Ухвала

від 13.10.2016 по справі 463/3801/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 463/3801/16-к Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/783/595/16 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 25 серпня 2016 року про накладення арешту на майно,

з участю слідчого - ОСОБА_8 ,

адвоката - ОСОБА_9 ,

в с т а н о в и л а :

цією ухвалою клопотання слідчого СВ Личаківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_8 в частині накладення арешту на майно, не вилучене під час обшуку, задоволено. Накладено арешт на майно, належне ОСОБА_7 , а саме автомобіль марки «Volkswagen Golf», державний номерний знак, НОМЕР_1 , та позбавлено ОСОБА_7 права на відчуження, розпорядження та користування даним майном. Передано автомобіль марки «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_1 , на зберігання на майданчик для службового автотранспорту Личаківського ВП ГУНП у Львівській області за адресою: вул. Романчука, 18, м. Львів.

Не погоджуючись з даною ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій покликаючись на незаконність й необгрунтованість оскаржуваного рішення, просить його скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ Личаківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_8 в частині накладення арешту на майно, не вилучене під час обшуку, а саме автомобіль «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_7 .

В обгрунтування необхідності поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали та поважності пропуску такого адвокат покликається на те, що після постановлення ухвали про накладення арешту він звертався до суду в порядку ч.1 ст.174 КПК України із клопотанням про скасування арешту на майно. Як зазначає апелянт у своєму клопотанні, аналогічної позиції дотримується Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 05.04.2013 року № 223-558/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження», у п.13 зазначено, що «з підстави необґрунтованості накладення арешту на майно особи, перелік яких визначено у ч. 1 ст. 174 КПК, вправі звернутися до слідчого судді суду першої інстанції із клопотанням про скасування ним своєї ухвали (абз. 2 ч. 2 ст. 174 КПК), а потім, у разі незгоди з прийнятим рішенням, вправі оскаржити ухвалу про арешт майна в апеляційному порядку згідно зі ст. 309 КПК».

На переконання апелянта, оскаржувана ухвала прийнята з грубим порушенням норм процесуального права, оскільки всупереч нормам чинного кримінального процесуального права у клопотанні слідчого не зазначено мету відповідно до ст.170 КПК України та відповідне обгрунтування необхідності арешту, до того ж не додано жодних переконливих доказів на підтвердження необхідності такого арешту.

На його переконання, слідчим не доведено ні розміру завданої шкоди, ні співрозмірності даної шкоди із вартістю автомобіля, на який накладено арешт. Окрім цього, на його думку, слідчий суддя не звернув увагу на те, що у сторони обвинувачення відсутня обрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому правопорушень та не доведено наявність цивільного позову.

Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_9 на підтримання поданої апеляційної скарги ОСОБА_6 , думку слідчого ОСОБА_8 , перевіривши матеріали судового та кримінального проваджень, а також доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що така не підлягає до задоволення.

На думку колегії суддів, клопотання адвоката ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 25 серпня 2016 року слід задоволити, оскільки згідно з рекомендаціями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеними у п.13 листа № 223-558/0/4-13 від 05.04.2013 року «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження», з підстави необґрунтованості накладення арешту на майно особи, перелік яких визначено у ч. 1 ст. 174 КПК, вправі звернутися до слідчого судді суду першої інстанції із клопотанням про скасування ним своєї ухвали (абз. 2 ч. 2 ст. 174 КПК), а потім, у разі незгоди з прийнятим рішенням, вправі оскаржити ухвалу про арешт майна в апеляційному порядку згідно зі ст. 309 КПК.

Як встановлено апеляційним судом, адвокатом ОСОБА_6 на захист інтересів ОСОБА_7 в порядку ч.1 ст.174 КПК України було подано клопотання про скасування арешту на майно, накладеного згідно з ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 25 серпня 2016 року, і за результатами його розгляду ухвалою слідчого судді цього ж суду від 09 вересня 2016 року у задоволенні клопотання адвоката відмовлено. З огляду на зазначене строк на апеляційне оскарження ухвали від 25 серпня 2016 року пропущено з поважних причин.

Приймаючи рішення про накладення арешту на автомобіль, слідчий суддя місцевого суду прийшов до переконання, що наведені слідчим обставини свідчать про необхідність накладення такого задля забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, з метою унеможливлення його подальшого відчуження чи знищення або псування, а також забезпечення повного, швидкого та неупередженого розслідування.

