Постанова

від 19.12.2006 по справі 9/136

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/136

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 19.12.2006                                                                                           № 9/136

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Губенко Н.М.

 суддів:                                          Барицької  Т.Л.

                                        Ропій  Л.М.

 при секретарі:                     Дегтярюк Л.О.  

 За участю представників:

 від позивача - Костіна Н.М. (довіреність б/н від 02.06.2006)

 від відповідача - повідомлені, але не з'явились

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівської державної сільськогосподарської машинно-технологічної станції

 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.08.2006

 у справі № 9/136 (Iвченко С.М.)

 за позовом                               Відкритого акціонерного товариства "Агроінформсервіс"

 до                                                   Чернігівської державної сільськогосподарської машинно-технологічноїстанції

 про                                                  стягнення заборгованості 18 033,71 грн. та зобов"язання звільнити і передати приміщення

Постанова прийнята 19.12.2006 р. у зв'язку з тим, що в судовому засіданні 14.12.2006 р. відповідно до ст. 77, 99 ГПК України оголошувалась перерва.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.08.2006 р. у справі № 9/136 позов задоволено повністю. На підставі рішення суду з Чернігівської державної сільськогосподарської машинно-технологічної станції підлягає стягненню на користь ВАТ «Агроінформсервіс» 16603,80 грн. заборгованості по орендній платі і комунальних платежах, 1003,07 грн. інфляційних нарахувань, 426,84 грн. – 3% річних у зв'язку з несвоєчасним виконанням грошового зобов'язання, а також 256,33 грн. держмита і 118 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу. Зобов'язано Чернігівську державну сільськогосподарську машинно-технологічну станцію звільнити та передати ВАТ «Агроінформсервіс» орендоване нежиле приміщення площею 44,4 кв.м  розташоване на 2 поверсі у будинку за адресою пр. Перемоги, 129 у м. Чернігові.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить рішення суду скасувати. Апеляційна скарга та доповнення до неї обґрунтовуються наступними доводами:

позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, заява підписана заступником директора Шевченко Р.Б.; згідно з наданою в судове засідання довідкою ЄДРПОУ керівником позивача є Тереховець Федір Григорович; якщо позовна заява підписана не керівником, а представником юридичної особи, то її повноваження мають бути підтверджені довіреністю від імені підприємства, яка видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи, як передбачає стаття 28 ГПК України; до позовної заяви, підписаної представником позивача, на вимогу статті 57 ГПК України, не була додана довіреність у відповідності з вимогами статті 28 ГПК України, яка б підтверджувала повноваження представника позивача – заступника директора Шевченко Р.Б.; надана в судовому засіданні довіреність на ім'я Шевченко Р.Б. підписана двома членами правління, жоден з яких не є керівником позивача; відповідно до п. 1 ст. 63, п. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд був зобов'язаний повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду;

відповідач ще 02.02.2006 р. звільнив орендовані приміщення; зараз в цих приміщеннях розташований кабінет Голови спостережної ради позивача Чайки О.А, який одночасно є директором відповідача; для зручності кореспонденція відповідача надходить на адресу його кабінету; заборгованості між сторонами по орендній платі за договором оренди немає; господарський суд першої інстанції вказані обставини взагалі не розглядав, незважаючи на те, що відповідні докази були надані відповідачем.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому позивач зазначає, що заступник директора Шевченко Р.Б. мала право підпису позовної заяви відповідно до статей 159, 160, 161 ЦК України, статей 46, 47 Закону України «Про господарські товариства», пунктів 8.4.1, 8.4.2, 8.3 статуту товариства, оскільки всі юридичні дії здійснюються нею тільки на підставі рішень правління товариства, легітимність її діяльності відповідає наведеним правовим нормам, статуту та фактично складеним обставинам щодо виконання нею обов'язків голови правління у його відсутність. Твердження відповідача про те, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду, оскільки підписана не керівником, суперечать статуту товариства (п.п. 8.4.1, 8.4.2, 8.3), статті 28 ГПК України та статтям 237, 244, 246 ЦК України.

