Рішення

від 15.09.2016 по справі 428/4698/16-ц

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 428/4698/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2016 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Бондаренко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Житлосервіс «Ритм» до ОСОБА_1 володимира Григоровича про стягнення заборгованості з орендної плати, третя особа ОСОБА_2 міська рада Луганської області, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Житлосервіс «Ритм» (далі - КП «Житлосервіс «Ритм») звернулося до Сєвєродонецького міського суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати, посилаючись на наступне.

Відповідно до укладеного договору № 4 від 20.07.2009 року КП «Житлосервіс «Ритм» передав ОСОБА_1 у строкове платне користування нежиле приміщення загальною площею 59,6 кв. м, яке знаходиться за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Мендєлєєва, будинок 21 для надання юридичних послуг, а відповідач зобов'язався у строки встановлені договором сплачувати орендну плату. Згідно п. 5.4. договору - орендна плата вноситься щоквартально не пізніше 10-го числа наступного за кварталам місяця на розрахунковий рахунок Позивача. В порушення умов передбачених п. 5.4. договору та норм чинного законодавства, у тому числі ст. 526 ЦК України, ст. 629 ЦК України, ст. 762 ЦК України відповідач своєчасно та в повному обсязі не сплатив плату за оренду нежилого приміщення, що призвело до утворення заборгованості станом на 01.11.2015 року в сумі 31172,19 грн.

Відповідач надав письмові заперечення проти позову, в яких вказав, що 20.06.2009 року між ним як спеціальним суб'єктом підприємницької діяльності та КП «Житлосервіс «Ритм» був укладений договір оренди комунального майна - нежилого приміщення з трьох кімнат, розташованого за адресою: м. Сєверодонецьк, вул. Менделєєва, будинок 21. Після початку військових дій при проведенні АТО та захоплення державної влади у ОСОБА_2 терористичною організацією, так званої «ЛНР», він був вимушений припинити сплату орендної плати по договору оренди від 20.06.2009 року. Як свідчать обставини справи, він як орендар порушив умови договору щодо внесення щомісячних платежів за оренду приміщення комунальної власності, з червня 2014 року припинив сплату орендної плати, внаслідок чого виникла заборгованість за період з березня 2014 року по листопад 2015 року в сумі 31172,19 грн. При зверненні з цим позовом до суду позивач не врахував тимчасові заходи для забезпечення підтримання суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, запроваджені Законом № 1669. Статтею 7 Закону № 1669 скасовується на період проведення антитерористичної операції орендна плата за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції. Отже, він на підставі статті 7 Закону № 1669 звільнений від обов'язку сплачувати орендну плату з 14.04.2014 та протягом проведення антитерористичної операції. За цих обставин позовні вимоги не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні представник позивача присутній не був, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

В судовому засіданні відповідач присутній не був, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та про вирішення справи у відповідності до чинного законодавства.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

20.07.2009 року між КП «Житлосервіс «Ритм» та ОСОБА_1 був укладений договір № 4, згідно із яким КП «Житлосервіс «Ритм» надав адвокату ОСОБА_1 в оренду нежитлове приміщення за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Мендєлєєва, будинок 21, площею 59.6 кв. м., для надання юридичних послуг.

Також сторонами 01.06.2010 року та 01.05.2013 року були укладені додаткові угоди № 1 та № 2 до вищевказаного договору, в яких сторони виклали в іншій редакції пункти 1.1, 10.1 та додаток № 1 до договору.

Копією акту прийняття-передачі нежилого приміщення від 20.07.2009 року підтверджується, що КП «Житлосервіс «Ритм» передало, а ОСОБА_1 прийняв у строкове платне користування приміщення за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Мендєлєєва, будинок 21, площею 59.6 кв. м., для надання юридичних послуг.

Згідно з п. 10.1.вищенаведеного договору № 4 від 20.07.2009 року, із змінами та доповненнями, цей договір діє з моменту підписання договору до 29 квітня 2016 року. Строк дії договору неодноразово продовжувався на підставі відповідних додаткових угод.

Відповідно до розділу 5 договору № 4 від 20.07.2009 року, а також відповідно до додатку 1 до договору із змінами та доповненнями, визначено детальні умови та порядок щоквартальної сплати відповідачем орендної плати за вищевказане приміщення із урахуванням індексу інфляції та вартості орендованого приміщення.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 вищенаведеного Закону істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Згідно із ст. 12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Згідно претензій № 2 від 27.01.2015 р. на суму 13844, 94 грн. та № 3 від 01.10.2015 року на суму 29208,26 грн. КП «Житлосервіс «Ритм» звернулося до ОСОБА_1 за адресою реєстрації його місця проживання із проханням щодо сплати заборгованості за спірним договором.

З детального розрахунку заборгованості відповідача за спірним договором, який викладено у позовній заяві, вбачається, що в період з 01.12.2012 року по 01.10.2015 року відповідач не в повному обсязі сплачував заборгованість з орендної плати за користування приміщенням за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Мендєлєєва, будинок 21, у зв'язку із чим у нього утворилася заборгованість в сумі 31172 грн. 19 коп.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано жодних доказів неправильності вищевказаного розрахунку заборгованості або доказів регулярної сплати ним орендної плати в належному розмірі в період з 01.12.2012 року. Розмір вказаної заборгованості визнається відповідачем у письмових запереченнях проти позову.

Також, до суду не надано доказів того, що відповідач за актом прийому-передачі припиняв фактичне користування нежитловим приміщенням в період з 01.12.2012 року по 01.10.2015 року (пункти 2.4, 3.2.6 спірного договору оренди).

Стосовно посилань відповідача на Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» суд зазначає, що згідно із ст. 7 вказаного Закону (в редакції, яка була чинною станом на час виникнення спірних правовідносин) законодавцем вирішено скасувати на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Згідно із ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є, зокрема, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до ст. 2 Господарського кодексу України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Суд звертає увагу, що відповідач у спірних правовідносинах не є суб'єктом господарювання або учасником господарських відносин, адже він не зареєстрований відповідно до закону як підприємець, а також не виступає засновником суб'єкту господарювання чи здійснює щодо нього організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Отже, ст. 7 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (в редакції, яка була чинною станом на час виникнення спірних правовідносин) не розповсюджується на відповідача, який не є суб'єктом господарювання.

Таким чином суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжним дорученням від 05.02.2016 року про сплату судового збору в сумі 1378,00 грн., на підставі чого суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 1378,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215, 223, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства «Житлосервіс «Ритм» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Комунального підприємства «Житлосервіс «Ритм», код 33503196, заборгованість за договором на оренду нежилого приміщення № 4 від 20.07.2009 року в загальному розмірі 31172 (тридцять одна тисяча сто сімдесят дві) грн. 19 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Комунального підприємства «Житлосервіс «Ритм», код 33503196, суму судових витрат у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Сєвєродонецький міський суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Д. Б. Баронін