Згідно з клопотанням слідчого, у провадженні СВ Личаківського ВП ГУ НП у Львівській області перебуває досудове розслідування за № 12016140002530 від 30 липня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 3 ст.191, ч.1, 3 ст.362 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , який працює барменом в ПП «Матвол» відповідно до наказу директора ОСОБА_10 № 11 від 01.06.2010 року щодо особового складу та є матеріально-відповідальною особою за збереження ввірених йому цінностей, відповідно до трудової угоди від 01 червня 2010 року, реалізовуючи свій злочинний намір на привласнення грошових коштів ПП «Матвол», діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, з метою особистого безпідставного збагачення, усвідомлюючи те, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності і те, що право приватної власності є непорушним, перебуваючи в період часу з 01 січня 2015 року по 23 липня 2016 року в приміщенні готельно-розважального комплексу «Галактика», що за адресою: вул.Миколайчука, 1, м.Львів-Винники, привласнив грошові кошти ПП «Матвол» на загальну суму 671934,81 грн шляхом отримання грошових коштів в сумі від клієнтів ГРК «Галактика», як оплату за надані товари та послуги, проведенням подальшої зміни в системі обліку товарно-матеріальних цінностей ПП «Матвол» «АйСіДжі» відомостей про факт надання та розмір знижки за надані товари та послуги, з подальшою передачею грошових коштів в бухгалтерію ПП «Матвол» в сум, меншій від тієї, що сплатили клієнти.

Крім того, в період часу з 01 січня 2015 року до 23 липня 2016 року, ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні ГРК «Галактика», що за адресою: вул.Миколайчука, 1, м.Львів-Винники, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою привласнення грошових коштів ПП «Матвол», маючи право доступу, у звязку з виконанням своїх посадових обовязків, до компютера та встановленої на ньому автоматизованої системи обліку товарно-матеріальних цінностей ПП «Матвол» «АйСіДжі», систематично здійснював вхід у вищенаведену систему за допомогою паролю керуючої ГРК «Галактика» ОСОБА_11 , що становить комбінацію цифр «88888888» та проводив несанкціоновані зміни інформації даній системі, що стосується відомостей про факт надання та розмір знижки клієнту ПП «Матвод».

22 серпня 2016 року слідчим повідомлено ОСОБА_7 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 3 ст.191, ч.1, 3 ст.362 КК України.

Окрім цього, згідно з матеріалами кримінального провадження, директором ПП «Матвол» ОСОБА_10 заявлено цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину у розмірі 671934 грн 81 коп.

Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Такий, зокрема, згідно з вимогами п.4 ч.2 вказаної статті кримінального процесуального закону, допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Дослідивши матеріали судового провадження, а також оглянувши на підставі ч.4 ст.172 КПК України матеріали кримінального провадження, колегія суддів прийшла до переконання, що вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя місцевого суду дотримався вимог кримінального процесуального закону та врахував правову підставу для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, що підтверджується показами представника ПП «Матвол», ОСОБА_10 , свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , протоколами огляду предметів, актом документальної перевірки, клієнтськими чеками, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, відтак доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Неспроможними є доводи апеляційної скарги про відсутність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, оскільки наявні матеріали кримінального провадження, в тому числі вручена підозра, підтверджують наявність фактів й інформації, які свідчать про вчинення ОСОБА_7 несанкціонованої зміни інформації, яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах, повторно, та привласнення чужого майна, яке йому було ввірене чи перебувало у його віданні, повторно.

Приймаючи рішення про накладення арешту на майно, колегія суддів вважає, що слідчий суддя зробив вірний висновок про те, що внесене слідчим клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України, а також відповідно до ст.173 КПК України, про наявність достатніх підстав для арешту майна, оскільки матеріали клопотання містять достатні дані про вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.3 ст.191, ч.1, ч.3 ст.362 КК України, та заподіяння матеріальної шкоди внаслідок протиправних діянь.

Щодо покликань апелянта про невідповідність клопотання вимогам кримінального процесуального закону, зокрема відсутність в такому мети, такі є безпідставними, оскільки у ньому містяться покликання на мету застосування арешту, яка була уточнена слідчим у судовому засіданні, зокрема з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

За таких обставин колегія суддів робить висновок про те, що ухвала слідчого судді про арешт майна, належного ОСОБА_7 , а саме автомобіль марки «Volkswagen Golf», державний номерний знак, НОМЕР_1 , у кримінальному провадженні № 12016140040002530 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.3 ст.191, ч.1, ч.3 ст.362 КК України, є законною, а тому підстав для її скасування, а відповідно і для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

клопотання адвоката ОСОБА_6 задоволити, поновити йому строк на апеляційне оскарження.

Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 25 серпня 2016 року, якою накладено арешт на майно, належне ОСОБА_7 , а саме автомобіль марки «Volkswagen Golf», державний номерний знак, НОМЕР_1 , залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4