Постанова

від 30.08.2016 по справі 904/3120/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2016 Справа № 904/3120/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. (доповідач);

суддів: Верхогляд Т.А., Коваль Л.А.

секретар судового засідання: Саланжій Т.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю б/н від 05.05.2016;

від відповідача: ОСОБА_2, представник за довіреністю № 30/14-1 від 04.01.2016

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2016 по справі № 904/3120/16 (суддя Фещенко Ю.В.)

за позовом Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України Публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», м. Марганець, Дніпропетровської області

до Публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», м. Марганець, Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості за колективним договором від 30.12.2011 у розмірі 77568,87 грн., -

ВСТАНОВИВ:

21 червня 2016 року рішенням господарського суду Дніпропетровської області по даній справі позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 77568,87 грн. - боргу, 1378,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань за умовами колективного договору

(п. 8.8.) в частині перерахунку позивачу коштів у розмірі 0,35% від фонду оплати праці членів профспілки на проведення культурно-масової, фізкультурної та оздоровчої роботи, замість 1%, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у сумі 77568,87 грн.

Крім того, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що відсутність погоджених сторонами кошторисів у спірний період не звільняє відповідача від обов'язку сплачувати 1% від фонду оплати праці членів профспілки на проведення культурно-масової, фізкультурної та оздоровчої роботи, а також не є підставою для зменшення вказаного фінансування до 0,35%.

Непогоджуючись з рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в обґрунтування якої посилається на незаконність, необґрунтованість рішення, яке на його думку прийняте судом з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Незаконність вказаного судового рішення, на думку апелянта, полягає в ігноруванні судом того факту, що у відповідності до вимог п. 8.8. колективного договору, витрачання коштів, перерахованих роботодавцем, можливе лише за умови наявності узгодженого та затвердженого сторонами річного кошторису витрат позивача.

Апелянт переконаний, що кошторис витрат для первинної профспілкової організації є обов'язковим, а його відсутність унеможливлює здійснення відповідачем контролю за витрачанням позивачем вказаних коштів відповідно до їх цільового призначення.

Ухвалою від 11.07.2016 апеляційну скаргу призначено до розгляду у судовому засіданні на 28.07.2016.

21.07.2016 позивачем подано до апеляційного господарського суду заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення першої інстанції залишити без змін.

28.07.2016 розгляд справи відкладався на 30.08.2016.

30.08.2016 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Судова колегія в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставинам справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційна скарга ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» підлягає задоволенню, а рішення скасуванню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 22.12.2011 на конференції трудового колективу між Первинною профспілковою організацією Незалежної профспілки гірників України Публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» та Публічним акціонерним товариством «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (правлінням) укладено колективний договір, відповідно до п. 8.8. якого правління перераховує профкомам кошти у розмірі 1% від фонду оплати праці членів профспілки на проведення культурно-масової, фізкультурної та оздоровчої роботи, та виплату заробітної плати робітникам, найнятим профспілками, які забезпечують виконання даної роботи. Витрати коштів здійснюються у відповідності з річним кошторисом, погодженим сторонами . Для здійснення контролю за витратами коштів сторони зобов'язані надати необхідну інформацію.

Відповідачем з січня 2015 року перерахування коштів здійснювалося ним в обсязі 0,35% від фонду оплати праці членів профспілки на проведення культурно-масової, фізкультурної та оздоровчої роботи, замість 1%, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 77568,87 грн.

Позивач стверджує, що зобов'язання відповідача перерахувати кошти безпосередньо не пов'язані з погодженням кошторису, з чим категорично не погоджується відповідач, що і є причиною виникнення даного спору.

Вирішуючи даний спір по суті, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що відсутність погоджених сторонами кошторисів в період з січня 2015 по січень 2016 років не звільняє відповідача від обов'язку сплати 1% від фонду оплати праці членів профспілки на проведення культурно-масової, фізкультурної та оздоровчої роботи та не є підставою для зменшення вказаного фінансування до 0,35%.

На думку колегії суддів висновок, до якого дійшов суд першої інстанції є неправильним, з огляду на наступне.

В силу приписів ст. 250 Кодексу законів про працю України та ст. 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», власники або уповноважені ними органи зобов'язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективними договорами та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотки фонду оплати праці з віднесенням цих сум на валові витрати.

