Постанова

від 30.03.2011 по справі 2а-26291/10/0570

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2011 року справа №2а-26291/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Арабей Т.Г.

суддів Геращенка І.В. , Губської Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2011 року в адміністративній справі № 2а-27492/10/0570 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання недійсним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій № НОМЕР_1 від 13.10.2010р. про застосування штрафних(фінансових) санкцій в сумі 1733 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання недійсним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій № НОМЕР_1 від 13.10.2010р. про застосування штрафних(фінансових) санкцій в сумі 1733 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29.09.2010 року ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області було проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в магазині «Надежда». За результатами перевірки був складений акт, яким були встановлені порушення п.п. 1, 9, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». На підставі цього акту відповідно до п. 1, п. 4 ст. 17, ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» було прийняте рішення № НОМЕР_1 від 13.10.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1733,00 грн. Позивач не згоден з зазначеним рішенням в повному обсязі. Зазначає, що в супереч ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позивачу до початку перевірки не були вручені під розписку направлення на перевірку та копія наказу податкового органу про проведення перевірки. Також зазначає, що він використовує в своєї господарській діяльності зареєстрований, опломбований у встановленому порядку реєстр розрахункових операцій, про що має відповідні документи. Усі розрахункові операції проводяться у фіскальному режимі роботи реєстратора розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів. Зазначає, що куплений працівниками ДПІ у Орджоннікідзевському районі м. Маріуполя товар був проведений через РРО в повному обсягу, але даний факт працівники ДПІ проігнорували. Крім того, задокументована у акті перевірки реалізація товару - пляшки коньяку «Шабо» вартістю 66,00грн. і сигарети «Кис» вартість 9,00 грн. була на замовлення працівників відповідача, які після отримання розрахункового документу оголосили про проведення позапланової перевірки. Також зазначає, що право на проведення контрольних закупівель встановлено законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» і надається тільки оперативним підрозділам, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність. Відповідач до них не відноситься.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2011 року позов Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволено частково, в наслідок чого визнано недійсним та скасувано рішення Державної податкової інспекцій у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області № НОМЕР_1 від 13.10.2010р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1393,00 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Сторони у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.Позивач письмово просив розглянути справу за його відсутністю. Колегія суддів розглядає дану справу відповідно вимогам ст. 197 КАС України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає останні обґрунтованими частково, а постанову суду такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Під час розгляду справи судом було встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_2, зареєстрований як фізична особа - підприємець .

На підставі наказу ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя № 784 від 27.09.2010р. та направлень на перевірку № 01430/888 від 27.09.2010р. та направлення на перевірку № 01429/705 від 27.09.2010 року на підставі п. 2 ст. ІІ та частини 7 ст. 11-1 Закону України «Про державу податкову службу в Україні» 29.09.2010р. о 15.27 год. була проведена позапланова перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в магазині «Надежда», що розташований за адресою: м. Маріуполь, пр. Перемоги, 99, та належить ОСОБА_2

Під час перевірки відповідачем був встановлений факт порушення п.1, 9, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (надалі - Закон «Про застосування РРО»), а саме: не проведення розрахункової операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку РРО на суму 75,00грн.; не ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на суму 509,00 грн. ,не щоденне друкування на реєстраторах розрахункових операцій фіскальних звітних чеків і незабезпечення їх зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Результати перевірки відображені у акті від 29.09.2010р. № 0321/05/83/23/НОМЕР_2.

Згідно з п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування РРО» до суб'єктів підприємницької діяльності у разі не проведення розрахункової операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку РРО застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі (5х75,00грн.=375,00грн.).

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування РРО» до суб'єктів підприємницької діяльності у разі не щоденного друкування на реєстраторах розрахункових операцій фіскальних звітних чеків і незабезпечення їх зберігання в книзі обліку розрахункових операцій застосовується фінансова санкція у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17грн.х20=340рн.).

Статтею 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що за порушення порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання до суб'єкта підприємницької діяльності , який не веде облік товарів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (2х509,00грн.=1018,00грн.).

На підставі Акту перевірки, відповідно до перелічених норм та п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» відповідачем було прийняте рішення №0002512308 від 13.10.2010р. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1733 грн. (375,00 грн. + 1018,00 грн.+340,00 грн. = 19307,20грн.).

Загальні умови і порядок контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) встановлені Законом України від 06.07.95 N 265 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265). Так статтями 15 та 16 Закону N 265 визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

Статтею 111 Закону України від 04.12.90 N 509 "Про державну податкову службу в Україні" визначені підстави та порядок проведення планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) і у зв'язку з цим, ці норми не поширюються на перевірки щодо контролю за дотриманням вимог Закону N 265, який регулює питання порядку проведення розрахунків і не відноситься до законодавства з питань оподаткування.

