Постанова

від 15.08.2016 по справі 814/617/16

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 серпня 2016 р. Справа № 814/617/16

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАЇВАГРО", до за участю: представника позивача: Колісніченко О.С. представника відповідача: Дідик О.М.Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області, проскасування податкового повідомлення-рішення від 29.03.2016 р. №0000062200, №0000072200, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївагро» звернулось до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області від 29.03.2016 № 0000062200 та № 0000072200.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує на безпідставність висновків ДПІ про безтоварний характер правочинів ТОВ «Миколаївагро» з контрагентами -постачальниками ТОВ «Нік-Нафта» та ТОВ «Нафта-Ойл» та у зв'язку із цим не визнання податкового кредиту та витрат по взаємовідносинам з вказаними контрагентами.

Відповідач позов не визнав, зазначивши про правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень. Свою позицію відповідач обґрунтував тим, що взаємовідносини позивача з постачальниками ТОВ «Нік-Нафта» та ТОВ «Нафта-Ойл» носили не реальний характер, а тому підприємство не має право на податковий кредит за рахунок коштів сплачених на користь цих постачальників. Нереальність операцій між позивачем та постачальником, на думку податкового органу, вказує недоліки у товарно-транспортних накладних.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївагро» зареєстровано в якості юридичної особи та як платник податків перебуває на податковому обліку в Баштанській ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області.

Основними видами діяльності ТОВ «Миколаївагро» є роздрібна торгівля пальним, яку позивач здійснює на автозаправній станції, яка розташована за адресою: м. Баштанка, вул. Карла Маркса, 84.

28.10.14 ТОВ «Миколаївагро» уклало договір поставки №0073-НН з ТОВ «Нік-Нафта», відповідно до якого постачальник зобов'язується постачати на адресу позивача товар відповідно до узгоджених специфікацій.

10.10.14 ТОВ «Миколаївагро» уклало договір поставки №0035-НО з ТОВ «Нафта Ойл», відповідно до якого постачальник зобов'язується постачати на адресу позивача товар відповідно до узгоджених специфікацій.

Протягом жовтня-листопада 2014 року та червня 2015 року ТОВ «Миколаївагро» на виконання договірних зобов'язань за договорами поставки від 28.10.14 № 0073-НН та від 10.10.14 № 035-НО отримало від ТОВ «Нік-Нафта» та ТОВ «Нафт-Ойл» товар у вигляді паливно-мастильних матеріалів, на що були виписані податкові накладні.

Сплачені ТОВ «Миколаївагро» кошти в сумі 235267 гривень, позивач врахував у власному податковому обліку в якості податкового кредиту.

В березні 2016 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за жовтень-листопад 2014 року, червень 2015 року по взаємовідносинам з ТОВ «Нафт-ойл», ТОВ «Нік-Нафта», за результатами якої складено акт №100/22-39247191 від 16.03.2016 р.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит на загальну суму 235267 грн., чим знижено ПДВ на вказану суму та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту на суму 124744 грн. Підставою для наведених висновків слугувало невизнання відповідачем податкового кредиту по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Нік-Нафта» та ТОВ «Нафт-Ойл», спираючись на безтоварність господарських операцій, виходячи із того, що позивачем не надано документів, підтверджуючих реальність фінансово-господарських операцій в подальшому з підприємствами-покупцями.

За наслідками перевірки ДПІ 29.03.2016 р. прийняті податкові повідомлення-рішення №0000062200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 222580 грн. та застосовано штраф на суму 111290 грн., всього на суму 333870 грн., та № 0000072200, яким зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 12687 грн.

Відповідно ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є господарська операція з постачання товарів, постачання послуг, ввезення товарів (послуг) на митну територію України, вивезення товарів (послуг) у митному режимі експорту.

Відповідно до ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, відповідно до Кодексу у підприємства є право на включення до податкового кредиту сплачених сум іншому платнику податку за умови проведення реальної господарської операції та наявності первинних документів, які підтверджують її проведення

Відповідно до роз'яснення Вищого адміністративного суду України, викладеного у листі № 742/11/13-11 від 02.06.11, судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

Досліджуючи реальність виконання договорів поставки, укладених позивачем з ТОВ «Нік-Нафта» та ТОВ «Нафт-ойл», відповідно до роз'яснення Вищого адміністративного суду України, викладеного у листі № 742/11/13-11 від 02.06.11, суд вважає, що саме за цими господарськими операціями будь-яких інших документів, ніж ті, які були надані позивачем, бути не може.

