Постанова

від 12.09.2016 по справі 920/752/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2016 р. Справа № 920/752/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Барбашова С.В. , суддя Істоміна О.А.

при секретарі Белкіній О.М.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 26.11.15 р.);

ОСОБА_2 (довіреність б/н від 27.04.16 р.);

ОСОБА_3 (довіреність б/н від 26.10.15 р.).

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Акма-Станкоімпорт" (вх. № 2325С/3) на ухвалу господарського суду Сумської області від 30.06.2016 р. у справі № 920/752/15

за позовом ТОВ "Акма-Станкоімпорт", м. Дніпропетровськ

до ТОВ "Товариство реалізації інженерних задач Науково технічний центр", с. Боромля

про стягнення 209877, 99 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 30.06.2016 р. (суддя Лиховид Б.І.) заяву № 24 від 15.06.2016 ТОВ В«Товариство реалізації інженерних задач Науково технічний центрВ» про визнання судового наказу від 29.10.2015 таким, що не підлягає виконанню, по справі № 920/752/15 - задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Сумської області № 920/752/15 від 29.10.2015 щодо стягнення з ТОВ В«Товариство реалізації інженерних задач Науково технічний центрВ» (42621, Сумська область, Тростянецький район, село Боромля, вул. Леніна, 13 і.к. 37344756) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_2 - СтанкоімпортВ» (49041, м. Дніпропетровськ, вул. Стартова, буд. 20, і.к. 36725970) 91 850 грн. 26 коп. заборгованості за договором на виконання пусконалагоджувальних робіт № 30-1 від 25.09.2013 року, 15 193 грн. 58 коп. штрафу, 16 126 грн. 01 коп. пені, 42 070 грн. 29 коп. інфляційних втрат, 2 876 грн. 30 коп. 3% річних та 3 362 грн. 32 коп. судового збору.

ТОВ "Акма-Станкоімпорт" із даною ухвалою суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ В«Товариство реалізації інженерних задач Науково технічний центрВ» в задоволенні заяви про визнання судового наказу від 29.10.2015 таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Так, в своїй апеляційній скарзі заявник зазначає, що суд першої інстанції задовольняючи заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, господарський суд Сумської області помилково опирається на норми чинного законодавства, якими передбачений взаємозалік зустрічних однорідних вимог за заявою однієї з сторін, а саме ст. 601 ЦК України, ст. 203 ГК України.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 12.09.2016 р.

ТОВ "Товариство реалізації інженерних задач Науково технічний центр" 12.09.2016 р. надав за вх. № 8893 відзив на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.

В судове засідання, призначене на 12.09.2016 р. представник стягувача не з'явився, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Зважаючи на належне повідомлення учасників процесу про час та місце засідання суду, та на те, що відповідно до ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника стягувача за наявними в справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України. Крім того, сторони відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України не заявляли клопотання про подовження строку розгляду справи, а господарський суд не має права за своєю ініціативою подовжувати строк розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, повторно розглянувши справу відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарським судом Харківської області обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2014 р. у справі № 904/8903/14, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 р., вирішено стягнути з ТОВ В«ОСОБА_2 - СтанкоімпортВ» на користь ТОВ В«Товариство реалізації інженерних задач Науково технічний центрВ» 572 603 грн. 93 коп. пені за невиконання умов укладеного між сторонами договору № 30 від 25.09.2013 та 12 670 грн. 08 коп. судового збору.

На виконання вищезазначених рішення від 01.12.2014 р. та постанови від 16.02.2015 р. господарським судом Дніпропетровської області 25.02.2015 р. було видано відповідний наказ, на підставі якого 14.04.2016 р. державним виконавцем Кітаєвим С.С. Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження № 50847455, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.04.2016 р.

Враховуючи наявність зазначених судових рішень господарського суду Дніпропетровської області та Дніпропетровського апеляційного господарського суду між тими ж сторонами про стягнення на користь ТОВ В«Товариство реалізації інженерних задач Науково технічний центрВ» 572 603 грн. 93 коп., а також вимоги позивача до заявника на загальну суму 171 478 грн. 76 коп., присуджені до стягнення рішенням господарського суду Сумської області від 16.06.2015 р. у справі № 920/752/15, на виконання якого 29.10.2015 р. було видано наказ, заявник 06.04.2016 р. направив на адресу ТОВ В«ОСОБА_2 - СтанкоімпортВ» цінним листом з описом вкладення, а також кур`єрською доставкою заяву про залік зустрічних однорідних вимог, яка була отримана останнім, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія поштового повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання позивачем.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав вимог і заперечень колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви ТОВ В«Товариство реалізації інженерних задач Науково технічний центрВ» № 24 від 15.06.2016 про визнання наказу від 29.10.15 таким, що не підлягає виконанню, в якій заявник просить визнати таким, що не підлягає виконанню судовий наказ, виданий 29.10.2015 по справі № 920/752/15 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Товариство реалізації інженерних задач Науково технічний центрВ» (42621, Сумська область, Тростянецький район, село Боромля, вул. Леніна, 13 і.к. 37344756) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«АКМА - СтанкоімпортВ» (49041, м. Дніпропетровськ, вул. Стартова, буд. 20 і.к. 36725970) 91 850 грн. 26 коп. заборгованості за договором на виконання пусконалагоджувальних робіт № 30-1 від 25.09.2013, 15 193 грн. 58 коп. штрафу, 16 126 грн. 01 коп. пені, 42 070 грн. 29 коп. інфляційних втрат, 2 876 грн. 30 коп. 3% річних та 3 362 грн. 32 коп. судового збору, виходячи з наступного.

