Рішення

від 12.09.2016 по справі 903/936/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2016Справа №903/936/15

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стелла Пак Україна»

до 1) Волинської митниці Державної фіскальної служби України;

2) Управління Державної казначейської служби України у Волинській області;

3) Державної казначейської служби України

про стягнення заборгованості в розмірі 118 679,15 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: Окуневич О.М. (керівник згідно наказу від 03.05.2006 № 27),

Тимофєєва І.В. (довіреність № 125 від 29.08.2016);

від відповідача 1: Гончаревський О.В. (довіреність № 885/03-70-10/15 від 07.07.2016);

від відповідача 2: не з'явились;

від відповідача 3: не з'явились,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 до господарського суду Волинської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Стелла Пак Україна» (далі - позивач або ТОВ «Стелла Пак Україна») до Волинської митниці Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1 або Волинська митниця ДФС), Управління Державної казначейської служби України у Волинській області (далі - відповідач 2 або УДКС України у Волинської області) та Державної казначейської служби України (далі - відповідач 3 або ДКС України) про стягнення заборгованості в розмірі 118 679,15 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив, що Волинською митницею ДФС було неправомірно призупинено митне оформлення товарів, які ТОВ «Стелла Пак Україна» (позивачем) було ввезено на митну територію України, а також неправомірно тимчасово вилучено вказані товари та відмовлено в їх митному оформлені (випуску), що призвело до здійснення позивачем додаткових витрат, пов'язаних з оплатою простою автотранспорту, яким здійснювалось перевезення зазначених товарів, а також оплатою доставки вилученого товару на склад митниці, відряджень, пального, правової допомоги та проживання осіб, які надавали правову допомогу позивачу.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з Державного бюджету України через УДКС України у Волинській області 118 679,15 грн матеріальної шкоди, завданої протиправною діяльністю Волинської митниці.

Рішенням господарського суду Волинської області від 10.11.2015 у справі № 903/936/15 позовні вимоги ТОВ «Стелла Пак Україна» задоволено частково, стягнуто з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у Волинській області на користь ТОВ «Стелла Пак Україна» 37 300,00 грн збитків та 745,99 грн витрат по сплаті судового збору. У стягненні 81 379,00 грн збитків відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 у справі № 903/936/15 вищевказане рішення скасовано, а матеріали вказаної справи повернуто Господарському суду Волинської області для виконання вимог ч. 1 ст. 17 Господарського процесуального кодексу України.

14.07.2016 до Господарського суду міста Києва за підсудністю надійшли матеріали справи № 903/936/15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 справу № 903/936/15 прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 30.08.2016.

23.08.2016 через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав письмову позицію щодо підсудності даного спору, з висновками викладеними в постанові Рівненського апеляційного господарського суду погодився.

26.08.2016 через загальний відділ діловодства суду представник відповідача 1 подав узагальнені заперечення по суті позовних вимог, вважав недоведеною протиправність дії митних органі, оскільки дії щодо призупинення митного оформлення та вилучення товару не були оскаржені позивачем окремо, у встановленому законодавством порядку.

30.08.2016 у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом було задоволено.

Представник відповідача 1 проти задоволення позову заперечував, вважав його необґрунтованим та безпідставним.

Представники відповідачів 2 і 3 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 19.07.2016 не виконали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2016 розгляд справи відкладено на 12.09.2016.

08.09.2016 через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав узагальнену позицію, зокрема, вказав, що протиправність дій митних органів встановлена постановами Любомльського районного суду Волинської області від 04.06.2015 по справі № 163/401/15-п та Волинського окружного адміністративного суду від 06.02.2015 по справі № 803/98/15-а.

12.09.2016 представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити, подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом було задоволено

Представник відповідача 1 проти задоволення позову заперечував, вважав його необґрунтованим та безпідставним, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представники відповідачів 2 і 3 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 19.07.2016 не виконали.

Ухвали у даній справі надсилались, зокрема, й відповідачам 2 і 3 на їх адреси місцезнаходження, які відповідають відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та були отримані представниками останніх, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, долученими до матеріалів справи.

Відтак, в силу ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011, відповідачі 2 і 3 вважаються такими, що повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Однак, відповідачі 2 і 3 в жодне судове засідання своїх повноважних представників не направили, обґрунтованих письмових пояснень із зазначенням поважних причин неявки їх представників у судові засідання суду не надали, правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористались, відзиву на позов не надали, а тому, відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа була розглянута за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 12.09.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача 1, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

24.11.2014 між товариством з обмеженою відповідальністю «Стелла Пак Україна» (далі - ТОВ «Стелла Пак Україна») та акціонерним товариством «Stella Pack» S.A. (далі - АТ «Stella Pack» S.A.) був укладений контракт № 15 (далі - контракт № 15), згідно з умовами якого АТ «Stella Pack» S.A. зобов'язувалось передати, а ТОВ «Стелла Пак Україна» зобов'язувалось придбати обладнання, пакувальні матеріали, поліетилен, барвники, серветки, ганчірки, одноразовий посуд, товари господарського вжитку і т.д., далі - товар, який вказується в додатках, що додаються до кожної поставки і є невід'ємними частинами цього контракту, на суму 1 000 000,00 євро на умовах, вказаних у контакті.

