 1 ст. 7 та ч. 11 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» , у результаті чого занижено єдиний внесок за 2014 рік на загальну суму 48 997,67 грн;

-пп.16.1.2 п. 16.1 ст.16 п.177.10, п. 177.11 ст. 177 ПКУ, п. 6 ст.128 Господарського кодексу України, а саме неналежне ведення книги обліку доходів та витрат за 2014 рік, що призвело до включення до декларації про майновий стан і доходи неправдивих даних, що не підтвердженні первинними документами.

Позивачем було подано заперечення, за результатами розгляду якого висновки акту залишено без змін /том 1, а.с. 67-73/.

На підставі висновків даного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві прийняті наступні рішення:

- податкове повідомлення - рішення від 04.04.2016 № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 27 238,12 грн, в тому числі в сумі 21 790,49 грн за податковими зобов'язаннями та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5 447,63 грн /а.с. 93/.

- рішення від 04.04.2016 № НОМЕР_2 про застосування фінансових санкцій за донарахування фіскальним органом своєчасного не нарахованого єдиного внеску в сумі 4 899,77 грн /том 1, а.с. 79/.

Позивач не погодився із вказаними рішеннями та оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням, суд виходить із такого.

Правила оподаткування фізичних осіб - підприємців у перевіряємому періоді визначалися Податковим кодексом України (в редакції чинній на момент вчинення господарських операцій) (надалі - ПКУ).

Пунктом 177.2 статті 172 вказаного Кодексу визначено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи підприємця.

Чистий дохід підприємця визначається на підставі даних з книги обліку доходів та витрат, яка затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481.

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ вищезазначеного Кодексу (п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Відповідно до пункту 138.1. статті 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За вимогами п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Перевіркою правильності визначення витрат, відображених в декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу та документально підтверджених, з даними про суми витрат, визначеними в ході перевірки встановлено їх завищення.

Між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Дистрибьюшен сервісиз Україна» (ЄДРПОУ 38218641) укладено дилерський договір від 10 липня 2012 року № 7D на поставку періодичних видань друкованих засобів масової інформації /том 1, а.с. 132-138/.

Відповідно до пп. 4.3 оплата поставленої партії продукції здійснюється дилером шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника /том 1, а.с. 134/.

Позивачем придбано друковану продукцію у ТОВ «Дистрибьюшен сервісиз Україна» (ЄДРПОУ 38218641) відповідно видаткових накладних на отримання друкованої продукції та накладних на її повернення на суму 1 854 795,73 грн.

Відповідно банківських виписок про рух коштів по рахунку позивача із розрахункового рахунку НОМЕР_7 відкритого у Полтавське РУ ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 331832, за періодичні видання та друковану продукцію перераховано грошові кошти на рахунок ТОВ «Дистрибьюшен сервісиз Україна» у сумі 1 932 700,00 грн.

Дебіторська заборгованість по покупцям у 2014 році не зменшилася, у той час як позивачем здійснено погашення кредиторської заборгованості перед ТОВ «Дистрибьюшен сервісиз Україна» у сумі 77 904,27 грн.

Так позивачем реалізовано друковану продукцію ФОП ОСОБА_5 (рнок НОМЕР_4) відповідно до видаткових накладних на отримання друкованої продукції на накладних на її повернення на суму 152 175,18 грн.

Відповідно до банківських виписок про рух коштів по розрахунковому рахунку встановлено, на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_4 за НОМЕР_7, відкритий у Полтавське РУ ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 331832, надійшли грошові кошти за друковану продукцію від ФОП ОСОБА_5 на суму 183 500,00 грн.

Отже у 2014 році ФОП ОСОБА_5 на адресу позивача перераховано коштів на 31324,82 грн більше, ніж відвантажено останнім продукції. Фактично здійснено попередню оплату за товар, яка станом на 31.12.2014 рахується як кредиторська заборгованість.

ФОП ОСОБА_4 реалізовано друковану продукцію ФОП ОСОБА_6 (рнок НОМЕР_5) відповідно до видаткових накладних на отримання та накладних на повернення друкованої продукції на суму 180 905, 81 грн.

Відповідно до банківських виписок про рух коштів по розрахунковому рахунку встановлено, на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_4 за НОМЕР_7, відкритий у Полтавське РУ ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 331832, надійшли грошові кошти за друковану продукцію від ФОП ОСОБА_6 на суму 187 665,00 грн.

Так, у 2014 році ФОП ОСОБА_6 на адресу ФОП ОСОБА_4 перерахувала кошти на 6 759,19 грн більше ніж відвантажено останнім продукції. Фактично здійснено попередню оплату за товар, яка станом на 31.12.2014 рахується як кредиторська заборгованість.

