Ухвала

від 09.09.2016 по справі 463/3801/16-к

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

463/3801/16-к

1-кс/463/718/16

У Х В А Л А

09 вересня 2016 року Личаківський районний суд м. Львова

Cлідчий суддя ОСОБА_1 , з участю слідчого ОСОБА_2 , підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 25.08.2016р., що постановлена в межах досудового розслідування кримінального провадження № 12016140040002530 від 30.07.2016 року, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1, ч. 3 ст. 191, ч. 1, ч. 3 ст. 362 КК України, задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на не вилучене під час обшуку майно, належне ОСОБА_3 , а саме автомобіль марки «Volkswagen Golf» державний номерний знак: НОМЕР_1 та позбавлено ОСОБА_3 права на відчуження, розпорядження та користування даним майном. Передано автомобіль марки «Volkswagen Golf» державний номерний знак: НОМЕР_1 на зберігання на майданчик для службового автотранспорту Личаківського ВП ГУНП у Львівській області за адресою м. Львів, вул. Романчука, 18.

Захисник підозрюваного ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про скасування вказаного арешту, яке мотивує тим, що слідчим не доведено тієї обставини, що в рамках кримінального провадження пред`явлено цивільний позов чи обґрунтовано іншими доказами розмір заподіяної шкоди. Крім того, не було враховано, що відсутня обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованих злочинів, що підтверджено також ухвалою слідчого судді від 29.08.2016р., якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Також, на думку захисника не доведено розумність та співмірність обмежень права власності особи завданням кримінального провадження. В сукупності, вищенаведені обставини свідчать про незаконність накладеного арешту. Просить такий скасувати.

В судовому засіданні підозрюваний, а також його захисник ОСОБА_4 вимоги клопотання підтримали з наведених в ньому мотивів. Захисник окрім цього пояснила, що в клопотанні не наведено підстав накладення арешту, які закріплені в ч. 2 ст. 170 КПК України. Автомобіль також не є речовим доказом. Просять таке задовольнити.

Слідчий в судовому засіданні проти обґрунтованості клопотання заперечив, оскільки завданням накладеного арешту є забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Основним підозрюваним у кримінальному провадженні є ОСОБА_3 , який вчинив тяжкий злочин. Актом документальної перевірки встановлено розмір заподіяної шкоди. Тому, накладення арешту на майно підозрюваного, за рахунок якого може бути відшкодована шкода вважає виправданим обмеженням права власності.

Заслухавши пояснення захисника, підозрюваного та слідчого, дослідивши матеріали справи, вважаю, що клопотання не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Згідно клопотання, в межах якого накладено арешт, слідчим органом висунуто ОСОБА_3 підозру про те, що останній перебуваючи на посаді бармена в ПП «Матвол» (ЄДРПОУ 13818920) відповідно до наказу директора ОСОБА_6 № 11 від 01 червня 2010 року щодо особового складу та будучи матеріально-відповідальною особою за збереження ввірених йому цінностей, відповідно до трудової угоди від 01 червня 2010 року, реалізуючи свій злочинний намір на привласнення грошових коштів ПП «Матвол» (ЄДРПОУ 13818920), діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, з метою особистого безпідставного збагачення, усвідомлюючи те, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності і те, що право приватної власності є непорушним, перебуваючи в період часу з 01 січня 2015 року до 23 липня 2016 року в приміщені готельно-розважального комплексу (далі ГРК) «Галактика», що за адресою: м. Львів-Винники, вул. Миколайчука, 1, привласнив грошові кошти ПП «Матвол» (ЄДРПОУ 13818920) на загальну суму 671934,81 гривень, шляхом отримання грошових коштів в сумі від клієнтів ГРК «Галактика» (ПП «Матвол» (ЄДРПОУ 13818920), як оплату за надані товари та послуги, проведенням подальшої зміни в системі обліку товарно-матеріальних цінностей ПП «Матвол» (ЄДРПОУ 13818920) «Ай СіДжі» відомостей про факт надання та розмір знижки за надані товари та послуги, з подальшою передачею грошових коштів в бухгалтерію ПП «Матвол» (ЄДРПОУ 13818920) в сумі меншій, від тої, що сплатили клієнти.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Однією з підстав для накладення арешту, як зазначено в п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України є відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

В такому випадку, згідно п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Крім того, згідно п. п. 4, 5 ч. 2 цієї статті, також враховується розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Незважаючи на відсутність обґрунтованої підозри, стороною захисту не представлено доказів про те, що ОСОБА_3 не причетний до вчинення кримінального правопорушення. В ухвалі слідчого судді від 29.08.2016р., на яку покликається сторона захисту зазначено про відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні саме інкримінованих злочинів, а не про відсутність доказів спричинення шкоди.

За змістом п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК України, враховується обґрунтована підозра у вчинені особою кримінального правопорушення, а не обґрунтована підозра висунутого обвинувачення.

Згідно клопотання, матеріальна шкода заподіяна на загальну суму 671934,81 грн. в той момент, коли ОСОБА_3 мав доступ до валютних цінностей потерпілого. Відсутність чи наявність цивільного позову на момент вирішення клопотання про арешт майна не свідчить про відсутність підстав для накладення арешту, адже кримінальний закон не ставить таку обставину в залежність від вирішення питання про відшкодування шкоди і наділяє потерпілого правом на пред`явлення відповідного позову в порядку цивільного судочинства після винесення кінцевого рішення у кримінальному провадженні. Вважаю, що в даній ситуації приписи п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України про розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження є дотримані.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном, про що згадується в ч. 11 ст. 170 КПК України в даному випадку також є виправданим кроком.

За наведених вище обставин, приходжу до висновку, що арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 25.08.2016р. відповідає завданням кримінального провадження, що унеможливлює задоволення заяви сторони захисту про його скасування.

Керуючись вимогами ст. 174 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 25.08.2016 року відмовити.

Слідчий суддя: ОСОБА_1