10.12.2014 ТОВ «Стелла Пак Україна» на митну територію України, а саме - митний пост «Луцьк» Ягодинської митниці Міністерства доходів і зборів України (далі - Ягодинська митниця Міндоходів), автомобільним транспортом з реєстраційним номером НОМЕР_3 був ввезений товар, придбаний на підставі вищевказаного контракту, в тому числі:

- № 1 «Кухонні металеві мочалки для чистки посуду: AZ мочалка дручак спіральна - 20000 шт.; AZ змивак металевий (3 шт.) - 3000 шт., виробник Lijin Household necessities co. LTD, CN, торгівельна марка - Anna Zaradna; GB ST мочалка дручак спіральна - 4700 шт.; GB ST мочалка дручак спіральна максі - 1080 шт., виробник Lijin Household necessities co. LTD, CN, торгівельна марка - Stella. Всього 28780 шт.»;

- № 7 «Речі домашнього вжитку, вироблені з пластмаси, не медичного призначення: AZ прищепки для білизни - 500 шт., виробник Linhai Jiahao Home Product Co. LTD, CN, торговельна марка - Anna Zaradna»;

- № 8 «Господарські одноразові рукавички виготовлені з полімеру етилену низького тиску (HD) не для медичного використання AZ, розмір М - 2000 шт., AZ розмір L - 2000 шт., виробник HONGKONG KENTOP TRADING LIMITED, CN, торговельна марка - Anna Zaradna. Всього 4000 шт.»,

що підтверджується додатком № 1/2 до контракту № 15, рахунком-фактурою (інвойс) № FVEXP/14/00155 від 08.12.2014 та митною декларацією № 205070000/2014/055190 від 10.12.2014 (далі - митна декларація № 205070000/2014/055190), копії яких долучені до матеріалів справи.

11.12.2014 посадовою особою Ягодинської митниці Міндоходів була складена службова записка № 51/35-1239, запропоновано провести призупинення митного оформлення товарів №1, № 7, № 8 по митній декларації № 205070000/2014/055190, оскільки коди та графічне зображення товарів, що подані до митного оформлення, співпадають з кодами та графічними зображеннями товарів, внесених в Митний реєстр об'єктів права інтелектуальної власності, який веде Міндоходів України, як промислові зразки «Скребок господарський», «Прищіпка для білизни», «Рукавички» (далі - промислові зразки) за № 002179, № 0020101, № 001321, а ТОВ «СТЕЛЛА ПАК Україна» не внесене до Митного реєстру Міндоходів України як отримувач (імпортер) оригінальних товарів вказаних промислових зразків.

Ягодинською митницею Міндоходів були прийняті рішення про призупинення митного оформлення товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності по товарах № 1, № 7, № 8, зазначених у митній декларації № 205070000/2014/055190, на строк 10 робочих днів з 11.12.2014.

У вищевказаних рішеннях зазначено, що правовласником патентів України на промисловий зразок № 27060 від 26.05.2014 («Скребок господарський»), № 26556 від 11.03.2014 («Прищіпка для білизни») та № 25945 від 25.11.2013 («Рукавички») є ЖІ ШЕНГ ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД (Китайська Народна Республіка), а його представником - товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоконтракт-Центр» (далі - ТОВ «Енергоконтракт-Центр»).

22.12.2014 до Ягодинської митниці Міндоходів звернулось із клопотанням ТОВ «Енергоконтракт-Центр», просило прийняти рішення про продовження строку призупинення митного оформлення товарів № 1, № 7, № 8, зазначених у митній декларації № 205070000/2014/055190, на 10 робочих днів.

Вищевказане клопотання Ягодинською митницею Міндоходів було задоволено та продовжено строк призупинення митного оформлення вказаних товарів на 10 робочих днів з 25.12.2014, про що ТОВ «Стелла Пак Україна» було повідомлено листом № 03-70-51/2010 від 24.12.2014, копія якого долучена до матеріалів справи.

У постанові Любомльського районного суду Волинської області від 04.06.2015 по справі № 163/401/15-п, залишеній без змін постановою Апеляційного суду Волинської області від 06.07.2015, зокрема, встановлено, що відповідно до положень ч. 8 ст. 399 Митного кодексу України та на підставі клопотання ТОВ «Енергоконтракт-Центр» від 22.12.2014 № 22/12-01, мотивованого наміром звернення з позовною заявою до суду за захистом прав інтелектуальної власності, головою комісії з реорганізації Ягодинської митниці Міндоходів прийнято рішення від 22.12.2014 року про продовження призупинення митного оформлення товарів № 1, № 7, № 8 по митній декларації № 205070000/2014/055190 до 14.01.2015 .