Згідно з Методичними рекомендаціями щодо порядку використання первинними профспілковими організаціями коштів на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу, а також деяких питань їх оподаткування, що затверджені Постановою Президії Федерації професійних спілок України від 19.07.2007 № П-13-10 відповідно до затвердженого кошторису первинна профспілкова організація підприємства може здійснювати витрачання коштів на види послуг за статтями культурно-масова робота, фізкультурно-спортивна робота, оздоровча робота (розділ 3 зазначених Методичних рекомендацій).

Професійні спілки, організації профспілок зобов'язані проводити культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу, використовуючи кошти перераховані підприємством відповідно до ст. 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії їх діяльності» і виключно за цільовим призначенням.

Таким чином, положення Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії їх діяльності» вказують на цільове призначення коштів, що перераховуються підприємством на культурно-масові, фізкультурні та оздоровчі заходи та на порядок їх використання - відповідно до затвердженого кошторису витрат коштів.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про колективні договори і угоди», контроль за виконанням колективного договору, угоди проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками. У разі здійснення контролю сторони зобов'язані надавати необхідну для цього наявну інформацію. Сторони, що підписали колективний договір, угоду, щорічно в строки, передбачені колективним договором, угодою, звітують про їх виконання.

В силу приписів ст. 2 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії їх діяльності», діяльність профспілок ґрунтується на принципі законності і гласності.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про колективні договори і угоди», умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

Вказані законодавчі положення знайшли своє відображення саме в п. 8.8. колективного договору.

Таким чином, умови п. 8.8. колективного договору, відповідні норми чинного законодавства та існуюча двостороння домовленість сторін колективного договору свідчать про необхідність узгодження та затвердження кошторису витрат профспілкової організації обома сторонами укладеного колективного договору - профспілковою організацією та адміністрацією підприємства.

Тобто витрачання коштів, перерахованих адміністрацією підприємства на виконання п. 8.8. колективного договору відповідача можливе лише за умови наявності узгодженого та затвердженого кошторису витрат позивача.

Відсутність кошторису витрат профспілкової організації свідчить про порушення останньою зобов'язань за колективним договором та унеможливлює перерахування коштів адміністрацією підприємства, тому що обов'язок відповідача на перерахування коштів позивачу пов'язаний з правом відповідача на контроль за виконанням умов колективного договору та обов'язком профспілки витрачати кошти виключно відповідно до затвердженого у встановленому порядку та узгодженого сторонами кошторису витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 613 ЦК України, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Аналогічна правова позиція викладена Вищий господарський суд України (постанова від 20.07.2010 № 16/277/09).

Позивачем не надано доказів узгодження кошторису витрат відрахувань за спірний період, як і не надано доказів здійснення заходів (звернень до відповідача) щодо узгодження кошторису.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що висновки викладені в рішенні місцевого господарського суду є помилковими, оскільки неможливим є визначення напрямків використання профспілковою організацією грошових коштів без кошторису.

Посилання суду першої інстанції на здійснення відповідачем відрахувань в повному обсязі за попередні періоди (з 2010 року) без відповідного кошторису не спростовує тієї обставини, що умовою здійснення відрахувань відповідно до п. 8.8. колективного договору повинен бути узгоджений сторонами кошторис витрат.

Посилання позивача на те, що ним надавались відповідачу звіти щодо використання отриманих коштів свідчить лише про фактичне витрачання коштів за відсутності кошторису, що унеможливлює здійснення контролю з боку відповідача, про що йшлося вище.

Часткове перерахування відповідачем коштів за спірний період у розмірі меншому ніж визначено в пункті 8.8. колективного договору без узгодженого кошторису слід вважати таким, що здійснені відповідачем без достатніх правових підстав і не може свідчити про правомірність вимог позивача.

Таким чином, на думку колегії суддів, місцевим господарським судом не правильно вирішено спір та стягнуто на користь позивача суму грошових коштів у розмірі заявлених позовних вимог.

За таких обставин апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення місцевого господарського суду скасувати, оскільки воно прийняте судом з порушенням норм матеріального права.

Судові витрати на підставі ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача по справі.

Керуючись ст.ст. 49, 101, 103, 105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2016 по справі № 904/3120/16 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Радянська, будинок 62, ідентифікаційний код 00190911) на користь Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України Публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (53407, Дніпропетровська область, м. Марганець, вулиця 50 років Жовтня, будинок 4-А, ідентифікаційний код 36286133) - 1515,80 грн. витрат понесених на сплату судового збору за перегляд справи судом апеляційної інстанції.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 05.09.2016.

Головуючий Ю.Б. Парусніков

Судді: Т.А. Верхогляд

ОСОБА_3