При розгляді апеляційної скарги апеляційним господарським судом були заслухані пояснення представників сторін, досліджені наявні матеріали справи та встановлено наступне:

Позивач подав до Господарського суду Чернігівської області позов про стягнення з відповідача 16603,80 грн. заборгованості по орендній платі і комунальних платежах за укладеним між ними договором оперативної оренди № 10 від 24.12.2002 р. за період з вересня 2004 р. по червень 2006 р. включно, 1003,07 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних у сумі 426,84 грн., а також просив зобов'язати відповідача звільнити та передати позивачу нежиле приміщення площею 44,4 кв. м в будинку за адресою пр. Перемоги, 129 у м. Чернігові, яке відповідач орендував за вказаним договором оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами був укладений договір № 10 оперативної оренди службового приміщення від 24.12.2002 р., за умовами якого позивач, як орендодавець, передав, а відповідач, як орендар, прийняв у тимчасове володіння приміщення загальною площею 44,4 кв. м на другому поверсі будинку 129 по проспекту Перемоги в м. Чернігові для розміщення ділового офісу (розділи 1, 2), про що був складений та підписаний сторонами акт приймання-передачі власності позивача у тимчасове користування (оперативну оренду) відповідачу від 01.01.2003 р., який є додатком до вказаного договору.

Відповідно до п. 4.1 договору № 10 строк оренди за договором становить один рік з моменту прийняття об'єкта, що орендується за актом приймання-передачі, а якщо жодна сторона в строк за 1 місяць до закінчення дії договору не заявить про намір його розірвати, договір автоматично пролонгується на один рік (п. 4.2).

З матеріалів справи вбачається, що сторонами не надсилались заяви про припинення договору оренди № 10 від 24.12.2002 р. (відповідні документи відсутні у матеріалах справи), а тому строк дії договору оренди неодноразово продовжувався на той самий термін і на тих самих умовах. Отже, строк дії договору оренди № 10 від 24.12.2002 р. був пролонгований до 01.01.2007 р.

З огляду на те, що договір оренди № 10 від 24.12.2002 р. був укладений сторонами до набрання чинності Цивільного кодексу України, але враховуючи, що правовідносини між сторонами не припинилися і продовжували існувати після набрання чинності 01.01.2004 р. Цивільним кодексом України, то відповідно до пункту 4 Прикінцевих і перехідних положень цього Кодексу при розгляді даного спору слід керуватися нормами Цивільного кодексу України.

Розділом 5 договору оренди № 10 сторони визначили розмір орендної плати та порядок розрахунків, відповідно до якого відповідач повинен сплачувати за користування приміщенням орендну плату у розмірі 5,33 грн. за один кв. м за місяць, крім того ПДВ 1,07 грн. (п. 5.1);   орендна плата мала сплачуватись в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача наперед кожного місяця згідно з виставленим рахунком протягом п'яти днів (п. 5.2).

Крім того, сторони у пункті 5.7 договору оренди № 10 погодили, що вартість комунальних послуг не входить в орендну плату; фактичні витрати позивача, пов'язані з утриманням приміщення, а саме з оплати по опаленню, енергопостачанню, водопостачанню та інших комунальних послуг відшкодовуються відповідачем на підставі рахунків позивача пропорційно площі орендованого приміщення. Платежі за комунальні послуги відповідач мав сплачувати не пізніше п'яти днів з дня отримання відповідного рахунку позивача (п. 5.7).

Згідно з пунктом 5.5 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до пункту 7.1 договору оренди відповідач зобов'язувався своєчасно здійснювати орендні платежі.

У пункті 10.2 договору оренди сторони визначили також, що при затримці платежів більше одного місяця договір втрачає силу, приміщення підлягає звільненню протягом одного дня.

Позивач в позовній заяві та в ході розгляду апеляційної скарги зазначав, що відповідач, починаючи з вересня 2004 року не сплачує орендну плату та плату за комунальні послуги, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість по вказаним платежам за період з вересня 2004 року по червень 2006 року у сумі 16603,83 грн., яку він і просив стягнути.

Відповідно до статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно з частиною 2 статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Частина 1 статті 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Разом з тим, якщо поданих сторонами доказів недостатньо, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, як це передбачено частиною 1  статті 38 ГПК України.

З метою з'ясування усіх обставин справи апеляційний господарський суд в ході розгляду апеляційної скарги зобов'язував ухвалами від 24.10.2006 р. та від  21.11.2006 р. сторін в підтвердження своїх вимог та заперечень надати відповідні документи.