14.01.2015 Волинською митницею Державної фіскальної служби України (далі - Волинська митниця ДФС) на підставі ст. 399 Митного кодексу України був складений протокол про порушення митних правил № 0039/20507/2015 (далі - протокол № 0039/20507/2015), оскільки ТОВ «Стелла Пак Україна» переміщено на митну територію України товари, призначені для виробничої або іншої підприємницької діяльності з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності, що є ознаками порушення митних правил, визначених ст. 476 цього ж Кодексу. За вказаним протоколом на підставі ст. 511 Митного кодексу України було тимчасово вилучено товари - безпосередні предмети порушення митних правил, а саме товари № 1 (код УКТЗЕД - НОМЕР_1) та № 8 (код УКТЗЕД - НОМЕР_2), зазначені у митній декларації № 205070000/2014/055190.

Вищевказаний протокол № 0039/20507/2015 став підставою для оформлення 14.01.2015 картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2015/00002 (далі - картка відмови № 205070000/2015/00002), якою було відмовлено у митному оформлені (випуску) товарів (які підлягають вилученню згідно протоколу № 0039/20507/2015) за митною декларацією № 205070000.2014.055190 від 10.12.2014, придбаних на підставі зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів № 15 від 24.11.2014 та доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1/2 від 08.12.2014, що перевозились, зокрема, на підставі рахунку-фактури (інвойсу) № FVEXP/14/00155 від 08.12.2014.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 06.02.2015 по справі № 803/98/15-а, залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.05.2016 (№ К/800/9928/16), визнано протиправною і скасовано прийняту Волинською митницею ДФС картку відмови № 205070000/2015/00002 від 14.01.2015.

15.01.2015 ТОВ «Стелла Пак Україна» здійснило митне оформлення товару, який не був вилучений на підставі протоколу № 0039/20507/2015, згідно митної декларації № 205070000/2015/00791.

08.07.2015 ТОВ «Стелла Пак Україна» здійснило митне оформлення повернутого товару згідно митної декларації № 205070002/2015/010674.

У зв'язку з викладеним, ТОВ «Стелла Пак Україна» звернулось до суду та просило стягнути з Державного бюджету України через УДКС України у Волинської області матеріальну шкоду, завдану протиправною діяльністю Волинської митниці, в розмірі 118 679,15 грн, з яких: 35 000,00 - витрати на оплату простою автомобілю; 2 300,00 грн - витрати на оплату доставки вилученого товару на склад митниці; 73 050,00 грн - витрати на оплату послуг адвоката; 2 820,00 грн - витрати на оплату проживання осіб, які надавали правову допомогу ТОВ «Стелла Пак Україна»; 5 509,15 грн - витрати на оплату відряджень та пального.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Із аналізу наведеної норми вбачається, що однією з підстав виникнення зобов'язання є заподіяння шкоди іншій особі. На відміну від зобов'язань, які виникають із правомірних актів, цей вид зобов'язань виникає із неправомірних актів, яким є правопорушення, тобто протиправне, винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою. Деліктне (позадоговірне) зобов'язання виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов'язальних відносинах або шкода виникла незалежно від існуючих між сторонами зобов'язальних правовідносин (постанова Верховного суду України від 18.03.2015 по справі № 3-18гс15).

Згідно зі ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 1173 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Таким чином, на відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України , яка вимагає встановлення усіх чотирьох загальних умов відповідальності (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 Цивільного кодексу України допускає можливість відшкодування шкоди незалежно від вини заподіювача шкоди - суб'єкта владних повноважень, тобто за наявності трьох елементів складу правопорушення (протиправної поведінки у вигляді незаконних рішень, дій чи бездіяльності, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками).

Разом з тим, одночасна наявність названих трьох елементів складу правопорушення є обов'язковою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків (аналогічна позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 24.01.2012 по справі № 38/67, від 01.03.2011 по справі № 13/68-10 та абз. 3 п. 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994).

Збитками є грошове вираження майнової шкоди (з таким висновком погодився Верховний суд України у постанові від 18.03.2015 по справі № 3-18гс15).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України).

При цьому, положеннями ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, до додаткових витрат, понесених стороною, яка зазнала збитків, віднесено штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо.

Крім того, ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 2 ст. 25 Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

У п. 7 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства України з питань митної справи» № 04-5/218 від 14.07.2005 роз'яснено, що при вирішенні спорів, пов'язаних із відшкодуванням майнової шкоди на підставі статей 1166, 1173 Цивільного кодексу України у зв'язку із неправомірно виданими талонами відмови у митному оформленні вантажу господарські суди повинні враховувати, що відповідальність за шкоду, яка завдана органами державної влади, несе держава за рахунок грошових коштів, які їй належать на праві власності (статті 326 - 327 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету.

Зі змісту статті 25 Бюджетного кодексу України вбачається, що державне казначейство здійснює безспірне списання з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийнято державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

При цьому господарські суди повинні враховувати, що оскільки розпорядження даним майном відбувається через відповідні фінансові органи держави, то саме зазначені фінансові органи мають бути відповідачами за позовами, що випливають з цього делікту, а отже залучення органів державного казначейства у цій категорії справ є обов'язковим.

При вирішенні цієї категорії справ господарські суди повинні встановлювати наявність складу правопорушення, передбаченого статтею 1166 Цивільного кодексу України, а саме протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) з боку посадових осіб митниці, шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою.