Згідно ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом.

Відповідно до ч. 2 ст. 117 ГПК України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Відповідно до пункту 3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» , частина четверта статті 117 ГПК України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Отже, господарським процесуальним кодексом України встановлено вичерпний перелік підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню і ці підстави прямо залежать від дійсності цивільного зобов'язання, на примусове виконання якого виданий наказ.

Нормами статті 601 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Також, частиною 3 статті 203 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Враховуючи заявлення ТОВ В«Товариство реалізації інженерних задач Науково технічний центрВ» про зарахування зустрічних однорідних вимог, вимоги на користь ТОВ В«ОСОБА_2 - СтанкоімпортВ» , присуджені до стягнення рішенням господарського суду Сумської області від 16.06.2015 у справі № 920/752/15, на виконання якого 29.10.2015 було видано наказ, є припиненими шляхом зарахування у відповідності до вимог ст. 203 ГК України.

Колегія суддів відзначає, що діюче законодавство України не містить заборон щодо здійснення заліку у тому випадку, коли наявність цивільного зобов'язання встановлена рішенням суду і на виконання цього рішення виданий наказ.

Аналогічно в законодавстві відсутня заборона на здійснення заліку в ході наявної процедури виконання судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.02.2016 державним виконавцем Мархель В.В. відділу державної виконавчої служби Тростянецького районного управління юстиції Сумської області було відкрито виконавче провадження № 50233137 по виконанню наказу господарського суду Сумської області від 29.10.2015 у справі № 920/752/15, виданого на виконання рішення господарського суду Сумської області від 16.06.2015.

Враховуючи, що вимоги ТОВ В«ОСОБА_2 - СтанкоімпортВ» на загальну суму 171 478 грн. 76 коп., про стягнення яких з ТОВ В«Товариство реалізації інженерних задач Науково технічний центрВ» було визначено наказом від 29.10.2015, є припиненими шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі ст. 601 ЦК України та ст. 203 ГК України, то проведення процедури стягнення цієї суми є безпідставним.

Отже, враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що заява ТОВ "Товариство реалізації інженерних задач Науково технічний центр" підлягає задоволенню відповідно до вимог статті 117 ГПК України, а наказ господарського суду Сумської області № 920/752/15 від 29.10.2015 щодо стягнення з ТОВ В«Товариство реалізації інженерних задач Науково технічний центрВ» на користь ТОВ В«ОСОБА_2 - СтанкоімпортВ» 91850 грн. 26 коп. заборгованості за договором на виконання пусконалагоджувальних робіт № 30-1 від 25.09.2013, 15 193 грн. 58 коп. штрафу, 16 126 грн. 01 коп. пені, 42 070 грн. 29 коп. інфляційних втрат, 2 876 грн. 30 коп. 3% річних та 3 362 грн. 32 коп. судового збору підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо задоволення заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що стягувачем не надано будь-яких доказів на спростування тверджень, викладених в оскаржуваній ухвалі. Заперечення стягувача фактично зводяться до того, що суд першої інстанції задовольняючи заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, помилково опирався на норми чинного законодавства, якими передбачений взаємозалік зустрічних однорідних вимог за заявою однієї з сторін, а саме ст. 601 ЦК України, ст. 203 ГК України.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що такі твердження стягувача позбавлені належної переконливості, оскільки ст. 601 ЦК України встановлено такий спосіб припинення зобов'язання як зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

При цьому, відповідно до вимог ст.601 ЦК України, зарахування можливе при наявності таких умов: зустрічність вимог, це означає, що сторони беруть участь у двох зобов'язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов'язанні є боржником в іншому зобов'язанні; однорідність вимог (гроші, однорідні речі); зрілість вимог необхідно щоб-термін виконання зобов'язань вже настав, або був визначений моментом пред'явлення вимоги, чи що б термін не був указаний взагалі, тобто виконання можна вимагати в будь-якій момент; ясність вимог.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є одностороннім правочином, для якого достатньо заяви однієї сторони. За наявності всіх наведених вище умов згоди іншої сторони для зарахування не потрібно.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що залік між сторонами відбувся, що є передбаченим законом способом припинення зобов'язання, внаслідок чого наказ є таким, що не підлягає виконанню.

Оцінюючи заперечення апелянта про те, що процедура примусового виконання судового рішення є адміністративною по своїй суті, в силу чого не може бути припинена заліком, колегія суддів зазначає наступне.

Визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, прямо передбачена приписами ст. 117 ГПК України, тому предметом даного судового розгляду є не характеристика процедури примусового виконання, а наявність чи відсутність підстав визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Оскільки апелянтом не наведено доказів чи правових аргументів, які б спростовували факт проведення заліку, колегія суддів вважає позицію апелянта такою, що не ґрунтується на законі.

Крім того, колегія суддів зазначає, що твердження заявника апеляційної скарги про те, що залік в даному випадку можливий лише на підставі визнання судом мирової угоди між стягувачем та боржником в процесі виконання, як це передбачено п. 2 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження», не ґрунтується на законі. Так, ст. 49 ЗУ України «Про виконавче провадження» виключно діяльність державних виконавців щодо процедури припинення виконавчого провадження, але не суду, який розглядає питання визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Оскільки приписи ст. 49 ЗУ України «Про виконавче провадження» жодним чином не стосуються правового інституту визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, посилання апелянта на цю норму є безпідставними.

В силу викладеного підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ "Акма-Станкоімпорт" на ухвалу господарського суду Сумської області від 30.06.2016 р. у справі № 920/752/15 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 30.06.2016 р. у справі № 920/752/15 залишити без змін.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Істоміна О.А.