Ухвала

від 09.09.2016 по справі 905/1004/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

09.09.2016                     Справа № 905/1004/15                                                   

за позовом Приватного підприємства "Автоелемент", м.Маріуполь, Донецька область

до Маріупольської міської ради, м.Маріуполь, Донецька область.

про визнання договору недійсним та стягнення суми.

Суддя Говорун О.В.

Прокурор - не з'явився.

Представники:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

від управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Автоелемент" (далі – позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Маріупольської міської ради (далі - відповідач) про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів.

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.09.2015 позовні вимоги позивача були задоволені. Визнано недійсним договір щодо набуття права оренди земельної ділянки від 29.12.2007 та стягнуто з відповідача на користь позивача 1200000грн. та 25218грн. судового збору.

01.10.2015 господарським судом Донецької області був виданий наказ на примусове виконання рішення господарського суду Донецької області у справі № 905/1004/15.

Відповідно до ухвали господарського суду від 03.12.2015, до наказу були внесені виправлення та додані відомості щодо реквізитів боржника.

30.05.2016 до господарського суду Донецької області надійшла скарга Приватного підприємства "Автоелемент" на дії управління Державної казначейської служби України у м.Маріуполі Донецької області.

27.07.2016 скаргу Приватного підприємства "Автоелемент" задоволено.

29.08.2016 до господарського суду Донецької області надійшла заява Управління Державної казначейської служби України у м.Маріуполі Донецької області (далі - заявник), в якій заявник просить зупинити виконання ухвали господарського суду Донецької області від 27.07.2016 та рішення від 03.09.2015 у справі № 905/1004/15 та роз'яснити резолютивну частину ухвали господарського суду Донецької області від 27.07.2016 та ухвали господарського суду Донецької області від 03.12.2015 у справі № 905/1004/15, в частині того, як саме або яким чином їх необхідно виконати, та одночасно вказати норми діючого законодавства, які передбачають виконання цих рішень.

Як вбачається зі змісту зазначеної вище заяви, заявник не має можливості виконати рішення суду та повернути стягувачу суму судового збору, оскільки така сума не надходила до бюджету. Крім того, боржник (Маріупольська міська рада) не має відкритих рахунків в управлінні Державної казначейської служби України в м.Маріуполі, такі рахунки відкриті на ім'я Виконавчого комітету Маріупольської міської ради. Крім того, на думку заявника, зміст наказу не відповідає змісту резолютивної частини рішення.

Згідно з ст.89 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Відповідно до абз. 3 п. 17 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012 №6, здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.

Як вбачається з змісту заяви про роз'яснення судових рішень, у заявника виникли труднощі саме з виконанням рішення суду. Заявник не зазначає яка саме частина рішення суду викликає труднощі в його розумінні.

Рішення суду викладені повно, чітко і зрозуміло. З рішень суду безальтернативно вбачається які саме дії і кому саме необхідно вчинити.

Суд в черговий раз зауважує, що згідно з рішенням суду у справі №905/1004/15 від 03.09.2015, з Маріупольської міської ради, як відповідача у справі (самостійної юридичної особи), було стягнуто на користь позивача суму судового збору, яка була розподілена відповідно до ст. 49 ГПК України, за наслідками розгляду справи. В рішенні суду зазначено про правову природу походження цих грошових коштів.

Крім того, суд зазначає що судовий збір був сплачений позивачем до Державного бюджету України, згідно з вимогами Закону України "Про судовий збір". Цілком очевидно, що такі кошти не могли надійти на рахунки місцевого бюджету. Судом не приймалось рішення про повернення судового збору, а було зазначено в резолютивній частині рішення про розподіл судових витрат, як того вимагає ч.6 ст.84 ГПК України. В резолютивній частині рішення суду окремо повинно бути зазначено про повернення суми судового збору з бюджету.

Наказ господарського суду Донецької області повністю відповідає резолютивній частині рішення суду від 03.09.2015. Ухвалою господарського суду від 03.12.2015 до наказу були внесені виправлення та були додатково зазначені лише реквізити боржника, як того вимагає Закон України "Про виконавче провадження".

Суд вкотре наголошує, що відповідно до ч.1 ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою, зокрема, державного виконавця, може змінити спосіб та порядок його виконання.

Враховуючи, що заявник є особою, яка фактично повинна виконати рішення суду в частині стягнення з органу місцевого самоврядування грошових коштів, то, відповідно, такий орган не позбавлений можливості звернення до суду з зазначеною заявою.

Суд звертає увагу заявника, що до заяви про роз'яснення рішень суду не додано жодних доказів, що грошові зобов'язання відповідача у справі мають бути виконані іншою юридичною особою - Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради. Не підтверджено відповідними доказами і розміщення на рахунках Виконавчого комітету Маріупольської міської ради коштів Маріупольської міської ради.

Вимога заявника про зупинення виконання рішень у зв'язку з подачею до суду заяви про роз'яснення рішення суду особою, якій таке рішення є не зрозумілим, процесуальним законодавством не передбачена.

Враховуючи вищевикладене, заява про зупинення виконання та роз'яснення рішень суду задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 86, 89 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

В задоволені заяви Управління Державної казначейської служби України у м.Маріуполі Донецької області про зупинення виконання рішень господарського суду Донецької області від 27.07.2016 і від 03.09.2015, та роз'яснення ухвал від 27.07.2016 і від 03.12.2015 у справі № 905/1004/15 відмовити.          

Суддя О.В. Говорун