При визначенні розміру завданої шкоди господарським судам потрібно враховувати ступінь вини потерпілої особи (стаття 1193 Цивільного кодексу України), зокрема, тих обставин, що груба необережність самого потерпілого може сприяти виникненню або збільшенню шкоди, що повинно призводити до зменшення шкоди, або відмови у її відшкодуванні.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Митного кодексу України, кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Предметом оскарження є рішення - окремі акти, якими органи доходів і зборів або їх посадові особи приймають рішення з питань, передбачених законодавством України з питань державної митної справи , а також задовольняють скарги, заяви, клопотання конкретних фізичних чи юридичних осіб або відмовляють у їх задоволенні (п. 1 ч. 2 вказаної статті).

У постанові Волинського окружного адміністративного суду по справі № 803/98/15-а від 06.02.2015, зокрема, встановлено, що ТОВ «Стелла Пак Україна» було наділено правом попереднього користування відносно товарів «Скребок господарський» промислового зразка за патентом України № 27060 від 26.05.2014, «Рукавички» промислового зразка за патентом України № 25945 від 25.11.2013. Оскільки ТОВ «Стелла Пак Україна» не було допущено порушення охоронюваних законом прав інтелектуальної власності, то митним органом протиправно були прийняті рішення про призупинення митного оформлення товарів і оформлено картку відмови № 205070000/2015/00002. Крім того, Волинським окружним адміністративним судом визнано протиправною і скасовано прийняту Волинською митницею ДФС картку відмови № 205070000/2015/00002 від 14.01.2015.

Частиною 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, протиправність прийнятих митним органом рішень про призупинення митного оформлення товарів № 1, № 7, № 8, зазначених у митній декларації № 205070000/2014/055190, і оформлення картки відмови № 205070000/2015/00002 встановлені в адміністративній справі № 803/98/15-а та додаткового доказування не потребують.

08.01.2014 між ТОВ «Стелла Пак Україна» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (далі - ФОП ОСОБА_5) був укладений договір-доручення на надання транспортно-експедиційних послуг № 108012014 (далі - договір № 108012014), згідно з умовами якого ФОП ОСОБА_5 зобов'язувався надати транспортно-експедиційні послуги під час організації та виконання перевезень власним автотранспортом вантажів в міжнародному та внутрішньому сполученні (далі - послуги), а ТОВ «Стелла Пак Україна» зобов'язувалось вказані послуги прийняти та оплатити.

Відповідно до п. 1.4 договору № 108012014 підтвердженою вважається заявка, підписана представниками сторін і скріплена печатками (штампами) ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «Стелла Пак Україна». Підтверджена заявка обов'язкова для виконання сторонами і є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 5.3 договору № 108012014 (в редакції додатку № 1 від 12.11.2014) у випадку збільшення терміну, вказаного в п. 2.1.6, ТОВ «Стелла Пак Україна» сплачує штраф за наднормативний простій автомобіля на завантаження/ розвантаженні/ прикордонній митниці у зв'язку з неналежним оформленням документів (у т.ч. внаслідок несвоєчасного або неправильного оформлення ТОВ «Стелла Пак Україна» попереднього повідомлення/декларації) у розмірі: при міжнародних перевезеннях - 1 000,00 грн за кожен день простою, що включає вихідні та святкові дні, якщо автомобіль було подано за 36 годин до початку таких.

03.12.2014 між ТОВ «Стелла Пак Україна» та ФОП ОСОБА_5 був складений договір-заявка на перевезення вантажу № 1, згідно з умовами якого було замовлено перевезення вантажу з м. Любартув, Польща (адреса завантаження) до м. Ківерці вул. Індустріальна, 22 (адреса вивантаження); датою завантаження визначено 08.12.2014; датою вивантаження - 09.12.2014; місцем розмитнення - Ягодинську митницю; транспортним засобом - мерседес НОМЕР_3.

Судом встановлено, що згідно з відомостями зазначеними у митній декларації № 205070000/2014/055190 перевезення товарів, щодо яких було здійснено призупинення митного оформлення та їх подальше тимчасове вилучення, здійснювалось транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_3 з м. Любартув, Польща.

Крім того, судом встановлено, що призупинення митного оформлення товарів № 1, № 7, № 8, зазначених у митній декларації № 205070000/2014/055190, тривало з 11.12.2014 по 14.01.2015, а 15.01.2015 ТОВ «Стелла Пак Україна» здійснило митне оформлення решти товару, зазначеного у вказаній митній декларації. Таким чином, призупинення митного оформлення тривало 35 діб. Викладені обставини мали наслідком простій автомобільного транспорту, яким здійснювалось перевезення товарів, зазначених у митній декларації № 205070000/2014/055190.

У зв'язку з цим, ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «Стелла Пак Україна» був складений акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000004 від 17.01.2015, згідно з яким вартість простою автомобіля, реєстраційний номер НОМЕР_3, протягом 35 діб з 11.12.2014 по 14.01.2015 склала 35 000,00 грн, а для оплати вказаного простою автомобіля ФОП ОСОБА_5 був складений рахунок-фактура № СФ-0000004 від 17.01.2015 також на загальну суму 35 000,00 грн, копії яких долучені до матеріалів справи.