По спірним господарським операціям є всі первинні документи: договори, товарні, податкові та товарно-транспортні накладі, платіжне доручення про оплату товару, паспорти якості та сертифікати відповідності (т.1 арк.спр.109 ).

Постачальники позивача ТОВ «Нік-Нафта» та ТОВ «Нафт-Ойл» перебувають на обліку у податкових органах, є платниками податку на додану вартість, отримані від позивача кошти за поставлені нафтопродукти відобразили у власних податкових зобов'язаннях, що не заперечується податковим органом та підтверджено актами перевірок стосовно постачальників.

Контрагенти-постачальники позивача мали необхідний обсяг цивільної та податкової правоздатності, оскільки перебували на обліку у органах податкової служби та мали свідоцтва платника податку на додану вартість. Оскільки Державна податкова служба зареєструвала ТОВ «Нік-Нафта» та ТОВ «Нафт-Ойл» платниками ПДВ, видала їм Свідоцтва, які це посвідчують, її органи не мають права заперечувати можливість формування податкового кредиту за рахунок цих підприємств.

Постачальники позивача ТОВ «Нік-Нафта» та ТОВ «Нафт-Ойл» знаходяться за своїм місцезнаходженням, жодних відомостей про їх протиправну діяльність відповідачем не повідомляється.

За таких обставин суд, не вбачає жодних підстав для позбавлення позивача права на податковий кредит за рахунок цих підприємств ТОВ «Нік-Нафта» та ТОВ «Нафт-Ойл».

На підтвердження реального здійснення вказаних операцій позивачем, окрім іншого, зазначено про наявність необхідних технічних ресурсів для зберігання та подальшого продажу товару, зокрема надано договір оренди приміщення та обладнання від 27.08.14 №2/08-14 та акт приймання-передачі орендованого об'єкту від 27.08.14р., сертифікати відповідності, протоколи досліджень та паспорти якості паливно-мастильних матеріалів.

Зауваження відповідача щодо наявних розбіжностей у товарно-транспортних накладних, на думку суду, не є достатньою підставою для позбавлення права на податковий кредит.

Взагалі дрібні недоліки товарно-транспортних накладних не спростовують реальність господарських операцій між ТОВ «Миколаївагро» та ТОВ «Нік-Нафта», ТОВ «Нафт-Ойл».

У будь-якому випадку, відповідно до вимог ч.1 ст.71 КАС України обов'язок доказування обставин безтоварності та не реальності господарських договорів покладено на податковий орган, а не на платника податків.

На думку суду, відповідачем таких доказів не надано, а висновки, зроблені в Акті перевірки, є бездоказовими.

Враховуючи викладене, за наявності у позивача всіх первинних документів, доведеність реальності постачання товару, сплати за нього коштів та подальшого використання у господарської діяльності підприємства, у податкового органу немає ніяких підстав для позбавлення підприємства на відображення у своїй податковій звітності взаємовідносин з ТОВ «Нік-Нафта» та ТОВ «Нафт-Ойл» та врахування сплачених ним коштів в якості податкового кредиту.

Зазначена правова позиція, зокрема, викладена у постановах Верховного Суду України від 01.06.10 за позовом ПП «Армавір» до ДПІ у Печерському районі м. Києва, від 19.11.10 у справі за позовом ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» до Кременчуцької ОДПІ, від 31.01.11 за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ, а також у Рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.09 по справі «Булвес» проти Болгарії.

Відповідно до ч.2 ст.160, 244-2 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних відносин, суд зобов'язаний враховувати висновку Верховного Суду України.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

Позов задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області т ввід 29.03.2016 р. № 0000062200 та № 0000072200.

3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївагро" (код ЄДРПОУ 39247191) за рахунок бюджетних асигнувань Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області судовий збір в сумі 5198,36 гривень (п'ять тисяч сто дев'яносто вісім грн. тридцять шість коп.).

4. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 19.08.16

Суддя В.В. Біоносенко