Так, зокрема, позивача було зобов'язано надати: докази обрання загальними зборами акціонерів членами правління Мондрус Л.І. та Дубровського А.М.; оригінал договору № 10 від 24.12.2002 р. (для огляду), документально обґрунтувати зазначену в рахунках-фактурах орендну плату за 1 кв. м у розмірі 9,10 грн. та 12,08 грн.; документи в підтвердження вартості комунальних послуг зазначених в рахунках-фактурах за жовтень 2004 року – серпень 2005 року; оригінали актів здачі-приймання робіт (послуг); докази того, що відповідачу до 08.06.2006 року виставлялись рахунки на сплату орендної плати та комунальних послуг за період з вересня 2004 року по червень 2006 року; уточнений розрахунок інфляційних та 3% річних з урахуванням дат виставлення рахунків; документально підтвердити розмір витрат з енергопостачання, водопостачання, опалення, зазначених в рахунках за період з вересня 2004 р. по 07.09.2005 та з 24.04.2006 р. по 08.06.2006 р.; докази надсилання рахунків-фактур № СФ-0000143 від 14.06.2006 та № СФ-0000169 від 30.06.2006. Відповідача, в свою чергу, було зобов'язано надати: докази припинення дії договору оренди № 10 від 24.12.2002 р. та звільнення орендованих приміщень; докази сплати орендних платежів за договором оренди № 10 від 24.12.2002 р. за вересень 2004 р. – червень 2006 р.; оригінал договору № 10 оперативної оренди службового приміщення від 24.12.2002 р. та оригінал договору № 27 оперативної оренди службового приміщення від 21.09.2005 р.; контррозрахунок заборгованості.

Відповідач вимоги ухвал апеляційного господарського суду в повному обсязі не виконав, а надав лише копію договору № 27 оперативної оренди службового приміщення від 21.09.2005р., інших документів відповідачем суду не надано.

Позивач, в свою чергу, надав ряд витребуваних документів, при дослідженні яких та інших матеріалів справи встановлено наступне.

Щодо посилань відповідача в апеляційній скарзі на те, що позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, то апеляційний господарський суд погоджується з висновками господарського суду першої інстанції про наявність права як у заступника директора позивача Шевченко Р.Б. на підписання позовної заяви, так і у представника Костіної Н.М. на ведення справи у суді в якості уповноваженого представника, з наступних підстав.

Відповідно до статуту позивача (п. 8.1) управління ВАТ здійснюють загальні збори акціонерів, спостережна рада, правління товариства, ревізійна комісія. Виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю є правління (п. 8.4.1). До компетенції правління належать усі питання діяльності товариства, крім тих, що згідно з чинним законодавством, цим статутом, або рішенням загальних зборів акціонерів товариства належать виключно до компетенції іншого органу товариства (п.8.4.2). Правління складається з трьох членів, до складу правління входить голова та члени правління (п. 8.4.3).

Відповідно до протоколів № 1 від 24.04.2002 р. та № 1 від 04.04.2003 р. загальних зборів акціонерів позивача головою правління було обрано Тереховця Ф.Г., а членами правління - Мондрус Л.І та Дубровський А.М. Оскільки голова правління Тереховець Ф.Г. раптово помер, іншого голову правління обрано не було, то на підставі протоколу засідання правління товариства № 12 від 19.10.2005 р. та керуючись ст. 99, ст. 161 ЦК України, ст. 47 Закону України «Про господарські товариства» позивачем через правління в особі членів правління Мондрус Л.І та Дубровський А.М. було уповноважено заступника директора Шевченко Р.Б. на право представництва майнових та немайнових інтересів позивача, укладення договорів, представництва в судах з правом подання позову тощо, про що була видана довіреність № 1 від 19.10.2005 р.

Відповідно до статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Що стосується суті позовних вимог, то апеляційний господарський суд зазначає наступне.

З наданих позивачем на вимогу апеляційного господарського суду документів, зокрема, листа позивача від 31.08.2004 р. № 35, додаткових угод від 27.07.2005 та від 01.02.2006 р. до договору оренди № 10 від 24.12.2002 р. слідує, що вартість 1 кв. м. площі, яка орендувалася відповідачем змінювалася, і з 01.09.2004 р. становила 10,92 грн. разом з ПДВ, з 01.09.2005 р. – 14,50 грн. разом з ПДВ, з 01.03.2006 р. – 15,00 грн. в т.ч. ПДВ. Про користування відповідачем орендованим за договором оренди № 10 приміщенням свідчать підписані сторонами акти здачі-прийняття робіт за період з 23.09.2005 р. по 04.04.2006 р. включно.

З уточненого розрахунку позивача від 15.12.2006 р. щодо нарахування та сплати відповідачем орендних платежів за спірний період вбачається, що відповідачем у вказаний період не здійснювались орендні платежі за договором оренди № 10 від 24.12.2002 р., про що також свідчить лист позивача № 22 від 08.06.2006 р., в якому останній зазначив, що з вересня 2004 року відповідач не виконує свої зобов'язання щодо сплати орендної плати та комунальних платежів за орендоване приміщення, просив у семиденний строк сплатити заборгованість, та повторно направив рахунки-фактури на сплату орендної плати за період з вересня 2004 року по червень 2006 року, що вбачається з опису вкладення до цінного листа з повідомленням від 08.06.2006 р.