ТОВ «Стелла Пак Україна» оплатило вартість простою автомобіля в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 183 від 27.03.2015 на суму 9 000,00 грн, № 426 від 23.07.2015 на суму 6 800,00 грн та № 461 від 12.08.2015 на суму 19 200,00 грн, копії яких також долучені до матеріалів справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що витрати у розмірі 35 000,00 грн, здійснені ТОВ «Стелла Пак Україна», є витратами, здійсненими управленою стороною внаслідок прийняття митним органом неправомірних рішень. Отже, суд вважає доведеною наявність у ТОВ «Стелла Пак Україна» збитків у розмірі 35 000,00 грн.

Судом встановлено, що 14.01.2015 Волинською митницею ДФС був складений протокол № 0039/20507/2015, згідно з яким на підставі ч. 14 ст. 399 Митного кодексу України тимчасово вилучено товари - безпосередні предмети порушення митних правил, а саме товари № 1 та № 8, зазначені у митній декларації № 205070000/2014/055190.

Згідно з ч. 14 ст. 399 Митного кодексу України у разі якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, порушення прав інтелектуальної власності під час переміщення через митний кордон України товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, буде підтверджене висновком експертизи, проведеної відповідним уповноваженим органом, то в установленому цим Кодексом порядку орган доходів і зборів порушує справу про порушення митних правил, а товари - безпосередні предмети правопорушення вилучаються .

Відповідно до пп. 4.2.9 п. 4.2 Порядку роботи складу митниці ДФС, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 627 від 30.05.2012 , на складах Митниці можуть зберігатися товари, митне оформлення яких призупинено відповідно до статей 399 та 400 Кодексу.

Таким чином, складення протоколу № 0039/20507/2015 мало наслідком вилучення частини товару ТОВ «Стелла Пак Україна», зазначеного у митній декларації № 205070000/2014/055190, та його спрямування на склад митниці.

За вищевказаним протоколом № 0039/20507/2015 Любомльським районним судом Волинської області була розглянута справа № 163/401/15-п, про притягнення до відповідальності за ст. 476 Митного кодексу України Окуневич Ольги Михайлівни - генерального дитектора ТОВ «Стелла Пак Україна».

За результатами розгляду справи № 163/401/15-п Любомльським районним судом Волинської області була винесена постанова від 04.06.2015 (залишена без змін постановою Апеляційного суду Волинської області від 06.07.2015), якою провадження у справі відносно генерального директора ТОВ «Стелла Пак Україна» за ст. 476 Митного кодексу України закрито, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення з наступних підстав:

- ТОВ «Стелла Пак Україна» було імпортером товарів за кодами згідно УКТЗЕД - НОМЕР_1 та НОМЕР_2, починаючи з 2007 року, тобто до дати реєстрації промислових зразків «Рукавички» та «Скребок господарський» в Державному реєстрі патентів України на промислові зразки;

- не підтверджено жодним доказом те, що ТОВ «Стелла Пак Україна» недобросовісно використовувало на території України до подання правовласником заяви на патентування товару;

- підставою для складання 14.01.2015 протоколу про порушення митних правил відносно Окуневич О.М., як посадової особи ТОВ «Стелла Пак Україна», фактично став висновок експертного дослідження об'єктів інтелектуальної власності № 45 від 05.01.2015, проведеного Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз. Однак, вказане експертне дослідження проводилось на підставі фотознімків товару, а не їх зразків, що суперечить вимогам ч.ч. 12, 13 ст. 399 Митного кодекс України, в зв'язку із чим дані висновки експертизи не є належними та допустимими доказами на ствердження чи спростування певних фактів та обставин ;

- митним органом належним чином не з'ясовано наявності чи відсутності у ТОВ «Стелла Пак Україна» права попереднього користування промисловими зразками «Рукавички» та «Скребок господарський» , а тому висновок про порушення прав інтелектуальної власності ТОВ «Енергоконтракт-Центр», як уповноваженої особи правовласника запатентованих промислових зразків, не ґрунтується на належних та допустимих доказах;

- митним органом не здійснено належної перевірки фактів, які мають суттєве значення у даній справі , тому та обставина, що ТОВ «Стелла Пак Україна» не є суб'єктом права попереднього користування промисловими зразками «Скребок господарський» та «Рукавички» було лише припущенням, що відповідно до вимог ст. 62 Конституції України є неприпустимим.

Таким чином, згідно до висновку Любомльського районного суду Волинської області, протокол № 0039/20507/2015 був складений на підставі експертного висновку, що не відповідав вимогам чинного законодавства , а вилучення товару ТОВ «Стелла Пак Україна» відбулось без встановлення належним чином митним органом наявності чи відсутності у Товариства права попереднього користування промисловими зразками «Рукавички» та «Скребок господарський».