Судом першої інстанції правильно зроблений аналіз зазначених норм закону та встановлено, що відповідач діяв на підставі, в спосіб та в межах наданих йому повноважень.

Що стосується доводів апелянта щодо порушення позивачем норм Закону України «Про застосування РРО» колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, в ньому відображене порушення щодо не проведення розрахункової операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку РРО у розмірі 75,00 грн. без використання РРО (пляшка коньяку «Шабо» вартістю 66,00 грн. і сигарет «Кис» вартістю 9,00грн.).

Колегія суддів погоджується з рішенням суду про відсутність даного порушення з огляду на те, що що остання була розпочата 29.09.2010 року о 15 годин 27 хвилин , а відповідно до даних фіскального чеку від 29.09.2010р. час проведення операції в сумі 75 гривень через РРО - 14година 59хвилин, тобто до часу розпочатої перевірки ( а.с.54)

З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про неправомірність застосування фінансових санкцій у розмірі 375,00 грн.

Що стосується порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО»,яке у акті перевірки відображено як реалізація товарів, котрі не обліковані у встановленому порядку на суму 509,00 грн., колегія суддів не погоджується з доводами суду першої інстанції з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що стосовно фізичних осіб - підприємців, які не відносяться до тих, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку, для яких порядок ведення Книги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. N 1269) законодавством не визначений порядок обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації ,тому притягнення до відповідальності за його порушення є неправомірним.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону «Про застосування РРО» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Підставою для застосування штрафних санкцій слугувало встановлене актом перевірки порушення позивачем пункту 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг В» : не ведення в порядку встановленого законодавством обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання, а саме відсутні прибуткові накладні та книга обліку доходів та витрат ф. № 10 .

Статтею 6 наведеного Закону встановлено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001р. N 1269 затверджено Порядок ведення книги обліку доходів і витрат, згідно до п.1 якого книга обліку доходів і витрат (далі - книга) ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством (далі - суб'єкти підприємницької діяльності).

Форма книги затверджується Державною податковою адміністрацією (п.3 Порядку).

За приписами п.5 наведеного Порядку суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.

Книга обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності протягом календарного року (форма N 10) затверджена Наказом Головної державної податкової інспекції України 21.04.1993 N 12 (із змінами і доповненням, внесеними Наказом 18.05.1993 N 17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 червня 1993р. за N 64, (Додаток N 10 до Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем книга обліку доходів і витрат форми 10 та документів, згідно яких обліковано товарні запаси за місцем їх реалізації, на момент перевірки не було надано.

Згідно п.п. 4.3,4.4 акту перевірки, для ознайомлення з матеріалами перевірки, надання вмотивованих пояснень та документів щодо фактів, викладених в акті, керівнику пропонується прибути до органу ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя у термін до 30.09.2010р. , надати для розгляду у вказаний термін, зокрема прибуткові накладні та книгу обліку доходів та витрат. З даним актом позивач ОСОБА_2 був ознайомлений під час перевірки 29.09.2010 року, про що свідчить його підпис в акті( а.с.37) Як встановлено у судовому засіданні, позивач наданим йому правом на наданням вмотивованих пояснень та документів щодо фактів, викладених в акті не скористався, книгу обліку доходів і витрат форми №10 не було надано до податкового органу у строк до 30.09.2010 року.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує доводи апелянта щодо доведеності податковим органом факту порушення позивачем вимог п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послугВ» .

Позивач у судовому засіданні за допомогою належних та допустимих доказів не спростував, встановлене актом перевірки дане порушення. За наведених обставин позовні вимоги про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій) № НОМЕР_1 від 13.10.2010р. у частині застосування санкцій у розмірі 1018 грн. задоволенню не підлягають. В іншій частині постанова суду не оскаржена.

За перелічених обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з частковим порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови та прийняття нової постанови з частковим задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, п. 4 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст.ст. 207, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2011 року в адміністративній справі № 2а-27492/10/0570 - скасувати.

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання недійсним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій № НОМЕР_1 від 13.10.2010р. про застосування штрафних(фінансових) санкцій в сумі 1733 грн.- задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати рішення Державної податкової інспекцій у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області № НОМЕР_1 від 13.10.2010р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 375, 00 грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий Т.Г.Арабей

Судді І.В.Геращенко

ОСОБА_3