В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди № 10 щодо сплати орендних платежів за період з вересня 2004 року по червень 2006 року, не надав їх останній і під час розгляду апеляційної скарги на вимогу апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний термін від дня пред'явлення вимоги.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди № 10 від 24.12.2002 р. щодо сплати орендної плати, наявність заборгованості, яка відповідно до уточненого розрахунку позивача становить 12306,57 грн., то позовні вимоги щодо стягнення орендної плати підлягають задоволенню у вказаній сумі.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті витрат з енергопостачання, водопостачання, опалення, то апеляційний господарський суд вважає, що стягненню з відповідача підлягає 1872,43 грн. за період з вересня 2005 року по березень 2006 року (включно) відповідно до рахунків-фактур № 289 від 23.09.2005 р., № 323 від 24.10.2005 р., № 356 від 30.11.2005 р., № 387 від 30.12.2005 р., № 22 від 30.01.2006 р., № 57 від 24.02.2006 р., № 82 від 27.03.2006 р. та підписаних обома сторонами актів здачі-приймання робіт (надання послуг) за цей період.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з рахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем умов розділу 5 договору оренди № 10 від 24.12.2002 р. щодо обов'язку сплати орендної плати та комунальних послуг, тому є підстави для стягнення інфляційних та 3% річних.

Однак, апеляційний господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних у сумі 1003,07 грн. та 3% річних у сумі 426,84 грн. за період з вересня 2004 р. по червень 2006 р. за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов'язань за договором оренди підлягають частковому задоволенню з урахуванням наявних доказів направлення позивачем рахунків відповідачу на оплату орендної плати та комунальних послуг (лист № 22 від 08.06.2006р. та описи вкладення у цінний лист від 14.06.2006р. і від 30.06.2006р.). Отже, нараховані на 5780,85 грн. заборгованості по орендній платі за період з вересня 2004 року по серпень 2005 року інфляційні та 3% річних підлягають стягненню за період з 14.06.2006р. по 30.06.2006р. у сумі 3,27 грн. та 8,97 грн. відповідно; нараховані на 1332 грн. заборгованості по орендній платі за період з травня по червень 2006 року інфляційні та 3% річних підлягають стягненню за період з 14.06.2006р. по 30.06.2006р. у сумі 0,75 грн. та 1,86 грн. відповідно; нараховані на 5193,72 грн. заборгованості по орендній платі за період з вересня 2005 року по квітень 2006 року інфляційні та 3% річних підлягають стягненню за період з 12.09.2005р. по 30.06.2006р. у сумі 112,12 грн. та 73,20 грн. відповідно, а загальна сума інфляційних становить 116,14 грн., сума 3% річних - 84,03 грн. Нараховані на 1872,43 грн. заборгованості по оплаті витрат з енергопостачання, водопостачання, опалення інфляційні та 3% річних підлягають стягненню за період з 29.09.2005р. по 30.06.2006р. відповідно у сумі 32,24 грн. та 23,61 грн.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що загальна сума інфляційних яка підлягає стягненню з відповідача становить 148,38 грн., а 3% річних підлягають стягненню з відповідача у загальній сумі 107,64 грн.

Що стосується позовних вимог про звільнення та повернення відповідачем орендованого приміщення загальною площею 44,4 кв. м в будинку по проспекту Перемоги, 129  м. Чернігові, то апеляційний господарський суд вважає, що господарський суд першої інстанції правомірно їх задовольнив, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї з сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму в порядку, встановленому статтею 188 ГК України.

Положеннями частини 3 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі чи частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до п. 10.1. договору оренди цей договір розірванню в односторонньому порядку не підлягає, за винятком випадків, коли одна із сторін систематично порушує умови договору і свої зобов'язання.

У пункті 10.2 договору оренди сторони визначили також, що при затримці платежів більше одного місяця договір втрачає силу, приміщення підлягає звільненню протягом одного дня.

Статтею 782 Цивільного кодексу  України визначено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, керуючись ст. 782 ЦК України та п. 10.2. договору оренди, листом від 12.07.2006 р. № 28, який був направлений відповідачу цінним листом з описом вкладення та отриманий останнім 14.07.2006 р., повідомив відповідача про відмову від договору № 10 оперативної оренди службового приміщення від 24.12.2002 р., у зв'язку з несплатою останнім орендної плати за період з вересня 2004 року по червень 2006 року.