03.01.2014 між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «Стелла Пак Україна» був укладений договір-доручення на надання транспортно-експедеційних послуг № 2030114 (далі - договір № 2030114), згідно з умовами якого ФОП ОСОБА_5 зобов'язувався надати транспортно-експедиційні послуги під час організаціїх та виконання перевезень власним автотранспортом вантажів в міжнародному та внутрішньому сполученні (далі - послуги), а ТОВ «Стелла Пак Україна» зобов'язувалось вказані послуги прийняти та оплатити.

Відповідно до п. 1.4 договору № 2030114 підтвердженою вважається заявка, підписана представниками сторін і скріплена печатками (штампами) ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «Стелла Пак Україна». Підтверджена заявка обов'язкова для виконання сторонами і є невідємною частиною цього договору.

14.01.2015 між ТОВ «Стелла Пак Україна» та ФОП ОСОБА_5 був складений договір-заявка на перевезення вантажу № 1, згідно з умовами якого було замовлено перевезення вантажу з с. Струмівка Ягодинська митниця (адреса завантаження) до с. Римачі, Любомльського р-н, склади м/п Ягодин (адреса вивантаження); датою завантаження визначено 14.01.2015; датою розвантаження - 14.01.2015; ставка за перевезення встановлена в розмірі 2 300,00 грн.

ФОП ОСОБА_5 надав послуги з перевезення товару за вищевказаним маршрутом загальною вартістю 2 300,00 грн, а ТОВ «Стелла Пак Україна» вказані послуги прийняло, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000001 від 14.01.2015, копія якого долучена до матеріалів справи.

Для оплати послуг з перевезення тимчасово вилученого товару на склад митного органу ФОП ОСОБА_5 був складений рахунок-фактура № ВЮ-0000001 від 14.01.2015 на загальну суму 2 300,00 грн, копія якого також долучена до матеріалів справи.

Платіжним дорученням № 90 від 13.02.2015, копія якого долучена до матеріалів справи, ТОВ «Стелла Пак Україна» здійснило в тому числі оплату послуг з перевезення тимчасово вилученого товару на склад митного органу за вищевказаним рахунком.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що витрати у розмірі 2 300,00 грн, здійснені ТОВ «Стелла Пак Україна», є витратами, здійсненими управленою стороною внаслідок прийняття митним органом неправомірних рішень, зокрема щодо вилучення товарів № 1, № 8, зазначених у митній декларації № 205070000/2014/055190, на підставі протоколу № 0039/20507/2015. Отже, суд вважає доведеною наявність у ТОВ «Стелла Пак Україна» збитків у розмірі 2 300,00 грн.

Щодо стягнення витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 73 050,00 грн, а також витрат на оплату проживання осіб, які надавали правову допомогу ТОВ «Стелла Пак Україна», в сумі 2 820,00 грн, як збитків, завданих ТОВ «Стелла Пак Україна», суд зазначає наступне.

24.12.2014 між ТОВ «Стелла Пак Україна» та юридичною компанією «Чернобай та партнери» (далі - ЮК «Чернобай та партнери») був укладений договір про здійснення юридичного обслуговування, згідно з умовами якого ЮК «Чернобай та партнери» зобов'язувалась своїми силами та силами залучених осіб здійснювати комплексне юридичне обслуговування ТОВ «Стелла Пак Україна», а ТОВ «Стелла Пак Україна» зобов'язувалось приймати та оплачувати надані ЮК «Чернобай та партнери» та залученими нею особами послуги.

На виконання вищевказаного договору ЮК «Чернобай та партнери» були надані, зокрема, зокрема юридичні послуги з:

- підготовки правової позиції, а також складання і подання позовних заяв про визнання недійсними патентів України на промислові зразки «Прищіпка для білизни», «Скребок господарський», «Рукавички», участь у судових засіданнях у Солом'янському районному суді міста Києва по справах № 760/4722/15-ц, № 760/1289/15-ц, загальною вартістю 23 925,00 грн, що підтверджується актом приймання-передачі юридичних послуг від 12.07.2015, копія якого долучена до матеріалів справи;

- підготовки правової позиції, складання і подання позовної заяви про визнання протиправною та скасування картки відмови №205070000/2015/00002 від 14.01.2015, складення додаткових пояснень та участь у судових засіданнях у даній адміністративній справі; а також складання письмових заперечень, скарг та клопотань по справі про порушення митних правил та притягнення до адміністративної відповідальності генерального директора ТОВ «Стелла Пак Україна», участь у судових засіданнях у Любомльському районному суді Волинської області та Апеляційному суді Волинської області, загальною вартістю 49 125,00 грн, що підтверджується актом приймання-передачі юридичних послуг від 13.07.2015, копія якого долучена до матеріалів справи.

ТОВ «Стелла Пак Україна» оплатило вищевказані надані юридичні послуги в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 1393 від 24.12.2014, № 158 від 09.02.2015, № 202 від 19.02.2015, № 459 від 08.04.2015, № 470 від 10.04.2015, № 514 від 23.04.2015, № 568 від 07.05.2015, № 752 від 23.06.2015, № 869 від 20.07.2015, копії яких долучені до матеріалів справи.

Крім того, ТОВ «Стелла Пак Україна» оплатило проживання осіб, які надавали Товариству правову допомогу.