ФОП ОСОБА_4 було реалізовано друковану продукцію ФОП ОСОБА_7 (рнок НОМЕР_6), відповідно до видаткових накладних на отримання продукції та накладних на її повернення на суму 101 129, 12 грн.

Відповідно до наданих на перевірку банківських виписок про рух коштів по розрахунковому рахунку встановлено, що на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_4 за НОМЕР_7, відкритий у Полтавське РУ ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 331832, надійшли грошові кошти за друковану продукцію від ФОП ОСОБА_7 на суму 103 250,00 грн.

Отже за 2014 рік ФОП ОСОБА_7 (рнок НОМЕР_6) на адресу позивача перераховано коштів на 2120,88 грн більше, ніж відвантажено останнім продукції. Фактично здійснено попередню оплату за товар, яка станом на 31.12.2014 рахується як кредиторська заборгованість.

Також відповідно до банківських виписок про рух коштів по розрахунковому рахунку позивача встановлено, що на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_4 за НОМЕР_7, відкритий у Полтавське РУ ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 331832, надійшли грошові кошти на загальну суму - 11349,00 грн, у т.ч. у сумі 9348,00 грн від ОСОБА_8 (документ від 27.02.2014 № 9717087) та у сумі 2001,00 грн від ОСОБА_9 документ від 07.05.2014 № 10620448).

Згідно первинних документів не встановлено факту реалізації та відвантаження друкованої продукції вищезазначеним покупцям.

Станом на 01.01.2014 року дебіторська/кредиторська заборгованість між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_8, ОСОБА_9 відсутня.

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні при перерахуванні коштів банком здійснена помилка, а саме замість ОСОБА_10 зазначено ОСОБА_8, замість ОСОБА_7 зазначено ОСОБА_9, але позивач про дану помилку не повідомив податковий орган.

А отже зазначені суми станом на 31.12.2014 рахуються як кредиторська заборгованість.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове - повідомлення - рішення від 04.04.2016 № НОМЕР_1 відповідає критеріям правомірності, а тому не підлягає скасуванню.

Щодо рішення від 04.04.2016 № НОМЕР_2 про застосування фінансових санкцій за донарахування фіскальним органом своєчасного не нарахованого єдиного внеску в сумі 4 899,77 грн, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 56.2 статті 56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно з п. 56.3 статті 56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів.

Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п. 56.6 - 56.9 статті 56 ПК України у разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

У разі порушення платником податків вимог пунктів 56.3 і 56.6 подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві від 04.03.2016 № 647/16-01-13-05-10/НОМЕР_3 винесено ФОП ОСОБА_4 вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.03.2016 № Ф-0003191701 у сумі 48 997,67 грн /а.с. 81/.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, не погодившись із вищезазначеною вимогою, подав скаргу в порядку адміністративного оскарження до Головного управління ДФС у Полтавській області /том 1, а.с. 82-86/, яка згідно відмітки отримана відповідальною особою податкового органу 31.03.2016 року /том 1, а.с. 82/.

На момент звернення позивача до суду з даним позовом Головним управлінням ДФС у Полтавській області рішення з приводу вказаної скарги, рішення про продовження строків її розгляду не надходило.

23.08.2016 року відповідачем через канцелярію надано копію рішення від 28.04.2016 № 419/3/16-31-10-05-11 про результати розгляду скарги ФОП ОСОБА_4 з доказами поштового направлення /том 5, а.с. 153-156/.

З вищевикладеного слідує, що рішення за результатами розгляду скарги не прийнято в межах строків, визначених податковим законодавством, отже всі прийняті інші рішення на підставі вимоги є незаконними та протиправними.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У даному випадку відповідач не довів суду, що при прийнятті спірного рішення від 04.04.2016 № НОМЕР_2 про застосування фінансових санкцій за донарахування фіскальним органом своєчасного не нарахованого єдиного внеску в сумі 4 899,77 грн. він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Разом із цим, позивач довів наявність факту порушення відповідачем його прав та законних інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Таким чином рішення від 04.04.2016 № НОМЕР_2 про застосування фінансових санкцій за донарахування фіскальним органом своєчасного не нарахованого єдиного внеску в сумі 4 899,77 грн. суд визнає протиправним та скасовує.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ФОП ОСОБА_4 частково.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи пропорційність задоволених позовних вимог до загальної суми позову, на користь позивача належить стягнути судові витрати у розмірі 84,06 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області від 04.04.2016 № НОМЕР_2.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області ( код ЄДРПОУ 39680655) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_3) судові витрати у розмірі 84,06 грн (вісімдесят чотири гривні шість копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 30 серпня 2016 року.

Суддя С.С. Бойко