Таким чином, оскільки позивач, скориставшись наданим йому правом повідомив відповідача про відмову від договору оренди, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що договір оренди є відповідно розірваним.

Згідно із ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

В матеріалах справи докази того, що відповідач звільнив орендоване приміщення та передав його по акту відсутні, що є підставою для виселення відповідача із займаного ним приміщення, а тому господарський суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про виселення відповідача із спірного приміщення.

Стосовно посилання відповідача під час розгляду апеляційної скарги на те, що він користується приміщенням площею 44,4 кв. м, у будинку № 129 по пр. Перемоги, м. Чернігові на підставі укладеного між ним та позивачем договору № 27 оперативної оренди службового приміщення від 21.09.2005р., апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Оскільки позивач заперечував проти наявності вищевказаного договору оренди і стверджував, що відповідач сфальсифікував договір № 27 оперативної оренди службового приміщення від 21.09.2005р., використувавши третю та четверту сторінки договору оперативної оренди № 10 від 24.12.2002 р., а також наполягав на витребуванні від відповідача, як оригіналу договору оперативної оренди № 10 від 24.12.2002 р. так і оригіналу договору № 27 оперативної оренди службового приміщення від 21.09.2005р., апеляційний господарський суд ухвалою від 21.11.2006 та у судовому засіданні 14.12.2006 зобов'язав відповідача надати оригінали вищевказаних договорів.

Однак, відповідач вимог апеляційного господарського суду не виконав, оригінали зазначених договорів оренди одночасно не надав і у судове засідання 19.12.2006 не з'явився.

Отже, згідно із ст. 33 ГПК України відповідач не довів укладення між позивачем та відповідачем договору № 27 оперативної оренди службового приміщення від 21.09.2005р. та наявності правових підстав користування спірним приміщенням. Згідно із положеннями чинного законодавства України правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

Не заслуговують на увагу також посилання відповідача на те, що він ще 02.02.2006 р. звільнив орендовані приміщення, оскільки відповідних доказів відповідач не надав ні господарському суду першої інстанції, ні апеляційному господарському суд під час розгляду апеляційної скарги.

На підставі вищевикладеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення господарського суду першої інстанції підлягає зміні.

Відповідно до ст. 49 ГПК України розподіл господарських витрат при частковому задоволенні позову покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки з відповідача підлягає стягненню 14179 грн. заборгованості по орендній платі і комунальних платежах, 148,38 грн. інфляційних відрахувань, 107,64 грн. 3% річних, а також відповідача зобов'язано звільнити та повернути позивачу приміщення загальною площею 44,4 кв. м в будинку по проспекту Перемоги, 129  м. Чернігові, то відповідно на відповідача покладається сплата державного мита у сумі 229,35 грн.

Керуючись ст.ст. 99, 101,103-105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.08.2006 р.у справі №  9/136 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Чернігівської державної сільськогосподарської машинно-технологічної станції (код ЄДРПОУ 30294332, пр. Перемоги, 129, м. Чернігів, 14000, рахунок 26003302832229 в Центральному відділенні Промінвестбанку м. Чернігова, МФО 353456) на користь Відкритого акціонерного товариства «Агроінформсервіс» (код ЄДРПОУ 00915219, пр. Перемоги, 129, м. Чернігів, 14038, рахунок 26001302832254 в Центральному відділенні Промінвестбанку м. Чернігова, МФО 353456) 14179 грн. заборгованості по орендній платі і комунальних платежах, 148,38 грн. інфляційних відрахувань, 107,64 грн. 3% річних, а також 229,35 грн. держмита і 94,45 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

Зобов'язати Чернігівську державну сільськогосподарську машинно-технологічну станцію (код ЄДРПОУ 30294332, пр. Перемоги, 129, м. Чернігів, 14000, рахунок 26003302832229 в Центральному відділенні Промінвестбанку м. Чернігова, МФО 353456) звільнити та передати Відкритому акціонерному товариству «Агроінформсервіс» (код ЄДРПОУ 00915219, пр. Перемоги, 129, м. Чернігів, 14038, рахунок 26001302832254 в Центральному відділенні Промінвестбанку м. Чернігова, МФО 353456) орендоване нежиле приміщення площею 44,4 кв. м, розташоване на другому поверсі у будинку за адресою: пр. Перемоги, 129 у м. Чернігові.

В решті позову відмовити».

Видачу наказів доручити Господарському суду Чернігівської області.

Справу № 9/136 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

 Головуючий суддя                                                                      Губенко Н.М.

 Судді                                                                                          Барицька  Т.Л.

                                                                                          Ропій  Л.М.