Вартість проживання представників ТОВ «Стелла Пак Україна» в розмірі 2 820,00 грн, підтверджується рахунками, складеними ПрАТ «Готель України» № 18086 від 30.01.2015, № 18120 від 05.02.2015, № 18210 від 17.02.2015, № 18644 від 22.04.2015, № 18891 від 29.05.2015, № 19104 від 02.07.2015, а також актами здачі-прийняття робті (надання послуг) № ОУ-0000080 від 27.02.2015, № ОУ-0000315 від 30.04.2015, № ОУ-0000457 від 30.06.2015, № ОУ-0000544 від 31.07.2015, копії яких долучені до матеріалів справи, а оплата наданих послуг - платіжними дорученнями № 122 від 30.01.2015, № 151 від 05.02.2015, № 194 від 18.02.2015, № 509 від 22.04.2015, № 665 від 02.06.2015, № 792 від 02.07.2015, копії яких також долучені до матеріалів справи.

Водночас, частинами 1, 3 ст. 79 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу, витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 87 Кодексу про адміністративне судочинство України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу та витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду .

Таким чином, витрати на праворву допомогу в розмірі 73 050,00 грн (23 925,00+49 125,00) та витрати на оплату проживання осіб, які надавали правову допомогу ТОВ «Стелла Пак Україна», в сумі 2 820,00 грн є судовими витратами, здійсненими ТОВ «Стелла Пак Україна» у зв'язку з розглядом інших цивільних та адміністративних судових справ, а питання щодо їх розподілу та відшкодування повинно було бути розглянуто відповідними судами в межах вказаних судових срав.

У п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013 роз'яснено, що відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката ; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи . Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

Зазначені витрати не є збитками в розумінні статті 224 Господарського кодексу України та статті 22 Цивільного кодексу України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися під виглядом збитків.

Таким чином, заявлені до стягнення витрати на оплату юридичних послуг, а також витрати на оплату проживання осіб, які надавали правову допомогу ТОВ «Стелла Пак Україна», не є збитками, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру та необхідних ознак збитків відповідно до приписів чинного законодавства, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з протиправною поведінкою заподіювача збитків (аналогічна правова позиція викладена в оглядовому листі Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства у справах, в яких заявлено вимоги про відшкодування збитків» № 01-06/20/2014 від 14.01.2014).

Щодо стягнення витрат на оплату відряджень і пального в розмірі 5 509,15 грн, як збитків, завданих ТОВ «Стелла Пак Україна», суд зазначає наступне.

ТОВ «Стелла Пак Україна» до вищевказаних витрат віднесено витрати на оплату відряджень:

- за наказом № 24-від від 19.02.2015: генерального директора Товариства Окуневич О.М. та менеджера з постачання Товариства ОСОБА_6;

- за наказом № 74-від від 29.05.2015: генерального директора Товариства Окуневич О.М. та менеджера з постачання Товариства ОСОБА_6;

- за наказом № 77-від від 04.06.2015: генерального директора Товариства Окуневич О.М. та менеджера з постачання Товариства ОСОБА_6;

- за наказом № 95-від від 09.07.2015: водіїв Товариства ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Судом встановлено, що згідно з наказами ТОВ «Стелла Пак Україна» № 24-від від 19.02.2015, № 74-від від 28.05.2015 та № 77-від від 04.06.2015, копії яких долучені до матеріалів справи, генерального директора та менеджера з постачання Товариства направлено у відрядження до Ягодинської митниці Міндоходів у судові засідання.

А з посвідчень про відрядження № КУ-0000216/01А, № КУ-0000216/02А від 19.02.2015, № КУ-0000216/15А, № КУ-0000216/16А від 29.05.2015, № КУ-0000216/19А, № КУ-0000216/20А від 04.06.2015, копії яких також долучені до матеріалів справи, вбачається, що, місцем відрядження вказаних осіб визначено Любомльський районний суд Волинської області, м. Любомль, вул. Чапаєва 3.

Відповідно до звітів про використання коштів, наданих на відрядження № АО-0000050 та № АО-0000051 від 20.02.2015, № АО-0000164 та № АО-0000165 від 01.06.2015, № АО-0000172 та № АО-0000173 від 05.06.2015, копії яких долучені до матеріалів справи, загальний розмір витрат на відрядження генерального директора та менеджера з постачання Товариства до Любомльського районного суду Волинської області склав 1 461,60 грн.

Згідно з подорожніми листами службового легкового автомобіля № 35 від 19.02.2015, № 92 від 29.05.2015, № 96 від 04.06.2015, копії яких долучені до матеріалів справи, автомобіль Toyota Avensis, реєстраційний номер НОМЕР_4, слідував за маршрутом м. Луцьк - м. Любомль - м. Луцьк. Автомобіль Toyota Avensis також зазначений у наказах ТОВ «Стелла Пак Україна» № 24-від від 19.02.2015, № 74-від від 28.05.2015 та № 77-від від 04.06.2015, якими генерального директора та менеджера з постачання Товариства було направлено у відрядження до Ягодинської митниці Міндоходів у судові засідання в Любомльський районний суд Волинської області, розташований у м. Любомль.

Відповідно до подорожніх листів службового легкового автомобіля:

- № 35 від 19.02.2015 залишок пального при виїзді становив 32,41 л, при поверненні - 9,85 л, відповідно, використано 22,56 л палива на загальну суму 496,09 грн (22,56 х 21,99), вартість 1 л палива в розмірі 21,99 грн підтверджується фіскальним чеком № 6161 від 18.02.2015, копія якого долучена до матеріалів справи;

- № 92 від 29.05.2015 залишок пального при виїзді становив 52,48 л, при поверненні - 30,08 л, відповідно, використано 22,40 л палива на загальну суму 503,78 грн (22,40 х 22,49), вартість 1 л палива в розмірі 22,49 грн підтверджується фіскальним чеком № 5476 від 28.05.2015, копія якого долучена до матеріалів справи;

- № 96 від 04.06.2015 залишок пального при виїзді становив 28,68 л, при поверненні - 5,88 л, відповідно, використано 22,80 л палива на загальну суму 512,77 грн (22,80 х 22,49), вартість 1 л палива в розмірі 22,49 грн підтверджується фіскальним чеком від 03.06.2015, копія якого долучена до матеріалів справи.

Таким чином, судом встановлено, що всього за подорожніми листами службового легкового автомобіля № 35 від 19.02.2015, № 92 від 29.05.2015, № 96 від 04.06.2015 використано пального на загальну суму 1 512,64 грн.

Разом з тим, витрати на відрядження та оплату пального в загальному розмірі 2 974,24 грн (1 461,60 + 1 512,64) є витратами ТОВ «Стелла Пак Україна», пов'язаними з прибуттям його представників до суду, тобто судовими витратами, які не є збитками в розумінні ст. 224 Господарського кодексу України та ст. 22 Цивільного кодексу України і не можуть бути стягнуті як збитки.

Судом встановлено, що згідно з наказами ТОВ «Стелла Пак Україна» № 95-від від 09.07.2015, копія якого долучена до матеріалів справи, водіїв Товариства ОСОБА_7 та ОСОБА_8 направлено у відрядження до Ягодинської митниці Міндоходів з метою отримання конфіскованого товару.

А з посвідчень про відрядження № КУ-0000201, № КУ-0000202 від 09.07.2015, копії яких також долучені до матеріалів справи, вбачається, що, місцем відрядження вказаних осіб визначено Ягодинську митницю Міндоходів, Любомльський р-н, с. Римачі, вул. Привокзальна, 13. Крім того, прибуття та вибуття з місця призначення відряджених осіб ТОВ «Стелла Пак Україна» підтверджується підписами представника та печаткою відповідного митного органу.

Відповідно до звітів про використання коштів, наданих на відрядження № АО-0000198 та № АО-0000199 від 10.07.2015, копії яких долучені до матеріалів справи, загальний розмір витрат на відрядження водіїв Товариства до Ягодинської митниці Міндоходів склав 487,20 грн.

Згідно з подорожнім листом вантажного автомобіля № 789 від 09.07.2015, копія якого долучена до матеріалів справи, автомобіль Huynday, реєстраційний номер НОМЕР_5, був направлений до с. Римачі, Любомльського р-н. Автомобіль Huynday також зазначений у наказі ТОВ «Стелла Пак Україна» № 95-від від 09.07.2015, яким водіїв Товариства було направлено у відрядження до Ягодинської митниці Міндоходів, Любомльський р-н, с. Римачі, з метою отримання конфіскованого товару.

Відповідно до подорожнього листа вантажного автомобіля № 789 від 09.07.2015 залишок пального при виїзді становив 135 л, при поверненні - 36 л, відповідно, використано 99 л палива на загальну суму 2 028,51 грн (99 х 20,49), вартість 1 л палива в розмірі 20,49 грн підтверджується фіскальним чеком № 6748 від 08.07.2015, копія якого долучена до матеріалів справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що витрати на відрядження в розмірі 487,20 грн, а також витрати на оплату пального в сумі 2 028,51 грн, здійснені ТОВ «Стелла Пак Україна», є витратами, здійсненими управленою стороною для відновлення свого порушеного права. Отже, суд вважає доведеною наявність у ТОВ «Стелла Пак Україна» збитків у розмірі 2 515,71 грн (487,20+2 028,51).

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Водночас, ТОВ «Стелла Пак Україна» сплатило судовий збір в розмірі 2 373,58 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1002 від 19.08.2015, долученим до матеріалів справи.

Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).

Таким чином, сплачений ТОВ «Стелла Пак Україна» судовий збір може бути повернутий Товариству за його клопотанням, а судовий збір, що підлягає розподілу між сторонами, відсутній.

Керуючись статтями 32-34, 43-44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Стелла Пак Україна» задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у Волинській області (43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Стрілецька, 4А, ідентифікаційний код 21740095) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Стелла Пак Україна» (43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Потебні, буд. 52А, ідентифікаційний код 33559762) матеріальну шкоду в розмірі 39 815,71 грн (тридцять дев'ять тисяч вісімсот п'ятнадцять грн 71 коп.).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22 вересня 2016 року.

Суддя Я.А. Карабань